Рішення

від 10.12.2018 по справі 914/406/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2018 Справа №914/406/18

м.Львів

За позовом: Приватного підприємства «Зелений гай» , місцезнаходження: Україна, 81634, Львівська область, Миколаївський район, с.Розвадів, вул.Сагайдачного,72; ідентифікаційний код 30318517;

до відповідача-1: Приватного підприємства «Яп-Імперіал» , Черкаська область, м.Умань, вул.Урбайліса, буд.31., ідентифікаційний код 38057619;

до відповідача-2: Т.В.Fruit Polska Spolka z Organiczona Odrowiedzialnoscia S. K. A, місцезнаходження у ОСОБА_1: ul. Sandomierska, 109, 27-620 Dwikozу,Polska (переклад адреси місцезнаходження: вул.Сандомирська, 109, 27-620 Двікози, Польща) вписана Районним судом в ОСОБА_1 до Реєстру підприємців Господарського відділу Державного судового реєстру ОСОБА_1 під номером НОМЕР_1,

про стягнення збитків, ціна позову 372 028,59 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар судового засідання: Зарицька О.Р.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність №16-1 від 21.02.2018р.);

від відповідача-1 : не з'явився;

від відповідача-2 : ОСОБА_3 - адвокат (ордер серія ЛВ №108420 від 10.09.2018р.)

Суть спору: Позов заявлено Приватним підприємством «Зелений гай» , до відповідача-1, Приватного підприємства «Яп-Імперіал» , до відповідача-2, Т.В.Fruit Polska Spolka z Organiczona Odrowiedzialnoscia S. K. A, про стягнення збитків в сумі 372 028,59 грн. та відшкодування судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.03.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.09.2018 року та до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави на судове доручення про вручення відповідачу-2 виклику до суду та інших документів, провадження у справі було зупинено.

Ухвалою суду від 03.04.2018р. було поновлено провадження у справі №914/406/18 для розгляду заяви позивача про продовження встановленого судом строку у п.5 резолютивної частини ухвали суду від 12.03.2018 р.; задоволено заяву позивача про продовження встановленого судом строку у п.5 резолютивної частини ухвали суду від 12.03.2018 р у справі №914/406/18 на подання позивачем примірників нотаріально засвідченого перекладу на польську мову позовної заяви з доданими до неї документами , ухвали про відкриття провадження у справі від 12.03.2018 року та ухвали від 03.04.2018 року - до 16.04.2018 року цих документів до Центрального органу запитуваної Держави - Польщі: Minist of Justice (Ministerstwo Sprawiedliwosci) Departament Wspolpracy Miedzynarodowej i Praw Czlowieka, Al. Ujazdowskie 11, 00-950 Warsaw, P.O. Box 33, Poland, для їх подальшого вручення відповідачу-2 - Т.В.Fruit Polska Spolka z Organiczona Odrowiedzialnoscia S. K. A за адресою місця знаходження: ul. Sandomierska, 109, 27-620 Dwikozу,Polska; провадження у справі зупинено до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави на судове доручення про вручення виклику до суду та надісланих судом документів.

На адресу суду повернулось підтвердження від S№d Rejonowy w Sandomierzu I Wydziaі Cuwilny з доказами про вручення документів Т.В.Fruit Polska Spolka z Organiczona Odrowiedzialnoscia S. K. A за адресою місцезнаходження: ul. Sandomierska, 109, 27-620 Dwikozу,Polska;

Враховуючи те, що відпали обставини, які зумовили зупинення провадження у справі та враховуючи, що ухвалою суду від 12.03.2018р. визначено дату підготовчого засідання, а саме 26.09.2018р. на 11 год.00 хв., то ухвалою від 25.09.2018р. суд поновив провадження у справі.

12.09.2018р. за вх.№33575/18 в документообігу суду зареєстровано подану відповідачем-2 заяву про поновлення процесуального строку, у якій відповідач-2 просив суд поновити йому пропущений процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву.

12.09.2018р. за вх.№33555/18 в документообігу суду зареєстровано поданий відповідачем-2 відзив на позовну заяву з додатковим доказами та доказами скерування примірника відзиву з додатками іншим учасникам справи.

26.09.2018р., до початку підготовчого засідання, судом було зроблено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. З отриманого судом витягу з ЄДРПОУ вбачається, що 17.04.2018р. внесено запис №14151050014026851 про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, зміну місцезнаходження та зміну складу або інформації про засновників. Відтак, місцезнаходженням відповідача-2 станом на 26.09.2018р. є адреса: Черкаська область, м.Умань, вул.Урбайліса, буд.31.

Представники позивача та відповідача-2 в підготовче засідання 26.09.2018р. з'явилися.

Відповідач-1 явки повноважного представника в підготовче засідання 26.09.2018р. не забезпечив, поважності причин неявки суду не повідомив, витребуваних судом документів не подав.

Розглянувши заяву відповідача-2, заслухавши думку позивача, суд вважав за доцільне її задовольнити, продовжити відповідачу процесуальний строк для подання відзиву та приєднати поданий відзив з додатками до матеріалів справи.

Для вчинення дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, для забезпечення принципу змагальності, з метою дотримання прав всіх учасників справи, зокрема прав відповідача-1 щодо належного його повідомлення про розгляд даної справи, суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання.

Ухвалою від 26.09.2018 суд задоволив клопотання відповідача-2 від 10.09.2018р. про продовження процесуального строку для подання відповідвчем 2 відзивуна позовну заяву; продовжив встановлений судом процесуальний строк для подання відзиву та приєднати поданий відзив з усіма додатками до матеріалів справи; підготовче засідання відклав на 05.11.18 р. на 11год.00хв.

03.10.2018, за вх.№36720/18, в суді зареєстровано подану позивачем ОСОБА_4 на відзив відповідача 2.

09.10.2018, за вх.№37816/18, в суді зареєстровано подані відповідачем 2 Заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

В підготовчому засіданні 05.11.2018 року представниками позивача та відповідача 2 повідомлено суд про подання позивачем та відповідачем 2 всіх документів на обгрунтування їх позицій щодо заявлених позовних вимог,про відсутність заяв, клопотань, а відтак - про можливість переходу до розгляду справи по суті, що зафіксовано в протоколі судового засіданнґ, запис якого здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме, програмно-апаратного комплексу Оберіг .

Закрито підготовче провадження у справі №914/406/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.11.2018 .

28.11.2018 судове засідання відкладено на 05.12.2018, а 05.12.2018 - на 10.12.2018, про що ухвалами-вимкликами було повідомлено відповідача 1.

07.12.2018, за вх.№46968/18, зареєстровано в суді клопотання відповідача 2 про приєднання доказів до матеріалів справи.

З підстав, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив відповідача 2, наданих поясненнях в судових засіданнях, представник позивача в судових засіданнях з розгляду справи по суті позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити повністю.

З підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву та наданих представником відповідача 2 в судових засіданнях з розгляду справи по суті позовні вимоги заперечив, просить в позові відмовити повністю.

Відповідач 1 в жодне із засідань явку повноважного представника не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав, заявлені позивачем до нього позовні вимоги не заперечив та не спростував належними та допустимими доказами ; із заявами , клопотаннями відповідач 1 до суду не звертався.

Матеріали у справі підтверджують, що відповідача 1 належним чином та своєчасно суд повідомляв про судові засідання у даній справі, скеровуючи відповідачу 1 за місцезнаходженням, а саме на адресу: Черкаська область, м.Умань, вул.Урбайліса, буд.31., яка відповідає відомостям про місцезнаходження ПП Яп-Імперіал , що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне.

3 жовтня 2017 року між відповідачем 2- Т.В. Fruit Polska Spolka z Organiczona Odrowiedzialnoscia S.K.A. (Замовник) та позивачем- ПП „Зелений гай (Перевізник), було укладено Договір міжнародного перевезення товарів №03/10 (далі- Договір).

Перевізник зобов'язується доставити довірений йому вантаж в пункт призначення та видати уповноваженій на одержання вантажу особі, а Замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (п.1.2 Договору).

ОСОБА_4 до п.1.3 Договору , умови перевезення регулюються Конвенцією про договір міжнародного автомо більного перевезення вантажів, Митною конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, іншими угодами у галузі міжнародних перевезень вантажів.

Сторони визнають юридичну силу Договору, додатків, інших документів, переда них факсимільним чи електронним зв'язком, і погоджуються на використання цих документів у суді для захисту своїх інтересів в разі неналежного виконання зобов язань іншою стороною (п.1.4 Договору).

ОСОБА_4 до п.3.1 Договору вид транспорту, умови та строки надання послуг (виконання робіт) визначаються в заявці на перевезення.

В разовій заявці на перевезення зазначається зокрема дата, час та місце завантаження товару, назва та адреса отримувача, розмір та умови платежу, реєстраційний номер автомобіля. Дані водія, інші умови перевезення (п.6.2 Договору).

Перевізник зобов'язаний здійснити перевезення відповідно до разової Заявки Замовника (п.6.1 Договору);

У п.4.1 Договору сторони узгодили, що ціни, що відповідають конкретному перевезенню, зазначаються у разових Заявках.

Валютою платежу є євро (п.5.1 Договору), спосіб платежу- банківський переказ (п.5.2 Договору);

ОСОБА_4 до п.5.3 Договору, оплата здійснюється на підставі рахунку та міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR), наданих Перевізником, Заявки на перевезення та Акта виконаних робіт, підписаних сторонами та скріплених їх печатками.

У п.5.4 Договору сторони узгодили, що строк оплати - протягом 45 банківських днів від дня отримання Замовником від Перевізника документів, зазначених у п.5.3 Договору.

Замовник зобов'язаний сплачувати рахунки Перевізника на умовах, передбачених Договором і узгоджених в Заявці (п.7.3.6 Договору).

У разі необхідності здійснити перевезення Замовник має надіслати Перевізникові електронною поштою копію Заявки, підписану і скріплену печаткою Замовника (п.7.3.1 Договору).

У разі досягнення згоди сторін щодо умов конкретного перевезення Перевізник має письмово підтвердити прийняття Заявки до виконання- підписати, скріпити її печаткою і копію направити Замовникові електронною поштою (п.7.1.1 Договору).

Замовник має забезпечити належне оформлення повного комплекту товаросупро відних документів, які необхідні для приймання/видачі вантажу, його митного оформлення тощо (п.7.3.4 Договору);

ОСОБА_4 до умов в п.7.3.5 Договору, Замовник зобов'язаний окремо узгоджувати з Перевізником транспортування небезпечних, негабаритних вантажів та вантажів, що потребують дотримання температурного режиму.

За умовами Договору ( п.7.1.5) Перевізник зобов'язаний негайно повідомляти Замовника про настання усіх непередбачених обставин (затримки, простою транспортного засобу тощо), які перешкоджають вчасній доставці вантажу, дотримуючись інструкцій Замовника .

Нормативний час простою, вільний від оплат, складає 24 години при здійсненні перевезення у межах ЄС та 48 годин за межами ЄС (п.7.3.3 Договору).

ОСОБА_4 до п.8.1.1 Договору, сторони несуть відповідальність за порушення зобов'язань, передбачених Договором, відповідно до умов Договору, а у випадках, не урегульованихним,- відповідно до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, інших міжнародних угод, що регулюють правовідносини при здійсненні перевезень вантажів у міжнародному сполученні.

Замовник оплачує Перевізникові понаднормативний простій транспортного засобу, що виник з вини Замовника, у т.ч. у дорозі, при виконанні митних процедур чи в пункті перетину митного кордону, із розрахунку 70,00 евро за кожну повну добу понаднормативного простою, якщо інше не обумовлено у Заявці, а претензії Перевізника щодо простою розглядаються Замовником при наявності у товарно- транспортних документах відміток про час прибуття та відбуття транспортного засобу і відраховуються з дня надсилання Перевізником письмового повідомлення (за допомогою електронної пошти) про початок простою (п.8.3.1 Договору).

У п.8.3.5 Договору сторони погодили, що у разі несвоєчасних розрахунків Замовник має сплатити Перевізникові пеню у розмірі за законодавством держави згідно з п.11.5 Договору.

ОСОБА_4 до п.11.5 Договору, правом, що застосовується до Договору, є право України.

Для вирішення спорів сторони визначили суд за місцем знаходження Перевізника, а правом, яке підлягає застосуванню,- матеріальне і процесуальне право України (п.10.3 Договору).

Судом встановлено, що 03.10.2017р. сторонами у порядку, передбаченому п.п. 3.1, 6.2, 7.3.1 і 7.1.1 Договору, погоджено три Заявки (далі- Заявка 1, Заявка 2, Заявка 3) на перевезення на наступних умовах.

Умови заявки 1.

Згідно Заявки 1 від 03.10.2017 р. позивач зобов'язаний був протягом 4-7 жовтня 2017 року автомобілем марки „Рено» , державний реєстраційний номер НОМЕР_2, з причепом типу „тент» , державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_5 перевезти концентрованій сік у бочках за маршрутом м. Городок, Львівська обл., Україна- Annopol, 23-235. Polska: строк завантаження- 04-05.10.2017 р. за адресою: Україна, Львівська обл., м. Городок, вул. Львівська,274-А, строк розвантаження- 06-07.10.2017 р. за адресою: Polska, Annopol, 23-235. ul. Stanislawa Skaly, 60; вантажовідправник- ПП „ЯП-Імперіал» (відповідач 1), вантажоодержувач- Т.В. Fruit Polska Spolka z Organiczona Odrowiedzialnoscia S.K.A. (відповідач 2); пункти перетину митного кордону- Рава- Руська (Україна)- Гребенне (ОСОБА_1); нормативний простій- 48 годин; плата за перевезення- 315,00 євро, строк оплати- протягом 14 днів.

Умови заявки 2.

Згідно Заявки 2 від 03.10.2017 р. позивач зобов'язаний був протягом 5-7 жовтня 2017 року автомобілем марки ,,Рєно , державний реєстраційний номер НОМЕР_4, з причепом типу „тент» , державний реєстраційний номер НОМЕР_5, під керуванням водія ОСОБА_6 перевезти концентрований сік у бочках за маршрутом м. Городок, Львівська обл., Україна- Annopol, 23-235, Polska; строк завантаження - 05.10.2017р. за адресою: Україна, Львівська обл., м. Городок, вул. Львівська, 274- А, строк розвантаження - 07.10.2017 р. за адресою: Polska, Annopol, 23-235, ul. Stanislawa Skaly, 60; вантажовідправник- ПП»Яп -Імперіал» (відповідач 1), вантажоодержувач- Т.В. Fruit Polska Spolka z Organiczona Odrowiedzialnoscia S.K.A. (відповідач 2); пункти перетину митного кордону- Рава-Руська (Україна)- Гребенне (ОСОБА_1); нормативний простій- 48 годин; плата за перевезення- 315,00 євро, строк оплати-протягом 14-днів.

Умови Заявки 3.

Згідно Заявки 3 від 03.10.2017 р. позивач зобов'язаний був протягом 5-7 жовтня 2017 року автомобілем марки „Рено» , державний реєстраційний номер НОМЕР_6, з причепом типу „тент» , державний реєстраційний номер НОМЕР_7, під керуванням водія ОСОБА_7 перевезти концентрований сік у бочках за маршрутом м. Городок, Львівська обл., Україна- Annopol, 23-235, Polska; строк завантаження- 05.10.2017 р. за адресою: Україна, Львівська обл., м. Городок, вул. Львівська, 274-А, строк розвантаження- 07.10.2017 р. за адресою: Polska, Annopol, 23-235, ul. Stanislawa Skaly, 60; вантажовідправник- ПП „ЯП-Імперіал» (відповідач 1), вантажоодержувач- Т.В. Fruit Polska Spolka z Organiczona Odrowiedzialnoscia S.K.A. (відповідач 2); пункти перетину митного кордону- Рава-Руська (Україна)- Гребенне (ОСОБА_1); нормативний простій- 48 годин; плата за перевезення - 315,00 євро, строк оплати- протягом 14 днів.

Згідно ч. 1 ст.307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажо відправником) вантаж до пункту призначення в установлений договором строк-та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Як поясним позивач та не заперечив відповідач 2, у Договорі позивач і відповідач 2, частково відступили від положень даної норми й урегулювали відносини щодо оплати за перевезення на власний розсуд- обов'язок оплати поклали на вантажоодержувача, що відповідає вимогам ч.3 ст.6 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.306 ГК України суб'єктами цих відносин є перевізники (позивач), вантажовідправники (відповідач 1) та вантажоодержувачі (відповідач 2).

Перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором (ч.1 ст.917 ЦК України).

Відправник вантажу вправі відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу (ч1І ст.917 ЦК України).

Згідно ч.4 ст.308 ГК України у разі якщо для здійснення перевезення вантажу законодавством або договором передбачено спеціальні документи (посвідчення), які підтверджують якість або інші властивості вантажу, що перевозиться, вантажо відправник зобов'язаний передати такі документи перевізникові разом з вантажем.

На виконання взятих на себе зобов язань за заявкою 1, 04.10.2017 року позивач подав відповідачу під завантаження обумовлений заявкою автомобіль марки „Рено» , д. р. №ВС2576СН, з причепом типу „тент» , д. р. №ВС7572ХХ, під керуванням водія ОСОБА_5

04.10.2017р. відповідач 1 завантажив автомобіль позивача соком яблучним концентрованим у металевих бочках у кількості 74 штуки для доставки вантажу до відповідача 2, у зв язку з чим оформив і видав водію позивача міжнародну товарно-транспортну накладну CMR (далі- CMR) А №0921949. v

Як вбачається із документів, до перевезення вантажу відповідач 2 не узгоджував з позивачем перевезення вантажу як швидкопсувного продукту, а при передачі вантажу відповідач 1 не надавав водію позивача документи про те, що вантаж є швидкопсувним продуктом.

04.10.2017 року у відділі митного оформлення „Городок» митного поста „Західний» Львівської митниці ДФС України відповідач 1 задекларував експорт даного вантажу.

Зазначений митний орган видав водію позивача митну декларацію (форма МД-2) UA209180/2017/148084.

Як вбачається зі змісту, у митній декларації не вказано, що вантаж є швидкопсувним продуктом.

05.10.2017р. водій позивача, пройшовши відповідні процедури на митному пості „Рава-Руська» Львівської митниці ДФС України, згаданим автомобілем з вказаним вантажем перетнув кордон України у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення „Рава-Руська - Гребенне» .

Відтак, на тій підставі, що: у Договорі та Заявці 1 не обумовлено, що вантаж є швидкопсувним продуктом, відповідач 1 всупереч ч.4 ст.308 ГК України не надав позивачу документів про такі властивості вантажу, відповідач 2 всупереч п.7.3.5 Договору окремо не узгодив перевезення вантажу як швидкопсувного продукту, в митній декларації не вказано, що вантаж є швидкопсувним продуктом, і митні органи України не мали зауважень, до автомобіля при перетині митного кордону України, то позивач виходив з того, що перевозить звичайний, а не швидкопсувний вантаж.

05.10.2017р. о 11.00 год. під час проходження митних процедур на митному пості „Гребенне» (ОСОБА_1) представники названого митного органу заборонили в'їзд даного автомобіля з цим вантажем на територію ОСОБА_1 з тих причин, що вантаж є продуктом, що швидко псується, а транспортний засіб позивача не має сертифіката АТР, що є порушенням вимог Договору про міжнародне перевезення продовольчих товарів, що швидко псуються, і про спеціальні транспортні засоби, призначені для цих перевезень від 01.09.1970 p., до якої Україна приєдналася згідно Указу Президента України №262/2007 від 02.04.2007 р. (далі- Договір АТР).

З наведених причин уповноваженою особою Люблінського Митно-Скарбового Уряду в ОСОБА_6 Підляській складено протокол дорожнього контролю №3,03020.48.130.2017МК від 05.10.2017 p., яким:

- накладено на позивача санкцію (кауцію) у сумі 8 000,00 злотих ОСОБА_1,

- накладено на водія позивача штраф у сумі 500,00 злотих ОСОБА_1,

- заборонено перевезення вантажу транспортним засобом позивача.

На виконання взятих на себе зобов язань за Заявкою 2:

04.10.2017р. позивач подав відповідачу під завантаження обумовлений заявкою автомобіль марки „Рено» , д. р. №ВС8988АС, з причепом типу „тент , д. р. №ВС7427ХР, під керуванням водія ОСОБА_6

Відповідач 1 04.10.2017р. завантажив автомобіль позивача соком яблучним концентрованим у металевих бочках у кількості 74 штуки для доставки вантажу до відповідача 2.

З даного приводу відповідач 1 оформив і видав водію позивача міжнародну товарно-транспортну накладну CMR (далі- CMR) А №0921944.

До перевезення вантажу відповідач 2 не узгодив з позивачем перевезення вантажу як швидкопсувного продукту, а при передачі вантажу відповідач 1 не надав водію позивача документи про те, що вантаж є швидкопсувним продуктом.

04.10.2017 р. у відділі митного оформлення „Городок» митного поста „Західний» Львівської митниці ДФС України відповідач 1 задекларував експорт даного вантажу.

Цей митний орган видав водію позивача митну декларацію (форма МД-2) UA209180/2017/148093.

У митній декларації не вказано, що вантаж є швидкопсувним продуктом.

05.10.2017р. водій позивача, пройшовши відповідні процедури на митному пості „Рава-Руська» Львівської митниці ДФС України, згаданим автомобілем з вказаним вантажем перетнув кордон України у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення „Рава-Руська - Гребенне» .

Відтак, на тій підставі, що: у Договорі та Заявці 1 не обумовлено, що вантаж є швидкопсувним продуктом, відповідач 1 всупереч ч.4 ст.308 ГК України не надав позивачу документів про такі властивості вантажу, відповідач 2 всупереч п.7.3.5 Договору окремо не узгодив перевезення вантажу як швидкопсувного продукту, в митній декларації не вказано, що вантаж є швидкопсувним продуктом, і митні органи України не мали зауважень до автомобіля при перетині митного кордону України, то позивач виходив з того, що перевозить звичайний, а не швидкопсувний вантаж.

05.10.2017 р. о 11.00 год. під час проходження митних процедур на митному пості „Гребенне» (ОСОБА_1) представники названого митного органу заборонили в'їзд даного автомобіля з цим вантажем на територію ОСОБА_1 з тих причин, що вантаж є продуктом, що швидко псується, а транспортний засіб позивача не має сертифіката АТР, що є порушенням вимог Договору АТР.

З цих причин уповноваженою особою Люблінського Митно-Скарбового Уряду в ОСОБА_6 Підляській складено протокол дорожнього контролю .№303020.48.131.2017МК від 05.10.2017 р„ яким:

- накладено на позивача санкцію (кауцію) у сумі 8 000.00 злотих ОСОБА_1,

- накладено на водія позивача штраф у сумі 500,00 злотих ОСОБА_1,

- заборонено перевезення вантажу транспортним засобом позивача.

З матеріалів справи вбачається, що 06.10.2017 р. позивач, відповідно до умов п.7.1.5 Договору, надіслав відповідачу 2 письмове повідомлення за вих. №109, яким проінформував про затримання автомобілів через відсутність серед товаросупровідних документів документа про те, що вантаж не є швидкопсувним, і запропонував варіанти для вирішення проблеми, що виникла:

надати позивачу документ, який свідчить, що вантаж не є швидкопсувним, або перерахувати на рахунок позивача 17 000,00 злотих ОСОБА_1 (8 000,00 + 8 000,00 + 500,00 + 500,00= 17 000,00) для сплати згаданих санкцій і штрафів, що дасть змогу продовжити перевезення, або в інший спосіб вирішити цю проблему.

11.10.2017 р. відповідач 2 надіслав відповідь на повідомлення позивача від 06.10.2017р., якою довів до відома, що відмовляється переказати 17 000.00 злотих ОСОБА_1, пославшись на те, що згідно сертифіката якості пюре яблучного соку не є товаром, що швидко псується, інших варіантів вирішення проблеми не пропонував.

Позивач вважає, що ця відповідь є доказом тих фактів, що відповідач 2 при укладенні Договору не повідомив, а обидва відповідачі при передачі вантажу не надали позивачу докумен тів, що вантаж є швидкопсувним, а з метою приховати останнє від позивача та митних органів України і ОСОБА_1 відповідач 2 вказав на сертифікат якості пюре яблучного соку у той час як вантажем був сік яблучний концентрований.

З матеріалів справи вбачається, що 19.10.2017 р. позивач надіслав відповідачу 2 претензію за вих. №112-3, якою повідомив, що з причин простою транспортних засобів позивача протягом 05-19.10.2017 р. останній, згідно п.7.3.3, п.8.3.1 Договору, нарахував відповідачу 2 плату за понаднормативний простій за період з 06 по 19.10.2017 р. із розрахунку70,00 євро за кожну добу, додавши до претензії рахунки на оплату.

23.10.2017 р. відповідач 2 надіслав позивачу відповідь на претензію, у якій не торкнувся суті претензії, але пред'явив зустрічну претензію, у якій виклав вимогу протягом трьох днів доставити вантаж до пункту призначення.

24.10.2017 р. позивач надіслав відповідачу 2 повідомлення за вих. №112-6, яким повідомив, що у разі надання відповідачами документів про те, що вантаж не є швидкопсувним, або переказу ними коштів для сплати згаданих санкцій і штрафів, вантаж буде доставлено за призначенням, а без виконання першого або другого митні органи ОСОБА_1 не пропустять автомобілі позивача на територію ОСОБА_1.

Позивач стверджує, що телефонні переговори та електронне листування, які тривали в період з 25.10 по 08.11.2017 р. результатів не принесли, відтак транспортні засоби позивача продовжували знаходитись на території названого митного органу ОСОБА_1. З приводу наведеного відповідач 2 заперечень не висловив.

09.11.2017 р. відповідач 2 письмовим повідомлення вніс пропозицію, згідно якої він невідкладно після перевантаження вантажу з обох автомобілів позивача на автомобілі, надані відповідачем 2, сплатить 16 000,00 злотих ОСОБА_1 на рахунок, вказаний митними органами.

10.11.2017 р. позивач письмовою відповіддю за вих. №112-9 повідомив відповідача 2, що дає згоду на перевантаження вантажу після надання позивачу доказів сплати відповідачем 2 фінансових санкцій у сумі 17 000,00 злотих ОСОБА_1.

14.11.2017 р. відповідач 2 надіслав позивачу письмову інформацію про надання автомобілів для перевантаження ватажу.

14.11.2017 р. відповідач 2 перевантажив вантаж з автомобіля позивача з д. р. №ВС2576СН з причепом з д. р. №ВС7572ХХ на інший транспортний засіб;

15.11.2017 р. позивач надіслав відповідачу 2 письмове повідомлення за вих.№112-10, яким довів до відома, що 14.11.2017 р. перевантажено вантаж з автомобіля позивача з д. р. №ВС2576СН з причепом з д. р. №ВС7572ХХ, але відповідач 2 не надав доказів сплати згаданих фінансових санкцій, тому позивач заперечив проти перевантаження іншого автомобіля.

15.11.2017 р. відповідач 2 не надавши доказів сплати фінансових санкцій, перевантажив вантаж з другого автомобіля позивача з д. р. №ВС8988АС з причепом з д. р. №ВС7427ХР на інший транспортний засіб.

Оскільки відповідач 2 перевантажив вантаж із зазначених автомобілів,однак не сплатив згадані кауції і штрафи, через що митні органи ОСОБА_1 у якості забезпечення оплати заборонили виїзд автомобілів позивача з їх території і повідомили про початок нарахування плати за перебування автомобілів на цій території, то позивач з метою недопу щення більших збитків, пов'язаних з подальшими простоями і такою платою, 15 листопада 2017 року сплатив податковій службі ОСОБА_1 17 000,00 злотих ОСОБА_1, доказами чого є платіжні документа, видані митними органами ОСОБА_1, а саме:

mandate karny серії Db №1333324 про сплату штрафу у сумі 500,00 злотих ОСОБА_1 та платіжний документ про сплату кауції у сумі 8 000,00 злотих ОСОБА_1; mandate karny серії Db №1333325 про сплату штрафу у сумі 500,00 злотих ОСОБА_1 та платіжний документ про сплату кауції у сумі 8 000,00 злотих ОСОБА_1 .

За Заявкою 3: 05.10.2017р. позивач подав відповідачу під завантаження обумовлений заявкою автомобіль марки „Рено» , д. р. №ВС6162ЕО, з причепом типу „тент» , д. р. №ВС6992ХХ, під керуванням водія ОСОБА_7

Відповідач 1 05.10.2017 завантажив автомобіль позивача соком яблучним концентрованим у металевих бочках у кількості 74 штуки для доставки вантажу до відповідача 2.

З даного приводу відповідач 1 оформив і видав водію позивача міжнародну товарно-транспортну накладну CMR (далі- CMR) А №278477.

До перевезення вантажу відповідач 2 не узгодив з позивачем перевезення вантажу як швидкопсувного продукту, а при передачі вантажу відповідач 1 не надав водію позивача документи про те, що вантаж є швидкопсувним продуктом.

05.10.2017р. у відділі митного оформлення „Городок» митного поста „Західний» Львівської митниці ДФС України відповідач 1 задекларував експорт даного вантажу.

Цей митний орган видав водію позивача митну декларацію (форма МД-2) UA209180/2017/148289.

У митній декларації не вказано, що вантаж є швидкопсувним продуктом.

Як стверджує позвач, водій позивача був готовий до перевезення за обумовленим маршрутом, однак позивач, дізнавшись від водіїв, які здійснювали перевезення за Заявками 1 і 2, що вантаж згідно висновку митних органів ОСОБА_1 є швидкопсувним продуктом і не може перевозитись транспортними засобами, замовленими відповідачем 2, відмовився від продовження перевезення, про що повідомив відповідачів.

09.10.2017р. згідно вказівки відповідача водій позивача повернув (доставив) вантаж на склад відповідача 1, про що є відмітка останнього у CRM.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного.

Згідно ч.2, ч.8 ст.11 ГПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів України.

У разі невідповідності правового акта міжнародному договору суд застосовує міжнародний договір України.

ОСОБА_4 до п.11.6 Договору відносини Сторін регулюються Договором, додатками до Договору та чинним законодавством.

Згідно п.11.5 Договору право, що застосовується до Договору, - право України.

Згідно п.1.3 Договору умови перевезення регулюються Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (далі- Конвенція), іншими угодами в галузі міжнародних перевезень вантажів.

Україна приєдналася до Конвенції відповідно до Закону України №57-V від 01.08.2006 р.

В усіх вказаних вище CRM (у їх верхньому правому кутку) зазначено, що це перевезення, не дивлячись ні на які інші договори, виконується згідно з умовами Конвенції.

Оскільки Договором погоджено перевезення не швидкопсувного вантажу, а передано до перевезення швидкопсувний вантаж, то до відносин Сторін підлягає застосуванню згаданий Договір про міжнародне перевезення продовольчих товарів, що швидко псуються, і про спеціальні транспортні засоби, призначені для цих перевезень від 01.09.1970 р.

Україна приєдналася до Договору згідно Указу Президента України №262/2007 від 02.04.2007 р.

ОСОБА_4 до п.1 ст.1 Конвенції,Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з якими принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство країн.

ОСОБА_4 до ст.4 Конвенції, договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної .

У спірних відносинах такими вантажними накладними є CRM.

Вантажна накладна є первинним доказом укладення договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником (п.1 ст.9 Конвенції).

Вантажна накладна повинна містити такі дані, зокрема: ім'я й адреси відправника, перевізника, одержувача, дату і місце прийняття вантажу до перевезення, прийняте позначення характеру вантажу, спосіб його упакування (підпункти b, с, d, е, f п.1 ст.6 Конвенції).

Вантажна накладна, у випадку потреби, повинна містити перелік документів, переданих перевізнику (підпункт g п.2 ст.6Конвенції).

ОСОБА_4 до п.3 ст.6 Конвенції сторони можуть внести у вантажну накладну будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають корисною.

Відправник несе відповідальність за всі витрати, шкоду і збитки, заподіяні перевізнику внаслідок неточності або недостатності даних, зазначених у п.2 ст.6, і будь-яких інших даних чи інструкцій, що надаються ним для складання вантажної накладної або для включення у неї таких даних (підпункти b, с п.1 ст.7 Конвенції).

ОСОБА_4 до ст.1 Договору про міжнародне перевезення продовольчих товарів, що швидко псуються, і про спеціальні транспортні засоби, призначені для цих перевезень (надалі -Договір) міжнародні перевезення харчових продуктів, що швидко псуються, мають здійснюватись „ізометричними транспортними засобами'' , „лідниками'' , „рефрижераторами» або „обігрівними» транспортними засобами, які відповідають вимогам, що вказані у додатку 1 до даного Договору.

Для перевезення харчових продуктів, що швидко псуються, які вказані у додатках 2 і 3 до Договору , застосовуються транспортні засоби, визначені у статті 1 даного Договору, за винятком тих випадків, коли з урахуванням передбачуваної протягом перевезення температури цей обов'язок буде очевидно лишнім для підтримання температурних умов, встановлених додатками 2, 3 Договору (п. 1 ст.4).

ОСОБА_4 до п.3 ст.4 Договору про міжнародне перевезення продовольчих товарів, що швидко псуються, і про спеціальні транспортні засоби, призначені для цих перевезень,дотримання приписів пункту 1 статті 4 Договору вимагається від перевізників, що здійснюють перевезення за винагороду, лише у тій мірі, в якій вони прийняли зобов'язання знайти або надати обслуговування, необхідне для забезпечення дотримання цих приписів, і якщо дотримання цих приписів пов'язане з наданням обслуговування, а якщо інші юридичні особи прийняли зобов'язання знайти або надати обслуговування, то вони зобов'язані забезпечити дотримання цих приписів у тій мірі, в якій воно пов'язане з наданням обслуговування, яке вони зобов'язувались знайти або надати .

У ході перевезення, на яке розповсюджуються приписи Договору , у випадку, коли місце завантаження знаходиться на території однієї із договірних сторін, відповідальність за дотримання приписів пункту 1 статті 4 покладається, з урахуванням пункту 3 даної статті, при перевезенні за винагороду- на юридичну особу, яка є вантажовідправником згідно з транспортним документом, або, за відсутності транспортного документа,-на юридичну особу, яка уклала з перевізником договір перевезення (п.4 ст.4 Договору).

Згідно ч.1 ст.193 ГК України, ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання є підставою господарсько-правової відповідальності (ч.І ст.218 ГК України).

Згідно с.2 ст.218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення .

Перевізник звільняється від відповідальності за прострочення в доставці вантажу, якщо прострочення сталося не з його вини (ч.2 ст.313 ГК України);

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами і договорами (ч.1 ст.216 ГК України);

Згідно ч.2 ст.217 ГК України у сфері господарювання як господарські санкції серед інших застосовуються відшкодування збитків та штрафні санкції.

Згідно учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги, має відшкодувати завдані цим збитки (ч.І ст.224 ГК України);

Під збитками розуміються у т. ч. витрати, зроблені управненою стороною: неодержані нею доходи, які управнена сторона могла одержати у разі виконання зобов'язання (ч.2 ст.224 ГК України);

Згідно ч.1 ст.225 ГК України до складу збитків у т. ч. включаються: додаткові втрати, понесені стороною, яка зазнала збитків, зокрема штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам; нсодержанин прибуток, на який сторона, яка зазнала збитків, розраховувала у разі належного виконання зобов'язання іншою стороною.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом чи договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків (ч.3 ст.225 ГК України).

До відносин Сторін, які урегульовані Конвенцією та Договором про міжнародне перевезення продовольчих товарів, що швидко псуються, і про спеціальні транспортні засоби, призначені для цих перевезень, підлягають застосуванню ці міжнародні договори.

При цьому,умови Конвенції є переважаючими над умовами Договору у частині погоджених Сторонами маршруту і строків перевезення, виду транспорту, плати за перевезення, відповідальності Сторін за порушення цих умов.

Умови Договору про міжнародне перевезення продовольчих товарів, що швидко псуються, і про спеціальні транспортні засоби, призначені для цих перевезень є переважаючими над нормами Конвенції у частині, що стосуються умов перевезення вантажу, що швидко псується, вибору транспорту для перевезення такого вантажу, відповідальності Сторін за порушення цих умов.

До відносин Сторін, які не урегульовані цими міжнародними договорами, підлягають застосуванню правові акти України, зокрема норми ГК і ЦК України.

З урахуванням наведених фактичних та правових обставин:

Відповідач 2 має відшкодувати позивачу збитки у виді неотриманих доходів у вигляді неодержаної плати за перевезення згідно Договору у сумі, обумовленій у Заявках 1, 2 і 3, еквівалентній 945.00 євро (315,00 євро за Заявкою 1 + 315,00 євро за Заявкою 2 + 315,00 євро за Заявкою 3), що станом на 16.02.2018 р. згідно офіційного курсу гривні щодо євро (3343,10 грн. за 100 євро). встановленого НБУ, становить 31 592,30 грн. (945,00 євро х 33,4310 грн. = 31 592,30 грн.)

Відповідач 1 на підставі підпунктів b, с п.1 ст.7 Конвенції, п.4 ст.4 Договору має відшкодувати позивачу 332 386,79 грн. (128792,00 грн. + 203 594,79 грн. = 332 386,79 гри.). Із них:

-збитки у вигляді додаткових витрат, понесених внаслідок сплати штрафів за рішеннями митних органів ОСОБА_1 у сумі, еквівалентній 16 000,00 злотих (8 000,00 злотих за Заявкою 1 + 8 000,00 злотих за Заявкою 2), що станом на 16.02.2018 р. згідно офіційного курсу гривні щодо злотого (804,95 грн. за 100,00 злотих), встановленого НБУ, становить 128 792,00 грн. (16 000,00 злотих х 8,0495 грн. = 128 792,00 грн.)

Щодо заявлених позивачем до стягнення збитків на підставі підпунктів b, с п.1 ст.7 Конвенції, п.4 ст.4 Договору у сумі, еквівалентній 1000,00 злотих за заявками1,2 , що станом на 16.02.2018 р. згідно офіційного курсу гривні щодо злотого (804,95 грн. за 100,00 злотих), встановленого НБУ, становить 8 049,50 грн. то в цій частині заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки штрафи за рішеннями митних органів ОСОБА_1 накладені не на позивача, а на його водіїв.

-збитки, пов'язані з простоями транспортних засобів, у вигляді неотриманих доходів, у сумі, еквівалентній 6 090,00 євро, що станом на 16.02.2018 р. згідно офіційного курсу гривні до євро (3343,10 грн. за 100 євро), встановленого НБУ, становить 203 594,79 грн. (6 090,00 євро х 33,4310 грн. = 203 594,79 грн.) виходячи з наступних даних:

-відповідно до Заявок 1 і 2 строк доставки вантажу- 7 жовтня 2017 року, відтак період простою транспортних засобів за цими Заявками тривав з 8 жовтня по 15 листопада 2017 року і склав 29 діб за кожним транспортним засобом;.

-для розрахунку ціни простою за 1 добу взято за основу плату за перевезення, передбачену Заявками 1, 2, у сумі по 315,00 євро за 3 доби перевезення, отже ціна 1 доби простою одного транспортного засобу становить 105,00 євро (315,00 євро : 3 доби= 105,00 євро). Розрахунок збитків, пов'язаних з простоєм: (29 діб х 2 транспортних засоби х 105,00 євро = 6 090,00 євро).

Згідно із ст.86 ГПК України суд оцінює докази на своїм внутрішнім переконеанням, що грунтуються на всебічному, повному, об єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач 2 визнав, що товарно-транспортні накладні №0921944 і №0921949 у графі 13 містили застереження, що товар є швидкопсувним, однак стверджує, що ці застереження внесено водіями позивача з метою позачергового проїзду митних постів та митних кордонів України та Польші.

Згідно із ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Однак, відповідачем 2 не подано до відзиву жодного доказу на підтвердження його тверджень про те,що у товарно-транспортні накладні Відповідач 2 визнав, що товарпо-транспорі ні накладні №0921944 і №0921949, у графу 13, застереження про те, що товар є швидкопсувним, внесено водіями позивача з метою позачергового проїзду митних постів та митних кордонів України та ОСОБА_1.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, а відповідачем 2 не доведено наявність у позивача мотивів для проходження митних процедур поза чергою, оскільки згідно Заявок 1, 2 і 3 крайній строк завантаження товару- 05.10.2017 р.. доставления товару- 07.10.2018 р., а 05.10.2017 р. Автомобілі позивача за Заявками 1 і 2 вже були завантажені, перетнули кордон України і були на території ОСОБА_1.

Крім того, зі змісту Заявок не вбачається, що Сторонами у заявках було передбачено більшу оплату у разі доставки товару швидше, ніж встановлена дата доставки у заявках - 07.10.2018 р.

Відповідач 2 не заперечує, що в період з 06.10.2017 по 14.11.2017 між сторонами відбувалась переписка, ініційована позивачем щодо надання документів, які підтверджують, що товар не є швидкопсувним, однак посилається на те, що що надання таких документів вже не мало жодного значення, оскільки протоколи про порушення правил перевезення товару були складені митними органами ОСОБА_1 05.10.2017 року.

Однак, відповідач 2 , замовник за Договором №03/10 від 03.10.2017 року, відповідно до умов зазначеного Договору (п.7.3.4) взяв на себе зобов язання забезпечити належне оформлення повного комплексу товаросупровідних документів, які необхідні для прийняття/видачі вантажу, митного його оформлення та безперешкодного руху транспортного засобу згідно з маршрутом перевезення.

Окремо узгоджувати з перевізником транспортування небезпечних, негабаритних вантажів, а також вантажів, що вимагають температурного режиму (п.7.3.5 Договору).

Виконуючи свої зобов язання за Договором, перевізник інформував замовника про настання непередбачених обставин, які виникли під час перевезення вантажу і перешкоджали його своєчасній доставці за інструкціями замовника, перевізник просив замовника вжити заходів: надати перевізику документ, який свідчить, що вантаж не є швидкопсувним, або перерахувати на рахунок позивача 17 000,00 злотих ОСОБА_1, тобто штрафних санкцій, з метою надання змоги перевізнику продовжити перевезення, або в інший спосіб вирішити цю проблему.

Натомість, відповідач 2 аж 11.10.2017 надіслав відповідь на повідомлення позивача від 06.10.2017р., якою довів до відома, що відмовляється переказати 17 000.00 злотих ОСОБА_1, пославшись на те, що згідно сертифіката якості пюре яблучного соку не є товаром, що швидко псується, інших варіантів вирішення проблеми не пропонував. При цьому, відповідачу 2 було добре відомо, що позивач не здійснював перевезення пюре яблучного соку за узгодженими з позивачем заявками. Відтак, така відписка на повідомлення позивача не лише не вирішила проблему, яка виникла не з вини позивача в ході перевезення, а спричинила до збільшення часу простою транспортних засобів.

Відповідач 2, будучи переконаним, що ним належно виконано зобов язання за Договором №03/10 від 03.10.2017 р. і забезпечено належне оформлення повного комплексу товаросупровідних документів, які необхідні , зокрема, для митного його оформлення та безперешкодного руху транспортних засобів згідно з маршрутом перевезення мав право оскаржити дії митних органів та застосування штрафних санкцій згідно Протоколів, складених 05.10.2017 року, у судових органах ОСОБА_1 з поданням документів, які б доводили, що товар не є швидкопсувним, чого ним зроблено не було.

Проте, матеріали справи свідчать про зворотнє: не надавши позивачу документів, які б доводили, що вантаж не є швидкопсувним, відповідач 2 все-таки перевантажив вантаж з автомобілів позивача на інші транспортні засоби, однак аж 14.11.2017 а 15.11.2017. При цьому, транспортні засоби, які надав позивач , були погоджені відповідачем 2 у заявках.

Наведені обставини, які підтверджуються матеріалами справи, свідчать , що не з вини перевізника виникли обставини при митному оформленні вантажу, внаслідок яких перевізник зазнав збитків.

Крім того, суд вважає такими, що заслуговує на увагу заперечення позивача проти висловленої відповідачем 2 позиції про заперечення позову у повному обсязі. Адже, відповідач 1 не уповноважував представника відповідача 2 представляти його інтереси у даній справі. Доказів зворотнього матеріали справи не містять. Натомість, наявні у справі ОСОБА_5 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджують, що ПП Яп-Імперіал є самостійною юридичною особою, відтак, захищати свої інтереси у даній справі стосовно заявлених позивачем вимог про стягнення 340 43629 грн. збитків мало б у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Факт сплати штрафів позивач підтвердив платіжними документами, які додані до позовної заяви. Під час підготовчого прновадження у справі відповідач 2 не заявляв в порядку ст.81 ГПК України клопотань про витребування інших (додаткових) доказів на підтвердження вчинених позивачем платежів. Доказів зворотнього відповідач 2 суду не надав.

Відтак, підстави для висновку, що подані позивачем платіжні документи про сплату штрафів слід визнати не належними, не допустимими , не достовірними доказами, відсутні.

Крім того, суд при прийнятті рішення, оцінюючи наявні у справі докази, які стосуються спірних перевезень, не бере до уваги долучені відповідачем 2 (в додаток до клопотання вх.№46565/18 від 05.12.18) докази (копії CMR №008768 від 13.08.2018, заявки на перевезення від 12.08.2018, тощо) оскільки не вважає їх належними доказами, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування у даній справі. Суд не може брати до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

У відповідності до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

ОСОБА_4 до положень ч.1 ст.126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

Частиною 8 ст.129 ГПК України, передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

ОСОБА_4 до ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

ОСОБА_4 до приписів ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).

Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.126 ГПК України).

До матеріалів справи позивачем долучено Договір про надання правничої допомоги в господарській справі, укладений 21 лютого 2018 року між приватним підприємством Зелений гай в особі директора підприємства ОСОБА_8, який діє на підставі Статуту підприємства ( далі - Клієнт) та адвокатом ОСОБА_2, який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (далі - Адвокат), відповідно до п.1.1 якого Клієнт доручає, а Адвокат зобов язується на умовах та у порядку, що передбачені Договором, надати Клієнту правничу допомогу, спрямовану на захист порушених, невизнаних, оспорюваних прав Клієнта (далі - Правнича допомога) і Клієнт на умовах та в порядку, що передбачені Договором, зобов язується оплатити Адвокатові вартість Правничої допомоги (далі -Гонорар).

ОСОБА_4 до п.1.2, Договором визначено, що Адвокат надає Коієнтові Правничу допомогу у формі представництва інтересів Клієнта перед іншими фізичсними та юридичними особами, у тому числі органами державної і місцевої влади, й у господарських судах усіх інстанцій у процесі вирішення господарського спору з приватним підприємством Яп-Імперіал та фірмою Т.В. Fruit Polska Spolka z Organiczona Odrowiedzialnoscia S. K. A.

ОСОБА_4 до п.3.1 Договору надання Правничої допомоги здійснюється на підставі аписьмової довіреності Клієнта (Довіреність від 21 лютого 2018 року №16-1 долучена до матеріалів справи). Повноваження Адвоката перелічені у п.2 договору.

У п.4.1 Договору обумовлено, що гонорар Адвоката визначається виходячи з настиупних цін: ознайомлення з матеріалами спору - 1 000,00 грн., підготовка позовної заяви - 10 000,00 грн., підгготовка інших заяв по суті справи - 1 000,00 грн. за кожну заяву; підготовка й участь у судовому чи іншому засіданні, включно з підготовкою документів, які не є заявами по суті справи - 1 000,00 грн. за кожне судове засідання чи інше засідання.

Відповідн6о до п.4.2, строк оплати на підставі Звіту не пізніше чотирьох днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, постановленим за результатами розгляду спору по суті.

Орієнтовна сума витрат на правничу допомогу - 15 000,00 грн., що складає 4,04% від ціни позову.

ОСОБА_4 до ст.129 ГПК України судовий збір та інші судові витрати, пов язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно до задоволених вимог.

Відтак, судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно до задоволених вимог.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.2,5,7,13,16,60,73,74,76-80,81,86,91,123,126,129, 232-233,236-238,240,241,327 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Яп-Імперіал (місцезнаходження юридичної особи:20301, Черкаська область, місто Умань, вулиця Урбайліса, будинок 31; ідентифікаційний код юридичної особи: 38057619) на користь Приватного підприємства Зелений гай (місцезнаходження юридичної особи: 81634, Львівська область, Миколаївський район, село Розвадів, вулиця Сагайдачного, будинок 72; ідентифікаційний код юридичної особи: 30418517) 332 386,79 грн. збитків, з яких:

- збитки у вигляді додаткових витрат понесених внаслідок сплати штрафів за рішеннями митних органів ОСОБА_1 у сумі, еквівалентній 16 000,00 злотих (8 000,00 злотих за Заявкою 1 + 8 000,00 злотих за Заявкою 2), що станом на 16.02.2018 р. згідно офіційного курсу гривні щодо злотого (804,95 грн. за 100,00 злотих), встановленого НБУ, становить 128 792,00 грн.;

- збитки, пов'язані з простоями транспортних засобів, у вигляді неотриманих доходів, у сумі, еквівалентній 6 090,00 євро, що станом на 16.02.2018 р. згідно

офіційного курсу гривні до євро (3343,10 грн. за 100 євро), встановленого НБУ, становить 203 594,79 грн., а також стягнути :

-4 985,80 грн. судового збору та

-13 401,66 грн. витрат на правничу допомогу.

3. В решті вимог до відповідача 1 (ПП Яп-Імперіал ) відмовити.

4.Стягнути з Т.В.Fruit Polska Spolka z Organiczona Odrowiedzialnoscia S. K. A (місцезнаходження у ОСОБА_1: ul. Sandomierska, 109, 27-620 Dwikozу, Polska; NIP 8641949386*REGON 260614137) на користь Приватного підприємства Зелений гай (місцезнаходження юридичної особи: 81634, Львівська область, Миколаївський район, село Розвадів, вулиця Сагайдачного, будинок 72; ідентифікаційний код юридичної особи: 30418517) збитки у виді неотриманих доходів у вигляді неодержаної плати за перевезення згідно Договору у сумі, обумовленій у Заявках 1, 2 і 3, еквівалентній 945.00 євро (315,00 євро за Заявкою 1 + 315,00 євро за Заявкою 2 + 315,00 євро за Заявкою 3), що станом на 16.02.2018 р. згідно офіційного курсу гривні щодо євро (3343,10 грн. за 100 євро), встановленого НБУ, становить 31 592,30 грн., а також стягнути :

-4 73,88 грн. судового збору та

-1273,79 грн. витрат на правничу допомогу.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення виготовлено 22.12.2018р.

Суддя Кітаєва С.Б.