Ухвала

від 08.01.2019 по справі 12/382

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"08" січня 2019 р. Справа №12/382

Суддя-доповідач Здоровко Л.М.,

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Ві йськової прокуратури Полтавського гарнізону Центрального регіону України, м. Полтава, (вх. №74 П/2) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 06.12.2018, постановленої суддею Тимощенко О.М. у приміщенні Господарського суду Полтавської області за результатами розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" про надання розстрочки виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2013, час проголошення ухвали - 10:47год., дата складання повного тексту ухвали - 10.12.2018, у справі № 12/382

за позовом Генеральної прокуратури України, м. Київ, в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ,

до Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", м. Кременчук, Полтавська обл.,

про стягнення 7,5 тис.тон дизельного палива, 4,7 тис.тон бензину

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.02.2003 у справі №12/382 у задоволенні позовних вимог Генеральної прокуратури України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.2003 скасовано рішення Господарського суду Полтавської області від 20.02.2003 та прийнято нове рішення, яким зобов'язано Закрите акціонерне товариство фінансово-промислову нафтову компанію "Укртатнафта" передати Міністерству оборони України 7,5 тис. тон дизельного пального і 4,7 тис. тон бензину А-76.

Під час примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 09.04.2003 про зобов'язання ЗАТ ТФПНК "Укртатнафта" передати Міністерству оборони України 7,5 тис. тон дизельного палива та 4,7 тис. тон бензину А-76 сторони уклали мирову угоду, яку затверджено ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.10.2007.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 заяву Генеральної прокуратури України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України про зміну способу та порядку виконання ухвали Господарського суду Полтавської області від 18 жовтня 2007 року. Змінено порядок виконання пункту 2.3. мирової угоди в частині реструктуризації залишку боргу строком до 7 (семи) років починаючи з 2009 року шляхом погашення боргу рівними частками щорічно, з правом дострокового погашення боргу, який визначається у грошовому та кількісному еквівалентах на підставі середньої ринкової вартості пального по Україні за довідкою Торгово-промислової палати на дату здійснення подальших розрахунків ПАТ "Укртатнафта", затвердженої ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.10.2007 у справі № 12/382 з добровільного на примусовий. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" на користь Міністерства оборони України грошові кошти на загальну суму 58 214 281, 68грн вартості недопоставленого пального.

31.10.2018 до Господарського суду Полтавської області від Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" надійшла заява про поновлення процесуального строку на звернення до суду із заявою про розстрочення виконання постанови та надання розстрочки виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2013.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.12.2018 заяву Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" задоволено частково; постановлено розстрочити виконання постанови 08.01.2013 у справі №12/382 на 1 рік починаючи з 01.12.2018 по 30.11.2019 шляхом сплати коштів щомісячно рівними платежами по 4 851 234, 85грн.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що розстрочення виконання рішення для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити повне виконання рішення та остаточне погашення заборгованості перед стягувачем, що сприятиме захисту порушених прав позивача. Судом також враховано баланс інтересів у даній справі та приписи Господарського процесуального кодексу України, а тому вважає за доцільне зменшити строк надання розстрочки до одного року.

Щодо клопотання відповідача про поновлення строку звернення із заявою про надання розстрочки, судом зазначено, що законодавцем визначено річний строк, який є максимальним та фактично присічним, виходячи з диспозиції статті, на який судом може бути надано відстрочення або розстрочення, а не строк на протязі якого учасник справи може (має право) звернутися до суду з заявою про відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду. Отже, строк звернення із заявою про надання розстрочки не пропущений.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.12.2018, прокурор військової прокуратури Полтавського гарнізону звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що твердження відповідача про складне фінансове становище, інфляційні процеси у державі, що спричинено тяжкою економічною ситуацією в країні, не можуть бути прийняті судом, оскільки дані обставини стосуються обох сторін; з моменту винесення постанови Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 про стягнення коштів минуло майже шість років і за цей час внаслідок інфляційних процесів у державі сума, що підлягає стягненню, вже знецінена. На думку апелянта, проблема заявника щодо реалізації своєї продукції не може бути врахована судом.

Одночасно апелянт звернувся до апеляційного господарського суду з клопотанням про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду, посилаючись на те, що повний текст ухвали надійшов до військової прокуратури 12.12.2018, з апеляційною скаргою апелянт звернувся 20.12.2018.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшла висновку, що додані до апеляційної скарги документи не відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу України, виходячи з такого.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Частиною 3 статті 258 цього Кодексу визначено, що до апеляційної скарги додаються, зокрема докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 762, 00грн.

Як вбачається із матеріалів справи, апелянтом додано до апеляційної скарги незасвідчену копію платіжного доручення №1735 від 19.12.2018 про сплату судового збору у розмірі 1 762, 00грн.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про судовий збір", суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно складеної Східним апеляційним господарським судом довідки №12-41/1 від 08.01.2019, за результатом проведеної перевірки інформації щодо зарахування судового збору до державного бюджету, сплаченого за платіжним документом №1735 від 19.12.2018 за подання апеляційної скарги у справі №12/382 відповідальним працівником статистично-інформаційного відділу встановлено, що за даними виписки УДКСУ у Шевченківському районі м. Харкова станом на 08.01.2019 по рахунку суду відсутня інформація про зарахування судового збору сплаченого за платіжним документом із вказаними реквізитами.

За таких обставин, дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя-доповідач доходить висновку, що за доданим до апеляційної скарги платіжним дорученням про сплату судового збору не встановлено факту зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, відповідно, апеляційну скаргу слід залишити без руху.

Щодо клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду, суддя-доповідач зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали суду.

Згідно матеріалів апеляційної скарги, апелянт отримав копію оскаржуваної ухвали 12.12.2018; із апеляційною скаргою апелянт звернувся 20.12.2018 згідно відмітки суду на апеляційній скарзі, тобто, у межах встановленого процесуальним законом строку.

Відтак, пропущений строк подання апеляційної скарги на ухвалу суду підлягає поновленню.

Проте, враховуючи, що апелянтом до апеляційної скарги не додано належних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвали суду у встановленому законом порядку і розмірі, суддя-доповідач дійшла висновку, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України зазначене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків, а саме, апелянт має надати суду

- належні докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у встановленому законом порядку і розмірі або докази зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за платіжним дорученням №1735 від 19.12.2018 про сплату судового збору у розмірі 1 762, 00грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 234, 256, 258-259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Ві йськової прокуратури Полтавського гарнізону Центрального регіону України на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 06.12.2018 у справі №12/382 залишити без руху.

2. Апелянту усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; докази усунення недоліків мають надійти до Східного апеляційного господарського суду не пізніше десятого дня з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, з урахуванням строків поштового перебігу.

3. Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

4. Ухвалу надіслати Військовій прокуратурі Полтавського гарнізону Центрального регіону (36003, м. Полтава, майдан Незалежності, 1-Б).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач Л.М. Здоровко