Рішення

від 28.12.2018 по справі 826/9313/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 28 грудня 2018 року                                                    № 826/9313/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючої судді – Добрівської Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомСпоживчого товариства «Лівий берег» доДепартаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проскасування довідки та зобов'язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В: Споживче товариство «Лівий берег» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з вимогами (з урахуванням внесених позивачем змін та уточнень відповідно до заяви від 22.07.2016): - скасувати довідку Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № Ю-22471/2016 від 30.05.2016 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (код ділянки 90:143:004, місце розташування: м. Київ, Дарницький район, вулиця Сортувальна, 2); - зобов'язати Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) провести перерахунок з наданням споживчому товариству «Лівий берег» нової довідки про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (код ділянки 90:143:004) загальною площею 34359,54 м. кв., яка розташована за адресою: місто Київ, Дарницький район, вулиця Сортувальна, 2 та знаходиться у користуванні споживчого товариства «Лівий берег» (код ЄДРПОУ 31723392), відповідно до рішення Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної оцінки земель міста Києва» (із змінами і доповненнями, внесеним рішенням Київської міської ради від 03.07.2016 № 217/217) за періодами – з 01.07.2015 по 17.03.2016 та з 18.03.201 – з врахуванням таких показників: функціональне призначення земельної ділянки – частина площею 318,13 м. кв. (землі технічної інфраструктури, Кф = 0,65), частина площею 15476,26 м. кв. (землі транспорту, зв'язку, Кф= 1,00) і частина площею 18565,15 м. кв. (землі комерційного використання, Кф = 2,50) вартість 1 м. кв. земельної ділянки (економіко-планувальна зона №618): Кф = 0,65-526,51 грн, Кф = 1,00-810,02 грн, Кф = 2025,06 грн; значення локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки: в зоні мігістралей підвищеного містоформуючого значення (до 17.03.2016 – 1,11, з 18.03.2016 – 1,05), в зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту (до 17.03.2016 – 1,09, з 18.03.2016 – 1,04), у прирейковій зоні (ділянка знаходиться або примикає до відводу залізниці, має під'їзну залізничну колію) (до 17.03.2016 – 1,07, з 18.03.2016 – 1,04) на намивних (насипних) територіях (до 17.03.2016 – 1,05, з 18.03.2016 – 1,02), без тепломережі (до 17.03.2016 – 0,93, з 18.03.2016 – 0,90), в санітарно-захисній зоні (до 17.03.2016 – 0,93, з 18.03.2016 – 0,80), без застосування коефіцієнтів індексації грошової оцінки; - зобов'язати Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надати споживчому товариству «Лівий берег» (код ЄДРПОУ 31723392) нову довідку про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (код 90:143:004) протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дня набрання постановою законної сили, а також подати до суду у цей строк звіт про виконання постанови суду. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач в порушення норм діючого законодавства необґрунтовано завищив і неправильно визначив розмір нормативної грошової оцінки належної позивачу земельної ділянки за результатами розрахунку відповідно до рішення Київської міської ради про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Києва, вважаючи дії відповідача неправомірними позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів. 22.06.2016 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано час на усунення недоліків. Ухвалою від 25.07.2016 відкрито провадження у справі. 22.09.2016 представником відповідача подані заперечення у справі в яких він проти позову заперечував, вважаючи дії відповідача правомірними просив у задоволенні адміністративного позову відмовити. На підставі розпорядження про повторний автоматичний розподіл справ від 10.10.2017 за №6044 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2017 визначено головуючого суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи №826/9313/16 та вказану справу передано 18.10.2017 на розгляд судді Добрівській Н.А. Ухвалою від 27.11.2017 справа прийнята до провадження та призначена до судового розгляду 23.01.2018. 23.01.2018 представником відповідача подано відзив у справі, в якому представник наголошував на правомірності дій відповідача. На підставі ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства, 23.01.2018 року суд продовжує розгляд справи на підставі наявних у справі доказів. Дослідивши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. 17.05.2016 позивач звернувся до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про здійснення нормативної грошової оцінки належної позивачеві земельної ділянки (код 90:143:004), яка розташована за адресою: вулиця Сортувальна, 2, Дарницький район міста Києва. Межі і загальна площа земельної ділянки позивача визначені Технічним звітом по встановленню зовнішніх меж землекористування, дані про земельну ділянку були внесені до Державного земельного кадастру 23.05.2002. Згідно з уточненими даними міського земельного кадастру площа земельної ділянки позивача становить 34359,54 м. кв. Згідно з експлікацією угідь, вказаною у плані встановлених меж, загальна площа будівель і споруд, розташованих на земельній ділянці позивача, становить всього 13487,65 м. кв. Відповідно до довідки органу державної статистики позивач в будівлях і спорудах, розташованих на вказаній земельній ділянці фактично здійснює такі види економічної діяльності за КВЕД-2010: - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код – 68.20); - оптова торгівля фруктами й овочами ( код – 46.31); - оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (код – 46.49); - забір очищення та постачання води(код – 36.00); - складське господарство ( код – 51.10). Розглянувши заяву позивача та додані до неї матеріали, відповідач 30.05.2016 видав позивачу довідку №Ю – 2247/216 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки позивача за результатами розрахунку у відповідності до рішення Київської міської ради №23/23. За функціональним використанням відповідач відніс земельну ділянку загальною площею 34359,54 м. кв. до земель змішаного функціонального використання: землі промисловості – 318,13 м. кв., землі комерційного використання – 15476,26 м. кв., землі комерційного використання ( орендарі будівель і споруд) – 18565,15 м. кв. Для розрахунку нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки відповідачем були застосовані: коефіцієнти на функціональне використання землі, з посиланням на Порядок нормативної грошової оцінки земель: для земель промисловості – 1,20, для земель комерційного використання – 2,50; базова вартість 1м.кв. землі у розмірі 810,02 гривні, з посиланням на рішення Київської міської ради №23/23; локальні коефіцієнти на  місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони, з посиланням на рішення Київської міської ради № 23/23: в зоні магістралей підвищеного містоформуючого значення -1,11; в зону пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту -1,09; у прирейковій зоні (ділянка знаходиться або примикає до відводу залізниці, має під'їзну залізничну колію) – 1,07; на намивних (насипних) територіях – 1,05; без тепломережі – 0,93, в санітарно-захисній зоні – 0,93. Узагальнюючий коефіцієнт – 1,18. Загальна сума грошової оцінки з урахуванням наведених коефіцієнтів склала 136373324,45 гривень. Не погоджуючись з розрахунками та застосованими коефіцієнтами позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та порушених інтересів. Даючи правову оцінку (матеріалам справи) встановленим у справі обставинам з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд зважає на наступне. Відповідно до ст.19 Конституції України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти зазначені в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ч.3 ст.201 Земельного кодексу України (далі – ЗК України у відповідній редакції), нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Відповідно до положень ч.1 ст.19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Відповідно до ч.5 ст.5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Відповідно до абз.1 ст.6 Закону України «Про оцінку земель», суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є, зокрема, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок. У відповідності до ч.1 ст.18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Положеннями ст.15 зазначеного Закону передбачено, що нормативно-методичне регулювання оцінки земель здійснюється у відповідних нормативно-правових актах, що встановлюють порядок проведення оцінки земель, організації і виконання земле оціночних робіт, склад і зміст технічної документації та звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, вимоги до них, порядок їх виконання. Нормативно-правові акти з проведення оцінки земель, які розробляються з урахуванням вимог положень національних стандартів, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Нормативна грошова оцінка здійснюється відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213 та Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 №18/15/21/11, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 за №388/12262. Згідно з п.1.4 Порядку №18/15/21/11 інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування, а земель населених пунктів - їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території, матеріали інвентаризації земель населених пунктів, проекти забудови та розподілу території населених пунктів, місцеві правила забудови. Відповідно до п.3.1 Порядку №18/15/21/11 в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель. Пунктом 3.2 Порядку №18/15/21/11 передбачено, що населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах. Нормативна грошова оцінка населених пунктів для всіх категорій земель та земельних ділянок (за винятком сільськогосподарських угідь) визначається згідно з формулою 8. Згідно з п. 3.3 Порядку №18/15/21/11 нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів визначається за формулою: В х Нп Цн =

---

х Кф х Км, Нк де Цн – нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В – витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп – норма прибутку (6 %); Нк – норма капіталізації (3 %); Кф – коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо); Км – коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Згідно з п.3.5 Порядку №18/15/21/11 коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 1, табл. 1.1), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності. Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.1998 за №377, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14.12.1998 за №788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики. Органами державної статистики в розумінні ст.11 Закону України «Про державну статистику» є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики та функціональні органи державної статистики – підприємства, установи та організації, які знаходяться у сфері управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики. Відповідно до п.1 Положення про Державну службу статистики України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2014 за №481, Державна служба статистики України (Держстат) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі та який реалізує державну політику у сфері статистики. Відповідно до п.7 вказаного Положення Держстат здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Статтею 14 Закону України «Про державну статистику» на органи державної статистики покладені, зокрема, обов'язки забезпечувати ведення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з присвоєнням суб'єктам господарської діяльності ідентифікаційних кодів та кодів класифікаційних ознак. Відповідно до п.4. Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №118 (зі змінами та доповненнями) інформаційний фонд Реєстру містить, зокрема, класифікаційні дані, до яких в тому числі віднесено види економічної діяльності. Відповідно до Методологічних положень, затверджених наказом Держкомстату від 14.12.2006 №607, за методологічними засадами, принципами побудови та призначенням Класифікація видів економічної діяльності є статистичною класифікацією, створеною як інструментарій для систематизації та групування економічної та соціальної інформації у стандартний формат, який надає змогу обробляти та аналізувати значні обсяги інформації. Відповідно до Національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності» ДК 009:2010, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 №457, та чинного від 01.01.2012, Класифікація видів економічної діяльності (далі – КВЕД) установлює основи для підготовлення та поширення статистичної інформації за видами економічної діяльності. Основний принцип КВЕД полягає в об'єднанні підприємств, що виробляють подібні товари чи послуги або використовують подібні процеси для створення товарів чи послуг (тобто сировину, виробничий процес, методи або технології), у групи. Основне призначення КВЕД – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців. Основний вид економічної діяльності – це визначальна ознака у формуванні та стратифікації сукупностей статистичних одиниць для проведення державних статистичних спостережень. Органи державної статистики розраховують основний вид економічної діяльності на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності підприємств за рік. За визначенням, наведеним в ДК 009:2010, основний вид економічної діяльності – це вид діяльності суб'єкта, на який припадає найбільший внесок у валову додану вартість (або інший визначений критерій). Відповідно до п.11 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 118, територіальні органи державної статистики, зокрема, визначають відповідно до статистичної методології основний фактичний вид економічної діяльності суб'єктів. Інформація про визначені територіальними органами державної статистики основні види економічної діяльності видається у вигляді довідок або відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Статтями 1, 18 Закону України «Про оцінку земель» (у відповідній редакції) встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок – це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, проводиться незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій». За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Відповідно до ст.ст.15, 20, 23 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Виготовлена технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. За результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), відповідно до п.1 Положення про зазначений орган, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15. Згідно з п.21 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року №213, дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви. Таким чином, належним джерелом даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки є витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який виданий територіальним органом Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки, або в силу норми ст.15 Закону України «Про Державний земельний кадастр», - відомості з Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку станом на відповідну дату. При цьому, безпосередньо відповідач не наділений повноваженнями на встановлення та зміну нормативної грошової оцінки земельних ділянок самостійно (в тому числі окремих її складових). Таким чином, для складання нормативної грошової оцінки земельної ділянки передбачена визначена законодавством процедура. Статтями 286-289 Податкового кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року. Пунктом 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, визначено, що ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр. В процесі розгляду зазначеної справи судом досліджуються документи в справі та заслуховувались доводи сторін, однак оригінал чи засвідчену копію з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки виданого відповідним органом виконавчої влади у сфері земельних відносин, та/або офіційні відомості про вказану земельну ділянку з Державного земельного кадастру, на підставі яких відповідач повинен був видати довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки позивача, відповідач без поважних причин не надав. З огляду на це у суду відсутня можливість перевірити правильність нарахування сум, застосування коефіцієнтів та правильність визначення функціонального призначення земель. Згідно з ч.1 ст.193 Земельного кодексу України, державний земельний кадастр – єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Призначенням державного земельного кадастру, відповідно до ст.194 Земельного кодексу України, є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою. Порядок користування відомостями Державного земельного кадастру регламентований ст.38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно якої відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: - витягів з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; - довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території) за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; - викопіювань з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру. Користування відомостями Державного земельного кадастру може також здійснюватися у формі надання доступу до нього в режимі читання. Доступ до Державного земельного кадастру надається банкам, центральному органу виконавчої влади, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, та особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників та Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів. Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Для здійснення повноважень, визначених законом, органи державної влади та органи місцевого самоврядування користуються відомостями і документами Державного земельного кадастру щодо земель та земельних ділянок, розташованих на відповідній території, на безоплатній основі. На отримання відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку мають право, зокрема, органи державної влади та органи місцевого самоврядування для реалізації своїх повноважень, визначених законом. Витяг з Державного земельного кадастру підписується Державним кадастровим реєстратором та посвідчується його печаткою. Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про Державний земельний кадастр», відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Згідно п.п.14 п.24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051, нормативна грошова оцінка – це значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у пункті 24, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку. Отже, наведені в довідці складові, правильність визначення яких не підтверджена жодним належним, достатнім і достовірним доказом. З огляду на наведене та враховуючи відсутність належної інформації щодо здійснення розрахунку від компетентного органу, можливо зробити висновок, що відповідачем розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки позивача здійснено за відсутності відомостей, що має своїм наслідком визнання протиправним та скасування оскаржуваної довідки через висновок про недотримання визначеної процедури відповідачем при здійсненні розрахунку. На підставі вище викладеного суд приходить до висновку, що дії відповідача є протиправними, а довідка є такою, що складена не у відповідності до вимог законодавства та підлягає скасуванню. Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті). Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятої на їх підставі довідки. Враховуючи наведені вище висновки суду щодо відсутності відповідної інформації від уповноваженого органу, на підставі якої має бути складена довідка по земельній ділянці, вимога позивача щодо покладення на відповідача обов'язку скласти довідку з певною інформацією є передчасною і задоволенню не підлягає. Однак, з урахуванням встановлених у справі обставин та з метою відновлення порушеного права позивача суд приходить до висновку про доцільність покладення на відповідача обов'язку провести нормативно грошову оцінку земельної ділянки (код 90:143:004), яка розташована за адресою: вулиця Сортувальна, 2, Дарницький район міста Києва та видати споживчому товариству «Лівий берег», відповідно до його заяви від 17.05.2016, довідку про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (код 90:143:004), складену з урахуванням даних Державного земельного кадастру. Щодо вимоги позивача про здійснення судового контролю за виконанням судового шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення протягом 15 днів, суд вважає за доцільне звернути увагу на наступне. Так, питання про зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення вирішується відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на день подання позивачем даної вимоги) та є складовою частиною резолютивної частини постанови суду. Аналогічні положення викладено і у Кодексі адміністративного судочинства України в новій, чинній на день постановлення рішення у даній справі, редакції – в статті 382. Зміст наведених норм процесуального законодавства передбачає диспозитивне право суду, за наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами, встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі, однак лише за умови покладення на відповідача – суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, певних обов'язків з метою відновлення права позивача, що визнане судом порушеним, а саме: зобов'язання судом вчинити певні дії або прийняти відповідне рішення. Оскільки позивачем не наведені переконливі доводи щодо наявності об'єктивних причин вважати, що суб'єктом владних повноважень свідомо буде ігноруватись обов'язок, покладений даним судовим рішенням після набрання ним законної сили, підстав для встановлення судового контролю за його виконання шляхом покладення на відповідача обов'язку подати відповідний звіт, судом не вбачається. Керуючись ст.ст.3, 5-11, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - В И Р І Ш И В: Позов Споживчого товариства «Лівий берег» задовольнити частково. Визнати протиправними дії Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо підготовки та надання довідки №Ю-22471/2016 від 30.05.2016 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (код ділянки 90:143:004, місце розташування: м. Київ, Дарницький район, вулиця Сортувальна, 2). Визнати незаконною та скасувати довідку №Ю-22471/216 від 30.05.2016 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (код ділянки 90:143:004). Зобов'язати Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) провести нормативно грошову оцінку земельної ділянки (код 90:143:004), яка розташована за адресою: вулиця Сортувальна, 2, Дарницький район міста Києва та видати споживчому товариству «Лівий берег», відповідно до його заяви від 17.05.2016, довідку про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (код 90:143:004), складену з урахуванням висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог – відмовити. Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII. Суддя                                                                                                  Н.А. Добрівська