Постанова

від 16.04.2019 по справі 826/16941/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16941/16 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будстар плюс" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будстар плюс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову №247/16/10/26-36/0710/02/4 від 07 жовтня 2016 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесену головним інспектором Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Кузьменком В.В.

Позов обґрунтовано тим, що позапланова перевірка 29 вересня 2016 року взагалі не проводилася, документи, які отримані товариством поштовим відправленням, складені без реальної перевірки відповідного об'єкту., відповідачем допущено процедурні порушення в проведенні позапланової перевірки (відсутні докази, які б підтверджували факт повідомлення позивача про проведення позапланової перевірки, факт присутності виконроба товариства під час її проведення, факт проведення позапланової перевірки з безпосереднім виїздом на об'єкт перевірки; в акті перевірки зазначено про здійснення фотофіксація під час її проведення, що не є належним доказом ні проведення перевірки взагалі, ні проведення її в присутності представника товариства).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року вказаний адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішенні суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги залишити без задоволення.

Позиція апелянта обґрунтована тим, що перевірку проведено з метою перевірки виконання вимог приписів Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, виданих за результатами попередньої перевірки. За твердженням відповідача будівельні роботи на об'єкті на замовлення ОК Ясногірський К виконуються ТОВ БК Будстар плюс з порушенням будівельних норм.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Головним інспектором Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві 17 серпня 2016 року складено припис, в якому зазначено, що за результатами позапланової перевірки, поведеної за адресою: вул. Ясногірська, 16- А , Б у Шевченківському районі міста Києва встановлено, що будівельні роботи проводяться ТОВ БК Будстар плюс з порушенням державних будівельних норм, а саме:

- на об'єкті відсутні необхідні заходи із індивідуального захисту робітників, зокрема, не всі будівельники носять будівельні каски та сигнальні жилети;

- не огороджено зони з постійно діючими небезпечними виробничими факторами (місця поблизу перепадів по висоті 1,3 м і більше), відсутнє сигнальне огородження зон з потенційними небезпечними виробничими факторами;

- біля в'їзду на будівельний майданчик не встановлено схему руху автотранспорту, чим порушено пункт 4.3 ДБН А.3.1-5-2009 Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва , пункт 4.30 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві ; пункт 4.19 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення ; пункт 6.2.6 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення .

Вказаним приписом Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві вимагав з 17 серпня 2016 року зупинити виконання будівельних робіт до усунення допущених правопорушень замовником будівництва - ОК Ясногірський К та до усунення порушень проектувальником ФО ОСОБА_4 та усунути допущені ТОВ БК Будстар плюс порушення у термін до 17 вересня 2016 року.

В подальшому, 29 вересня 2016 року на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08 вересня 2015 року №976, направлення для проведення позапланової перевірки №б/н від 27 вересня 2016 року та з метою перевірки виконання вимог приписів Департаменту від 17 серпня 2016 року проведено позапланову перевірку позивача.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю 29 вересня 2016 року складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Відповідно до зазначеного акту, позапланову перевірку дотримання вимог законодавства проведено у присутності замовника будівництва директора ОК Ясногірський К ОСОБА_5 та виконроба ТОВ БК Будстар плюс ОСОБА_6

Перевіркою встановлено, що ОК Ясногірський К та ТОВ БК Будстар плюс вимоги приписів Департаменту від 17 серпня 2016 року не виконано, а саме, на об'єкті продовжується виконання будівельних робіт із будівництва багатоквартирного житлового будинку, порушення дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності не усунуті, чим порушено п.3 ч.4 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності №3038-VI.

Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві 29 вересня 2016 року складено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Вказаним приписом Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві вимагав з 29 вересня 2016 року зупинити виконання будівельних робіт до усунення допущених правопорушень замовником будівництва - ОК Ясногірський К , до усунення порушень проектувальником ФО ОСОБА_4 та усунути допущені ТОВ БК Будівельна компанія порушення у термін до 11 листопада 2016 року.

Поряд із цим, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві 29 вересня 2016 року складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ТОВ БК Будстар плюс .

У зазначеному протоколі вказано, що за результатами позапланової перевірки, проведеної на об'єкті будівництва багатоповерхового житлового будинку на вулиці Ясногірській, 16- А , Б у Шевченківському районі міста Києва, виявлено порушення вимог містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт, а саме, за результатами перевірки, проведеної 16 серпня 2016 року, встановлено, що будівельні роботи проводяться з порушенням державних будівельних норм.

Як встановлено судом першої інстанції, вказані в протоколі порушення аналогічні порушенням, вказаним в приписі від 17 серпня 2016 року.

Розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, 07 жовтня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві винесено постанову №247/16/10126-36/0710/0214, якою ТОВ БК Будстар плюс визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.8 ч.3 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 6 5250 грн.

Позивач, вважаючи таку постанову відповідача необґрунтованою та незаконною, а свої права порушеними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На виконання вимог вказаної статті колегія суддів переглядає оскаржуване рішення з тих підстав та щодо тих обставин, на які посилається апелянт в своїй скарзі.

Відповідно до норм статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності № 3038-VI інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно абз. 4 п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема: перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

За пунктом 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до п.16,17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням (пункт 21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю).

Згідно наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08 вересня 2015 року №976, направлення для проведення позапланової перевірки №б/н від 27 вересня 2016 року та перевірки виконання вимог приписів Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 17 серпня 2016 року, у відповідача були наявні підстави для проведення перевірки позивача.

При цьому, суд наголошує на тому, що метою проведення перевірки, за результатами якої складено Акт від 29 вересня 2016 року, було саме встановлення виконання вимог припису від 17 серпня 2016 року. Однак, як вірно зазначено судом першої інстанції, оскаржуваною позивачем постановою штраф накладено за порушення, які не були предметом розглядуваної перевірки, натомість, такі порушення були виявлені під час попередньої перевірки. Проте, законодавством передбачено окрему самостійну відповідальність саме за невиконання припису уповноваженого органу. На думку суду, якщо повторна перевірка суб'єкта містобудування проводилась з метою перевірки виконання припису контролюючого органу, то і відповідальність має застосовуватися саме його не виконання, а не за існування первісно встановлених порушень у сфері містобудівної діяльності, раніше відображених приписів, що мав бути виконаний.

Так, в протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29 вересня 2016 року, на підставі якого винесено оскаржувану постанову, зазначено, що порушення вимог містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт виявлено за результатами перевірки, проведеної 16 серпня 2016 року, якою встановлено, що будівельні роботи проводяться з порушенням державних будівельних норм. При цьому, згідно направлення на проведення позапланової перевірки №б/н від 27 вересня 2016 року, остання проводилась з метою перевірки виконання вимог приписів Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 17 серпня 2016 року, що складено за результатами іншої позапланової перевірки.

Оскаржуваною постановою ТОВ БК Будстар плюс визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.8 ч.3 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 65250 грн.

Згідно п.8 ч.3 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Разом з тим, за невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю встановлена відповідальність, передбачена п.1 ч.6 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п'ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; зупинення підготовчих та будівельних робіт - у розмірі п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно, суд першої інстанції вірно зазначив, що враховуючи мету проведення 29 вересня 2016 року перевірки та її результати, товариство притягнуто до відповідальності за порушення, яке не було її предметом, що не відповідає положенням Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 10 даного Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244, уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.

Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів (пункт 19 Порядку №244).

Пунктом 22 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю передбачено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Отже, за результатами кожної перевірки, як планової, так і позапланової складається акт перевірки, а у випадку виявлення порушення іще протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності та припис, спрямований на усунення такого порушення або зупинення будівельних робіт. Постанови про притягнення до відповідальності складаються за результатами розгляду відповідних протоколів.

В той же час, за результатами контролю виконання припису проводиться самостійна позапланова перевірка, результати якої, у випадку встановлення невиконання припису, передбачають притягнення до відповідальності, як зазначалося вище, саме за невиконання припису, що передбачено п.1 ч.6 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Наведене, як зазначив суд першої інстанції та з чим погодився апеляційний суд, є самостійною підставою для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.

Згідно с.1,2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем не було доведено правомірність свого рішення, як і не було зазначено мотивів протиправності оскаржуваного рішення суду першої інстанції. На думку колегії суддів, апелянтом у скарзі не було наведено жодних контраргументів на аргументи суду щодо помилкового визначення підстави для винесення постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Враховуючи зазначене, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Є.І. Мєзєнцев

Є.В. Чаку