ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
03.01.2019 р. Справа № 914/478/16
Господарський суд Львівської області в складі:
головуючого судді Запотічняк О.Д.
судді Король М.Р.
судді Мороз Н.В.
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву Державного підприємства «Турківське лісове господарство»
про розстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.2018 р.
у справі № 914/478/16
за позовом: Заступника прокурора Львівської області, в інтересах держави в особі Верньояблунської сільської ради, с. Верхня Яблунька Турківського району Львівської області
до відповідача: Державного підприємства «Турківське лісове господарство» , м. Турка Турківського району Львівської області
про стягнення 898881грн. 65коп.
за участю представників сторін:
Прокурор: Сенів О.П. - службове посвідчення №031201;
від позивача: не з'явився;
від відповідача (заявника): ОСОБА_2 - представник (адвокат).
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.10.2018 р. у справі № 914/478/16 позов Заступника прокурора Львівської області, в інтересах держави в особі Верньояблунської сільської ради задоволено повністю, вирішено стягнути з Державного підприємства «Турківське лісове господарство» 160534грн. 50коп. шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства з одночасним автоматичним розподілом коштів: 30 відсотків - на рахунок спеціального фонду державного бюджету; 20 відсотків - на рахунок спеціального фонду Львівського обласного бюджету; та 50 відсотків - на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету Верхньояблунської сільської ради, на рахунок 33118331700673 Верхньояблунської сільської ради; стягнути з Державного підприємства «Турківське лісове господарство» в доход Державного Бюджету України 2408грн. 02коп. судового збору.
Господарським судом Львівської області 05.11.2018 р. видано накази про примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.2018 р. у справі № 914/478/16, яке набрало законної сили.
На адресу Господарського суду Львівської області 18.12.2018 р. надійшла заява Державного підприємства «Турківське лісове господарство» про розстрочку виконання судового рішення від 03.10.2018 р. у справі № 914/478/16( за вх. № 3421/18 від 18.12.2018 р.), в якій просить розстрочити виконання даного рішення на 24 календарних місяці з грудня 2018 року по листопад 2020 року із сплатою заборгованості рівними частинами щомісячно в сумі 6 688,94 грн.
Заява обґрунтована тим, що Державне підприємство «Турківське лісове господарство» в зв'язку із скрутним фінансовим становищем немає можливості сплатити борг у розмірі 898881,65 грн. та судовий збір у розмірі 2408,02 грн. в одноразовому порядку. Заявник зазначає, що у зв'язку із забороною експорту лісопродукції з 01 листопада 2015 року для продовження роботи підприємства необхідно було відновити переробку лісоматеріалів круглих на пиломатеріали. Для цього підприємством придбано на умовах фінансового лізингу деревообробне обладнання загальною вартістю 2500,0 тис. грн. Згідно договору фінансового лізингу на 2019 рік необхідно сплатити 289,5 тис. грн. Також у ДП Турківське лісове господарство наявна дебіторська заборгованість, у зв'язку із реалізацією підприємством лісопродукції за яку, на даний час не проведено оплату. Так, зокрема не проведено розрахунків ТзОВ ЕІМО на суму 30,5 тис. грн., ТзОВ Прикарпаття Інвест - 107,9 тис. грн., ТзОВ Мілвуд - 10,3 тис. грн., ТзОВ ТС Партнер - 11,1 тис. грн., ТзОВ ТБ Пак - 164,3 тис. грн., ТзОВ Лаяр Сіті - 92,8 тис. грн., ФОП ОСОБА_3О. - 248,7 тис. грн., ФОП ОСОБА_4Я. - 140,2 тис. грн. Заявник у заяві вказує, що ДП Турківське лісове господарство вживаються заходи щодо погашення заборгованості вищезгаданими суб'єктами господарювання.
Боржником зазначено, що у нього наявна кредиторська заборгованість за товари, роботи (послуги) на загальну суму 1778000,00 грн., що підтверджує оборотно-сальдовими відомостями, долученими до заяви.
Боржник звертає увагу на те, що стягнення розміру заборгованості з боржника частинами не звільняє останнього від виконання даного рішення, а лише є достатнім та дієвим засобом стимулювання боржника до належного і своєчасного його виконання.
Крім того зазначає, що ДП Турківське лісове господарство до кінця 2018 року буде сплачено податків до державного та місцевого бюджетів в сумі понад 1063,5 тис. грн. та виплата заробітної плати працівникам підприємства складе близько 890,0 тис. грн. Також вказує, що у зв'язку з підвищенням соціальних стандартів та збільшенням мінімальної заробітної плати з 01.01.2019 року до 4 173 грн. фонд оплати праці на підприємстві збільшиться, що у свою чергу призведе до збільшення податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску та військового збору.
На підтвердження скрутного фінансового становища боржник зазначає, що в ДП Турківське лісове господарство наявний банківський рахунок в ТВБВ № 10013/021 АТ Ощадбанк , на якому, згідно довідки від 11.12.2018 р. № 175 залишок коштів на поточному рахунку становить мінус 816 453,68 грн. грн.
Ухвалою суду від 21.12.2018 року заяву Державного підприємства «Турківське лісове господарство» про розстрочку виконання рішення суду від 03.10.2018 р. у справі № 914/478/16 прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено на 03.01.2019 р.
В судовому засіданні 03.01.2019р. представник заявника заяву про розстрочку виконання судового рішення від 03.10.2018 р. у справі № 914/478/16 підтримав з підстав, викладених у заяві.
Прокурор в судовому засіданні щодо задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду заперечив частково, а саме щодо періоду розстрочення.
Відповідно до п.п.1, 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України , за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Відповідно до ч.3 ст.331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. №14 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження , при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Відповідно до п.7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.01.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому, відповідно до частин 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України , підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, однак відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру спору, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Отже, в основу ухвали про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.
Оскільки Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, то суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами норм Господарського процесуального кодексу України .
Враховуючи викладене, розстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, при наявності доказів та обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.
Заявником в обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/478/16 подано лише довідку Ощадбанку від 11.12.2018 р. № 175 та на підтвердження кредиторської заборгованості подано копії оборотно-сальдових відомостей.
Отже, заявником не надано суду належних та допустимих доказів в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про складне фінансове становище підприємства.
Окрім того, судом взято до уваги практику Європейського суду з прав людини, яким, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004р. зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 15.03.2011р. №3135-VI , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Боржник в заяві зазначає, що ДП Турківське лісове господарство не уникає виконання рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.2018 року та здійснює всі можливі заходи для зменшення наявної заборгованості. Проте заявником не надано суду жодних доказів часткового виконання чи вжиття будь-яких заходів для виконання рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.2018 р. у справі № 914/478/16. В матеріалах справи відсутні докази пред'явлення стягувачем відповідних наказів до виконання.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України , обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 86 ГПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд вважає, що заявником не подано доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, тому в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення слід відмовити, оскільки посилання заявника на важке матеріальне становище не підтверджено жодними належними та допустимими доказами та заявником не надано доказів вжиття будь-яких заходів для виконання рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.2018 р. у справі № 914/478/16.
Керуючись статтями 13 , 14 , 15 , 233 , 234 , 235 , 331 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
У Х В А Л И В :
1. Відмовити в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.2018 р. у справі № 914/478/16.
2. Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України .
3. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені розділом IV Господарського процесуального кодексу України .
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/ .
Головуючий суддя Запотічняк О.Д.
Суддя Король М.Р.
Суддя Мороз Н.В.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 03.01.2019 |
Оприлюднено | 04.01.2019 |
Номер документу | 79009732 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Запотічняк О.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні