Постанова

від 27.12.2018 по справі 754/9500/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 754/9500/17-ц

провадження № 61-40562св18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

ОлійникА. С. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

третя особа - Деснянський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргуОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 19 червня 2018 року у складі колегії суддів: Желепи О. В., Іванченко М. М., Рубан С. М.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_4звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа - Деснянський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про стягнення пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 17 квітня 2018 року задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5пеню (неустойку) за прострочення сплати аліментів станом на 11 липня 2017 року у розмірі 18 419,39 грн.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23 травня 2018 року відкрито апеляційне провадження у вказаній справі за апеляційними скаргами ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19 червня 2018 року зупинено апеляційне провадження у вказаній справідо розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 572/1762/15 -ц.

Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що судові рішення у справі, що передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, та оскаржуване судове рішення у вказаній справі, ухвалені у подібних правовідносинах, тому апеляційний суд дійшов висновку про зупинення апеляційного провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи№ 572/1762/15-ц.

У липні 2018 року ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 19 червня 2018 року, у якій просить скасувати вказане судове рішення та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

25 липня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_4

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.

У вересні2018 року справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.

Касаційну скарги мотивовано тим, що порушення апеляційного суду норм процесуального права полягає у тому, що станом на 19 червня 2018 року Великою Палатою Верховного Суду закінчено перегляд у касаційному порядку справи № 572/1762/15-ц, оскільки Верховний Суд прийняв постанову 25 квітня 2018 року у вказаній справі.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, постійна колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вирішуючи вказану справу, суд першої інстанції для обчислення пені виходив із положень статті 196 СК України , відповідно до яких при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Відповідно до правових висновків, висловлених у постановах Верховного Суду України від 11 вересня 2013 року № 6-81цс13, від 01 жовтня 2014 року № 6-149цс14, від 25 листопада 2015 року № 6-2022цс15, пеня обчислюється із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення.

Разом з тим, Верховний Суд України відступив від висновків, викладених у вказаних постановах, і вказав, що пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів; сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались (постанова Верховного Суду України від 0 1 липня 2015 року у справі № 6-94цс15). Аналогічні за змістом висновки Верховний Суд України вислови у постановах від 16 березня 2016 року у справі № 6 - 300цс16, від 0 2 листопада 2016 року у справі № 6 -1554цс16.

Проте Верховний Суд України не відступав від правового висновку, висловленого у постанові від 25 листопада 2015 року у справі № 6-2022цс15.

Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2018 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 572/1762/15 -ц за позовом про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, заборгованості за аліментами, пені за прострочення сплати аліментів.

Підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду суд вказав необхідність відступлення від висновків щодо застосування норми права, яка врегульовує спосіб обчислення пені за прострочення сплати аліментів.

У пункті десятому частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку. Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.

Судом апеляційної інстанції порушено питання про зупинення апеляційного провадження до розгляду справи № 572/1762/15-ц Великою Палатою Верховного Суду на підставі пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України, у зв'язку з переглядом судового рішення у подібних правовідносинах у касаційному порядку.

Згідно з частиною першою статті 254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Перевіряючи доводи касаційної скарги Верховний Суд виходить з такого.

На час постановлення ухвали Апеляційного суду м. Києва від 19 червня 2018 року про зупинення апеляційного провадження у справі, Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі № 572/1762/15-ц, а саме 25 квітня 2018 року.

Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень постанову від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц зареєстровано та оприлюднено 16 липня 2018 року.

Верховний Суд зауважує, що з матеріалів справи вбачається, що 18 липня 2018 року від представника позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, до якого додано копію постанови Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13 серпня 2018 року апеляційне провадження у вказаній справі поновлено.

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 28 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилено. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 17 квітня 2018 року змінено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 пеню за прострочення сплати аліментів з серпня 2014 року по червень 2017 року включно, у розмірі 57 262,34 грн.

З огляду на те, що ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13 серпня 2018 року апеляційне провадження у вказаній справі поновлено, а спір апеляційним судом розглянуто по суті, тому відсутні підстави для перегляду ухвали Апеляційного суду м. Києва від 19 червня 2018 року про зупинення апеляційного провадження.

Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без розгляду.

Керуючись статтями 400, 415, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

В.О. Кузнєцов

Г.І. Усик