Постанова

від 26.12.2018 по справі 806/2497/17

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 806/2497/17

Головуючий у 1-й інстанції: Романченко Євген Юрійович

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

26 грудня 2018 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Ватаманюка Р.В. Мельник-Томенко Ж. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії Житомирського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року (суддя Романченко Є.Ю.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ліквідаційної комісії Житомирського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про стягнення 32869,32 грн,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Ліквідаційної комісії Житомирського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про стягнення грошової допомоги у розмірі 32869,32 грн., з врахуванням розміру мінімальної заробітної плати встановленої Законом України "Про державний бюджет України на 2017 рік".

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Ліквідаційну комісію Житомирського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України здійснити нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення за період з 07.03.2017 до 22.06.2017 та одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи із розміру посадового окладу 3200 грн.. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, подавши відповідну апеляційну скаргу. У скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування та недоведеність судом обставин, що мають значення для справи та допущенні порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

У зв"язку з неявкою сторін у судове засідання, в силу положень ч.2 ст. 313 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, наказом Управління МВС України в Житомирській області від 21 березня 2017 року № 5 о/с, на виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 № 806/2073/15 скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 10.04.2015 № 96 о/с та від 03.07.2015 № 172 о/с в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ та поновлено капітана міліції ОСОБА_2 на посаді старшого слідчого відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Житомирського міського відділу, з 10.04.2015 та з 07.03.2015.

Наказом Управління МВС України в Житомирській області від 22.06.2017 № 13 о/с ОСОБА_2 звільнено з органів внутрішніх справ з посади старшого слідчого відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Житомирського міського відділу Управління МВС України в Житомирській області у запас Збройних сил на підставі пунктів 10 та 11 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" та п. 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС.

Листом відповідача від 27.07.2017 № 172зі/29/05-2017 позивача повідомлено про те, що при звільненні з органів внутрішніх справ йому нараховано грошове забезпечення за час перебування у відпустці з 07.03.2017 по 22.06.2017 в сумі 4291,99 грн. та одноразову грошову допомогу за 13 років календарної служби в розмірі 7881,25 грн.. При цьому вказано, що розрахунок проводився із місячного грошового забезпечення, яке складається із:

- посадовий оклад - 850,00 грн.;

- окладу за спеціальним званням капітан міліції - 120,00 грн.;

- надбавки за вислугу років (25 %) - 242,50 грн..

Кошти в сумі 11990,63 грн перераховані на картковий рахунок позивача, про що свідчить копія платіжного доручення № 19 від 28.07.2017, та отримані позивачем - 31.07.2017.

Позивач, вважаючи, що 31.07.2017 з ним лише частково здійснено розрахунок, 09 серпня 2017 року звернувся до голови ліквідаційної комісії УВМС України в Житомирської області із заявою, в якій просив провести з ним повний розрахунок та виплату грошової допомоги у розмірі 32869,32 грн., з врахуванням розміру мінімальної заробітної плати встановленої Законом України "Про державний бюджет України на 2017 рік".

Листом від 30.08.2017 № П-221/29/01-2017 заступник голови ліквідаційної комісії УВМС України в Житомирської області повідомив позивача про те, що останньому 31.07.2017 проведено розрахунок по виплаті грошового забезпечення за період з 07.03.2017 по 22.06.2017 та одноразової грошової допомоги при звільненні в сумі 11990,63 грн. Крім того, роз'яснено, що відповідно до п. 2 постанови Верховного суду України від 24.12.1999 № 13 та роз'яснення Верховного суду України від 23.03.1998 № 1-4/83 порядок проходження служби рядового і начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ України начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ України регулюється не Кодексом законів про працю України та Законом України "Про оплату праці", яким визначено поняття мінімальної заробітної плати та її розмір, а законодавством про ці органи, в тому числі Законом України "Про міліцію" та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 29 липня 1991 року № 114.

Позивач, наполягаючи на тому, що відповідач повинен донарахувати та виплатити йому грошові кошти у загальній сумі 32869,20 грн, оскільки розмір його грошового забезпечення повинен був бути визначений, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, відповідно до Закону України "Про оплату праці" та Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік", а не з посиланням на наказ МВС від 31.12.2007 № 499, який наказом МВС від 31.10.2016 № 1131 визнано таким, що втратив чинність, звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції, досліджуючи законодавство, що регулює спірні правовідносини, прийшов до висновку, що нормами спеціального законодавства, які є пріоритетними, не врегульовано спірні правовідносини між сторонами, а тому вважає, що в даному випадку підлягають застосуванню норми трудового законодавства. Так, оскільки, спірним питанням у даній справі є розмір належних позивачу при звільненні сум, а саме перевірці належить правильність обрахунку відповідачем місячного грошового забезпечення позивача в період з 07.03.2017 до 22.06.2017, із розрахунку посадового окладу в розмірі 850 грн., тому аналіз досліджених правових норм доводить, що в період з 07.03.2017 до 22.06.2017 посадовий оклад позивача, за відсутності норм спеціального законодавства, повинен був складати не менше законодавчо встановленого мінімального розміру місячної заробітної плати.

Так, статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 № 1801-VIII установлено у 2017 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі в сумі 3200 гривень.

Таким чином, суд першої інстанції вважає, що грошове забезпечення позивача у спірний період повинно було бути нараховано відповідачем, виходячи із розміру посадового окладу 3200 грн..

І як наслідок, розмір одноразової допомоги при звільненні позивача під час урахування періоду служби з 07.03.2017 до 22.06.2017, на думку суду повинен також бути здійснений з урахуванням грошового забезпечення позивача у спірний період, виходячи із розміру посадового окладу 3200 грн..

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що позов позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Так, в апеляційній скарзі апелянт наголошує, що при нарахуванні та виплаті позивачу грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги, прав останнього не порушував.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, оскаржуваному рішенню суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів враховує наступне.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 по адміністративній справі № 806/2073/15 за позовом ОСОБА_2 до УМВС України в Житомирській області

- визнано незаконним та скасовано наказ УМВС України в Житомирській області №542 о/с від 17.06.2014 про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого слідчого ВР ДТП СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області капітана міліції ОСОБА_2;

- визнано незаконним та скасовано наказ начальника Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області №67 о/с від 27.01.2015 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області" в частині клопотання перед керівництвом УМВС щодо звільнення ОСОБА_2 із займаної посади; визнано незаконним та скасовано наказ УМВС України в Житомирській області №96 о/с від 10.04.2015 про звільнення ОСОБА_2 з посади старшого слідчого ВР ДТП СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області та призначення на посаду старшого дільничного інспектора Ємільчинського РВ УМВС України в Житомирській області;

- поновлено ОСОБА_2 на попередній посаді старшого слідчого ВР ДТП СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області;

- визнано незаконним та скасовано наказ УМВС України в Житомирській області № 815 о/с від 22.06.2015 про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ на підставі п "е" ст. 64 Положення Про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС (за порушення дисципліни) та наказ №234 від 31.08.2015 про внесення змін до пункту наказу УМВС №172 о/с від 03.07.2015;

- зобов'язано УМВС України в Житомирській області надати ОСОБА_2 щорічну відпустку за 2014, 2015 та 2016 роки;

- стягнуто з УМВС України в Житомирській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 квітня 2015 року по день ухвалення судового рішення - 07.03.2017 в сумі 58 170 грн..

В решті позовних вимог відмовлено (моральна шкода та відшкодування витрат).

Встановлено, що постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 виконано відповідачем у повному обсязі.

Вказані факти підтверджено судом згідно постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 11.08.2017 у справі № 806/2153/17.

Крім того, 22.06.2017 УМВС України в Житомирській області було видано каз №13 о/с , позивача було звільнено з органів внутрішніх справ України та нараховано грошове безпечення за час перебування у відпустці з 07.03.2017 по 22.06.2017 в сумі 291,99 грн та одноразову грошову допомогу за 13 років календарної служби в розмірі 7881,25 грн., які в подальшому відповідно до платіжного доручення № 19 від 28.07.2017 були виплачені позивачу 31.07.2017.

Крім того відповідно до листа заступника голови ліквідаційної комісії Ковтуна В.В. від 15.06.2018 року за № 917/29/01-2018 встановлено, що при здійсненні врахування грошового забезпечення позивача, методика розрахунку, визначена наказом МВС України від 31.12.2007 №499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" не застосовувалась" , оскільки вказаний нормативний документ втратив чинність відповідно до наказу МВС України від 31.10.2016 №1131 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства внутрішніх справ України".

Також повідомлено, що при нарахуванні грошового забезпечення позивача за період з 07.03.2017 по 22.06.2017 застосовано вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу ", чинної на момент звільнення останнього з органів внутрішніх справ.

Згідно п.1 Постанови Кабінету міністрів України від 07.11.2007 №1294, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Так, складові грошового забезпечення позивача за період з 07.03.2017 по 22.06.2017 складаються з посадового окладу (старший слідчий) - 850,00 грн. (п.5 додатку № 14 до Постанови Кабінету міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Схема посадових окладів осіб начальницького складу органіввнутрішніх справ для міських, районних, лінійних відділів, відділів (відділень) міліції"; окладу за спеціальним званням (капітан міліції) - 120,00 грн. (п.8 додатку №24 до Постанови Кабінету міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Оклади військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу за військовими (спеціальними) званнями"; надбавки за вислугу років (25% від посадового окладу та окладу за спеціальним званням) - 242.50 грн. (п.4 додатку №29 до Постанови Кабінету міністрів аіни від 07.11.2007 №1294 "Розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям крім військовослужбовців строкової служби), особам рядового ачальницького складу". Таким чином, загальна сума місячного грошового забезпечення позивача складала 1212,50 грн. (850,00 грн. +120,00 грн. + 242.50 грн. (25%) = 1212,50 грн.).

За період з 07.03.2017 по 31.03.2017 грошове забезпечення складало 977,82 грн.; за період з 01.04.2017 по 30.04.2017 - 1212,50 грн. та за період з 01.05.2017 по 31.05.2017 - 1212,50 грн.. Тобто за кожний повний календарний місяць. За період з 01.06.2017 по 22.06.2017 грошове забезпечення позивача складало 889,17 грн..

Таким чином встановлено, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, зільнених з військової служби, та деяких інших осіб", п.10 Постанови Кабінету міністрів України " від 17 липня 1992 р. № 393 "Про порядок обчислення вислуги шків, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського окладу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей", після звільнення позивача з органів внутрішніх справ була нарахована та виплачена одноразова грошова допомога при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби в сумі 7881,25 грн..

Тобто апеляційний судом встановлено, що під час розрахунків з позивачем, були застосовані саме вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", чинної на момент звільнення останнього з органів внутрішніх справ. Проте зазначене судом першої інстанції не взято до уваги та безпідставно проігноровано, що посадовий оклад старшого слідчого, відповідно до п.5 додатку № 14 до Постанови Кабінету міністрів України від 07.11.2007 №1294 становить 850,00 грн.

Таким чином, враховуючи встановлені у справі обставини, апеляційний суд приходить до висновку, що відповідач, у спірних правовідносинах, діяв правомірно, з дотриманням вимог чинного законодаствства, що регулює спірне питання. Позивачу правомірно було нараховано грошове забезпечення за час перебування у відпустці з 07.03.2017 по 22.06.2017 в сумі 4291,99 грн. та одноразову грошову допомогу за 13 років календарної служби в розмірі 7881,25 грн., враховуючи вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу".

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись статтею 315 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії Житомирського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області задовольнити.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Ватаманюк Р.В. Мельник-Томенко Ж. М.