Постанова

від 19.12.2018 по справі 496/839/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/4808/18

Номер справи місцевого суду: 496/839/16-ц

Головуючий у першій інстанції Драніков С.М

Доповідач Громік Р. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі:

головуючого - Громіка Р.Д.,

суддів - Драгомерецького М.М., Черевка П.М.,

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 26 січня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договору недійсним, поділ майна подружжя, виділ частки майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, -

встановив:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до відповідачів, який в подальшому уточнила, та просила: визнати недійним договір купівлі-продажу автомобілю VOLKSWAGEN MULTIVAN, 2012 року випуску, кузов № НОМЕР_5, державний номер НОМЕР_1, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_7 (довідка рахунок серії ААЕ №933755) застосувавши наслідки недійсності. Витребувати у ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь ОСОБА_3 автомобіль марки VOLKSWAGEN MULTIVAN, 2012 року випуску, кузов № НОМЕР_5, державний номер НОМЕР_3. В порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю ОСОБА_3 і ОСОБА_2 визнати за ОСОБА_3: право власності на 1/2 частку житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 150,5 м , житловою площею 67,8 м2, що складається з житлового будинку літ. А , гаражу літ. Б , сараю літ. В , вбиральні літ. Г , душу літ Д , літньої кухні літ. Е , навісу літ. Є , цистерна І, басейн II, огорожа, 1-3; право власності на 1/2 частку автомобілю VOLKSWAGEN MULTIVAN, державний номер НОМЕР_1; право власності на ? частку автомобільного причепу 814000, державний номер НОМЕР_4. В порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю ОСОБА_3 і ОСОБА_2 визнати за ОСОБА_2: право власності на частку квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 55,1 м2, житловою площею 30,8 м2; право власності на ? частку автомобіля VOLKSWAGEN РОLО д.н. НОМЕР_6. Виділити у власність ОСОБА_2 рушницю Fabarm та карабін Saco Hunter загальною вартістю 103395 гривень. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 ? вартості рушниці Fabarm та карабіну Saco Hunter у розмір -51997,5 гривень. Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 судові витрати.

В судовому засіданні позивач звернулася до суду із заявою, в якої просила залишити без розгляду її позовні вимоги, за винятком вимог про визнання за нею права власності на 1/2 частку житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 26 січня 2018 року позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договору недійсним, поділ майна подружжя, виділ частки майна подружжя - залишена без розгляду за винятком вимог про визнання за нею права власності на ? частку житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1

Не погодившись з зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_2 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, посилаючись при цьому на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідно до п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, подача заяви про залишення частини своїх позовних вимог без розгляду є правом позивача.

Таким чином, твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними.

Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Тому, на думку колегії суддів, скарга розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують зазначені вище висновки суду першої інстанції і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели б до неправильного вирішення справи.

Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з додержанням норм процесуального права, а вимоги скаржника про скасування вказаної ухвали районного суду не основані на законі і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд Одеської області, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2залишити без задоволення.

Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 26 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02.01.2019 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

П.М. Черевко