Постанова

від 28.02.2019 по справі 921/426/17-г/17

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2019 р. Справа №921/426/17-г/17

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів: Кравчук Н.М.

Мирутенка О.Л.

За участю представників сторін від:

позивача: Авдєєнко В.В. - адвокат;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Тернопільської міської ради, м. Тернопіль №2825/01 від 22.12.2018

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.11.2018 (повний текст рішення складено 04.12.2018), суддя - Н.М. Бурда

за позовом Приватного підприємства МВМ , м. Тернопіль

до відповідача Тернопільської міської ради, м. Тернопіль

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

До Господарського суду Тернопільської області звернулося ПП МВМ , м. Тернопіль до Тернопільської міської ради, м. Тернопіль про визнання недійсним договору оренди землі від 26.04.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у підприємства був відсутній намір підприємства укладати договір в редакції, запропонованій відповідачем, а тому надіслані міською радою примірники проекту договору позивачем було підписано разом з протоколом розбіжностей, у якому п. 5 та п. 9 договору викладено в іншій редакції. Проте, незважаючи на направлення відповідачу примірників договору, підписаних з протоколом розбіжностей, останнім проведено державну реєстрацію вказаного правочину без урахування редакції позивача, скориставшись при цьому відсутністю напису на одному з примірників договору оренди від 26.04.2016 про те, що даний договір підписано з протоколом розбіжностей. При цьому позивач, звертаючись до суду з вимогою про визнання недійсним договору оренди землі від 26.04.2016, зареєстрованого в Книзі записів засвідчення факту реєстрації за № 5794 18.07.2016, посилався на приписи ст. ч. 3 ст. 203 , ст. 215 ЦК України .

Рішенням Господарського суду Тернопільської області у даній справі від 31.08.2017, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2017, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 14.06.2018 касаційну скаргу ПП МВМ , м. Тернопіль задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 і рішення Господарського суду Тернопільської області від 31.08.2017 у справі № 921/426/17-г/17 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області.

Верховний Суд у своїй постанові зазначив, що судами не надано належної оцінки доводам позивача, що листом №1060/25 від 19.07.2016 відповідач повідомив про відмову від підписання протоколу розбіжностей до договору від 26.04.2016, посилаючись на недопустимість втрат бюджету щодо збору орендної плати на землю внаслідок перегляду нормативної грошової оцінки землі у 2014 році, а не на факт вже укладення договору оренди.

При цьому, судами встановлено, що договір зареєстровано, про що в Книзі записів засвідчення факту реєстрації вчинено запис №5794 від 18.07.2016, тобто, за день до відмови від підписання протоколу розбіжностей.

За викладених обставин, суд касаційної інстанції вважає, що суди першої та апеляційної інстанції не дослідили повно та всебічно всі доводи та докази позивача з наданням їм відповідної оцінки, дійшовши суперечливих та взаємовиключних висновків щодо погодження чи не погодження позивача з проектом договору відповідача, справжньої дати укладення цього договору та направлення чи ненаправлення позивачем відповідачу протоколу розбіжностей.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 27.11.2018 позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі від 26.04.2016, укладений між Тернопільською міською радою та ПП МВМ , зареєстрований в Книзі записів засвідчення факту реєстрації за № 5794 18.07.2016, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:01:013:0120, площею 0.1116 га по вул. Чумацька, 14 у м. Тернополі. Стягнуто з Тернопільської міської ради на користь ПП МВМ 6560, 00 грн в повернення сплаченого судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг.

Рішення суду мотивоване наявністю правових підстав для визнання договору оренди землі від 26.04.2016 недійсним за наявності визначених ч. 3 ст. 203 ЦК України умов, а саме через відсутність волевиявлення сторони орендаря на його укладення. При цьому суд виходив з того, що посилання відповідача на недопустимість втрат бюджету щодо збору орендної плати за землю внаслідок перегляду нормативної грошової оцінки землі міста Тернополя у 2014 році, застосування якої передбачено з 01.01.2014, технічну документацію щодо якої затверджено рішенням Тернопільської міської ради від 12.07.2013 за №6/35/14, яке слугувало підставою для донарахування додаткових компенсаційних платежів за оренду земельної ділянки за період, що передує даті укладення спірного договору (2014-2016 роки), та з чим не погодився позивач, надіславши протокол розбіжностей, не позбавляє Тернопільську міську раду права звернутися до суду для врегулювання цих розбіжностей у судовому порядку.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. У своїй апеляційній скарзі апелянт покликається на те, що ПП МВМ самостійно не виконало умов договору від 26.04.2016 щодо визначення розміру орендної плати у зв'язку із зміною нормативної грошової оцінки землі та коефіцієнта індексації грошової оцінки землі, відмовилося підписати додаткову угоду до договору щодо зміни розміру орендної плати, а тому з метою уникнення збитків до місцевого бюджету Тернопільська міська рада змінила розмір орендної плат в умовах спірного договору відповідно до законодавства. Крім цього, відповідач покликається на те, що при розгляді справи № 921/769/16-г/4 за позовом ПП МВМ до Тернопільської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 21.10.2011, судом встановлено, що позивач в порушення ст. 33 Закону України Про оренду землі при поданні заяви про поновлення договору оренди земельної ділянки не подав проект додаткової угоди. Позивачем на адресу міської ради було надіслано проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 21.10.2011, строк дії якого закінчився 24.02.2016 лише 05.10.2016, тобто після прийняття Тернопільською міською радою рішення про поновлення договору від 03.03.2016 № 7/6/47, підписання та державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 26.04.2016, що свідчить про те, що дії позивача не відповідають нормам права та є непослідовними.

Позивачем не подано відзиву на апеляційну скаргу.

Інших клопотань, заяв в порядку ст.207 ГПК України сторонами заявлено не було.

В судовому засіданні представником позивача викладено доводи по суті апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи.

Як встановлено місцевим господарським судом, 24.02.2011 Тернопільською міською радою прийнято рішення за №6/6/55 Про затвердження ПП МВМ проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1116 га для обслуговування викупленої будівлі за адресою вул. Чумацька, 14, у м. Тернополі, згідно з яким вилучено з користування Тернопільської обласної організації Товариства сприяння обороні України земельну ділянку, площею 0,1116 га по вул. Чумацька, 14 в м. Тернополі, враховуючи письмову згоду землекористувача та надано її в оренду строком на 5 років ПП МВМ для обслуговування викупленої будівлі в рекреаційних та спортивно-туристичних цілях.

На підставі вказаного рішення, 21.10.2011 між Тернопільською міською радою (орендодавцем) та ПП МВМ (орендарем) підписано договір оренди, який зареєстровано 31.10.2011 в Книзі записів засвідчення факту реєстрації за №4516 та зареєстровано в Управлінні Держкомзему у м.Тернополі, про що в Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис від 25.11.2011 за № 011010004000614, відповідно до умов якого позивачу передано у тимчасове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення землі житлової та громадської забудови, у т.ч. землі, які використовуються у комерційних цілях, площею 0,1116га, за адресою вул. Чумацька, 14, у м. Тернополі.

Передача земельної ділянки в оренду відбулася на підставі акту приймання-передачі від 31.10.2011.

Відповідно до п. 8 вказаного договору оренди його укладено терміном на п'ять років з 24.02.2011 по 24.02.2016. Після закінчення строку договору орендар має переважне право його поновлення на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

В подальшому, 03.03.2016 Тернопільською міською радою за результатами розгляду звернення підприємства було прийнято рішення за №7/6/47 Про поновлення договору оренди земельної ділянки ПП МВМ , пунктом 1 якого вирішено поновити ПП МВМ договір оренди земельної ділянки, загальною площею 0,1116 га за кадастровим номером 6110100000:01:013:0120 з моменту його закінчення (з урахуванням додатку до рішення) та п.2 зобов'язано суб'єкта господарювання в двомісячний строк здійснити державну реєстрацію права оренди земельної ділянки відповідно до чинного законодавства.

На підставі рішення №7/6/47 від 03.03.2016 Тернопільською міською радою (орендодавцем) надіслано на адресу ПП МВМ (орендарю) для підписання два примірники підписаного проекту договору оренди землі від 26.04.2016, у пункті 5 якого встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2014 рік становить 721522,06 грн, станом на 2015 рік 901181,05 грн, станом на 2016 рік - 1291524,48 грн.

При цьому, згідно п. 9 вказаного проекту договору передбачено обов'язок орендаря (ПП МВМ ) сплачувати орендну плату з 01.01.2014 по 31.01.2014 у грошовій формі з розрахунку 3% нормативної грошової оцінки за рік в розмірі 1803,81 грн, з 01.01.2015 по 31.12.2015 у грошовій формі з розрахунку 3% нормативної грошової оцінки за рік в розмірі 2252,95 грн, а з 01.01.2016 у грошовій формі з розрахунку 3% нормативної грошової оцінки за рік в розмірі 3 228,81 грн щомісячно, з врахуванням коефіцієнтів, встановлених відповідними нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.43 зазначеного проекту договору встановлено, що невід'ємними частинами договору є розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку; копія рішення міської ради; план-схема розташування земельної ділянки; кадастровий план розташування земельної ділянки; план розташування земельної ділянки; акт встановлення в натурі (на місцевості) зовнішніх меж земельної ділянки та акт-прийому передачі межових знаків на зберігання; акт приймання-передачі об'єкта з оренди; нормативна грошова оцінка земельної ділянки.

Договір підписано сторонами та зареєстровано, про що в Книзі записів засвідчення факту реєстрації вчинено запис №5794 від 18.07.2016.

Цього ж дня, відповідною комісією складено та підписано зі сторони орендаря акт приймання - передачі земельної ділянки в оренду та акт встановлення в натурі (на місцевості) зовнішніх меж земельної ділянки та акт-приймання передачі межових знаків на зберігання від 23.02.2016, згідно з яким комісія констатує факт передачі в оренду орендодавцем (Тернопільською міською радою) орендарю (ПП МВМ )земельної ділянки, загальною площею 0,1116 га по вул. Чумацька, 14 в м. Тернополі з 24.02.2016 по 24.02.2021 для обслуговування викупленої будівлі в рекреаційних та спортивно-оздоровчих цілях.

Відповідно до п. 43 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відповідно до акту приймання передачі земельної ділянки від 18.07.2016, тобто після надіслання позивачем протоколу розбіжностей, останній отримав її в оренду з 24.02.2016 (з моменту закінчення дії попереднього договору оренди землі від 21.10.2011).

При визначенні розміру орендної плати (п.п. 5, 9 договору) відповідачем було взято до уваги те, що 12.07.2013 Тернопільською міською радою прийнято рішення №6/35/14 Про грошову оцінку земель м. Тернополя , згідно якого затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Тернополя, розроблену Державним інститутом проектування міст Діпромісто та зазначено, що нові дані нормативної грошової оцінки земель міста застосовуються з 01.01.2014; суб'єктам господарювання та громадянам міста одержати з 01.01.2014 в територіальному органі Державного агентства земельних ресурсів витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок (п.п. 1, 7, 8 рішення).

Згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданого Відділом Держгеокадастру у місті Тернополі № 34-1908-99.5-216/08 від 08.02.2016 нормативна грошова оцінка орендованої відповідачем земельної ділянки, площею 1116кв.м, становить 1 291524,48 грн.

Однак, як встановлено судом першої інстанції, зміни до договору оренди землі від 21.10.2011 в порядку, передбаченому п.13 цього договору в частині розміру орендної плати, сторонами внесені не були.

Враховуючи те, що спірний правочин містив обов'язки для ПП МВМ щодо сплати додаткових компенсаційних платежів за оренду земельної ділянки за період, що передує даті укладення відповідного договору (2014-2016 роки), а ПП МВМ підписав спірний договір з протоколом розбіжностей (від 24.06.2016) щодо редакції п. 5 та п. 9 договору, який разом з підписаним договором направив на адресу відділу земельних ресурсів Тернопільської міської ради 29.06.2016.

Проте, листом №1060/25 від 19.07.2016 Тернопільська міська рада повідомила позивача про проведення реєстрації договору оренди землі від 26.04.2016 без врахування протоколу розбіжностей, посилаючись на недопустимість втрат бюджету щодо збору орендної плати за землю внаслідок перегляду нормативної грошової оцінки землі міста Тернополя у 2014 році, застосування якої передбачено з 01.01.2014, технічну документацію щодо якої затверджено рішенням Тернопільської міської ради від 12.07.2013 за №6/35/14.

Вказані вище обставини зумовили звернення позивача до господарського суду за захистом його порушеного права шляхом подання позову про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, загальною площею 0,1116 га за кадастровим номером 6110100000:01:013:0120, укладеного 26.04.2016 між Тернопільською міською радою та ПП МВМ , на підставі ст. 215 ЦК України , ч. 3 ст.203 ЦК України , з огляду на відсутність волі сторони на його укладення в існуючій редакції.

Оцінка суду.

Згідно з положеннями частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За приписом статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу , а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.ст. 2, 13 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначено загальний порядок укладання господарських договорів.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо ж сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України .

Водночас згідно ч. 3 ст. 203 ЦК , ч.1 ст.638 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України Про оренду землі встановлені істотні умови, досягнення згоди з яких є обов'язковим для укладення договорів оренди землі. Так істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоду встановленої форми.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, примірник оригіналу договору від 26.04.2016, котрий знаходиться в Тернопільській міській раді, не має застереження позивача про його підписання з протоколом розбіжностей.

Однак, як підтверджується матеріалам справи, згідно опису вкладення у цінний лист за формою 107, останній містить відомості про надіслання рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу відділу земельних ресурсів Тернопільській міської ради поштового відправлення на 10 аркушах, в тому числі: протоколу розбіжностей до договору оренди землі (на 3 аркушах); договору оренди землі від 26.06.2016 (на 3 аркушах); протоколу розбіжностей до додаткової угоди до договору про земельного сервітуту №240 від 10.07.2012 (на 2 аркушах); додаткової угоди до договору про земельного сервітуту №240 від 10.07.2012 (на 2 аркушах).

Факт отримання вказаного поштового відправлення підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення № 4602506477110, що містить відмітку про вручення 01.07.2016 адресату - представнику Шашкевичу Т.С., копія якого долучена до матеріалів справи. Крім цього, факт отримання договору з протоколом розбіжностей не заперечується відповідачем.

Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією місцевого господарського суду про те, що хоча із зазначеного у описі переліку документів неможливо достеменно встановити про те, до якого саме договору оренди землі було надіслано вказаний у пункті 1 опису протокол розбіжностей, проте зі змісту листа №1060/25 від 19.07.2016 , яким відповідач повідомив про відмову від підписання протоколу розбіжностей до договору від 26.04.2016, посилаючись на недопустимість втрат бюджету щодо збору орендної плати на землю внаслідок перегляду нормативної грошової оцінки землі у 2014 році, необхідно дійти висновку про те, що 26.04.2016 позивачем на адресу Тернопільської міської ради було надіслано протокол розбіжностей саме до оспорюваного договору від 26.04.2016, а також і підписані ним примірники цього договору.

Водночас необхідно зазначити, що договір оренди землі від 26.04.2016 містить відмітку про факт його реєстрації у Книзі записів засвідчення факту реєстрації 18.07.2016, номер запису №5794, що у свою чергу свідчить про те, що станом на дату підписання спірного правочину Тернопільська міська рада, була повідомлена про відсутність згоди ПП МВМ на його укладення в редакції, що була запропонована відповідачем, про що свідчать дії підприємства, спрямовані на підписання правочину з протоколом розбіжностей.

Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За викладених обставин, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано того факту, що у ПП МВМ не було наміру укладати спірний договір в редакції, що була запропонована відповідачем, про що свідчать дії останнього, спрямовані на підписання правочину з протоколом розбіжностей, а також відсутністю дій міської ради, які б свідчили про вжиття нею заходів для врегулювання цих розбіжностей.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу також на те, що зміна нормативно-грошової оцінки землі може бути підставою для звернення відповідача до суду з вимогою внести зміни у договір оренди, однак, в не внесення таких змін у односторонньому порядку без врахування протоколу розбіжностей.

З огляду на вищевикладене, рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням вище, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про необхідність залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом (відповідачеп).

Керуючись ст. ст. 11, 13, 74, 129, 269, 270, 275, 276, 281- 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.11.2018 у справі № №921/426/17-г/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу Тернопільської міської ради - без задоволення.

2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на відповідача.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо або через Західний апеляційний господарський суд до Верховного Суду (п.17.5 Перехідних положень ГПК України).

Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 07.03.2019

Головуючий суддя О.І. Матущак

Судді Н.М. Кравчук

О.Л. Мирутенко