Постанова

від 28.03.2019 по справі 906/640/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року Справа № 906/640/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І. , суддя Павлюк І.Ю.

секретар судового засідання Полюхович І.Г.

за участю представників сторін:

позивача: представник не з'явився

відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Юнікам" на рішення господарського суду Житомирської області, ухвалене 20.12.2018р., повний текст рішення складено 02.01.2019р., у справі № 906/640/18

за позовом ОСОБА_4 акціонерного товариства "Інтеграл-банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Інтеграл банк" ОСОБА_5

до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Юнікам"

про стягнення 7 051 782,80 грн.

Публічне акціонерне товариство "Інтеграл-банк" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Юнікам" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 831 від 29.07.2008 в сумі 7 051 782,80 грн., з яких 4 530 000,00 грн. прострочена заборгованість по кредиту та 2 521 782,80 грн. нараховані відсотки за користування кредитом.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 20.12.2018р. у справі № 906/640/18, позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Юнікам" на користь ПАТ "Інтеграл-банк" - 4 682 468,64 грн заборгованості та 70 237,03 грн витрат зі сплати судового збору.

В решті позову відмовлено.

Відповідач ТОВ "Юнікам", не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області від 20.12.2018 року у справі № 906/640/18 скасувати в частині задоволення позову та прийняти у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає:

- за кредитним договором № 831 від 29.07.2008 ТОВ "Юнікам" відкрито відкличну кредитну лінію заборгованістю по позичковому рахунку не більше 3 000 000,00 грн. строком по 26.07.2013р.;

- змінами та доповненнями № 15 до кредитного договору № 831 від 29.07.2008 сторонами узгоджено новий розмір кредитної лінії - не більше 4 530 000,00 грн. строком по 25.07.2014р. Тобто заборгованість по кредиту мала бути повернена до 25.07.2014р., яка в подальшому додатковими угодами не змінювалася;

- змінами та доповненнями № 41 до кредитного договору № 831 від 29.07.2008 сторонами узгоджено новий строк дії Договору - по 24.09.2015р.;

- в п.29 постанови ОСОБА_6 палати Верховного Суду від 28.03.2018р. у справі № 444/951/12 роз'яснено, що поняття строк договору , строк виконання зобов'язання та термін виконання зобов'язання згідно з приписами ЦК України мають різний зміст;

- з урахуванням положень част.1 ст.530 ЦК України, всіх змін і доповнень до кредитного договору № 831 від 29.07.2008 сторони погодили строк повернення кредиту по 25.07.2014р. та строк дії договору по 24.09.2015р.;

- позов подано до суду 31.07.2018р., тобто з пропуском трирічного строку позовної давності, який за вимогами про стягнення заборгованості по кредиту (тіло кредиту) розпочався 26.07.2014 та закінчився 26.07.2017р. А тому судом першої інстанції безпідставно не застосовано позовну давність до вимог про стягнення 4 530 000,00 грн заборгованості.

Таким чином, на думку відповідача, неповне дослідження обставин справи призвело до порушення норм матеріального права та прийняття необгрунтованого рішення, просить рішення господарського суду Житомирської області від 20.12.2018р. у справі № 906/640/18 скасувати в частині задоволення позову та прийняти у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2019р. у справі № 906/6409/18, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ ТОВ "Юнікам" та призначено розгляд справи на 27.02.2019р. /а.с.140-141/.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2019р., відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ "Юнікам" про участь у судовому засіданні, призначеному на 27.02.2019 року об 11:00 год., по справі № 906/640/18 у режимі відеоконференції в господарському суді Житомирської області /а.с.159-160/.

26.02.2019р. ТОВ "Юнікам" подано до суду клопотання про відкладення судового розгляду справи та проведення наступного судового засідання у режимі відеоконференції, проведення якої доручити господарському суду Житомирської області.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2019р., розгляд справи відкладено на 28.03.2019р. об 11:00 год. та задоволено клопотання ТОВ "Юнікам" про участь в судовому засіданні у режимі відеоконференції /а.с.167-168/.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.03.2019р., апеляційну скаргу позивача ОСОБА_4 акціонерного товариства "Інтеграл-банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Інтеграл банк" ОСОБА_5 на рішення господарського суду Житомирської області, ухвалене 20.12.2018р., повний текст рішення складено 02.01.2019р., у справі № 906/640/18 повернуто заявнику разом з доданими до неї документами /а.с.178-188/.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу до суду не подав.

28.03.2019р. в судовому засіданні представниками відповідача підтримано доводи апеляційної скарги у повному обсязі.

28.03.2019р. позивач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с.190/.

Відповідно до част.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Поскільки ухвалою суду від 27.02.2019р. явка представників сторін в судове засідання 28.03.2019р. обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідно до част.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29.07.2008 між Акціонерним комерційним банком "Інтеграл" (надалі - банк, позивач) та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Юнікам" (надалі - позичальник, відповідач, апелянт) укладено кредитний договір № 831 (надалі - Договір), за умовами п.1.1 якого банк відкриває позичальнику відкличну кредитну лінію заборгованістю по позичковому рахунку не більше 3000000,00 гривень строком по 26 липня 2013 року та із щомісячним зменшенням ліміту, починаючи з серпня 2010 року, на суму 83333,00 гривні із сплатою 15,5 процентів річних, а позичальник зобов'язується використати отримані в рамках кредитної лінії кошти (далі - кредит) відповідно до умов цього договору, вчасно їх повернути та сплатити проценти та інші платежі, які передбачені або випливають з договору.

Мета кредиту - придбання промислового обладнання (п.1.2 Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору, банк зобов'язується відкрити позичальнику позичковий рахунок № 20638147801 і перераховувати кредитні кошти згідно заявки позичальника протягом 3-х банківських днів з моменту надання такої заявки, при умові надання документів, передбачених в п.6.1 нього договору.

Згідно з п.3.2 Договору, банк зобов'язується щомісячно, в останній робочий день місяця, нараховувати проценти за користування кредитними коштами за період з 01 числа поточного місяця (або з дня надання кредитних коштів) по 30 (31) число поточного місяця (або по дату, що передує даті повернення кредитних коштів згідно з умовами договору) на суму фактичного залишку заборгованості позичальника. Проценти за користування кредитом нараховуються до дати повного погашення позичальником всієї суми заборгованості за кредитом.

За змістом п.4.1 Договору, позичальник зобов'язується використати кредитні кошти за зазначеною у договорі метою, вчасно їх повернути банку відповідно до умов договору.

Відповідно до п.4.2 Договору, позичальник зобов'язується з 01 по 05 число кожного місяця забезпечити сплату процентів за минулий місяць, нарахованих банком гідно з п.3.2 договору на рахунок № 20683147801 в АКБ "Інтеграл-банк". Останній платіж на погашення процентів здійснити разом з остаточним погашенням кредиту. Сплата процентів починається з вересня місяця 2008 року. У випадку неповернення кредиту у строки, передбачені п.п.1.1, 4.1 цього договору, позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитом, нараховані відповідно до п.3.2 договору, до дати повного погашення заборгованості за кредитом.

Строк дії цього договору встановлюється: початок дії договору - з дня отримання позичальником грошових коштів (кредиту), кінець дії - момент зарахування всієї суми заборгованості, включаючи проценти, неустойку і збитки, на рахунок банку (п.8.9 договору) /а.с.14-16/.

Протягом 2008-2015 років до договору вносилися зміни та доповнення, в тому числі, в частині ставки процентів за користування кредитом, строку дії договору тощо.

Відповідно до змін та доповнень № 15 від 26 липня 2013 року до кредитного договору № 831 від 29.07.2008р, серед іншого:

п.1.1 кредитного договору викладено у наступній редакції: "Банк відкриває позичальнику відкличну кредитну лінію заборгованістю по позичковому рахунку не більше 4 530 000,00 гривень строком по 25 липня 2014 року та із щомісячним зменшенням ліміту, починаючи з серпня 2013 року, на суму 83 330,00 гривні із сплатою 19,5 процентів річних, а позичальник зобов'язується використати отримані в рамках кредитної лінії кошти (далі - кредит) відповідно до умов цього договору, вчасно їх повернути та сплатити проценти й інші платежі, які передбачені договором";

п.4.1 Договору викладено у новій редакції, яким погоджено графік погашення заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення - не пізніше 25.07.2014 /а.с.33/.

Відповідно до змін та доповнень № 16 від 21.08.2013р. до кредитного договору № 831 від 29.07.2008р, серед іншого, перенесено строк сплати частини кредиту в сумі 83 333,00 грн. до 20.09.2013р. /а.с.34/.

Відповідно до змін та доповнень № 17 від 23.09.2013р. до кредитного договору № 831 від 29.07.2008р, серед іншого, перенесено строк сплати частини кредиту в сумі 166 666,00 грн. до 21.10.2013р. /а.с.35/.

Відповідно до змін та доповнень № 18 від 21.10.2013р. до кредитного договору № 831 від 29.07.2008р, серед іншого, перенесено строк сплати частини кредиту в сумі 249 999,00 грн. до 20.11.2013р. /а.с.36/.

Відповідно до змін та доповнень № 19 від 20.11.2013р. до кредитного договору № 831 від 29.07.2008р, серед іншого, перенесено строк сплати частини кредиту в сумі 333 332,00 грн. до 20.12.2013р. /а.с.37/.

Відповідно до змін та доповнень № 20 від 20.11.2013р. до кредитного договору № 831 від 29.07.2008р, серед іншого, перенесено строк сплати частини кредиту в сумі 416 665,00 грн. до 20.01.2014р. /а.с.38/.

Відповідно до змін та доповнень № 21 від 20.11.2013р. до кредитного договору № 831 від 29.07.2008р, серед іншого, скасовано зменшення ліміту та графік погашення кредиту, передбачені п.п.1.1 та 4.1 Договору. Інші умови договору № 831 від 29.07.2008р залишено без змін /а.с.39/.

В подальшому, змінами та доповненнями №№ 22-40 до кредитного договору № 831 від 29.07.2008р сторони погоджували перенесення строку сплати частково несплачених процентів, залишаючи без змін інші умови договору /а.с.40-58/.

Відповідно до змін та доповнень № 41 від 27 липня 2015 року до кредитного договору № 831 від 29.07.2008, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору по 24 вересня 2015 року; перенести строк сплати процентів, що будуть нараховані по договору за період з 24 липня 2015 року по 23 вересня 2015 року, до 24 вересня 2015 включно /а.с.59/.

ПАТ Інтеграл-банк листом № 03-1/1906 від 27.10.2015р. направлено ТОВ Юнікам претензію про сплату заборгованості за кредитним договором № 831 від 29.07.2008р у сумі 4 838 032,02 грн., в т.ч. 4 530 000,00 грн. прострочена заборгованість по кредиту, 16 940,96 грн. нараховані проценти, 150 048,50 грн. прострочені проценти, 141 042,56 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів /а.с.117-118/.

Вказана претензія банку залишена ТОВ Юнікам без задоволення.

Згідно з довідкою від 12.07.2018р. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Інтеграл-банк станом на 01.06.2018р. заборгованість ТОВ Юнікам за кредитним договором № 831 становить 7 124 386,91 грн., в т.ч. 4 530 000,00 грн. прострочена заборгованість по кредиту, 2 594 386,91 грн. нараховані відсотки за кредитом /а.с.85/.

На виконання вимог ухвали господарського суду Житомирської області від 06.08.2018р. позивачем ПАТ Інтеграл-банк подано до суду розрахунок суми позову, згідно з яким проценти за кредитним договором нараховано за період з 24.07.2015р. по 31.07.2018р. /а.с.92/.

В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 831, між Банком та ЗАТ "Каменеобробка" укладено договір застави № 831/2 від 02.09.2009р. та договір іпотеки від 02.09.2009р. /а.с.65-84/.

Невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення кредитних коштів у встановлений договором строк слугувало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення 4 530 000,00 грн. заборгованості за кредитом та 2 521 782,80 грн. нарахованих процентів.

При ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Згідно з п.1 част.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст.626 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (част.1 ст.628 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 831 від 29.07.2008р., тому правовідносини, що виникли між сторонами, підпадають під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з част.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором та надання кредиту, а також існування заборгованості відповідача по поверненню кредиту у розмірі 4 530 000,00 грн.

Апеляційним судом встановлено, що п.1.1 кредитного договору № 831 від 29.07.2008р. сторони погодили відкриття Банком відкличної кредитної лінії заборгованістю по позичковому рахунку не бульше 3 000000,00 грн. строком по 26 липня 2013 року. Пунктом 4.1 кредитного договору встановлено графік погашення кредиту, за яким повернення всієї суми кредиту мало відбутися не пізніше 26.07.2013р.

Змінами і доповненнями № 4 від 27.08.2010р., № 5 від 23.12.2010р., № 9 від 28.08.2012 р., № 11 від 28.03.2013 р., № 12 від 29.04.2013 р., № 14 від 30.05.2013 р. до кредитного договору № 831 від 29.07.2008р. було змінено графік погашення заборгованості, при цьому дата остаточного повернення кредиту залишалася без змін - до 26.07.2013р.

Змінами і доповненнями № 15 від 26.07.2013р. до кредитного договору № 831 від 29.07.2008р. змінено строк кредитної лінії із заборгованістю по позичковому рахунку не більше 4 530 000,00 гривень - по 25 липня 2014 року. Одночасно сторонами узгоджено новий графік погашення кредиту, за яким останній платіж мав бути сплачений не пізніше 25 липня 2014 року.

Змінами і доповненнями № 21 від 21.01.2014р. скасовано зменшення ліміту та графік погашення кредиту, передбачені п.п.1.1 та 4.1 Договору. При цьому інші умови договору залишено без змін /а.с.39/.

Тобто без змін залишено і умови кредитного договору № 831 від 29.07.2008р. зі змінами і доповненнями № 15 від 26.07.2013р., якими встановлено строк кредитної лінії із заборгованістю по позичковому рахунку не більше 4 530 000,00 гривень - по 25 липня 2014 року.

Змінами і доповненнями № 41 від 27.07.2015р. сторони погодили продовжити строк дії Договору по 24 вересня 2015 року.

Поняття строк договору , строк виконання зобов'язання та термін виконання зобов'язання згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.

Поняття строк виконання зобов'язання і термін виконання зобов'язання охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання .

(правова позиція викладена у постанові ОСОБА_6 Верховного Суду від 28/.03.2018р. у справі № 444/9519/12)

Таким чином, у даній справі сторонами кредитного договору № 831 від 29.07.2008р., зі змінами і доповненнями, погоджено строк кредитної лінії із заборгованістю по позичковому рахунку не більше 4 530 000,00 гривень - по 25 липня 2014 року та строк дії Договору по 24 вересня 2015 року. Тобто повернення 4 530 000,00грн. кредиту відповідач мав здійснити упродовж строку кредитної лінії - по 25 липня 2014р., що останнім виконано не було. А тому вимоги про стягнення заборгованості за кредитом є підставними.

Відповідачем у суді першої інстанції заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)- тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята цієї статті).

У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.

Відповідно до част.3, 4 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом встановлено, що повернення 4 530 000,00грн. кредиту відповідач мав здійснити упродовж строку кредитної лінії - по 25 липня 2014р., тобто останнім днем виконання даного зобов'язання було 25.07.2014р., а тому початком перебігу трирічного строку позовної давності є 26.07.2014р., кінцевим - 26.07.2017р.

Позивач звернувся з позовом до суду 27.07.2018р. згідно з поштовим штемпелем, після спливу позовної давності, відповідно у позові про стягнення 4 530 000,00 грн. заборгованості по кредиту слід відмовити у зв'язку з пропуском строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.

Щодо вимог про стягнення відсотків за кредитом у загальному розмірі 2 521 782,80 грн., нарахованих за період з 24.07.2015р. по 31.07.2018р. /а.с.92/.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За умовами кредитного договору № 831 від 29.07.2008р. сторони погодили щомісячну сплату відсотків у розмірі 15,5 % річних, змінами і доповненнями № 15 від 26.07.2013р. погоджено сплату відсотків у розмірі 19,5 % річних.

Змінами та доповненями № 41 від 27 липня 2015 року сторони дійшли згоди перенести строк сплати процентів, що будуть нараховані по договору за період з 24 липня 2015 року по 23 вересня 2015 року, до 24 вересня 2015 включно.

Відповідно до п.3.2 Договору, банк зобов'язується щомісячно, в останній робочий день місяця, нараховувати проценти за користування кредитними коштами за період з 01 числа поточного місяця (або з дня надання кредитних коштів) по 30 (31) число поточного місяця (або по дату, що передує даті повернення кредитних коштів згідно з умовами договору) на суму фактичного залишку заборгованості позичальника. Проценти за користування кредитом нараховуються до дати повного погашення позичальником всієї суми заборгованості за кредитом.

Тобто п.3.2 Договору визначено строк нарахування процентів - по дату, що передує даті повернення кредитних коштів згідно з умовами договору. Одночасно п.3.2 Договору містить умову про нарахування процентів за користування кредитом до дати повного погашення позичальником всієї суми заборгованості за кредитом.

Пункт 4.2 Договору, яким визначається термін сплати процентів, містить посилання на п.3.2 Договору.

Отже визначити, виходячи з умов п.3.2 Договору, кінцевий термін нарахування процентів неможливо.

Виходячи з правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі ОСОБА_7 Касаційного цивільного суду від 18.04.2018р. у справі № 753/11000/14-ц, у разі неможливості визначити справжній зміст відповідної умови договору потрібно застосовувати тлумачення contra proferentem .

Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які не були індивідуально узгоджені ( no individually negotiated ), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір під переважним впливом однієї зі сторін ( under the diminant sinfluence of the party ).

Таким чином, поскільки умови п.3.2 Договору не дають однозначно встановити до якого моменту нараховуються проценти, то керуючись тлумаченням contra proferentem, такий пункт слід тлумачити проти позивача і кінцевим строком нарахування процентів слід вважати дату повернення кредиту - по 25.07.2014р.

Окрім того, у п.п.53-54 постанови ОСОБА_6 Верховного Суду від 28.03.2018р. у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок про те, що припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з графіком нарахування процентів по кредитному договору № 831 від 29.07.2008р. з дати виникнення простроченої заборгованості, наданим ПАТ Інтеграл-банк , проценти за кредитом нараховано за період з 24.07.2015р. по 31.07.2018р. /а.с.92/.

З огляду на те, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом, то після 25 липня 2014 року позивач не міг такі проценти нараховувати. А тому позовні вимоги про стягнення 2 521 782,80 грн. процентів за кредитом, нарахованих за період з 24.07.2015р. по 31.07.2018р., є безпідставними і до задоволення не підлягають.

Згідно з п.2 част.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п.п.1, 4 част.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга ТОВ Юнікам підлягає задоволенню, рішення господарського суду Житомирської області від 20 грудня 2018 року у даній справі № 906/640/18 необхідно скасувати в частині стягнення 4 682 468,64 грн. заборгованості, в т.ч. 4 530 000,00 грн. заборгованості за кредитом та 152 468,64 грн. заборгованості за відсотками за період з 25.09.2015 по 21.10.2015, у зв'язку із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову про стягнення 4 682 468,64 грн. заборгованості - відмовити. В частині відмови у стягненні 2 369 314,16 грн. процентів за кредитом рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст.129 ГПК України проведено розподіл судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Юнікам" на рішення господарського суду Житомирської області від 20.12.2018р. у справі № 906/640/18 - задоволити.

Рішення господарського суду Житомирської області від 20.12.2018р. у справі № 906/640/18 скасувати в частині задоволених позовних вимог про стягнення 4 682 468,64 грн. заборгованості та 70 237,03 грн. витрат зі сплати судового збору.

Прийняти в цій частині нове рішення.

У позові про стягнення 4 682 468,64 грн. заборгованості за кредитним договором № 831 від 29.07.2008р. - відмовити.

В решті рішення господарського суду Житомирської області від 20.12.2018р. у справі № 906/640/18 - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 акціонерного товариства "Інтеграл-банк" (03680, м.Київ, проспект Перемоги, 52/2, код ЄДРПОУ 22932856) на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Юнікам" (12424, Житомирська область, Житомирський район, с.Старошийка, код ЄДРПОУ 24705136) 105 355,54 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Житомирської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 906/640/18 повернути господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "01" квітня 2019 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Павлюк І.Ю.