Постанова

від 16.01.2020 по справі 496/839/16-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/515/20

Номер справи місцевого суду: 496/839/16-ц

Головуючий у першій інстанції Драніков С. М.

Доповідач Ващенко Л. Г.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2020 року м. Одеса

Колегія суддів Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого - судді Ващенко Л.Г.

суддів - Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С.,

за участі секретаря - Чепрас А.І.

з участю: представників позивачки ОСОБА_1 і відповідача ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 13 червня 2019 року про скасування заходів забезпечення позову (одноособово суддя Драніков С.М.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА

16.03.2016 року ОСОБА_1 звернулась із позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, виділ частки майна подружжя.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 06.06.2016 року застосовано заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , а також на автомобіль VOLKSWAGENMULTIVAN, 2012 року випуску, № НОМЕР_1 , № шасі НОМЕР_2 , які зареєстровані на ім`я ОСОБА_2 .

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 26.01.2018 року, залишеним без змін на підставі постанови апеляційного суду Одеської області від 19.12.2018 року і постанови Верховного Суду від 15.04.2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Суд визнав за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

11.05.2019 року ОСОБА_1 звернулась із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, застосованих на підставі ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 06.06.2016 року шляхом скасування арешту на Ѕ частину спірного житлового будинку.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 13.06.2019 року заява ОСОБА_1 задоволена. Суд скасував арешт, накладений на підставі ухвали суду від 06.06.2019 року на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 не погодився із ухвалою суду 13.06.2019 року і подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 зазначає:

Суд не повно з`ясував усі фактичні обставини клопотання, при цьому не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому розгляду, а тому ухвала суду є незаконною і необґрунтованою.

Фактично судскасував неіснуючу ухвалу про забезпечення позову (про накладення арешту на Ѕ частину спірної житлового будинку), оскільки існує ухвала суду від 06.06.2016 року про задоволення заяви ОСОБА_1 щодо застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на весь житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 312180251210, а також на автомобіль VOLKSWAGENMULTIVAN, 2012 року випуску, № НОМЕР_1 , № шасі НОМЕР_2 , які зареєстровані на ім`я: ОСОБА_2 , яку суд міг би скасувати у повному об`ємі.

Дії суду першої інстанції не ґрунтується на вимогах процесуального закону та не узгоджуються із матеріалами справи, позивачка ввела в оману суд клопотанням, в якому зазначає про неіснуючу ухвалу.

Судове засідання 13.06.2019 року проведено за відсутності відповідачів по справі, які не були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, зокрема не повідомлені відповідачі по справі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

У відзиві на скаргу ОСОБА_1 просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу залишити без змін, зазначаючи:

Твердження апелянта у скарзі, що суд скасував заходи забезпечення позову, які не вживались судом, не відповідають дійсності. 06.06.2016 року судом постановлено ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок.

ОСОБА_1 , для реєстрації права власності на Ѕ частину житлового будинку, просила скасувати арешту саме з частини будинку, яка перейшла їй у власність, що не суперечить ст. ст. 5,13,158 ЦПК України.

Судом викликались у судове засідання ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , однак після відмови відповідача від позовних вимог до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , вони фактично втратили права та обов`язки учасників справи, тому неповідомлення цих осіб, не є порушенням норм процесуального права.

ІІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Суд першої інстанції, задовольняючи клопотання ОСОБА_1 про скасування в частині ухвали суду про забезпечення позову від 06.06.2016 року, виходив з того, що таке скасування відповідає обставинам справи і нормам процесуального права (а.с.220,221 т.4).

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині з таких підстав.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи . Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. У разі надання відповідачем до суду документа, що підтверджує здійснене ним забезпечення позову, відповідно до ч.4 ст. 156 ЦПК України, відповідне клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, розглядається судом не пізніше наступного дня після надання вказаного документа. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала (ст. 158 ч.ч.1-4 ЦПК України).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 06.06.2016 року застосовано заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , а також на автомобіль VOLKSWAGENMULTIVAN, 2012 року випуску, № НОМЕР_1 , № шасі НОМЕР_2 , які зареєстровані на ім`я ОСОБА_2 (а.с.125,126 т.1).

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 26.01.2018 року, залишеним без змін на підставі постанови апеляційного суду Одеської області від 19.12.2018 року і постанови Верховного Суду від 15.04.2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Суд визнав за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.209,210 т.3, а.с. 109-111, 195-198 т.4).

11.05.2019 року ОСОБА_1 звернулась із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, застосованих на підставі ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 06.06.2016 року шляхом скасування арешту на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.208 т.4).

23.05.2019 року відповідач ОСОБА_2 отримав повістку про виклик до суду на 13.06.2019 року (а.с.214 т.4). Сповіщення стосовно відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 на 13.06.2019 року повернуті без вручення з відмітками поштового відділення про не проживання та спливом строку зберігання (а.с.215-216 т.4).

13.06.2019 року представник ОСОБА_1 подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності (а.с.218 т.4).

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 13.06.2019 року заява ОСОБА_1 задоволена шляхом скасування арешту, накладеного на підставі ухвали суду від 06.06.2019 року на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами (а.с.220,221 т.4).

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткове скасування заходів забезпечення позову.

Так, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову (ст. 158 ч.ч. 7,8,11 ЦПК України).

Зважаючи на те, що рішення Біляївського районного суду Одеської області від 26.01.2018 року набрало чинності на підставі постанови апеляційного суду Одеської області від 19.12.2018 року, заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення суду від 26.01.2018 року, заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали суду від 06.06.2016 року, підлягають скасуванню судом апеляційної інстанції у повному обсязі.

При цьому, колегія суддів виходить з того, що, у розумінні ч.1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову, як з власної ініціативи, так і на підставі клопотання учасника справи.

Доводи відповідача у скарзі про те, що суд неправильно частково скасував ухвалу від 06.06.2016 року і повинен був скасувати ухвалу у повному обсязі, - прийняті до уваги судом апеляційної інстанції та є підставою для скасування ухвали суду від 13.06.2019 року.

Інші доводи стосовно належного сповіщення учасників справи, з врахуванням того, що ухвала суду першої інстанції від 13.06.2019 року підлягає скасуванню у повному обсязі, - не мають правового значення для вирішення клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ст. 376 ч.1 п.п.1-4, ч.2 ЦПК України).

Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про часткове скасування заходів забезпечення позову, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми процесуального права і неправильно застосував ст. 158 ЦПК України, ухвала суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення з підстав, викладених у мотивувальній частині постанови.

СУДОВІ ВИТРАТИ

З огляду на те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а клопотання позивачки про скасування заходів забезпечення позову підлягає задоволенню, учасники справи мають право на відшкодування судових витрат, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

ІV. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 13 червня 2019 року про скасування заходів забезпечення позову - скасувати.

Клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову - задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Біляївського районного суду м. Одеси від 06 червня 2016 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і, відповідно до ст. 389 ч.1 п.2 ЦПК України, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови суду апеляційної інстанції складено 27.01.2020 року.

Судді Одеського апеляційного суду Л.Г. Ващенко

Л.М. Вадовська Є.С. Сєвєрова