1/17
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
26 грудня 2018 року № 640/18439/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клочкової Н.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом:
Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві
до товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-Будівельна компанія Монтажбуд
про стягнення податкового боргу,
В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - позивач, ГУ ДФС у м. Києві), адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, до товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-Будівельна компанія Монтажбуд (надалі - відповідач, ТОВ Інженерно-Будівельна компанія Монтажбуд ), адреса: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 9, корп. 19, в якій позивач просить стягнути кошти на суму податкового боргу у розмірі 94 859,66 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 94 859,66 грн, який виник у зв'язку з несплатою відповідачем самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання та не сплаченою у встановлений законодавством термін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/18439/18 в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи .
Вказана ухвала надіслана на адресу ТОВ Інженерно-Будівельна компанія Монтажбуд , що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отримана відповідачем 28.11.2018, що підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення поштового відправлення 01015 0754817 3 (Т.1, арк. 29).
Відповідач у встановлений судом строк відзив на адміністративний позов суду не надав, а тому, відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) , у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі, а також про його права та обов'язки, зокрема, про право надати свій відзив на позов або заяву про визнання позову. Однак у встановлений судом строк відповідач відзив на позов та жодні додаткові документи до суду не подав.
За змістом норм ст. 12 КАС України , справи у спорах про стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, а також інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, відносяться до незначної складності, які розглядаються в порядку спрощеного провадження відповідно правил гл. 10 розд. ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю Інженерно-Будівельна компанія Монтажбуд (код ЄДРПОУ 38390164) перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.
Згідно з даними довідки про податкову заборгованість за відповідачем станом на 27.06.2018 обліковується податковий борг на загальну суму 94 859,66 грн (Т.1, арк. 7).
З матеріалів справи вбачається, що спірна сума заборгованості платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями з податку на додану вартість в розмірі 94 859,66 грн, виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 19.12.2017 №0112351207 (отримано відповідачем 07.02.2018) та від 24.04.2018 №0244341207 (отримано відповідачем 01.09.2018 (Т.1, арк. 20-21).
Суд встановив, що позивач надсилав відповідачу податкову вимогу форми Ю від 01.09.2017 №69543-17 та рішення про опис майна у податкову заставу №69543-17 рекомендованим листом з повідомленням про вручення 041161729576 8 за адресою: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 9, корп. 19, яке повернулось у поштове відділення з відміткою давно вибули (Т.1, арк. 8-10). Проте, вказана на конверті адреса є місцезнаходженням відповідача згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб (Т.1, арк. 30).
Доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень суду не надано.
Відтак, оскільки в добровільному порядку сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач вважає цю суму податковим боргом та просить стягнути його у судовому порядку.
Спірні правовідносини регулюються ст.ст. 19 Конституції України, Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (надалі - ПК України), у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві було сформовано та направлено ТОВ Інженерно-Будівельна компанія Монтажбуд податкову вимогу 01.09.2017 №69543-17 на суму податкового боргу в розмірі 153 422,59 грн (Т.1, арк. 8).
Вказана податкова вимога надіслана на адресу зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: : 01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 9, корп. 19. Крім того, за вказаною адресою суд надсилав відповідачу ухвалу від 12.11.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою вручено за довіреністю Білоконь .
Згідно п. 42.2. ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Відтак, вказана податкова вимога, відповідно до статті 42 ПК України, вважається врученою відповідачу, проте, сума податкового боргу останнім сплачена не була.
Пунктом 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як слідує із картки особового рахунку відповідача сплата зобов'язання відбулась не в повному обсязі. Так, позивач вказує, що станом на момент звернення до суду загальна сума боргу відповідача становить 94 859,66 грн.
Доказів сплати суми податкового зобов'язання до суду не надано, також не надано суду доказів оскарження вимоги та відповідних податкових повідомлень-рішень, тому спірна сума заборгованості вважається податковим боргом.
Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що відповідач відзиву на позовну заяву або доказів погашення боргу у сумі 94 859,66 грн суду не надав, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищевикладені аргументи, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є таким, що вчинено відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України.
Частиною 1 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В силу ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи, що позивачем (суб'єктом владних повноважень) не було здійснено витрат пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому з відповідача судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов Головного управління ДФС у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) до товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-Будівельна компанія Монтажбуд (адреса: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 9, корп. 19, код ЄДРПОУ 38390164) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-Будівельна компанія Монтажбуд податковий борг в розмірі 94 859,66 грн (дев'яносто чотири тисячі вісімсот п'ятдесят дев'ять гривень 66 коп).
3. Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Клочкова
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 26.12.2018 |
Оприлюднено | 08.01.2019 |
Номер документу | 79014736 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Клочкова Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні