Рішення

від 20.12.2018 по справі 906/640/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/640/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

секретар судового засідання: Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1 - довіреність № б/н від 12.11.2018;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Інтеграл-банк" в особі уповноваженої .особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Інтеграл банк" ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікам"

про стягнення 7 051 782,80 грн.

Публічне акціонерне товариство "Інтеграл-банк" звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікам" заборгованість за кредитним договором № 831 від 29.07.2008 в сумі 7 051 782,80 грн., з яких 4 530 000,00 грн. прострочена заборгованість по кредиту та 2 521 782,80 грн. нараховані відсотки за користування кредитом. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами був укладений кредитний договір №831, згідно якого позивачем був наданий відповідачу кредит, якій останній зобов'язувався повернути та сплатити проценти за його користування. Однак, в порушення умов договору відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконав в результаті чого утворилась заборгованість, яка є предметом даного позову.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 30.11.2018.

Від позивача на адресу суду надійшло клопотання №01-24/407 від 18.12.2018 про відкладення розгляду справи в зв'язку з відсутністю включення до кошторису витрат, пов'язаних із забезпеченням присутності представника позивача у судовому засіданні.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у випадку першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Водночас, господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.).

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги те, що клопотання позивача про відкладення розгляду справи не підтверджене доказами, судом відхилене як необґрунтоване.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві (а.с.115-116). Просить відмовити в задоволенні позову в зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності щодо стягнення 4 530 000,00 грн. простроченої заборгованості, оскільки вважає, що строк її стягнення почався 25.07.2014 та закінчився 25.07.2017. Також вважає, що у кредитора припинилось право нараховувати передбачені договором проценти зі спливом строку повернення кредиту, а саме: 25.07.2014.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 29.07.2008 між Акціонерним комерційним банком "Інтеграл" (банк/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнікам" (позичальник/відповідач) укладено кредитний договір №831 (а.с.14-16), за умовами якого банк відкриває позичальнику відкличну кредитну лінію заборгованістю по позичковому рахунку не більше 3000000,00 (трьох мільйонів) гривень строком по 26 липня 2013 року та із щомісячним зменшенням ліміту, починаючи з серпня 2010 року, на суму 83333,00 (вісімдесят три тисячі триста тридцять три) гривні із сплатою 15,5 п'ятнадцять цілих п'ять десятих процентів річних, а позичальник зобов'язується використати отримані в рамках кредитної лінії кошти (далі - кредит) відповідно до умов цього договору, вчасно їх повернути та сплатити проценти та інші платежі, які передбачені або випливають з договору (п.1.1 договору).

Мета кредиту - придбання промислового обладнання (п.1.2 договору).

На забезпечення зобов'язань за цим договором банк приймає в заставу майнові права на грошовий депозит заставодавця (договір застави майнових прав №831/1 від 29.07.2008), який розміщено в АКБ "Інтеграл-банк" (п.2.1 договору).

Крім того, наданий банком кредит забезпечується всім належним позичальнику майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України (п.2.2 договору).

Відповідно до п.3.1 договору банк зобов'язується відкрити позичальнику позичковий рахунок №20638147801 і перераховувати кредитні кошти згідно заявки позичальника протягом 3-х банківських днів з моменту надання такої заявки, при умові надання документів, передбачених в п.6.1 нього договору.

Згідно п.3.2 договору банк зобов'язується щомісячно, в останній робочий день місяця, нараховувати проценти за користування кредитними коштами за період з 01 числа поточного місяця (або з дня надання кредитних коштів) по 30 (31) число поточного місяця (або по дату, що передує даті повернення кредитних коштів згідно з умовами договору) на суму фактичного залишку заборгованості позичальника. Проценти за користування кредитом нараховуються до дати повного погашення позичальником всієї суми заборгованості за кредитом.

За змістом п.4.1 договору позичальник зобов'язується використати кредитні кошти за зазначеною у договорі метою, вчасно їх повернути банку відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 4.2 договору позичальник зобов'язується з 01 по 05 число кожного місяця забезпечити сплату процентів за минулий місяць, нарахованих банком гідно з п. 3.2 договору на рахунок №20683147801 в АКБ "Інтеграл-банк". Останній платіж на погашення процентів здійснити разом з остаточним погашенням кредиту. Сплата процентів починається з вересня місяця 2008 року. У випадку неповернення кредиту у строки, передбачені п.п.1.1, 4.1 цього договору, позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитом, нараховані відповідно до п. 3.2 договору, до дати повного погашення заборгованості за кредитом.

Строк дії цього договору встановлюється: початок дії договору - з дня отримання позичальником грошових коштів (кредиту), кінець дії - момент зарахування всієї суми заборгованості, включаючи проценти, неустойку і збитки, на рахунок банку (п.8.9 договору).

Протягом 2008-2015 років до договору вносилися зміни та доповнення, в тому числі, в частині ставки процентів за користування кредитом, строку дії договору тощо.

Так, відповідно до змін та доповнень №15 від 26 липня 2013 року до кредитного договору №831 від 29.07.2008р п.1.1 кредитного договору викладено у наступній редакції: "Банк відкриває позичальнику відкличну кредитну лінію заборгованістю по позичковому рахунку не більше 4 530 000,00 (чотири мільйони п'ятсот тридцять тисяч) гривень строком по 25 липня 2014 року та із щомісячним зменшенням ліміту, починаючи з серпня 2013 року, на суму 83 330,00 (вісімдесят три тисячі триста тридцять три) гривні із сплатою 19,5 (дев'ятнадцять цілих п'ять десятих) процентів річних, а позичальник зобов'язується використати отримані в рамках кредитної лінії кошти (далі - кредит) відповідно до умов цього договору, вчасно їх повернути та сплатити проценти й інші платежі, які передбачені договором".

Відповідно до змін та доповнень №41 від 27 липня 2015 року до кредитного договору №831 від 29.07.2008 сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору по 24 вересня 2015 року; перенести строк сплати процентів, що будуть нараховані по договору за період з 24 липня 2015 року по 23 вересня 2015 року,до 24 вересня 2015 включно.

В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором №831, між Банком та ЗАТ "Каменеобробка" укладено договір застави №831/2, відповідно п.2.1 договору застави на забезпечення виконання Основного зобов'язання Заставодавець передає в заставу Заставодержателеві належне йому на праві власності майно, перелік та опис якого наведено у додатку №1. Місцезнаходження предмету застави: м.Житомир, вул.Барановва, 137.

Згідно п.2.2 договору Застави сторони узгодили оціночну вартість предмета застави у сумі 834 500,00грн.

Також, в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором №831, між Банком (Іпотекодержатель) та ЗАТ "Каменеобробка" (Іпотекодавець) укладено договір іпотеки, згідно п.1.1 договору іпотеки на забезпечення виконання позичальником Основного зобов'язання Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателеві належне йому на праві власності нерухоме майно: нежитлова будівля (адміністративно-побутовий корпус), що розташована за адресою: Житомирська область, м.Житомир, вулиця Баранова, 137. Загальна проща будівлі становить 214,6 кв.м. Сторони оцінюють нежитлову будівлю в 1 013 845,00грн.

Позивач зазначив, що відповідачем не були виконані свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів у встановлений договором строк та, що станом на 01.06.2018 сума простроченої заборгованості за кредитом становить 4 530 000,00 грн. та 2521782,80 грн. по процентах.

Договір є кредитним договором, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором та надання кредиту, а також існування заборгованості відповідача по поверненню кредиту у розмірі 4530000,00 грн.

Отже, враховуючи положення ст.ст. 530, 1050 Цивільного кодексу України та приписи договору, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по поверненню кредиту настав 24.09.2015.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 4530000,00грн; що підтверджується довідкою позивача від 12.07.2018 (а.с.85) та іншими матеріалами справи.

Претензія щодо сплати боргу за кредитним договором №831 від 29.07.2008, яка направлялась позивачем ТОВ "Юнікам" 27.10.2015 за вих. №03-1/1906 (а.с.117-118), залишилась без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст. 526, ч. 1 ст. 530, ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування згідно з частиною п'ятою статті 261 ЦК України починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Встановлення строку кредитування у кредитному договорі, що передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за вказаних умов початок перебігу позовної давності не можна визначати окремо для погашення всієї заборгованості за договором (зі спливом строку кредитування) і для погашення щомісячних платежів (після несплати чергового такого платежу).

Строк дії договору відповідно до змін та доповнень №41 від 27.07.2015 до кредитного договору №831 від 29.07.2008 продовжено по 24.09.2015; перенесено строк сплати процентів, що будуть нараховані по договору за період з 24.07.2015 по 23.09.2015, до 24.09.2015 року включно.

Враховуючи, що визначений договором строк кредитування сплив 24.09.2015, право позивача нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється з 24.10.2015.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 р. у справі № 444/9519/12.

За таких обставин вимоги про стягнення процентів підлягають частковому задоволенню нарахованих за період з 25.09.2015 по 21.10.2015 в сумі 152468,64грн.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи вищенаведене, положення ст.74 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: в частині стягнення 4 530 000,00 грн. основного боргу; 152 468,64 грн. заборгованості за відсотками. У решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікам" (12424, Житомирська область, Житомирський район, с.Старошийка, код ЄДРПОУ 24705136)

- на користь Публічного акціонерного товариства "Інтеграл-банк" (03680, м. Київ, проспект Перемоги, 52/2, код ЄДРПОУ 22932856) - 4 682 468,64 грн заборгованості та 70 237,03 грн витрат зі сплати судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 02.01.19

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати:

1- в справу

2,3 - сторонам (рек. з повід.)