Рішення

від 28.12.2018 по справі 1440/1893/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

28 грудня 2018 р.справа № 1440/1893/18 Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в письмовому провадженні розглянув адміністративну справу

за позовомприватного підприємства "Римчук", с. Кам'яне, Новобузький район, Миколаївська область, 55622

до відповідачаГоловного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

провизнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 03.08.18 р. № 00065181407

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Римчук" (надалі - позивач або ПП "Римчук") звернулось із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (надалі - відповідач або ГУ ДФС), в якому просить суд визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення від 3 серпня 2018 р. № 00065181407, яким позивачу збільшена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість (надалі - ПДВ) та застосована штрафна санкція.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що припущення відповідача про безтоварний характер його господарської операції із ТОВ "Опт-Капитал" не підтверджені жодними доказами. Позивач наполягає на тому, що він не повинен нести відповідальність за можливі протиправні дії інших суб'єктів господарювання, тоді як він вимоги податкового законодавства виконав: задекларував господарську операцію із постачальником та сплатив в ціни товару ПДВ.

Відповідач адміністративний позов не визнав і просив в його задоволенні відмовити з таких підстав: перевіркою ПП "Римчук" встановлений факт взаємовідносин із постачальником, який, на думку відповідача, має ознаки фіктивності. Також, відповідач вказує на недоліки первинних бухгалтерських документів позивача, яким оформлена його господарська операція із ТОВ "Опт-Капитал". На цій підставі відповідач зробив висновок про відсутність реального постачання товару від контрагента до позивача, що призвело до порушення ним податкових зобов'язань з ПДВ (а. с. 67-68).

Адміністративна справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи.

Позивач клопотав про розгляд справи за його відсутності (а. с. 71). Відповідно до приписів ст. 205 ч. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа розглянута у письмовому провадженні.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

У липні 2018 р. ГУ ДФС провела документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Римчук" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо взаємовідносин із ТОВ "Опт-Капитал" за вересень-жовтень 2017 р. Результати перевірки оформлені Актом від 23 липня 2018 р. № 1775/14-29-14-09/34543140 (надалі - Акт перевірки) (а. с. 10-19).

У висновку Акту перевірки вказано на порушення позивачем ст. 198 п. 198.1., п. 198.3., ст. 200 п. 200.1., п. 200.2. Податкового кодексу України (надалі - ПК України), в результаті чого занижений ПДВ за вересень-жовтень 2018 р. на загальну суму 308 850,0 грн.

На підставі Акту перевірки, 3 серпня 2018 р. ГУ ДФС прийняла спірне податкове повідомлення-рішення № 00065181407, яким ПП "Римчук" збільшена сума грошового зобов'язання з ПДВ на 308 850,0 грн. та застосована штрафна санкція в розмірі 77 212,50 грн. (а. с. 8-9).

ПП "Римчук" є господарюючим суб'єктом, основним видом діяльності якого є вирощування зернових, бобових культур, що зафіксовано Актом перевірки.

1 вересня 2017 р. позивач уклав із ТОВ "Опт-Капитал" договір постачання № ДГ-0000135, за умовами якого останнє постачало позивачу мінеральні добрива, що узгоджується із господарською діяльністю позивача (а. с. 24).

На підтвердження фактичного виконання цього договору, позивач подав суду видаткові і податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення (а. с. 25-61).

Висновок ГУ ДФС про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтується на тому, що у видаткових накладних відсутній запис про посадову особу, відповідальну за здійснення господарських операцій; у товарно-транспортних накладних відсутня адреса пункту розвантаження, а також відсутні дані про перевезення добрив з м. Херсону до позивача, тобто всі доводи відповідача зводяться до окремих недоліків первинних документів позивача.

Відповідно до приписів ст. 77 ч. 1-2 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд відзначає, що сам по собі факт наявності чи відсутності у платника податків окремих документів, а також наявність в них недоліків, не може беззаперечно свідчити про безтоварність господарських операцій такого платника податків - таке питання повинно досліджуватись податковим органом комплексно, з урахуванням всіх обставин і приходячи до висновку про фіктивність господарських операцій, він не вправі обмежуватись виключно посиланням на відсутність документів чи їх недоліки - податковий орган повинен досліджувати фактичну наявність чи відсутність товару (робіт, послуг).

Оскільки ГУ ДФС проведена виїзна перевірка ПП "Римчук", відповідач не був позбавлений можливості безпосередньо дослідити наявність чи відсутність товару, отриманого позивачем від ТОВ "Опт-Капитал", або його подальший рух, чого ним зроблено не було.

Нарахування і сплата податків та фінансова відповідальність позивача не може ґрунтуватись на припущеннях податкового органу стосовно протиправних дій чи зловживань інших осіб. Якщо податковий орган покладає на платника податків обов'язок сплатити податки і штрафи на тій підставі, що господарські операції такого платника є фіктивними (безтоварними), він повинен подати суду беззаперечні докази відсутності у платника товару, чого в даному спорі відповідач не зробив.

Доводи відповідача носять опосередкований характер, так як прямо не свідчать про відсутність постачання позивачу товару.

Статтею 61 ч. 2 Конституції України закріплено принцип індивідуальної відповідальності, який слід застосовувати і до фінансової відповідальності юридичних осіб. Якщо відповідач встановив факти порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача, негативні наслідки у виді визначення податкових зобов'язань, повинні наставити саме для порушників, а не для позивача, який свої податкові зобов'язання виконав належним чином.

Такі висновки суду узгоджуються з практикою Європейського Суду з прав людини, яка, відповідно до ст. 6 ч. 2 КАС України, є обов'язковою для врахування адміністративним судом.

Так, у справах "Булвес" АД проти Болгарії" та "Бізнес Супорт Центр проти Болгарії" Суд виклав таку правову позицію: держава в особі податкових органів може і повинна вживати заходи для недопущення та/або зупинення зловживань у сфері сплати/відшкодування ПДВ, але нарахування податкових зобов'язань і застосування штрафу добросовісному платнику податків, який виконав всі вимоги податкового законодавства, тільки на підставі того, що податковим органом встановлені протиправні дії його контрагентів та за умови необізнаності платника податків про такі дії своїх контрагентів, на думку Суду, порушує права такого платника податків.

Отже, для того, щоб стверджувати про порушення податкового законодавства саме позивачем, відповідач повинен був довести протиправний характер його діяльності, зокрема, в контексті обставин даної справи, відсутність товару, але доказів, які б свідчили про це, відповідач суду не подав.

З огляду на викладене, суд знаходить протиправними податкове повідомлення-рішення від 3 серпня 2018 р. № 00065181407.

Згідно із ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовими витратами в даній справі є судовий збір, доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали. Позивач сплатив судовий збір в розмірі 5 790,94 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1148 від 6 серпня 2018 р. (а. с. 4).

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов приватного підприємства "Римчук" (с. Кам'яне, Новобузький район, Миколаївська область, 55622, ЄДРПОУ 34543140) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 39394277) задовольнити.

2. Податкове повідомлення-рішення № 00065181407, прийняте 3 серпня 2018 р. Головним управлінням ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 39394277), визнати протиправним і скасувати.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 39394277) на користь приватного підприємства "Римчук" (с. Кам'яне, Новобузький район, Миколаївська область, 55622, ЄДРПОУ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 5 790,94 грн. (п'ять тисяч сімсот дев'яносто гривень дев'яносто чотири копійки).

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз