Ухвала

від 22.12.2018 по справі 760/21875/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

22 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 760/21875/17

провадження № 61-48372ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Кузнєцова В. О. розглянув касаційну скаргу Інституту кримінально-виконавчої служби, подану представником Кісловою Аллою Сергіївною, на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 12 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 14 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 доІнституту кримінально-виконавчої служби про визнання незаконним та скасування наказу, стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року Інститут кримінально-виконавчої служби через свого представника Кіслову А. С. звернувся до Верховного Суду з даною касаційною скаргою, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті, тобто з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження.

Згідно з частиною першою статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України.

Частиною третьою статті 390 ЦПК Українипередбачена можливість поновлення строку на касаційне оскарження в разі його пропуску з інших поважних причин.

Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки Інститутом кримінально-виконавчої службине порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарженнята не додано до неї належних доказів, які б підтвердили поважність причин його пропуску.

Разом з тим, у касаційній скарзі заявник зазначає, що копію постанови Апеляційного суду міста Києва від 14 червня 2018 року він отримав 07 листопада 2018 року, звернувшись з відповідною заявою від 25 жовтня 2018 року до суду першої інстанції. До касаційної скарги Інститутом кримінально-виконавчої служби додано копію супровідного листа від 01 листопада 2018 року, яким Солом'янським районним судом міста Києва йому було направлено копію ухвали від 14 червня 2018 року у даній справі. Таким чином, наведені заявником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними.

У відповідності до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Таким чином, заявникові необхідно звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень та надати належні докази на підтвердження поважності причин його пропуску, оскільки безпідставне поновлення процесуального строку є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, зазначена касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскількиу порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК Українизаявником не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Водночас, до касаційної скарги додано клопотання, у якому заявник просить відстрочити йому сплату судового збору посилаючись на те, що кошторис Інституту кримінально-виконавчої служби не передбачає коштів для сплати судового збору у цьому році.

Відповідно до положень статті 8 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674- VІ Про судовий збір , частини першої статті 136 ЦПК України враховуючи майновий стан сторони, за вказаних умов суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку з цим, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору або відстрочення такої сплати.

Наведені у касаційній скарзі підстави для відстрочення сплати судового збору не можна визнати такими, що унеможливлюють чи утруднюють його сплату, а тому враховуючи, що безпідставне відстрочення сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом, клопотання задоволенню не підлягає.

У відповідності до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Підпунктами 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана, зокрема, фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду цією ж особою позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2017 року складав 1 600,00 грн.

За змістом частини третьої статті 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

На підставі зазначеного, враховуючи наявність у позовній заяві вимог майнового та немайнового характеру, виходячи з розміру оспорюваної суми, судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі підлягає сплаті у сумі 2 560,00 грн (1600,00 х 0,4 х 2 х 200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) , символ звітності банку: 207.

На підтвердження сплати судового збору заявникові необхідно надати до суду відповідний документ.

Крім того, Інституту кримінально-виконавчої служби слід уточнити вимоги до суду касаційної інстанції, оскільки у прохальній частині касаційної скарги він просить скасувати лише рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 12 квітня 2018 року і не ставить питання про скасування чи зміну постанови Апеляційного суду міста Києва від 14 червня 2018 року, хоча з тексту касаційної скарги вбачається, що заявник посилається на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права як судом першої, так і апеляційної інстанцій.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

За таких обставин касаційну скаргу необхідно залишити без руху і надати заявникові строк для виправлення вищезазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392-394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Інституту кримінально-виконавчої служби, поданого представником Кісловою Аллою Сергіївною, про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу Інституту кримінально-виконавчої служби , подану представником Кісловою Аллою Сергіївною, на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 12 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 14 червня 2018 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 28 січня 2019 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Якщо заяву про поновлення строку на касаційне оскарження не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення цього строку будуть визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. О. Кузнєцов