Рішення

від 20.12.2018 по справі 915/636/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року Справа № 915/636/18

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П.,

при секретарі судового засідання Степановій І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури, 56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, пров. Костенка, 2,

в інтересах держави

в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, 54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 34 (код ЄДРПОУ 39825404),

до відповідача: фермерського господарства «ГЕРАСИМЕНКО ІВАНА ФЕДОРОВИЧА» , 55500, Миколаївська область, Єланецький район, смт. Єланець, вул. Набережна, 3 (код ЄДРПОУ 23631080),

про: зобов'язання повернути земельну ділянку,

за участю представників сторін:

від прокуратури: ОСОБА_1, службове посвідчення №035058, видане 13.08.2015 року, дійсне до 13.08.2020 року;

від позивача: представник не з'явився; від відповідача: голова господарства ОСОБА_2, адвокат ОСОБА_3 за ордером,

СУТЬ СПОРУ.

21.06.2018 року заступник керівника Вознесенської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області із позовом № (15-33)4180вих.18 від 15.06.2018 року до фермерського господарства «ГЕРАСИМЕНКО ІВАНА ФЕДОРОВИЧА» про зобов'язання повернути у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельну ділянку для ведення фермерського господарства площею 30 га, вартістю 775392,90 грн., яка розташована на території Нововасилівської сільської ради Єланецького району Миколаївської області, у зв'язку із смертю постійного користувача - ОСОБА_4 у 2016 році.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ.

Ухвалою суду від 26.06.2018 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 09.07.2018 року позовну заяву заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури № (15-33)4180вих.18 від 15.06.2018 року разом з додатками повернуто прокурору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.09.2018 року ухвалу господарського суду Миколаївської області від 09.07.2018 року у справі №915/636/18 скасовано. Справу передано господарському суду Миколаївської області для вирішення питання про призначення позовної заяви до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 21.09.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 19.10.2018 року, запропоновано відповідачу в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України.

Копію ухвали суду від 21.09.2018 року відповідач отримав 27.09.2018 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 195).

Отже строк на подання відзиву закінчився 12.10.2018 року (включно).

19.11.2018 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 213-218).

Відповідно до частин 8, 9 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відзив не приймається судом до уваги у зв'язку з порушенням строку на його подання.

19.10.2018 року підготовче засідання відкладено на 20.11.2018 року.

20.11.2018 року підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 20.12.2018 року.

Позивач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

20.12.2018 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

28.09.2016 року помер ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, номер актового запису про смерть 135, що підтверджується листом Єланецького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану №15.16-5.6.6/742 від 20.04.2018 року (а.с. 95).

У постійному користуванні ОСОБА_4 на підставі державного акту на право постійного користування землею серії МК № 510, який видано Єланецькою районною радою народних депутатів та зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №49 від 03.04.1996 року, перебувала земельна ділянка площею 42,6 га. Земельна ділянка надавалася для ведення селянського (фермерського) господарства (а.с. 94).

Перебування земельної ділянки у постійному користуванні ОСОБА_4 також підтверджується листом відділу в Єланецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 125/102-18 від 04.05.2018 року (а.с. 93).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських фермерське господарство «ГЕРАСИМЕНКО ІВАНА ФЕДОРОВИЧА» зареєстровано 17.04.1996 року і продовжує здійснювати свою діяльність. Керівником фермерського господарства з 06.09.2016 року є ОСОБА_2 (а.с. 114-117).

Відповідно до інформації Нововасилівської сільської ради Єланецького району належна ОСОБА_4 земельна ділянка використовується його сином, яким сплачувався єдиний податок, зокрема за 2015 рік сплачено 36842 грн., за 2016 рік - 44160 грн., за 2017 рік - 48462 грн. (а.с. 98).

Згідно листа відділу у Єланецькому районі Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області № 125/102-18 від 04.05.2018 року відомості про повернення вказаної земельної ділянки до земель державної власності у відділі відсутні, земельна ділянка за життя ОСОБА_4 між членами фермерського господарства не розпайовувалась (а.с. 93).

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

В обґрунтування позовних вимог прокурором зазначено наступне.

Вознесенською місцевою прокуратурою Миколаївської області під час вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері земельних відносин встановлено, що рішенням 9-ї сесії 22-го скликання Єланецької районної ради народних депутатів від 26.12.1995 року громадянину ОСОБА_4 надано у постійне користування земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства.

На підставі вказаного рішення ОСОБА_4 отримав державний акт на право постійного користування землею серії МК № 510, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №49 від 03.04.1996 року.

17.04.1996 року громадянин ОСОБА_4 створив фермерське господарство «ГЕРАСИМЕНКО ІВАНА ФЕДОРОВИЧА» .

ОСОБА_4 помер 28.09.2016 року.

Згідно листа відділу у Єланецькому районі ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області № 125/102-18 від 04.05.2018 року відомості про повернення вказаної земельної ділянки до земель державної власності у відділі відсутні, земельна ділянка за життя ОСОБА_4 між членами фермерського господарства не розпайовувалась.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських фермерське господарство «ГЕРАСИМЕНКО ІВАНА ФЕДОРОВИЧА» зареєстровано 17.04.1996 року і здійснює свою діяльність до цього часу. Керівником фермерського господарства з 06.09.2016 року є ОСОБА_2.

Відповідно до інформації Нововасилівської сільської ради Єланецького району земельна діялка, яка перебувала у користуванні ОСОБА_4, використовується сином. За вказану земельну ділянку сплачувався єдиний податок. Зокрема, за 2015 рік сплачено 36842 грн., за 2016 рік - 44160 грн., за 2017 рік - 48462 грн.

Також, факт використання фермерським господарством «ГЕРАСИМЕНКО ІВАНА ФЕДОРОВИЧА» земельної ділянки площею 30 га, що знаходиться на території Нововасилівської сільської ради, підтверджується протоколом огляду, проведеним слідчим СВ Єланецького ВП Новоодеського ВП ГУ НП у Миколаївській області 04.05.2018 року в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 19.04.2018 року внесено до ЄРДР за № 120181150220000103 із попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Таким чином, встановлено факт використання фермерським господарством «ГЕРАСИМЕНКО ІВАНА ФЕДОРОВИЧА» упродовж 2016-2018 років без належних правових підстав земельної ділянки площею 30 га в межах території Нововасилівської сільської ради Єланецького району.

Вказана земельна ділянка належала ОСОБА_4 на праві постійного користування та з фермерським господарством «ГЕРАСИМЕНКО ІВАНА ФЕДОРОВИЧА» договори оренди щодо цієї ділянки не реєструвались.

Із посиланням на приписи ст.ст. 31, 92, 116, 118, 123, 125, 131 Земельного кодексу України та ст.ст. 407, 413 Цивільного кодексу України прокурор зазначає, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право.

За таких обставин право постійного користування на підставі державного акту на право постійного користування, виданого Єланецькою районною радою народних депутатів 03.04.1996 року ОСОБА_4, припинилось 28.09.2016 року.

Земельна ділянка державної власності, загальною площею 30 га в межах території Нововасилівської сільської ради Єланецького району використовується фермерським господарством «ГЕРАСИМЕНКО ІВАНА ФЕДОРОВИЧА» без належних правових підстав, що суперечить вимогам ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Із посиланням на викладене та приписи ст. 13, 14 Конституції України, ст.ст. 15-1, 122, 124 Земельного кодексу України, ст.ст. 15, 16, 319, 373, 386, 1212 Цивільного кодексу України прокурор просить зобов'язати фермерське господарство «ГЕРАСИМЕНКО ІВАНА ФЕДОРОВИЧА» повернути у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельну ділянку площею 30 га для ведення фермерського господарства вартістю 775392,90 грн., розташовану на території Нововасилівської сільської ради Єланецького району Миколаївської області, яка перебувала у постійному користуванні ОСОБА_4 на підставі державного акту на право постійного користування землею серії МК № 510 від 03.04.1996 року.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно до ч. 1, 2 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст. 2 Закону України Про прокуратуру на прокуратуру покладаються такі функції:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Відповідно до ч. 3 цієї статті на прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені Конституцією України.

Частиною 1 ст. 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 3 цієї статті прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 4 цієї статті виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Таким чином, відповідно до Закону України "Про прокуратуру" підставами представництва прокуратурою інтересів держави є наявність порушення або загрози порушення інтересів держави та не здійснення або неналежне здійснення захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, та за відсутності такого органу.

Як зазначалося вище згідно положень ст. 2 Закону України "Про прокуратуру" до функцій прокуратури, зокрема віднесено здійснення процесуального представництва інтересів держави в суді. При цьому, функції здійснення державного контролю за додержанням законодавства у сфері земельних відносин у прокуратури відсутні.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року за №15 в Україні діє Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), який є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно п.п. 25-1 п.4 цього Положення Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності , у тому числі за:

- дотриманням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов'язковим здійсненням заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням.

Згідно п.п. 25-7 п.4 цього Положення Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення.

Відповідно до п.п. 5-1 п.5 Положення посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень, зокрема мають право:

- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

- давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

- у разі неможливості встановлення особи порушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

Відповідно до п. 7 Положення Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Отже, враховуючи наведені положення законодавства допустимими доказами у розумінні ст. 77 ГПК України факту безпідставного та незаконного використання відповідачем земельної ділянки є наступні документи, які складені посадовими особами органів Держгеокадастру: акти перевірок, приписи, протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та постанови складені за наслідками розгляду відповідно до законодавства справ про адміністративні правопорушення.

До матеріалів позовної заяви прокурором не додано вказаних документів органів Держгеокадастру, якими підтверджується порушення вимог земельного законодавства відповідачем.

З огляду на відсутність в матеріалах позову допустимих доказів порушення відповідачем вимог земельного законодавства прокурором не доведено допустимими доказами викладені у позові обставини порушення з боку відповідача вимог ст. 125, 126 Земельного кодексу України та як наслідок порушення інтересів держави у сфері земельних відносин.

Отже, суд дійшов висновку, що позов прокурора є необґрунтованим і тому, підстав для його задоволення немає.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 237, 238, 241 ГПК України

ВИРІШИВ

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку відповідно до положень ст. ст. 256, 257 ГПК України із врахуванням його перехідних положень.

Повний текст рішення складено і підписано 29.12.2018 року.

Суддя А.П. Алексєєв