Постанова

від 28.12.2018 по справі 824/1823/15-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 грудня 2018 року

Київ

справа №824/1823/15-а

адміністративне провадження №К/9901/25702/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Головного управління ДФС у Чернівецькій області

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.01.2016 (судді: Білоус О.В., Совгира Д.І., Курко О.П.)

по справі № 824/1823/15-а

за позовом ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Головного управління ДФС у Чернівецькій області

про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Головного управління ДФС у Чернівецькій області (далі - відповідач, ДПІ у Глибоцькому районі ГУ ДФС у Чернівецькій області), в якому просив суд визнати протиправними та скасувати рішення від 21.07.2015 № 67/1 та № 67/2 про застосування штрафних санкцій.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.10.2015 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.01.2016 скасовано постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.10.2015 та задоволено позовні вимоги: визнано протиправними та скасовано рішення від 21.07.2016 № 67/1 та № 67/2 про застосування штрафних санкцій.

Не погоджуючись із прийнятими рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.01.2016.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що роздрібна торгівля включає в себе закупівлю підакцизних товарів для реалізації, зберігання у підсобних приміщеннях, оформлення торгівельного залу та саму реалізацію, а відтак висновки суду апеляційної інстанції щодо того, що позивачем лише зберігалися підакцизні товари є хибними. Твердження позивача, що виявлені під час перевірки в магазині тютюнові вироби та алкогольні напої могли належати його батьку є неправдивою інформацією, так як рішенням Глибоцького районного суду від 15.01.2015 у справі № 715/2495/14-ц ОСОБА_3 (батько позивача) визнано недієздатним та призначено йому опікуна ОСОБА_2 Судом апеляційної інстанції безпідставно не взято до уваги пояснення ОСОБА_4 та не враховано наявність в магазині великого асортименту тютюнових виробів, алкогольних напоїв та посуду для реалізації алкогольних напоїв на розлив . Крім того, у ОСОБА_2 відсутній реєстратор розрахункових операцій належним чином зареєстрований та переведений у фіскальний режим роботи, внаслідок чого доказів продажу алкогольних напоїв чи тютюнових виробів податковим органом надано не було.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Глибоцькому районі Чернівецької області Головного управління ДФС у Чернівецькій області на підставі наказу від 24.06.2015 р. № 72 та направлень на перевірку від 24.06.2015 №103 та №104, було проведено фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання норм законодавства, з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі на виробництво та обіг підакцизних товарів.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 08.07.2015 №67/2403-17-24/НОМЕР_1, в якому встановлено порушення статті 15 Закону України Про регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів .

В матеріалах справи знаходиться Акт від 08.07.2015 про відмову позивача від підпису акту фактичної перевірки № 67/2403-17-24/НОМЕР_1 від 08.07.2015.

Крім того, до Акта перевірки було надано пояснення ОСОБА_4 від 24.06.2015, в яких було заявлено, що вона заміщає свого чоловіка підприємця ОСОБА_2, в магазині продаються алкогольні напої та сигарети без відповідних ліцензій. Що стосується документів на здійснення підприємницької діяльності нічого пояснити не змогла, оскільки заміщала ОСОБА_2 тимчасово.

Рішеннями податкового органу від 21.07.2015 р. №67/1 та №67/2 до позивача застосовано фінансові санкції. Так, рішенням №67/1 застосовано до ОСОБА_2 фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн., а саме роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Рішенням №67/2 до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн., а саме роздрібна торгівля тютюновими виробами без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що рішення податкового органу від 21.07.2015 № 67/1 та № 67/2 про застосування фінансових санкцій є законними та обґрунтованими, винесеними на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з дотриманням принципу пропорційності, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що податковим органом не доведено факт здійснення позивачем роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без ліцензій.

З такими висновками суду апеляційної інстанції погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, виходячи з такого.

Згідно з статті 1 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів 19 грудня 1995 року481/95-BP (далі - Закон № 481/95-BP) роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

У відповідності до статті 15 Закону № 481/95-BP роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Згідно з абзацом 5 статті 17 Закону № 481/95-BP до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

За правилами статті 15 Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.

З системного аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що застосування до особи фінансових санкцій за роздрібну торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, прямо пов'язане із встановленням факту продажу таких підакцизних товарів, виходячи з визначення поняття роздрібної торгівлі.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем не доведено факту продажу суб'єктом підприємницької діяльності ані алкогольних напоїв, ані тютюнових виробів. Крім того, з пояснень свідків, в тому числі і інспектора податкового органу, встановлено, що під час проведення контрольної закупки ліцензійного товару, такий не був проданий відповідній особі. Пояснення ОСОБА_4 до акта перевірки були спростовані нею ж в судовому засіданні, що спростовує доводи податкового органу, що такі пояснення не були судом взяті до уваги. Крім того, відсутність у позивача зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій, що за твердженням податкового органу не дає можливості надати доказів щодо продажу підакцизних товарів, не спростовує того факту, що під час проведення контрольної закупки продаж товару не відбувся.

Таким чином, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Головного управління ДФС у Чернівецькій області залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.01.2016 у справі № 824/1823/15-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. Васильєва Судді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. Юрченко