Ухвала

від 26.12.2018 по справі 5015/5613/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.12.2018 р. Справа №5015/5613/11

місто Львів

За позовом: публічного акціонерного товариства "Львівобленерго", до відповідача 1:товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Автосвіт", до відповідача 2: Автогаражного кооперативу 22, предмет позову: стягнення 56'234,56 грн. Суддя ОСОБА_1 Секретар судового засіданняОСОБА_2 Представники: ДВС:не з'явився, стягувач (позивач):не з'явився, боржник (відповідач 1):не з'явився, відповідач 2:не з'явився. На розгляд Господарського суду Львівської області подано заяву приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання (далі - Заява).

Заява обґрунтована таким. На виконанні у Франківському відділі Державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - ДВС) з лютого 2015 року перебував наказ №5015/5613/11 від 27.04.2012. У грудні 2015 року ДВС винесено постанову про повернення наказу стягувачу. Однак ні наказ, ні відповідна постанова не надходили стягувачу. Таким чином наказ було втрачено з вини ДВС, про що стягувач дізнався 30.11.2018 з листа ДВС.

Інші учасники справи не надали суду пояснень щодо заяви.

Проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.02.2012 у справі №5015/5613/11, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2012, ухвалено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" на користь публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" 56'234,56 грн. недоврахованої електричної енергії, 562,35 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вищезазначеного рішення Господарським судом Львівської області було видано наказ від 27.04.2012 (далі - Наказ). У Наказі зазначено, що рішення суду набрало законної сили 10.04.2012, а Наказ дійсний для пред'явлення до виконання протягом одного року.

Стягувач 30.01.2014 надіслав ДВС заяву (повторну) про примусове виконання рішення, яка була отримана ДВС 03.02.2014 (підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення). ДВС 05.03.2014 винесла постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання Наказу, копія якої надіслана стягувачу супровідним листом №3924 від 05.03.2014. Постановою ДВС від 26.12.2014 Наказ повернуто стягувачу. Зазначена постанова також була надіслана стягувачу супровідним листом №24164 від 26.12.2014.

Стягувач 28.01.2015 повторно надіслав ДВС заяву про примусове виконання рішення. Зазначена заява отримана ДВС 02.02.2015 (підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення). Докази надіслання ДВС відповіді на заяву відсутні в матеріалах справи.

Стягувач надіслав ДВС клопотання від 25.02.2016, у якому просив повідомити його про хід виконавчого провадження з виконання Наказу. ДВС отримала клопотання 29.02.2016 (підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення). Докази надіслання ДВС відповіді на це клопотання відсутні в матеріалах справи.

Стягувач надіслав ДВС клопотання від 22.03.2018, у якому просить вжити до боржника заходів примусового стягнення боргу, у випадку втрати ДВС Наказу - вчинити необхідні для отримання дублікату Наказу дії, а у випадку втрати Наказу відділенням поштового зв'язку - надати копії документів, що підтверджують скерування Наказу стягувачу. ДВС отримала клопотання 27.03.2018 (підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення). Докази надіслання ДВС відповіді стягувачу відсутні в матеріалах справи.

Стягувач надіслав ДВС клопотання від 15.11.2018 про вжиття до боржника заходів примусового стягнення боргу, у випадку втрати ДВС Наказу - вчинити необхідні для отримання дублікату Наказу дії та про надання копій документів виконавчого провадження. ДВС отримала клопотання 21.11.2018 (підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення).

ДВС надіслала стягувачу лист №30463 від 30.11.2018, у якому повідомила про те, що 20.04.2015 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, 20.04.2015 винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника, 23.12.2015 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. До листа додано копії зазначених постанов.

При постановленні ухвали суд керувався таким.

Щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до частини 1 статті 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

У період вчинення ДВС виконавчих дій (з дня видачі наказу до дня повернення Наказу стягувачу) діяв Закон України "Про виконавче провадження" №606-XIV (далі - Закон 606-XIV). Так, відповідно до пункту 2 частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 22 Закону 606-XIV інші виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Відповідно до змісту Наказу такий підлягав пред'явленню до виконання до 11.04.2013.

Про вчинені виконавчі дії за Наказом до 11.04.2013 суду не відомо, однак як вбачається з матеріалів справи, після 11.04.2013 такий був повторно пред'явлений до виконання. Зважаючи на відкриття ДВС виконавчого провадження, строк для пред'явлення Наказу до виконання не був пропущений.

Згідно з пунктом 1 частини 1 та частиною 2 статті 23 Закону 606-XIV строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. Отже, кожного разу, у зв'язку із пред'явленням Наказу до виконання, однорічний строк такого пред'явлення починався заново.

Положеннями частини 3 статті 23 Закону 606-XIV встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення…

Таким чином, останнього разу строк пред'явлення Наказу до виконання був встановлений з дня винесення постанови від 23.12.2015 про повернення виконавчого документа стягувачу і мав закінчитись 24.12.2016 - вже після набрання чинності Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ (далі - Закон 1404-VІІІ). Зокрема, Закон 1404-VІІІ набрав чинності 05.10.2016.

Згідно з пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону 1404-VІІІ виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Частиною 1 статті 12 Закону 1404-VІІІ встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років…

Верховний Суд у постанові від 02.05.2018, справа №5016/149/2011(17/6), зазначив, що дія Закону 1404-VІІІ не поширюється на правовідносини, які закінчились до набрання ним чинності. Закон 1404-VІІІ не відновлює дію наказів господарських судів, строк пред'явлення яких до виконання сплив до набрання ним чинності. Отже, положення пункту 5 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону 1404-VІІІ розповсюджують свою дію на виконавчі документи, строк виконання за якими не сплив на час набрання чинності зазначеним законодавчим актом.

Зважаючи на зазначене, однорічний строк пред'явлення Наказу до виконання, хоч і мав закінчитись 24.12.2016, однак 05.10.2016 (у зв'язку з набранням чинності Законом 1404-VІІІ) був змінений трирічним строком, який мав закінчитись 24.12.2018.

Заява була подана 13.12.2018, коли строк пред'явлення Наказу до виконання ще не закінчився. Станом же на час розгляду Заяви в судовому засіданні 26.12.2018, відповідний строк вже закінчився. Зважаючи на це, з метою ефективного захисту прав стягувача, забезпечення виконання рішення суду, суд вважає за необхідне поновити строк для пред'явлення Наказу до виконання. Суд визнає поважними причини пропуску стягувачем відповідного строку, адже такі зумовлені неотриманням стягувачем жодної інформації про стан виконавчого провадження від ДВС, неотримання постанови про повернення Наказу та самого Наказу. Суд звертає увагу ДВС, що нею не було надано жодних пояснень стосовно того, що численні звернення стягувача були залишені без жодного реагування.

Щодо видачі дубліката виконавчого документа.

Відповідно до пункту 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Оскільки строк для пред'явлення наказу до виконання підлягає поновленню, суд вважає за необхідне задовольнити заяву стягувача та видати йому дублікат Наказу про стягнення коштів.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 234, 329, пунктом 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

2. Поновити строк для пред'явлення наказу Господарського суду Львівської області від 27.04.2012 у справі №5015/5613/11 до виконання.

3. Видати дублікат наказу Господарського суду Львівської області від 27.04.2012 у справі №5015/5613/11.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 27.12.2018.

Суддя Рим Т.Я.