Рішення

від 27.11.2018 по справі 921/426/17-г/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 листопада 2018 року м. ТернопільСправа № 921/426/17-г/17

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

при секретарі судового засідання Шміло І.О.

розглянув матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "МВМ", вул. Чумацька, 14, м.Тернопіль

до відповідача ОСОБА_1 міської ради, вул. Листопадова, 5, м.Тернопіль

про визнання недійсним договору оренди землі

За участі представників сторін:

позивача: уповноважений ОСОБА_2, довіреність № б/н від 25.07.17 р.

відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 9809/01 від 27.12.2017.

Суть справи:

В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа № 921/426/17-г/17 за позовом Приватного підприємства "МВМ", м. Тернопіль, до ОСОБА_1 міської ради, м. Тернопіль про визнання недійсним договору оренди землі від 26.04.2016, зареєстрованого в Книзі записів засвідчення факту реєстрації за № 5794 18.07.2016 р.

В обґрунтування позову позивач посилається на відсутність наміру підприємства укладати договір в редакції, запропонованій відповідачем, а тому надіслані міською радою примірники проекту договору позивачем було підписано разом з протоколом розбіжностей, у якому п. 5 та п. 9 договору викладено в іншій редакції. Проте, незважаючи на направлення відповідачу примірників договору, підписаних з протоколом розбіжностей, останнім проведено державну реєстрацію вказаного правочину без урахування редакції позивача, скориставшись при цьому відсутністю напису на одному з примірників договору оренди від 26.04.2016 про те, що даний договір підписано з протоколом розбіжностей. При цьому позивач, звертаючись до суду з вимогою про визнання недійсним договору оренди землі від 26.04.2016, зареєстрованого в Книзі записів засвідчення факту реєстрації за № 5794 18.07.2016 р., посилався на приписи ст. ч. 3 ст. 203 , ст. 215 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області у даній справі від 31.08.2017, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2017, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 14.06.2018 касаційну скаргу Приватного підприємства "МВМ", вул. Чумацька, 14, м. Тернопіль задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 і рішення Господарського суду Тернопільської області від 31.08.2017 у справі № 921/426/17-г/17 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області.

У відповідності до ч. 1 ст. 36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

31.07.2018 матеріали справи № 921/426/17-г/17 повернуто на адресу Господарського суду Тернопільської області. За результатами проведеного автоматизованого розподілу судової справи для її розгляду визначено суддю Бурду Н.М.

Ухвалою суду від 01.08.2018 справу прийнято до свого провадження, розгляд справи № 921/426/17-г/17 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, судове засідання призначено на 30 серпня 2018 , з подальшими його відкладенням на 25.10.2018.

30.08.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 16436 від 30.08.2018), підтриманий його представником у судових засіданнях, у якому міська рада заперечувала проти позовних вимог з наступних підстав:

- ПП МВМ самостійно не виконало умов договору (а саме п. 31.1 підп. д ) від 26.04.2016 року щодо визначення розміру орендної плати у зв'язку із зміною нормативної грошової оцінки землі та коефіцієнта індексації грошової оцінки землі, відмовилося підписати додаткову угоду до договору щодо зміни розміру орендної плати, а тому з метою уникнення збитків до місцевого бюджету ОСОБА_1 міська рада змінений розмір орендної плат в умовах договору оренди землі від 26 квітня 2018 року, який оспорюється позивачем;

- також в якості заперечень на позов відповідач посилається на обставини, встановлені при розгляді справи № 921/769/16-г/4 за позовом ПП МВМ до ОСОБА_1 міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 21.10.2011 року, а саме, що позивач в порушення ст. 33 Закону України Про оренду землі при поданні заяви про поновлення договору оренди земельної ділянки не подав проект додаткової угоди. Позивачем на адресу міської ради було надіслано проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 21.10.2011 року, строк дії якого закінчився 24.02.2016 року лише 05.10.2016 року, тобто після прийняття ОСОБА_1 міською радою рішення про поновлення договору від 03.03.2016 року № 7/6/47, підписання та державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 26.04.2016 року. Так, підготовлений і підписаний договір оренди земельної ділянки датований 26 квітня 2016 року, а протокол розбіжностей позивачем підготовлено та скеровано на адресу міської 29.06.2016 (згідно опису вкладення у цінний лист), що є порушенням ч. 4 ст. 181 ГК України.

За результатами проведеного 25.10.2018 підготовчого засідання у даній справі судом винесено протокольну ухвалу про закриття підготовчого судового засідання та призначення справи № 921/426/17-г/17 до судового розгляду по суті на 15.11.2018.

В судовому засіданні по розгляду справи по суті оголошувалась перерва до 27.11.2018, про що зазначено у протоколі судового засідання від 15.11.2018.

В судовому засіданні, яке відбулося 27.11.2018, представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив про їх задоволення у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов , а також надав для огляду примірник оригіналу договору від 26.04.2016, який був оглянутий судом та іншими учасниками судового процесу.

В ході розгляду справи учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 42, 46, 222, 224 Господарського процесуального кодексу України.

Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) «Акорд» . Експертний висновок № 765 від 20.10.2017 року до 20.10.2020 року. Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер N120UG21D8052821E2.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, господарським судом встановлено таке:

24 лютого 2011 року ОСОБА_1 міською радою прийнято рішення за №6/6/55 «Про затвердження ПП "МВМ" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1116 га для обслуговування викупленої будівлі за адресою вул. Чумацька, 14, у м. Тернополі» , згідно з яким вилучено з користування ОСОБА_1 обласної організації Товариства сприяння обороні України земельну ділянку, площею 0,1116 га по вул. Чумацька, 14 в м. Тернополі, враховуючи письмову згоду землекористувача та надано її в оренду строком на 5 років приватному підприємству «МВМ» для обслуговування викупленої будівлі в рекреаційних та спортивно-туристичних цілях.

На підставі вказаного рішення, 21 жовтня 2011 року між ОСОБА_1 міською радою (орендодавцем) та ПП "МВМ" (орендарем) підписано договір оренди, котрий зареєстровано 31.10.2011року в Книзі записів засвідчення факту реєстрації за №4516 та зареєстровано в Управлінні Держкомзему у м.Тернополі, про що в Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис від 25.11.2011 за № 011010004000614, відповідно до умов якого позивачу передано у тимчасове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, у т.ч. землі, які використовуються у комерційних цілях, площею 0,1116га, за адресою вул. Чумацька, 14, у м. Тернополі.

Передача земельної ділянки в оренду відбулася на підставі акту приймання-передачі від 31.10.2011

У відповідності до п. 8 Договору його укладено терміном на п'ять років - з 24.02.2011р. по 24.02.2016р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право його поновлення на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

03 березня 2016 року ОСОБА_1 міською радою за результатами розгляду звернення підприємства (заява від 22.01.2016, реєстраційний номер 34513) було прийнято рішення за №7/6/47 «Про поновлення договору оренди земельної ділянки ПП «МВМ» , пунктом 1 якого постановлено поновити ПП "МВМ" договір оренди земельної ділянки, загальною площею 0,1116 га за кадастровим номером 6110100000:01:013:0120 з моменту його закінчення (з урахуванням додатку до рішення) та п.2 зобов'язано суб'єкта господарювання в двомісячний строк здійснити державну реєстрацію права оренди земельної ділянки відповідно до чинного законодавства.

На підставі рішення №7/6/47 від 03 березня 2016 року ОСОБА_1 міською радою (орендодавцем) надіслано на адресу ПП "МВМ" (орендарю) для підписання два примірники підписаного проекту договору оренди землі від 26 квітня 2016 року, де у пункті 5 цього договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2014 рік становить - 721522,06 грн., станом на 2015 рік - 901181,05 грн., станом на 2016 рік - 1291524,48 грн.

При цьому, пунктом 9 договору передбачено обов'язок орендаря (ПП "МВМ") сплачувати орендну плату з 01 січня по 31 грудня 2014р. у грошовій формі з розрахунку 3% нормативної грошової оцінки за рік в розмірі 1803,81 грн., з 01 січня по 31 грудня 2015 року у грошовій формі з розрахунку 3% нормативної грошової оцінки за рік в розмірі 2252,95 грн., а з 01 січня 2016 року у грошовій формі з розрахунку 3% нормативної грошової оцінки за рік в розмірі 3228,81 грн. щомісячно, з врахуванням коефіцієнтів, встановлених відповідними нормативно-правовими актами.

Невід'ємними частинами договору є розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку; копія рішення міської ради; план-схема розташування земельної ділянки; кадастровий план розташування земельної ділянки; план розташування земельної ділянки; акт встановлення в натурі (на місцевості) зовнішніх меж земельної ділянки та акт-прийому передачі межових знаків на зберігання; акт приймання-передачі об'єкта з оренди; нормативна грошова оцінка земельної ділянки (п. 43 договору).

Договір підписано сторонами та зареєстровано, про що в Книзі записів засвідчення факту реєстрації вчинено запис №5794 від 18 липня 2016 року.

Цього ж дня, відповідною комісією складено та підписано зі сторони орендаря акт прийому - передачі земельної ділянки в оренду та акт встановлення в натурі (на місцевості) зовнішніх меж земельної ділянки та акт-прийому передачі межових знаків на зберігання від 23.02.2016, згідно з яким комісія констатує факт передачі в оренду Орендодавцем (ОСОБА_1 міською радою) Орендарю (ПП "МВМ") земельної ділянки, загальною площею 0,1116 га по вул. Чумацька, 14 в м. Тернополі з 24 лютого 2016 р. по 24 лютого 2021 року для обслуговування викупленої будівлі в рекреаційних та спортивно-оздоровчих цілях.

ОСОБА_4 пункту 43 Договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відповідно до акту приймання передачі земельної ділянки від 18.07.2016, тобто після надіслання позивачем протоколу розбіжностей, останній отримав її в оренду з 24 лютого 2016 року (з моменту закінчення дії попереднього договору оренди землі від 21.10.2011).

При визначенні розміру орендної плати (п.п. 5, 9 Договору) відповідачем було взято до уваги те, що 12 липня 2013 року ОСОБА_1 міською радою прийнято рішення №6/35/14 "Про грошову оцінку земель м. Тернополя", згідно якого затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Тернополя, розроблену Державним інститутом проектування міст "Діпромісто" та зазначено, що нові дані нормативної грошової оцінки земель міста застосовуються з 01.01.2014; суб'єктам господарювання та громадянам міста одержати з 01.01.2014 в територіальному органі Державного агентства земельних ресурсів витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок (п.п. 1, 7, 8 рішення).

ОСОБА_4 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданого Відділом Держгеокадастру у місті Тернополі № 34-1908-99.5-216/08 від 08.02.2016 нормативна грошова оцінка орендованої відповідачем земельної ділянки, площею 1116кв.м, становить 1 291524,48грн. Однак, зміни до договору оренди землі від 21.10.2011 в порядку, передбаченому п.13 цього договору в частині розміру орендної плати, сторонами внесені не були.

Водночас, позивач стверджував, що оскільки спірний правочин містив обов'язки для ПП МВМ щодо сплати додатковий компенсаційних платежів за оренду земельної ділянки за період, що передує даті укладення відповідного договору (2014-2016 роки), а тому він підписав спірний договір з протоколом розбіжностей (від 24.06.2016) щодо редакції п. 5 та п. 9 договору, який разом з підписаним договором направив на адресу відділу земельних ресурсів ОСОБА_1 міської ради 29.06.2016 року, в підтвердження чого надав суду опис поштового вкладення у цінний лист, де міститься вказівка на наявність 2 договорів та 2 протоколів розбіжностей (опис вкладення у цінний лист за формою 107 та повідомлення про вручення поштового відправлення № 4602506477110 долучено до матеріалів справи).

Проте, листом №1060/25 від 19.07.2016р. ОСОБА_1 міська рада повідомила позивача про проведення реєстрації договору оренди землі від 26.04.2016р . без врахування протоколу розбіжностей, посилаючись на недопустимість втрат бюджету щодо збору орендної плати за землю внаслідок перегляду нормативної грошової оцінки землі міста Тернополя у 2014 році, застосування якої передбачено з 01.01.2014р., технічну документацію щодо якої затверджено рішенням ОСОБА_1 міської ради від 12.07.2013р. за №6/35/14.

Вказані вище обставини зумовили звернення позивача до господарського суду за захистом його порушеного права шляхом подання позову про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, загальною площею 0,1116 га за кадастровим номером 6110100000:01:013:0120, укладеного 26.04.2016 між ОСОБА_1 міською радою та ПП "МВМ", на підставі ст. 215 ЦК України, частини 3 ст.203 ЦК України, з огляду на відсутність волі сторони на його укладення в існуючій редакції.

При цьому позивач стверджує, що підприємство не мало наміру укладати спірний договір в редакції, що була запропонована відповідачем, про що свідчать дії останнього, спрямовані на підписання правочину з протоколом розбіжностей. Проте ОСОБА_1 міська рада надісланий їй протокол розбіжностей не розглянула у встановлений законом 20 денний строк та не вжила заходів для врегулювання розбіжностей, не включила до договору всі прийняті пропозиції, як це передбачено ч. 5 ст. 181 ГК України, а ті розбіжності, що залишилися неврегульованими, не передала до суду в цей же строк, натомість, скористалася відсутністю на одному з примірників договору застереження про його підписання Орендарем з протоколом розбіжностей та вчинила дії по його державній реєстрації, тим самим юридично надала чинності оспорюваному правочину.

Проаналізувавши наявні у справі матеріали, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення. При цьому суд виходив із такого:

- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Як встановлено судом між ОСОБА_1 міською радою (Орендодаувець) та ПП "МВМ" (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки від 26.04.2011, загальною площею 0,1116 га за кадастровим номером 6110100000:01:013:0120 по вул. Чумацька, 14 у м. Тернополі. Вказаний правочин зареєстровано у Книзі записів засвідчення факту реєстрації вчинено запис №5794 від 18 липня 2016 року. Таким чином між сторонами у даній справі виникли правовідносини з приводу оренди земельної ділянки.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

ОСОБА_4 зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як урегульовано статтею 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

- вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

- примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

- договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначено загальний порядок укладання господарських договорів.

Так, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо ж сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України."

Разом із тим, згідно з вимогами частини 3 статті 203 ЦК волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" встановлені істотні умови, досягнення згоди з яких є обов'язковим для укладення договорів оренди землі.

Так істотними умовами договору оренди землі є:

- об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

- строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Як встановлено судом в судовому засіданні (15.11.2018), примірник оригіналу договору від 26.04.2016, котрий знаходиться в ОСОБА_1 міській раді, не має застереження позивача про його підписання з протоколом розбіжностей.

Однак, як вбачається із долученого позивачем до матеріалів справи опису вкладення у цінний лист за формою 107, останній містить відомості про надіслання рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу відділу земельних ресурсів ОСОБА_1 міської ради поштового відправлення на 10 аркушах, в тому числі:

- Протоколу розбіжностей до Договору оренди землі (на 3 аркушах);

- Договору оренди землі від 26.06.2016 (на 3 аркушах);

- Протоколу розбіжностей до Додаткової угоди до Договору про земельного сервітуту №240 від 10.07.2012 (на 2 аркушах);

- Додаткової угоди до Договору про земельного сервітуту №240 від 10.07.2012 (на 2 аркушах).

Факт отримання вказаного поштового відправлення підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення № 4602506477110, що містить відмітку про вручення 01.07.2016 адресату - представнику ОСОБА_5, копія якого долучена до матеріалів справи.

І хоча із зазначеного у описі переліку документів неможливо дійти висновку про те, до якого саме договору оренди землі було надіслано вказаний у пункті 1 опису протокол розбіжностей, проте зі змісту листа №1060/25 від 19.07.2016 , яким відповідач повідомив про відмову від підписання протоколу розбіжностей до договору від 26.04.2016, посилаючись на недопустимість втрат бюджету щодо збору орендної плати на землю внаслідок перегляду нормативної грошової оцінки землі у 2014 році, слід дійти висновку про те, що 26.04.2016 позивачем на адресу ТМР було надіслано протокол розбіжностей саме до оспорюваного договору від 26.04.2016, а також і підписані ним примірники цього договору.

При цьому договір оренди землі від 26.04.2016 містить відмітку про факт його реєстрації Книзі записів засвідчення факту реєстрації 18 липня 2016 року , номер запису №5794, що у свою чергу свідчить про те, що станом на дату підписання спірного правочину ОСОБА_1 міська рада, була повідомлена про відсутність згоди ПП МВМ на його укладення в редакції, що була запропонована відповідачем, про що свідчать дії підприємства, спрямовані на підписання правочину з протоколом розбіжностей.

Предметом розгляду у даній справі є визнання недійсним договору оренди землі від 26.04.2018, обґрунтована відсутністю у ПП МВМ наміру укладати спірний договір в редакції, що була запропонована відповідачем, про що свідчать дії останнього, спрямовані на підписання правочину з протоколом розбіжностей, а також відсутністю дій міської ради, які б свідчили про вжиття нею заходів для врегулювання цих розбіжностей.

ОСОБА_4 з положеннями статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Статтею 203 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час укладення спірного договору) передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

ОСОБА_4 із частин 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

ОСОБА_4 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи заявлений предмет позовних вимог та підстави даного позову, котрі є виключними повноваженнями позивача по справі, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання договору оренди землі від 26.04.2016 недійсним за наявності визначених частиною 3 статті 203 ЦК України умов, а саме через відсутність волевиявлення сторони Орендаря на його укладення, у зв'язку з чим позов слід задовольнити, як обґрунтовано заявлений та по суті не оспорений відповідачем.

Водночас відповідачем не було доведено за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження вчинення ним усіх необхідних та достатніх дій, направлених на врегулювання розбіжностей додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

Крім того, посилання відповідача на недопустимість втрат бюджету щодо збору орендної плати за землю внаслідок перегляду нормативної грошової оцінки землі міста Тернополя у 2014 році, застосування якої передбачено з 01.01.2014р., технічну документацію щодо якої затверджено рішенням ОСОБА_1 міської ради від 12.07.2013р. за №6/35/14, яке слугувало підставою для донарахування додатковий компенсаційних платежів за оренду земельної ділянки за період, що передує даті укладення спірного договору (2014-2016 роки), та з чим не погодився позивач, надіславши протокол розбіжностей, не позбавляє ОСОБА_1 міську раду права звернутися до суду для врегулювання цих розбіжностей у судовому порядку.

Пунктом 9 статті 129 ГПК України, передбачено, що у випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю.

В силу приписів статті 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 239, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2 . Визнати недійсним договір оренди землі від 26.04.2016, укладений між ОСОБА_1 міською радою та ПП "МВМ", зареєстрований в Книзі записів засвідчення факту реєстрації за № 5794 18.07.2016 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:01:013:0120, площею 0.1116 га по вул. Чумацька, 14 у м. Тернополі.

3 . Стягнути з ОСОБА_1 міської ради (вул. Листопадова, 5, м.Тернопіль, ідент.код 34334305) на користь Приватного підприємства "МВМ", вул. Чумацька, 14, м.Тернопіль, ідент. код 24628453) 6560 (шість тисяч п'ятсот шістдесят) грн. в повернення сплаченого судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено 04.12.2018

Суддя Н.М. Бурда