Ухвала

від 03.01.2019 по справі 1340/6315/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №1340/6315/18

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви про відвід

03 січня 2019 року 01:07 год.

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І., вирішуючи в порядку письмового провадження заяву представника позивача про відвід колегії суддів в адміністративний справі за позовом Перемишлянської районної організації Політичної партії Об'єднання Самопоміч до Бібрської міської виборчої комісії Перемишлянського району Львівської області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Перемишлянської районної організації Політичної партії Об'єднання Самопоміч до Бібрської міської виборчої комісії Перемишлянського району Львівської області, із вимогами:

-визнати протиправним та скасувати рішення Бібрської міської виборчої комісії Перемишлянського району Львівської області від 27 грудня 2018 року;

-зобов'язати Бібрську міську виборчу комісію Перемишлянського району Львівської області перевірити на відповідність Закону України Про місцеві вибори виборчі бюлетені з виборів депутатів Бібрської міської ради у територіальному виборчому окрузі №23 і виборчі бюлетені з виборів Бібрського міського голови.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31.12.2018 року позовну заяву Перемишлянської районної організації Політичної партії Об'єднання Самопоміч залишено без розгляду, у зв'язку із пропущенням строків звернення до суду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.01.2019 року апеляційну скаргу Перемишлянської районної організації Політичної партії Об'єднання Самопоміч задоволено, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №1340/6315/18 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

02.01.2019 року в судовому засіданні представником позивача подано заяву про відвід колегії суддів: головуючому судді Гулкевич І.З., суддям Гавдик З.В., Карп'як О.О. з підстав того, що судом при вирішенні справи надано правову оцінку ряду доказів, якими позивач обгрунтовує позовні вимоги, зокрема, протоколу №14 засідання Бібрської міської виборчої комісії від 23.12.2018 року, акту про виявлення ознак невідповідності виборчих бюлетенів вимогам Закону України Про місцеві вибори при проведенні перерахунку голосів, наданих дільничною виборчою комісією №460860 від 24.12.2018 року, і відповідно складом суду сформована правова позиція у даній справі.

Відтак, представник позивача вважає, що є всі підстави сумніватися в неупередженому та об'єктивному розгляді справи №1340/6315/18 Львівським окружним адміністративним судом у складі: головуючого судді Гулкевич І.З., суддів Гавдика З.В., Карп'як О.О.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.01.2019 року зупинено провадження у даній справі до вирішення питання про відвід колегії суддів.

Згідно протоколу розподілу судової справи між суддями від 02.01.2019 року, для вирішення питання про відвід колегії суддів визначено суддю Сподарик Н.І.

Дослідивши матеріали заяви, суд зважає на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст.31 цього Кодексу.

Згідно ст.39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

У відповідності до ст.40 КАС України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (ч.3 ст.40 КАС України). Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (ч.4 ст.40 КАС України). Відповідно, у порядку ч.8 ст.40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. При цьому, питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід (ч.11 ст.40 КАС України).

З системного аналізу підстав, які наведені у ст.36-37 КАС України вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. Водночас, для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Зі змісту заяви про відвід, судом з'ясовано, що представник позивача обґрунтовує її незгодою з процесуальним рішенням колегії суддів у даній справі - ухвалою суду від 31.12.2018 року про залишення позовної заяви без розгляду. У зв'язку із викладеним, у сторони позивача існують сумніви щодо неупередженості та безсторонності колегії суддів.

Відповідно до ч.4 ст.36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Заявлені підстави для відводу головуючого судді не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки не стосуються особистого відношення суддів до результатів розгляду справи №1340/6315/18, а тільки відображають власну позицію представника позивача/заявника та незгоду з прийнятим рішенням.

Зазначена позиція неодноразово висловлена в рішеннях Великої Палати Верховного Суду та Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду у справах №523/5348/17 від 14.02.2018 року, №9901/573/18 від 09.08.2018 року, №826/23651/15 від 16.08.2018 року, №9901/673/18 від 01.10.2018 року, №800/445/16 від 18.10.2018 року.

Більш того, будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та безсторонності суддів у розгляді означеної справи (№1340/6315/18), з доводів заяви про відвід не вбачається. Мотивація представника позивача щодо оцінки доказів при постановленні ухвали про залишення позовної заяви без розгляду не знайшла свого підтвердження, позаяк судом досліджувалось лише питання з приводу дотримання строків звернення Перемишлянською районною організацією Політичною партією Об'єднання Самопоміч до суду з означеним позовом.

Також слід вказати, що головна мета відводу це гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі Ветштайн проти Швейцарії ).

Так, практика Європейського суду з прав людини свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (п.п.45-50 рішення ЄСПЛ у справі Морель проти Франції ; п.23 рішення ЄСПЛ у справі Пескадор Валеро проти Іспанії ) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (п. 40 рішення ЄСПЛ у справі Лука проти Румунії ), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п.44 рішення ЄСПЛ у справі Ветштайн проти Швейцарії ; п. 30 рішення ЄСПЛ у справі Пабла Кю проти Фінляндії ; п.96 рішення ЄСПЛ у справі Мікалефф проти Мальти ,).

Європейський суд з прав людини в п.49 рішення у справі Білуха проти України вказав, що наявність безсторонності, відповідно до п.1 ст.6 Конвенції, повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно об'єктивного критерію цей Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п.52 рішення у справі Білуха проти України ).

Тож, з огляду на те, що обставини, на які посилається представник позивача, не доводять та не можуть свідчити про існування обставин, що викликають сумніви в неупередженості колегії суддів не підтверджені жодними доказами, а їх встановлення не належить до повноважень суду при вирішенні питання про відвід, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про відвід колегії суддів: головуючий суддя Гулкевич І.З., суддя Гавдик З.В., суддя Карп'як О.О. у справі №1340/6315/18.

Керуючись ст.ст.36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника позивача про відвід колегії суддів: головуючий суддя Гулкевич І.З., суддя Гавдик З.В., суддя Карп'як О.О. в адміністративний справі №1340/6315/18 відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Сподарик Н.І.