Рішення

від 27.12.2018 по справі 826/16941/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27 грудня 2018 року № 826/16941/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії судді: головуючого судді Чудак О.М., суддів Пащенка К.С., Шейко Т.І., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Будстар плюс до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

У жовтні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Будстар плюс (ТОВ БК Будстар плюс ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови №247/16/10/26-36/0710/02/4 від 07.10.2016 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесеної головним інспектором Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Кузьменком В.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2016 у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду.

Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 30.01.2017 подано заперечення, у якому висловлено прохання в задоволенні позову відмовити повністю.

Позивачем 21.04.2017 подано клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення виконання постанови №247/16/10/26-36/0710/02/4 від 07.10.2016 про накладення штрафу у сумі 65250 грн на ТОВ БК Будстар плюс до вирішення справи по суті.

На підставі рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017 та згідно з розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017, справу передано на автоматичний розподіл справ між суддями.

15.12.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), шляхом його викладення в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Тобто, розгляд даної справи після 15.12.2017 здійснено відповідно до приписів нової редакції КАС України, за правилами загального позовного провадження.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 05.03.2018 справу прийнято до провадження суддею Чудак О.М. та призначено у справі підготовче судове засідання.

В засіданні 27.04.2018 в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено та прийнято подану ТОВ БК Будстар плюс заяву про зміну підстав позову.

Відповідачем 10.05.2018 подано відзив на заяву про зміну підстав позову, в якому висловлено прохання в задоволенні позову відмовити повністю.

05.10.2018 відповідачем подано клопотання про врахування під час постановлення рішення у справі доводів та обставин, що викладені у відзиві на позовну заяву та розгляд справи без участі представника Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання представники відповідача не з'явилися.

Представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі та подав клопотання про розгляд справи у їх відсутність.

Отже, зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд за клопотаннями представників сторін, на підставі частини третьої статті 194 КАС України, ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Так, правова позиція позивача зводиться до того, що позапланова перевірка 29.09.2016 взагалі не проводилася, документи, які отримані товариством поштовим відправленням, складені без реальної перевірки відповідного об'єкту. Позивач зазначає про існування процедурних порушень в проведенні позапланової перевірки (відсутність доказів, які б підтверджували факт повідомлення позивача про проведення позапланової перевірки, факт присутності виконроба товариства під час її проведення, факт проведення позапланової перевірки з безпосереднім виїздом на об'єкт перевірки; в акті перевірки від 29.09.2016 зазначено про здійснення фотофіксація під час її проведення, що не є належним доказом ні проведення перевірки взагалі, ні проведення її в присутності представника товариства).

Окрім аналізу чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, позивач посилається також на практику Європейського суду з прав людини.

В свою чергу, відповідач у справі зазначає, що перевірку проведено з метою перевірки виконання вимог приписів Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, виданих за результатами попередньої перевірки. Встановлено, що будівельні роботи на об'єкті на замовлення ОК Ясногірський К виконуються ТОВ БК Будстар плюс з порушенням будівельних норм. За результатами перевірки складено акт від 29.09.2016, в якому зазначені виявлені в ході перевірки порушення, видано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 29.09.2016, а також складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.09.2016. В подальшому розглянувши матеріали про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, посадовою особою Департаменту винесено оскаржувану постанову. Разом з цим, відповідач у своїх запереченнях та у відзиві на заяву про зміну підстав позову зазначає, що оскаржувану постанову винесено уповноваженою особою.

В свою чергу суд, дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, встановив наступне.

Головним інспектором Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві 17.08.2016 складено припис, в якому зазначено, що за результатами позапланової перевірки поведеної за адресою: вул. Ясногірська, 16- А , Б у Шевченківському районі міста Києва встановлено, що будівельні роботи проводяться ТОВ БК Будстар плюс з порушенням державних будівельних норм, а саме:

- на об'єкті відсутні необхідні заходи із індивідуального захисту робітників, зокрема, не всі будівельники носять будівельні каски та сигнальні жилети;

- не огороджено зони з постійно діючими небезпечними виробничими факторами (місця поблизу перепадів по висоті 1,3 м і більше), відсутнє сигнальне огородження зон з потенційними небезпечними виробничими факторами;

- біля в'їзду на будівельний майданчик не встановлено схему руху автотранспорту, чим порушено пункт 4.3 ДБН А.3.1-5-2009 Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва , пункт 4.30 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві ; пункт 4.19 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення ; пункт 6.2.6 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення .

Вказаним приписом Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві вимагав з 17.08.2016 зупинити виконання будівельних робіт до усунення допущених правопорушень замовником будівництва - ОК Ясногірський К та до усунення порушень проектувальником ФО ОСОБА_2 та усунути допущені ТОВ БК Будстар плюс порушення у термін до 17.09.2016.

В подальшому, а саме 29.09.2016 на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 №976, направлення для проведення позапланової перевірки №б/н від 27.09.2016 та з метою перевірки виконання вимог приписів Департаменту від 17.08.2016 проведено позапланову перевірку позивача.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю 29.09.2016 складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Відповідно до зазначеного акту, позапланову перевірку дотримання вимог законодавства проведено у присутності замовника будівництва директора ОК Ясногірський К ОСОБА_3 та виконроба ТОВ БК Будстар плюс ОСОБА_4

Серед іншого, перевіркою встановлено, що ОК Ясногірський К та ТОВ БК Будстар плюс вимоги приписів Департаменту від 17.08.2016 не виконано, а саме, на об'єкті продовжується виконання будівельних робіт із будівництва багатоквартирного житлового будинку, порушення дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності не усунуті, чим порушено пункт 3 частини четвертої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 №3038-VI.

Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві 29.09.2016 складено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Вказаним приписом Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві вимагав з 29.09.2016 зупинити виконання будівельних робіт до усунення допущених правопорушень замовником будівництва - ОК Ясногірський К , до усунення порушень проектувальником ФО ОСОБА_2 та усунути допущені ТОВ БК Будівельна компанія порушення у термін до 11.11.2016.

Поряд із цим, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві 29.09.2016 складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ТОВ БК Будстар плюс . У зазначеному протоколі вказано, що за результатами позапланової перевірки проведеної на об'єкті будівництва багатоповерхового житлового будинку на вулиці Ясногірській, 16- А , Б у Шевченківському районі міста Києва, виявлено порушення вимог містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт, а саме, за результатами перевірки, проведеної 16.08.2016 встановлено, що будівельні роботи проводяться з порушенням державних будівельних норм.

Як встановлено судом, вказані в протоколі порушення аналогічні порушенням, вказаним в приписі від 17.08.2016.

Розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, 07.10.2016 головним інспектором будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві винесено постанову №247/16/10126-36/0710/0214, якою ТОВ БК Будстар плюс визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.10.1994 №208/94-ВР та накладено штраф у сумі 65250 грн, яка і є предметом оскарження у даній справі.

Надаючи оцінку позовним вимогам позивача, суд виходить з того, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, що передбачено частиною другою статті 19 Конституції України.

Так, правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України Про регулювання містобудівної діяльності , який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

В силу частини першої статті 41 цього Закону, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 41 вказаного Закону, постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (абзац 1 пункту 1 Порядку №553).

Пунктом 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю передбачено, що Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Абзацом 2 пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначено, що підставами для проведення позапланової перевірки, серед іншого є перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

З огляду на те, що позапланова перевірка позивача проведена на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 №976, направлення для проведення позапланової перевірки №б/н від 27.09.2016 та перевірки виконання вимог приписів Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 17.08.2016, суд погоджується із позицією відповідача про наявність підстав для її проведення.

Разом з тим, наслідки виявлених в ході перевірки порушень, а саме невиконання припису, суд вважає, що оформлено в порушення приписів Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, оскільки оскаржуваною постановою штраф накладено за порушення, які не були предметом даної перевірки, адже виявлені в ході попередньої, в той час, як законодавством передбачено окрему відповідальність за невиконання припису.

Так, оскаржувану постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.10.2016 винесено головним інспектором Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві на підставі складених за результатами позапланової перевірки документів, а саме протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.09.2016, що складено за результатами перевірки оформленої актом від 29.09.2016.

У протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.09.2016 зазначено, що порушення вимог містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт виявлено за результатами перевірки, проведеної 16.08.2016, якою встановлено, що будівельні роботи проводяться з порушенням державних будівельних норм.

При цьому, як вбачається з направлення на проведення позапланової перевірки №б/н від 27.09.2016, остання проводиться з метою перевірки виконання вимог приписів Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 17.08.2016, що складено за результатами іншої позапланової перевірки.

Суд звертає увагу, що оскаржуваною постановою ТОВ БК Будстар плюс визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 65250 грн.

Відповідно до наведеного пункту, суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Натомість, за невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю встановлена відповідальність, передбачена пунктом 1 частини шостої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Відповідно, враховуючи мету проведення 29.09.2016 перевірки та її результати, суд вважає, що товариство притягнуто до відповідальності за порушення, яке не було предметом даної перевірки, що не відповідає положенням Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Так, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (пункти 16, 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю).

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням (пункт 21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю).

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначено Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244.

Відповідно до пункту 10 даного Порядку, уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.

Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів (пункт 19 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності).

Пунктом 22 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю передбачено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Таким чином, із сукупного аналізу наведених приписів законодавства вбачається, що за результатами кожної перевірки, як планової, так і позапланової складається акт перевірки, а у випадку виявлення порушення іще протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності та припис, спрямований на усунення такого порушення або зупинення будівельних робіт. Постанови про притягнення до відповідальності складаються за результатами розгляду відповідних протоколів.

За результатами контролю виконання припису проводиться самостійна позапланова перевірка, результати якої, у випадку встановлення невиконання припису, передбачають притягнення до відповідальності саме за невиконання припису, як передбачено пунктом 1 частини шостої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Наведене є самостійною підставою для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.

Водночас, приймаючи рішення про задоволення позову, суд критично оцінює інші доводи позивача, наведені у заяві про зміну підстав позову, з огляду на наступне.

Позивач стверджує, що перевірку проведено у відсутність представника товариства, а посилання в акті перевірки на присутність виконроба ОСОБА_4 та його відмову від отримання зазначеного акту вважає не підтвердженими належними доказами, зокрема аудіо- та відео записами, вважаючи здійснену відповідачем фотофіксацію доказами не належними.

Так, відповідно до пункту 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Підпунктом 11 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.

З наведених приписів законодавства вбачається наявність у органу контролю права, а не обов'язку фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки. Виходячи з того, що дана норма не носить імперативного характеру, відсутність відповідних записів не можна розцінювати як відсутність відповідних доказів, оскільки частини другої статті 19 Конституції України відповідач не порушив. Наявність чи відсутність фотофіксації жодним чином даних висновків не спростовує, так як наявність чи відсутність будь-якої фіксації, в тому числі фотофіксації не породжує в органу контролю обов'язку доводити проведення перевірки за участі представника суб'єкта містобудування. Передбачено лише заповнення відповідних граф у акті перевірки.

Відповідно до пункту 15 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

Так, форму акту перевірки затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 №240 Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (надалі - наказ №240), згідно з додатком 1 до наказу №240.

В акті перевірки передбачено графи для зазначення посади, ініціалів та прізвищ осіб, у присутності яких проводилась перевірка, які заповнюються інспектором Департаменту і в даному випадку у них зазначено, що перевірку проведено у присутності директора ОК Ясногірський К ОСОБА_3 та виконроба ТОВ БК Будстар плюс .

Водночас графи на останньому аркуші акта заповнюються лише у тому випадку, коли присутні особи проставляють свій підпис як присутні особи і отримують примірник акта із зазначенням зауважень щодо здійснення перевірки. У разі відмови особи в отриманні акту, інспектор зазначає про це у відповідній графі і надсилає його примірник поштою. Відтак, графа про отримання акту не заповнено, оскільки від отримання останнього присутні при перевірці представники суб'єктів містобудування, в тому числі позивача відмовились, в зв'язку з чим його надіслано поштою.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що положеннями Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначено, що перевірка здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, при цьому питання повідомлення про проведення перевірки не врегульовано взагалі, відповідно доводи позивача про неповідомлення товариства про проведення перевірки не є законодавчо обґрунтованими.

Поряд із цим, суд також критично оцінює позицією позивача про те, що головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Кузьменко В.В. не є особою повноважною підписувати постанови.

Так, статтею 3 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначено органи, уповноважені розглядати справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Зокрема, пунктом 2 частини другої наведеної статті, визначено, що накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , мають право від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

У відповідній редакції стаття діяла на момент винесення оскаржуваної постанови.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).

Враховуючи, що вимоги ТОВ БК Будстар плюс в частині підстав є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, в той час, коли Державною архітектурно-будівельною інспекцією України належним чином наведені позивачем посилання не спростовано, суд доходить висновку про необхідність захисту прав позивача в судовому порядку та задоволення позову.

В силу частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки даний позов сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а згідно наявної у матеріалах справи квитанції №3 від 28.10.2016, позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 1378 грн, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Будстар плюс задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову №247/16/10/26-36/0710/02/4 від 07.10.2016 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Будстар плюс , винесену головним інспектором Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Кузьменком В.В.

Стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Будстар плюс судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Будстар плюс (місцезнаходження юридичної особи: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Шкільна, будинок 27-А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 38183242).

Відповідач - Державна архітектурно-будівельна інспекція України (місцезнаходження юридичної особи: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 37471912).

Головуючий суддя О.М. Чудак

Суддя К.С. Пащенко

Суддя Т.І. Шейко