Постанова

від 19.02.2019 по справі 12/382

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2019 р. Справа № 12/382

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Шутенко І.А.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

представників сторін:

прокурор - Набекало М.М., службове посвідчення №050104 від 25.06.2018,

позивача - ОСОБА_1 на підставі довіреності від 03.12.2018 №220/531/Д,

відповідача - ОСОБА_2 на підставі ордеру ПТ №024307 від 01.01.2019, договору про надання правової допомоги №3269/10/2105 від 26.11.2017, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ №1744 від 11.07.2017,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Ві йськової прокуратури Полтавського гарнізону Центрального регіону України, м. Полтава, (вх.№74 П/2) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 06.12.2018, постановлену суддею Тимощенко О.М. у приміщенні Господарського суду Полтавської області за результатами розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" про надання розстрочки виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2013, час проголошення ухвали - 10:47год., дата складання повного тексту ухвали - 10.12.2018, у справі № 12/382

за позовом Генеральної прокуратури України, м. Київ, в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ,

до Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", м. Кременчук, Полтавська обл.,

про стягнення 7,5 тис.тон дизельного палива, 4,7 тис.тон бензину

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.02.2003 у справі №12/382 у задоволенні позовних вимог Генеральної прокуратури України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.2003 скасовано рішення Господарського суду Полтавської області від 20.02.2003 та прийнято нове рішення, яким зобов'язано Закрите акціонерне товариство фінансово-промислову нафтову компанію "Укртатнафта" передати Міністерству оборони України 7,5 тис. тон дизельного пального і 4,7 тис. тон бензину А-76.

Під час примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 09.04.2003 про зобов'язання ЗАТ ТФПНК "Укртатнафта" передати Міністерству оборони України 7,5 тис. тон дизельного палива та 4,7 тис. тон бензину А-76 сторони уклали мирову угоду, яку затверджено ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.10.2007.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 заяву Генеральної прокуратури України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України про зміну способу та порядку виконання ухвали Господарського суду Полтавської області від 18.10.2007 задоволено. Змінено порядок виконання пункту 2.3. мирової угоди в частині реструктуризації залишку боргу строком до 7 (семи) років починаючи з 2009 року шляхом погашення боргу рівними частками щорічно, з правом дострокового погашення боргу, який визначається у грошовому та кількісному еквівалентах на підставі середньої ринкової вартості пального по Україні за довідкою Торгово-промислової палати на дату здійснення подальших розрахунків ПАТ "Укртатнафта", затвердженої ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.10.2007 у справі № 12/382 з добровільного на примусовий. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" на користь Міністерства оборони України грошові кошти на загальну суму 58 214 281, 68грн вартості недопоставленого пального.

31.10.2018 до Господарського суду Полтавської області від Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" надійшла заява про розстрочення виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 на 2 роки шляхом сплати коштів щомісячно рівними платежами по 2 425 617, 43грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.12.2018 заяву Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" задоволено частково; постановлено розстрочити виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 у справі №12/382 на 1 рік починаючи з 01.12.2018 по 30.11.2019 шляхом сплати коштів щомісячно рівними платежами по 4 851 234, 85грн.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що розстрочення виконання рішення для боржника у даному випадку є можливістю забезпечити виконання рішення суду та погасити заборгованість перед стягувачем.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.12.2018, прокурор військової прокуратури Полтавського гарнізону Центрального регіону звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що твердження відповідача про складне фінансове становище, інфляційні процеси у державі, що спричинено тяжкою економічною ситуацією в країні, не можуть бути прийняті судом, оскільки дані обставини стосуються обох сторін; з моменту ухвалення постанови Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 про стягнення коштів минуло майже шість років і за цей час внаслідок інфляційних процесів у державі сума, що підлягає стягненню, вже знецінена. На думку апелянта, проблема заявника щодо реалізації своєї продукції не може бути врахована судом.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 відкрито провадження за апеляційною скаргою Військової прокуратури Полтавського гарнізону Центрального регіону України на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 06.12.2018; призначено справу до розгляду на 19.02.2019 о 15:00год.

13.02.2019 від Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№1575), вважає, що відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду від 06.12.2018; після постановлення судом ухвали заявник здійснив 2 платежі (в грудні 2018 року та січні 2019 року) по 4 851 234, 85грн. Вважає також, що відсутнє порушення прав та інтересів держави, і Міністерство оборони України не заперечує проти розстрочення виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2013.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 19.02.2019 прокурор оголосив доводи апеляційної скарги, просить її задовольнити.

Представник Міністерства оборони України підтвердив надходження після постановлення судом оскаржуваної ухвали 2 платежів (в грудні 2018 року та січні 2019 року) по 4 851 234, 85грн. Просить суд ухвалити рішення у відповідності до вимог чинного процесуального законодавства з урахуванням зазначеного.

Представник відповідача оголосив відзив на апеляційну скаргу, просить ухвалу Господарського суду Полтавської області від 06.12.2018 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Також представник відповідача надав суду для долучення до матеріалів справи копії платіжних доручень №19851 від 07.12.2018 і №21840 від 30.01.2019 про сплату 2 платежів (в грудні 2018 року та січні 2019 року) по 4 851 234, 85грн.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані суду першої інстанції, приймаються судом у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Враховуючи, що додаткові докази - копії платіжних доручень №19851 від 07.12.2018 і №21840 від 30.01.2019 про сплату 2 платежів (в грудні 2018 року та січні 2019 року) по 4 851 234, 85грн об'єктивно виникли після постановлення судом оскаржуваної ухвали, і тим більше, на її виконання, дані докази мають значення для справи і факт перерахування коштів відповідачем підтверджується представником Міністерства оборони України, судова колегія приймає додаткові докази і здійснює перегляд справи з їх урахуванням.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, учасники справи висловили своїх доводи і вимоги щодо апеляційної скарги, з огляду на передбачений статтею 273 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, в обґрунтування заяви про розстрочення виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 боржник вказує, що однією з обставин невиконання судового рішення є наявність великого обсягу боргових зобов'язань у ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", на що вказує відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" і додані до заяви про розстрочення виконання рішення суду постанови державних виконавців про відкриття виконавчих проваджень.

Окрім цього, з 2013 року (рік ухвалення судового рішення, про розстрочення якого просить відповідач) діяльність ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" є збитковою. З 2013 року ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" не вдавалося отримати позитивного фінансового результату роботи за рік. Дана обставина підтверджується податковою звітністю, поданої до заяви про розстрочення рішення суду.

Причиною такого негативного фінансового становища відповідач зазначає насиченість ринку збуту нафтопродуктами та низька реалізація продукції відповідача; на сьогоднішній день на складах ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" знаходиться близько 80 тисяч тонн нереалізованої продукції. У порівнянні, наприклад, з 2015 роком, обсяг такої продукції збільшився на 9 тисяч тонн (у 2015 в резервуарах знаходилось близько 71 тисячі тонн товару). А на момент прийняття Харківським апеляційним господарським судом постанови у даній справі (2013 рік) про стягнення коштів, залишки становили всього 35 тисяч тонн. Накопичення нереалізованої продукції свідчить про брак обігових коштів у відповідача і, відповідно, неможливість розраховуватись за зобов'язаннями.

На підставі викладеного, ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" посилається на неможливість одночасно і у повному обсязі виконати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 у справі 12/382 про сплату 58 214 818, 18грн.

На думку відповідача, надання судом відповідачу можливості поступово (рівними частинами) виконати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 унеможливить ризики боржника по несплаті податків та заробітної плати і забезпечить виконання судового рішення на користь Міністерства оборони України.

Судом також встановлено, що виконавче провадження з примусового виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 зупинено з підстав порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", що підтверджується ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.10.2009 у справі №23/74 та постановою про зупинення виконавчого провадження від 15.02.2013, які додані до заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду. Тобто, рішення суду на даний час не виконується.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з такого.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 331 Господарського процесуального кодексу України надано право господарському суду при наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим, за заявою сторони надавати відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Підставою для розстрочки рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про рострочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В основу судового рішення про надання розстрочки виконання рішення суду має бути покладено обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. При цьому господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника у разі виконання рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, а також такі ж наслідки і для стягувача у випадку затримки виконання рішення.

Місцевим господарським судом встановлено, що на сьогоднішній день постанова Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 не виконується, оскільки виконавче провадження з 15.02.2013 зупинено на підставі ухвали Господарського суду Полтавської області від 27.10.2009 у справі №23/74 про порушення провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Апеляційним господарським судом встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", розгляд справи відкладено.

За таких обставин, розстрочення виконання рішення суду - постанови Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 зі сплатою щомісячно рівними платежами по 4 851 234, 85грн протягом року на рахунок позивача не може призвести до порушення прав стягувача.

Судова колегія враховує, що відповідач надав суду докази виконання ухвали Господарського суду Полтавської області від 06.12.2018 і сплатив платежі по 4 851 234, 85грн у грудні 2018 року і січні 2019 року.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 19.02.2019 представник відповідача зазначив, що платіж за лютий 2019 року буде сплачений до кінця місяця.

Як вірно зазначено місцевим господарським судом, у рішенні від 07.10.2003 Європейський суд з прав людини у справі "Корнілов проти України" дійшов висновку, що короткі затримки, менше ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а у рішенні від 17.09.2002 Європейський суд з прав людини у справі "Крапивницький та інші проти України" зазначив, що навіть 2 роки та 7 місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченим статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Таким чином, питання про надання розстрочки виконання рішення суду вирішено місцевим господарським судом із дотриманням балансу інтересів сторін. Згідно матеріалів справи, Міністерство оборони не заперечує проти розстрочки виконання рішення суду і у судовому засіданні представник позивача підтвердив надходження коштів від відповідача на виконання ухвали Господарського суду Полтавської області від 06.12.2018.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи відповідача, що апелянт не довів суду порушення прав та інтересів держави внаслідок розстрочення виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2013, з урахуванням ще й того факту, що рішення суду не виконується з об'єктивних причин.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 19.02.2019 представник відповідача надав пояснення, що наразі відповідачем вчиняються заходи, спрямовані на відновлення платоспроможності ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" з метою уникнення його банкрутства; розстрочення виконання Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2013, з урахуванням значного розміру суми боргу, надасть можливість не лише виконати рішення, а й дозволить уникнути банкрутства відповідача.

Судова колегія зазначає, що необхідною умовою задоволення заяви про надання рострочки виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін.

При цьому, в силу статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд першої інстанції надав належну правову оцінку доводам і доданим до заяви про розстрочення виконання рішення суду доказам відповідача, врахував фінансовий стан відповідача, відсутність у нього прибутку з 2013 року, а також те, що одночасне стягнення заборгованості з відповідача безумовно вплине на його фінансово-господарську діяльність, оскільки сума заборгованості є значною, і може призвести до його банкрутства.

Поряд з цим, місцевий господарський суд задля дотримання балансу інтересів сторін обґрунтовано зменшив строк розстрочки виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 до 12 місяців, з чим погоджується апеляційний господарський суд.

Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи апелянта, що складне фінансове становище і інфляційні процеси у державі не можуть бути прийняті судом з огляду на те, що дані обставини стосуються обох сторін, оскільки наразі постанова Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 з об'єктивних причин (зупинення виконавчого провадження) не може бути виконана у передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" порядку, у той час, як відповідач, з метою відновлення платоспроможності свого підприємства, вчиняє дії щодо виконання постанови шляхом сплати заборгованості перед Міністерством оборони України рівними щомісячними платежами. І з огляду, як зазначає сам апелянт, на складне фінансове становище і інфляційні процеси у державі, розстрочення виконання рішення суду не призводить до порушення прав стягувача.

У даному випадку досліджуючи надані відповідачем до заяви про розстрочення виконання рішення суду докази у їх сукупності, оцінивши доводи учасників справи, враховуючи баланс інтересів сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для розстрочки виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 протягом 12 місяців, оскільки у даній справі відповідач просить розстрочити виконання рішення суду з метою недопущення погіршення економічної ситуації його як боржника, а також з метою виконання рішення суду на користь позивача, що буде неможливе у випадку банкрутства боржника.

Натомість, розстрочка виконання рішення суду надасть можливість стягувачу отримувати кошти від відповідача рівними частинами щомісяця протягом 12 місяців.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та надав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування ухвали суду, постановленої з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду від 06.12.2018 у справі №12/382 слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 255-256, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282-284, 331 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Військової прокуратури Полтавського гарнізону Центрального регіону України залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 06.12.2018 у справі №12/382 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови складено 26.02.2019

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза

Суддя І.А. Шутенко