Ухвала

від 02.07.2019 по справі 371/839/18

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 371/839/18

Провадження № 1-кп/368/69/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Кагарлик Київськоїобласті "02" липня 2019 р.

Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

Суддя Кагарлицького районного суду - ОСОБА_1

При секретарі - ОСОБА_2

За участю учасників процесу:

Сторона обвинувачення:

Прокурор - ОСОБА_3

Потерпіла сторона:

Представник потерпілої особи - ОСОБА_4 .

Сторона захисту:

Обвинувачена - ОСОБА_5

Захисник обвинуваченої - адокат ОСОБА_6

- розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кагарлицького районного суду клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_5 , - адвоката ОСОБА_7 про повернення обвинувального акту прокурору в кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 276 КК України, внесеного 20.11.2018 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018110220000004 відносно обвинуваченої:

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Матвіївка Миронівського району Київської області, громадянки України зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої черговим по переїзду 87 км околотку № 14 механізованої дільниці № 6 Державного територіально галузевого об`єднання «Південно Західна залізниця» Київська дистанція колій, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимої, -

- якій 14.05.2018 року в рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру у скоєнні злочину, який передбачено:

-ч.2ст.276КК України,- порушення працівником залізничного транспорту, правил безпеки руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження та заподіяло велику матеріальну шкоду, -

- відносно якої під час досудового слідства запобіжний захід не обирався, -

В С Т А Н О В И В :

15.11.2018року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 276 КК України, внесеного 20.11.2018 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018110220000004 відносно обвинуваченого:

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Матвіївка Миронівського району Київської області, громадянки України зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої черговим по переїзду 87 км околотку № 14 механізованої дільниці № 6 Державного територіально галузевого об`єднання «Південно Західна залізниця» Київська дистанція колій, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимої, -

- якій 14.05.2018 року в рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру у скоєнні злочину, який передбачено:

-ч.2ст.276КК України,- порушення працівником залізничного транспорту, правил безпеки руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження та заподіяло велику матеріальну шкоду, -

- відносно якої під час досудового слідства запобіжний захід не обирався.

05.11.2018року автоматизованою системою документообігу суду Кагарлицького районного суду Київської області на підставі ч. 3 ст. 35 КПК України для розгляду даного кримінального провадження був визначений суддя Кагарлицького районного суду ОСОБА_1

18.12.2018 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, на підставі якої:

- призначено підготовче судове засідання в кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 276 КК України, внесеного 20.11.2018 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018110220000004 відносно обвинуваченого:

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Матвіївка Миронівського району Київської області, громадянки України зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої черговим по переїзду 87 км околотку № 14 механізованої дільниці № 6 Державного територіально галузевого об`єднання «Південно Західна залізниця» Київська дистанція колій, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимої, -

- якій 14.05.2018 року в рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру у скоєнні злочину, який передбачено:

-ч.2ст.276КК України,- порушення працівником залізничного транспорту, правил безпеки руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження та заподіяло велику матеріальну шкоду, -

- відносно якої під час досудового слідства запобіжний захід не обирався, -

- у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кагарлицького районного суду Київської області за адресою: 09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, 3 на 13 год. 00 хв. 28.12.2018 року.

- в судове засідання викликано учасників судового провадження:

- прокурора, який включений до складу групи прокурорів по даному кримінальному провадженню;

- обвинувачену ОСОБА_5 ;

- потерпілого ОСОБА_8 ;

- представника потерпілого ОСОБА_8 , - адвоката ОСОБА_9 ;

- представника потерпілої юридичної особи СФГ «Обрій», - адвоката ОСОБА_9 .

Йнято процесуальне рішення, - судове засідання на підставі ч. 1 ст. 31 КПК України провести суддею одноособово, в складі:

Головуючий - суддя : ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2 .

Під час підготовчого судового засідання, яке відбулося 02.07.2019 року, захисник обвинуваченої ОСОБА_5 , - адвокат ОСОБА_6 заявив письмове клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.

Своє клопотання захисник обвинуваченої обгрунтовував наступними обставинами та нормами процесуального права.

Слідчим у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 276 КК України від 20.11.2012 № 12012100220000004, складено обвинувальний акт від 27.06.2018 у відношенні ОСОБА_5 , який після затвердження прокурором разом з реєстром матеріалів досудового розслідування надіслано до Миронівського районного суду.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КГІК України обвинувальний акт повинен містити у собі виклад фактичних обставин справи, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формування обвинувачення.

Обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування складено з порушення вимог ст. 291 КПК України, що підтверджується наступним.

1. Обвинувальний акт не містить у собі належним чином сформульованого обвинувачення.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Розуміння поняття «формулювання обвинувачення» як складової частини обвинувального акта має визначатися у логічному зв`язку з положеннями ст. 374 КПК України, які визначають вимоги до змісту вироку та оперують поняттям «формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним».

Так, п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України встановлено, що у мотивувальній частині вироку в разі визнання особи винуватою зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Аналіз змісту обвинувального акту щодо ОСОБА_5 указує на те, що при його складанні слідчим не було дотримано зазначених вище вимог закону, оскільки обвинувальний акт не містить у собі сформульованого щодо ОСОБА_5 обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 276 КК України.

Формулювання обвинувачення дублює частину обвинувального акту, в якій зазначено встановлені під час здійснення досудовою розслідування фактичні обставини кримінального правопорушення.

Формулювання обвинувачення, яке зазначено в обвинувальному акті містить перелік статей Інструкції з улаштування та експлуатації залізничних переїздів ЦП/0174, статей посадової інструкції, якою користується чергова по переїзду, фактичні обставини, які встановлені слідчим під час досудового розслідування та правову кваліфікацію кримінального правопорушення.

Виклад фактичних обставин не може одночасно вважатись і підміняти собою формулювання обвинувачення, як помилково дійшов слідчий, яким складено обвинувальний акт та прокурор, який його погоджував і підписував.

Звертаю увагу суду на те, що ОСОБА_5 , як зазначено в обвинувальному акті (а. с. № 8), обвинувачується у тому, що вона, наказом № 28/ос від 08.01.2008 начальника Київської дистанції колії ОСОБА_5 призначено на посаду чергового по переїзду 87 км околотку № 14 механізованої дільниці № 6 Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-Західна залізниця».

Також, у формулюванні обвинувачення зазначено, що ОСОБА_5 нібито порушено вимоги пункт 6.2 посадової інструкції та пукти 4.10, 4.20 Інструкції з улаштування та експлуатації залізничних переїздів ЦП/0174. У кожному пункті є по декілька підпунктів. Що саме порушено обвинуваченою не зрозуміло.

Формулювання обвинувачення у справі є неконкретним та таке що не відображає всі елементи складу злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.

У формулюванні обвинувачення взагалі нічого не зазначено про спосіб вчинення кримінального правопорушення, форму вини і мотивів кримінального правопорушення, який нібито вчинено ОСОБА_5 .

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Разом з цим, ч. 1 ст. 337 КПК України передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. З ст. 42 КПК України обвинувачений має право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішення застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008 зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню обвинувачення особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час судового розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії), п. 79). Крім того Європейський суд з прав людини нагадує, що положення зазначеного вище підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення, а також про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див. рішення від 20.04.2006 у справі «І.Н. та інші проти Австрії, п. 34).

Розгляд кримінального провадження за відсутності висунутого обвинувачення, порушує гарантовані законом процесуальні права обвинуваченого ї є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

2. Обвинувальний акт складено слідчим та затверджено прокурором щодо особи, якій повідомлено про підозру з порушенням вимог КПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України прокурор зобов`язаний у найкоротший час після повідомлення особі про підозру звернутися до суду з обвинувальним актом.

З вказаної норми КПК України вбачаємо, що обвинувальний акт складається щодо особи, якій повідомлено про підозру відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.

В рамках розслідування вказаного кримінального провадження, слідчим у кримінальному провадженні ОСОБА_10 14.05.2018 повідомлено про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 276 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складання слідчим або прокурором, а у разі неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Так, виходячи з ч. 1 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією.

Таким чином, повідомлення про підозру є процесуальною дією, яка спроваджується складанням письмового повідомлення про підозру і до якого законодавець встановив певні вимоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 278 КПК України дата та час повідомлення про підозру, правова класифікація кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, невідкладно вноситься слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Зазначена норма КПК України слідчим, прокурором не виконана. У матеріалах кримінального провадження та у реєстрі матеріалів досудового розслідування, який надано до суду разом з обвинувальним актом, відсутня процесуальна дія слідчого (прокурора) про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань дати та часу повідомлення про підозру, правова класифікація кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 .

Невиконання слідчим (прокурором) обов`язкової процесуальної дії у процедурі повідомлення про підозру ОСОБА_5 позбавляє її статусу підозрюваної особи відповідно до вимог ч. 1 ст. 42 КПК України.

Зазначене вказує на те, що прокурором складено обвинувальний акт, який направлено до суду, щодо особи, якій повідомлено про підозру з порушенням вимог статей 276-279 КПК України, така особа не є підозрюваною відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України, а обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України.

3. У реєстрі матеріалів досудового розслідування не зазначено процесуальні дії та процесуальні рішення, які вчинено у ході досудового розслідування.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акту додається реєстр матеріалів досудового розслідування.

Згідно ч. 2 ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 КПК України процесуальні рішення є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.

Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен відображати хід і проміжні результати досудового розслідування, використані в розслідуванні джерела доказів, а тому в ньому обов`язково повинні міститися: в хронологічному порядку дані про кожну процесуальну дію, проведену під час досудового розслідування - її номер, найменування та час проведення (дата і часовий відрізок); зазначення в певній послідовності про прийняті під час досудового розслідування рішення.

У реєстрі матеріалів досудового розслідування у розділі першому не зазначено повні назви процесуальних дій та час їх проведення. Так у пунктах №№ 2, 3, 7, 8, 9, 38, 40, 41, 44, 51, 55, 58, 59, 65, 66, 75, 79, 87, 88, 90, 94 зазначено процесуальну дію, але не зрозуміло яку саме процесуальну дію вчинено.

Також, у розділі першому не зазначено про внесення прокурором інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань про закінчення досудового розслідування та час повідомлення особі про підозру.

Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 3 ст. 283 КПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 278 КПК України дата та час повідомлення про підозру, правова класифікація кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, невідкладно вноситься слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Крім цього, у реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутня інформація про складення обвинувального акту, який згідно ст. 110 ч. 4 КПК України також є процесуальним рішенням.

Зазначені процесуальні дії, які є обов`язковими для органу досудового розслідування, не зазначенні у реєстрі матеріалів досудового розслідування, що є порушенням вимог ст. ст. 109, 291 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 42 КПК України, - захисник обвинуваченої просить суд задовольнити його клопотання та повернути обвинувальний акт прокурору.

В підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 02.07.2019 року, обвинувачена ОСОБА_5 підтримала клопотання свого представника.

В судовомузасіданні,яке відбулося02.07.2019року,прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання, так як вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам, які ставляться чинним КПК України, підозру пред`явлено обвинуваченій ОСОБА_5 в установленому КПК України порядку, розцінює клопотання адвоката, - захисника обвинуваченої як спосіб затягування судового процесу.

В судовомузасіданні,яке відбулося02.07.2019року,представник потерпілоїособи,- ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, так як вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам, які ставляться чинним КПК України, підозру пред`явлено обвинуваченій ОСОБА_5 в установленому КПК України порядку, розцінює клопотання адвоката, - захисника обвинуваченої як спосіб затягування судового процесу.

Суд, вислухавши клопотання адвоката, вислухавши думку інших учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження в частині заявленого клопотання, приходить до висновку щодо відмови в задоволенні заявленого клопотання захисника обвинуваченої, обгрунтовуючи своє рішення наступним.

Обвинувальний актза ч.2ст.276КК України,внесеного 20.11.2018року вЄдиний реєстрдосудових розслідуваньза №12018110220000004відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженки с.Матвіївка Миронівськогорайону Київськоїобласті,громадянки Українизареєстрованої тафактично проживаючоїза адресою: АДРЕСА_1 ,працюючої черговимпо переїзду87км околотку№ 14механізованої дільниці№ 6Державного територіально галузевогооб`єднання «Південно Західназалізниця» Київськадистанція колій,неповнолітніх дітейна утриманніне має,раніше несудимої, складений 17 червня 2018 року слідчим СВ Миронівського ВП ГУ НП в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_11 у приміщенні Миронівського ВП ГУ НП в Київській області за адресою: 08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Лермонтова, 20, та затверджено 17 червня 2018 року прокурором, - начальником Миронівського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області молодшим радником юстиції ОСОБА_3 в приміщенні Миронівського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області, адреса: 08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Героїв Небесної Сотні, 14, та формально відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема, в ньому міститься:

- найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

- анкетні відомості обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

- анкетні відомості потерпілого фізичної особи ( прізвитще, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

- анкетні відомості юридичної особи (назва, ЄДРПОУ, юридична адреса);

- прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

- виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

- вказано, що обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої, - під час досудового слідства не встановлено;

- вказано, що обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченої, - під час досудового розслідування не всановлено;

- вказано, що під час досудового слідства цивільний позов не заявлено;

- вказано розмір витрат на залучення експерта в даному кримінальному провадженні;

- вказано дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписаний слідчим, який його склав, та підписано прокурором, який його затвердив.

До обвинувального акту додано:

- реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12018110220000004 від 20.11.2018 року відносно ОСОБА_12 ;

- розписка обвинуваченої про отримання копії обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування, копії позовної заяви;

Що ж стосується позиції захисника обвинуваченої, то суд зазначає наступне.

Суд вважає, що даний обвинувальний акт у відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України містить у собі виклад фактичних обставин справи, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формування обвинувачення.

Обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування формально складено в дотримання вимог ст. 291 КПК України, та мітить в собі належним чином сформульоване обвинувачення.

Суд вважає, що обвинувальний акт містить у собі сформульоване щодо ОСОБА_5 обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 276 КК України, яке грунтується на нормах матеріального та процесуального права.

Формулювання обвинувачення у справі є конкретним та таким, що відображає всі елементи складу злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Обвинуваченій ОСОБА_5 належним чином повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину, фактично групих порушень норм КПК України при здійсненні такої процесуальної дії судом не встановлено.

Що стосується реєстру, то суд вважає, що помилки, на яякі вказує захисник овинуваченої не можуть слугувати підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Відповідно, підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що немає правових підстав для застосування положень п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, - повернення обвинувального акту прокурору, так як він відповідає формально вимогам КПК України, та таке повернення матиме вигляд затягування судового процесу, та порушення права обвинуваченої на справедливий розгляд справи впродовж розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 314, ч. 2 ст. 369, 370 372, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_5 , - адвоката ОСОБА_7 про про повернення обвинувального акту прокурору в кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 276 КК України, внесеного 20.11.2018 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018110220000004 відносно обвинуваченої:

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Матвіївка Миронівського району Київської області, громадянки України зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої черговим по переїзду 87 км околотку № 14 механізованої дільниці № 6 Державного територіально галузевого об`єднання «Південно Західна залізниця» Київська дистанція колій, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимої,-

- якій 14.05.2018 року в рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру у скоєнні злочину, який передбачено:

-ч.2ст.276КК України,- порушення працівником залізничного транспорту, правил безпеки руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження та заподіяло велику матеріальну шкоду, -

- відносно якої під час досудового слідства запобіжний захід не обирався, - відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду (ухвали, вироку) оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1