Ухвала

від 28.12.2018 по справі 371/839/18

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 371/839/18

Провадження № 1-кп/368/172/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Кагарлик Київськоїобласті "28" грудня 2018 р.

Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

Суддя Кагарлицького районного суду - ОСОБА_1

При секретарі - ОСОБА_2

За участю учасників процесу:

Сторона обвинувачення:

Прокурор - ОСОБА_3

Потерпіла сторона:

Потерпілий - ОСОБА_4

Сторона захисту:

Обвинувачена - ОСОБА_5

Захисник обвинуваченої - адокат ОСОБА_6

- розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кагарлицького районного суду заяву захисника обвинуваченої ОСОБА_5 , - адвоката ОСОБА_7 про відвідпрокурору,- керівнику Миронівського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 від участі в кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 276 КК України, внесеного 20.11.2018 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018110220000004 відносно обвинуваченої:

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Матвіївка Миронівського району Київської області, громадянки України зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої черговим по переїзду 87 км околотку № 14 механізованої дільниці № 6 Державного територіально галузевого об`єднання «Південно Західна залізниця» Київська дистанція колій, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимої,-

- якій 14.05.2018 року в рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру у скоєнні злочину, який передбачено:

-ч.2ст.276КК України,- порушення працівником залізничного транспорту, правил безпеки руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження та заподіяло велику матеріальну шкоду, -

- відносно якої під час досудового слідства запобіжний захід не обирався, -

В С Т А Н О В И В :

15.11.2018року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 276 КК України, внесеного 20.11.2018 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018110220000004 відносно обвинуваченого:

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Матвіївка Миронівського району Київської області, громадянки України зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої черговим по переїзду 87 км околотку № 14 механізованої дільниці № 6 Державного територіально галузевого об`єднання «Південно Західна залізниця» Київська дистанція колій, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимої,-

- якій 14.05.2018 року в рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру у скоєнні злочину, який передбачено:

-ч.2ст.276КК України,- порушення працівником залізничного транспорту, правил безпеки руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження та заподіяло велику матеріальну шкоду, -

- відносно якої під час досудового слідства запобіжний захід не обирався.

05.11.2018року автоматизованою системою документообігу суду Кагарлицького районного суду Київської області на підставі ч. 3 ст. 35 КПК України для розгляду даного кримінального провадження був визначений суддя Кагарлицького районного суду ОСОБА_1

18.12.2018 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, на підставі якої:

- призначено підготовче судове засідання в кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 276 КК України, внесеного 20.11.2018 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018110220000004 відносно обвинуваченого:

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Матвіївка Миронівського району Київської області, громадянки України зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої черговим по переїзду 87 км околотку № 14 механізованої дільниці № 6 Державного територіально галузевого об`єднання «Південно Західна залізниця» Київська дистанція колій, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимої,-

- якій 14.05.2018 року в рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру у скоєнні злочину, який передбачено:

-ч.2ст.276КК України,- порушення працівником залізничного транспорту, правил безпеки руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження та заподіяло велику матеріальну шкоду, -

- відносно якої під час досудового слідства запобіжний захід не обирався, -

- у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кагарлицького районного суду Київської області за адресою: 09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, 3 на 13 год. 00 хв. 28.12.2018 року.

- в судове засідання викликано учасників судового провадження:

- прокурора, який включений до складу групи прокурорів по даному кримінальному провадженню;

- обвинувачену ОСОБА_5 ;

- потерпілого ОСОБА_4 ;

- представника потерпілого ОСОБА_4 , - адвоката ОСОБА_8 ;

- представника потерпілої юридичної особи СФГ «Обрій», - адвоката ОСОБА_8 .

Прийнято процесуальне рішення щодо того, що судове засідання на підставі ч. 1 ст. 31 КПК України провести суддею одноособово, в складі:

Головуючий - суддя : ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2 .

В підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 28.12.2018 року, захисник обвинуваченої ОСОБА_5 , - адвокат ОСОБА_6 заявив відвід прокурору, - керівнику Миронівського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про що подав письмову заяву.

Відвід захисник обвинуваченої обгрунтовував наступними обставинами справи, та нормами права.

В приміщенні Миронівського районного суду Київської області 03.09.2018 відбувалося підготовче судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 276 КК України.

Головуючим у справі № 371/839/18 був суддя ОСОБА_9 .

Під час судового засідання захисником обвинуваченої було заявлено клопотання про повернення обвинувального акту прокурору у зв`язку з відсутністю в обвинувальному акті формулюванням обвинувачення та невідповідністю його вимогам кримінального процесуального законодавства.

Суддею ОСОБА_10 було оголошено про вихід до нарадчої кімнати для винесення рішення за розглядом клопотання захисника.

У подальшому до нарадчої кімнати зайшов прокурор у кримінальному провадженні - начальник Миронівського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури ОСОБА_3 , який є стороною у зазначеному кримінальному провадженні.

Суддя ОСОБА_11 та прокурор ОСОБА_3 перебували разом під час перебування судді у нарадчій кімнаті більше п`ятнадцяти хвилин.

Після виходу прокурора ОСОБА_3 із нарадчої кімнати через кілька хвилин вийшов суддя ОСОБА_11 та у подальшому у залі судового засідання проголосив резолютивну частину ухвали суду про відмову у задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору.

Під час спілкування з підзахисною ОСОБА_5 та ознайомленням з матеріалами кримінального провадження з`ясовано, що під час досудового розслідування у вказаному провадженні ОСОБА_5 було повідомлено про підозру з порушенням вимог ст. ст. 276-278 КПК України та відмовлено у залученні захисника відповідно до вимог ст. 48 КПК України чим порушено право обвинуваченої на захист.

Так, слідчий ОСОБА_12 14.05.2018 прибув на робоче місце ОСОБА_5 - чергової по обслуговуванню переїзду 87 км роз`їзду Галине.

Слідчим було запропоновано ОСОБА_5 підписати повідомлення про підозру.

У зв`язку з виконанням обов`язків чергової по переїзду та неможливістю відволікатись від обов`язків чергової по переїзду ОСОБА_5 просила для виконання процесуальної дії викликати її до відділу поліції.

ОСОБА_12 висловив погрози, а саме, що у разі не підписання повідомлення про підозру, приведе двох односільчан, які засвідчать відмову ОСОБА_5 , і це також буде вважатись що вона отримала підозру, але у подальшому такі її дії зашкодять підзахисній.

Після зазначених погроз ОСОБА_5 не прочитав повідомлення про підозру підписала його.

ОСОБА_12 щодо підписаних документів та прав ОСОБА_5 нічого їй не роз`яснював. Він сказав, що ОСОБА_5 нічого не загрожує тільки потрібно визнати себе винною у ДТП, що сталася на переїзді і тоді все буде добре і ніякого покарання їй не буде.

ОСОБА_5 заявила бажання залучити у справу захисника, але слідчий ОСОБА_12 став відмовляти її від запрошення у справу захисника, сказавши що ОСОБА_5 нічого не загрожує і виклик захисника не потрібен.

Будучи необізнаною у справі ОСОБА_5 сприйняла поради слідчого.

Завдяки незаконним діям слідчого ОСОБА_12 обвинуваченою не було своєчасно залучено у справу захисника, у зв`язку з чим ОСОБА_5 була позбавлена можливості отримання своєчасної правової допомоги, чим порушено її право на захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про прокуратуру» діяльність прокуратури грунтується на засадах верховенства права та визнання людини, її життя і здоров`я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю; законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності; презумпції невинуватості.

Згідно п. 3 ч. 4 ст. 17 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Прокурор підтримує державне обвинувачення в судовому провадженні щодо кримінальних правопорушень, користуючись при цьому правами і виконуючи обов`язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України (ст. 22 Закону України «Про прокуратуру»).

Відповідно до ч. ч. 1,4 ст. 367 КПК України під час ухвалення вироку ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який здійснює судовий розгляд. Постановления ухвали суду в нарадчій кімнаті здійснюється відповідно до правил, передбачених цією статтею.

Начальник Миронівського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури ОСОБА_3 - прокурор у вказаному кримінальному провадженні є досвідченим фахівцем своєї справи, але зазначене не пе решкодило йому умисно порушити вимоги Закону.

Виникає питання, з якою метою прокурор ОСОБА_3 зайшов до нарадчої кімнати під час розгляду суддею ОСОБА_10 клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору?

Порушення прокурором вимог кримінального процесуального законодавства України є підтвердженням його неупередженості. Прокурор умисно порушив закон щодо заборони перебування його в нарадчій кімнаті.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов`язки, передбачені Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» та Кримінальним процесуальним кодексом України.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.

Здійснюючи нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування, прокурор має виконувати завдання кримінального провадження (ст. 2 КПК України), зокрема в частині забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Процесуальне керівництво прокурора досудовим розслідуванням полягає в тому, що він, реалізуючи свої наглядові повноваження, забезпечує виконання органами досудового розслідування вимог закону, які визначають підстави та процесуальний порядок проведення ними слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій і прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складання слідчим або прокурором, а у разі неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Так, виходячи з ч. 1 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією.

Відповідно до ч. 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Таким чином, повідомлення про підозру є процесуальною дією, яка спроваджується складанням письмового повідомлення про підозру і до якого законодавець встановив певні вимоги.

Відповідно до ст. 133 гл. 11 КПК України слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії. Слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов`язковою.

Норми глави 11 КПК України зазначають послідовність дій слідчого, прокурора під час досудового розслідування щодо залучення особи для участі її у процесуальній дії.

Обвинувачена ОСОБА_5 до слідчого, прокурора для вручення їй повідомлення про підозру не викликалась. Від отримання підозри ОСОБА_5 не ухилялась.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 40 КПК України слідчий уповноважений повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру.

Зазначена норма Закону вказує на те, що слідчий ОСОБА_12 свої дії щодо повідомлення про підозру ОСОБА_5 погодив з процесуальним керівником у кримінальному провадженні прокурором ОСОБА_3 .

У зв`язку з тим, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 було складено слідчим та погоджено прокурором ОСОБА_3 у день його складання 14.05.2018, дії слідчого ОСОБА_12 щодо вручення повідомлення про підозру ОСОБА_5 на її робочому місці було узгоджено з прокурором ОСОБА_3 .

Діючи в порушення глави 11, ст. ст. 276 - 278 КПК України, Закону України «Про прокуратуру» прокурором ОСОБА_3 було погоджено вручення повідомлення про підозру ОСОБА_5 на її робочому місці.

Прокурор ОСОБА_3 під час досудового розслідування не виконав свої наглядові повноваження щодо забезпечення виконання органом досудового розслідування вимог закону щодо забезпечення учаснику кримінального провадження належної правової процедури, що у свою чергу є підтвердженням його неупередженості у кримінальному провадженні, що розглядається.

У повідомленні про підозру від 14.05.2018 зазначено, що відповідно до вимог ст. 276 КПК України прокурором роз`яснено підозрюваному положення ст. 42 КПК України, у тому числі повідомлено про його права. Зазначене не відповідає дійсності.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов`язані роз`яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.

Прокурор ОСОБА_3 не був присутній при врученні ОСОБА_5 повідомлення про підозру.

Права підозрюваній відповідно до ст. 42 КПК України прокурор не роз`яснював, як не роз`яснював права і слідчий ОСОБА_12 , що є порушенням права ОСОБА_5 права на захист.

Прокурором у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.11.2012 № 12012100220000004 ОСОБА_3 вчинено ді ї, які викликають великі сумніви щодо його неупередженості у кримінальному провадженні, та обгрунтовуються наступним:

Порушення прокурором ОСОБА_3 таємниці нарадчої кімнати при постановлені судом рішення щодо відповідності обвинувального акту КПК України, який погодженого прокурором ОСОБА_3 .

Погодження ОСОБА_3 процесуальної дії слідчого щодо вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру на її робочому місці, що є порушенням глави 11, ст. ст. 276 - 278 КПК України, ст. 2 КПК України.

Порушення прокурором права на захист ОСОБА_5 , щодо роз`яснення підозрюваній її прав відповідно до ст. 42 КПК України та забезпечення права на кваліфіковану правову допомогу (порушено право обвинуваченої ОСОБА_5 - право на захист).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо існують обставини, які викликають сумніви в його неупередженості.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 42, 47, п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, просить суд задовольнити його відвід.

Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала свого захисника.

Прокурор,-керівник Миронівськоговідділу Кагарлицькоїмісцевої прокуратуриКиївської області ОСОБА_3 заперечував проти задоволення заяви про відвід йому, як прокурору в даному кримінальному провадженні, так як вважає даний відвід не обгрунтованим, та вважає подання відводу прокурору як тактичний хід затягування судового процесу, тобто, яке неправомірну лінію захисту сторони обвинувачення від пред`явленого обвинувачення.

Потерпілий ОСОБА_4 заперечував проти відводу прокурору ОСОБА_3 , проте, остаточне вирішення питання поклав на розсуд суду.

Суд, вислухавши відвід, вислухавши думку інших учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження в частині заявленого відводу, приходить до висновку щодо відмови в задоволенні відводу прокурору, обгрунтовуючи своє рішення наступним.

Фактичні обставини справи, та застосування до них норм права.

Підстави для відводу прокурора у кримінальному провадженні передбачені ст. 77 КПК України.

Так, згідно ст. 77 КПК України:

1. Прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персонал органу пробації, перекладач;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересоваї в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, я викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

2. Попередня участь прокурора у цьому ж кримінальному провадженні суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, як прокурора не є підставо для його відводу.

Відповідно,що стосуєтьсявищевказаної нормипроцесуального права,то судзазначає,що прокурор відповідно до гл. 3 КПК виконує функцію обвинувачення від імені держави і його повноваження визначені як нормами Основного Закону України, - Конституції України, зокрема, положеннями ст. 19 Конституції України, так і нормами Закону України «Про прокуратуру», та положеннями КПК України.

Дійсно, прокурор не має права поєднувати державні інтереси і свої приватні, інтереси своїх близьких родичів чи інших осіб, а тому зазначена норма передбачає, що він не може виконувати державні функції у конкретному кримінальному провадженні і одночасно бути заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем згаданих учасників кримінального провадження.

Прокурор не має права брати участь у конкретному провадженні, якщо він був задіяний у ньому як будь-який інший учасник (свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, суддя тощо).

Прокуро, який виконує функції від імені держави, не має права брати участь у конкретному кримінальному провадженні, якщо він чи його близькі родичі заінтересовані в результатах цього провадження або існують інші обставини, які викликають сумніви в його неупередженості.

На відміну від слідчого судді, судді, присяжного, закон надає прокурору право брати участь у конкретному кримінальному провадженні з моменту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення і до виконання вироку, в тому числі брати участь у всіх судових інстанціях без винятку.

Слід зауважити, що відвід прокурору може бути заявлений іншими учасниками процесу як у процесі досудового, так і судового провадження з моменту, коли такі підстави стали відомі.

Слід зазначити, що викладені в Законі (нормі процесуального права, - ст. 77 КПК України) підстави для відводу прокурора спрямовані на те, щоб в усіх випадках було забезпечено законність провадження у справі, а також належним чином виконана функція нагляду та підтримання обвинувачення лише належним прокурором, з дотриманням вимог об`єктивності, неупередженості і незалежності, наявність яких не повинно викликати жодних сумнівів у інших учасників кримінального провадження, зокрема, сторони захисту, - у неупередженості прокурора.

Відповідно, проаналізувавши підстави для відводу прокурора в кримінальному провадженні, слід зазначити, що вони поділяються на так звані:

-безумовні, ( тобто такі, наявність яких безумовно виключає участь прокурора у кримінальному провадженні, які мають об`єктивний або очевидний характер), - п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 КПК України;

-умовні, ( суб`єктивні, тобто, такі, наявність яких необхідно довести), - п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України.

Суд вважає, що безумовних підстав для відводу прокурору ОСОБА_3 в даному кримінальному провадженні, - немає.

Що ж стосується умовних підстав, то їх, на думку суду, з огляду на обставини справи, також немає, що обумовлено наступним.

Відповідно, до умовних причин слід віднести саме п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, на які і посилається захисник обвинуваченої ОСОБА_5 , - адвокат ОСОБА_6 .

Проте, слід зазначити, що наявність вищевказаних підстав особа, яка заявила відвід, повинна довести належними та допустимими доказами в розумінні КПК України.

Відповідно, відвід до прокурора повинен бути вмотивованим.

Відповідно, в даному випадку, суд вважає, що обставини, на які посилається захсник обвинуваченої ОСОБА_5 , - адвокат ОСОБА_6 не є достатніми для того, щоб поставити під сумнів об`єктивність прокурора у даному кримінальному провадженні, - прокурора ОСОБА_3 .

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що право заявляти відвід повинно реалізовуватися відповідно до порядку, встановленого законом, а тому, нічим не підтверджена вимога відводу прокурору не може бути задоволена.

Вмотивованою можна вважати заяву про відвід, в якій міститься:

- правильний виклад та аналіз фактичних підстав, що вказують на упередженість прокурора;

- якомога більша деталізація цих фактів;

- зазначення того, що підстави для заявленого відводу викликають сумнів у безсторонності вищезазначеного суб`єкта, - прокурора, та зазначити чому;

- посилання на засоби доказування та докази, які в них містяться (наприклад, допит та показання свідків, письмових доказів, тощо), якими підтверджуються наведені обставини, що свідчать про юридичні підстави для відводу.

Так, суд вважає, що для наявності підстави для відводу прокурора стороні (учаснику процесу) слід навести докази на підтвердження того, що перш за все прокурор заінтересований в результатах кримінального провадження.

Суд зазначає, що на запитання суду захисник обвинуваченої ОСОБА_5 , - адвокат ОСОБА_6 не зміг зазначити конкретно, в чому полягає заінтересованість прокурора ОСОБА_3 в результатах кримінального провадження.

Що ж до інших обставин, що викликають сумнів у неупередженості прокурора, та на які посилався захисник обвинуваченої, то їх наявність також в судовому засіданні не підтвердилася.

Так, захисник обвинуваченої посилався на ту обставину, що під час перебування даного кримінального провадження в Миронівському районному суді Київської області, під час перебування головуючого на той час судді в нарадчій кімнаті в зв`язку з винесенням ухвали по даному кримінальному провадженні, в нарадчій кімнаті перебував також прокурор ОСОБА_3 , - то дана обставина в судовому засіданні належними та допустимими, достатніми доказами не підтвердилася.

Так, дійсно, по даному факту захисником обвинуваченої до Вищої Ради Правосуддя подано скаргу щодо дисциплінарного проступку судді Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_13 , проте, результатів перевірки по даному факту на даний час немає, водночас, суд вважає, що даний факт мав би місце, тобто, був би підтверджений належним, допустимим, достатнім доказом, - при наявності висновку ВРП, в якому даний факт мав би підтвердження, а тому заявлення відводу прокурору на даному етапі з вищевказаної підстави є дочасною, а тому до уваги судом не приймається, а тому, така підстава на думку суду не може слугувати підставою для задоволення такого відводу прокурору ОСОБА_3 .

Отже, суд вважає, що вищевказана обставина, на яку посилається захисник обвинуваченого при заявленні відводу прокурору ОСОБА_3 не може сприйматися судом, який розглядає відвід, як докази на існування обставин, які передбачені п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України.

Що ж стосується тієї обставини, що прокурором було порушено право обвинуваченої ОСОБА_5 на захист під час пред`явлення їй обвинувачення, то в даному випадку суд застосовує положення ст. 80 КПК України.

Так, згідно ст. 80 КПК України:

1. За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

2. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

3. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.

4. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

5. Відвід повинен бути вмотивованим.

Так, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, підозру обвинуваченій ОСОБА_5 було пред`явлено 14 травня 2018 року, а тому суд вважає, що захисник обвинуваченої мав право з цієї підстави заявити відвід прокурору ОСОБА_3 як під час досудового слідства, включаючи виконання положень ст. 290 КПК України, яке відбулося 22.06.2018 року, так і під час перебування даного кримінального провадження в Миронівському районному суді Київської області, проте, такого відводу захисником обвинуваченої не заявлялося, що є порушенням вимог ч. 4 ст. 80 КПК України, згідно з якими відвід повинен бути заявлений одразу після встановлення підстав для такого відводу.

Відповідно, суд вважає, що захиснику обвинуваченої така підстава для відводу, як порушення права на зихист його підзахисної була відома ще в той час, як справа перебувала у провадженні Миронівського районного суду Київської області, проте, такої заяви про відвід захисником обвинуваченої в той час не подавалося, хоча суддею Миронівського районного суду ОСОБА_14 відкрито провадження в даному кримінальному провадженні ще 05.07.2018 року, угоду про надання правової допомоги між обвинуваченою ОСОБА_5 та адвокатом ОСОБА_6 укладено 03.09.2018 року.

03.09.2018 року захисником обвинуваченої було подано до суду клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, проте, ухвалою Миронівського районного суду в задоволенні такого клопотання було відмовлено.

03.09.2018 року Миронівським районним судом також винесено ухвалу про закінчення підготовчого судового провадження та призначено справу до основного судового розгляду.

Суд окремо зазначає, що захисником обвинуваченої під час підготовчого судового засідання, яке відбулося в Миронівському районному суді відводів прокурору ОСОБА_3 не заявлялося, хоча на той час захиснику ОСОБА_6 було достеменно відомо, про процесуальні порушення, які ніби то були допущені прокурором ОСОБА_3 під час досудового розслідування.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що в даному випадку в заяві про відвід прокурору ОСОБА_3 , яка подана захисником обвинуваченої ОСОБА_5 , адвокатом ОСОБА_6 відсутні такі обов`язкові елементи для відводу прокурору:

- правильний виклад та аналіз фактичних підстав, що вказують на упередженість судді;

- якомога більша деталізація цих фактів;

- зазначення того, що підстави для заявленого відводу викликають сумнів у безсторонності вищезазначеного суб`єкта, (прокурора), та зазначити чому;

- посилання на засоби доказування та докази, які в них містяться підстави для відводу, виклад фактів, якими підтверджуються наведені обставини, що свідчать про юридичні підстави, ( саме юридичні підстави, а не суб`єктивна думка захисника обвинуваченої), для відводу.

Крім того,суд вважає,що вданому випадкузахисник обвинуваченоїзастосовує відвідсудді як тактичний прийом затягування процесу, оскільки заява про відвід вирішується в нарадчій кімнаті з постановленням ухвали, яка оформляється окремим документом.

Відповідно, враховуючи вищевикладені фактичні обставини справи, та норми процесуального права, суд вважає, що в задоволенні заяви захисника обвинуваченої ОСОБА_5 , - адвоката ОСОБА_6 про відвід прокурору ОСОБА_3 в рамках даного кримінального провадження слід однозначно відмовити, - шляхом постановлення судового рішення у виді ухвали, як окремого процесуального документа, який постановляється в нарадчій кімнаті, та яке оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 77, 80, 81, ч. 2 ст. 369, 370 372, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви захисника обвинуваченої ОСОБА_5 ,-адвоката ОСОБА_7 про відвідпрокурору, - керівнику Миронівського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 від участі в кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 276 КК України, внесеного 20.11.2018 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018110220000004 відносно обвинуваченої:

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Матвіївка Миронівського району Київської області, громадянки України зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої черговим по переїзду 87 км околотку № 14 механізованої дільниці № 6 Державного територіально галузевого об`єднання «Південно Західна залізниця» Київська дистанція колій, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимої, -

- якій 14.05.2018 року в рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру у скоєнні злочину, який передбачено:

- ч. 2 ст. 276 КК України, - порушення працівником залізничного транспорту, правил безпеки руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження та заподіяло велику матеріальну шкоду, -

- відносно якої під час досудового слідства запобіжний захід не обирався, - відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1