Рішення

від 08.01.2019 по справі 480/4188/18

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2019 р. Справа №480/4188/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4188/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа - Попівська сільська рада Великописарівського району Сумської області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - відповідач, Управління), третя особа - Попівська сільська рада Великописарівського району Сумської області (далі - третя особа), і просить суд:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладену в листі від 05.10.2018, у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Попівської сільської ради Великописарівського району Сумської області;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Попівської сільської ради Великописарівського району Сумської області.

Разом із позовною заявою позивач заявив клопотання про витребування доказів, у якому судом було відмовлено та заяву про забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Сумській області та Попівській сільській раді Великописарівського району Сумської області видавати і приймати будь-які рішення щодо передачі оскаржуваної земельної ділянки іншим громадянам, установам та організаціям у власність чи користування до вирішення справи по суті, яку судом було повернуто без розгляду ухвалою суду від 13.11.2018 як таку, що подана без додержання вимог ст. 152 КАС України.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що у вересні 2018 року він звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Попівської сільської ради Великописарівського Сумської області, однак отримав необґрунтовану відмову.

Позивач вважає, що відмова відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою є протиправною та такою, що не відповідає нормам чинного законодавства, а саме суперечать вимогам ст. 118, ст. 122 Земельного Кодексу України.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач з позовними вимогами не погодився, у відзиві на позовну заяву (а.с.20-26) зазначив, що Управління під час прийняття рішення щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності повинно приймати до уваги позицію органів місцевого самоврядування яка базується на принципі колегіальності. Проте, Попівська сільська рада висловила свою позицію щодо непогодження відведення земельної ділянки. Крім того, позовна вимога щодо зобов'язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою є втручанням в дискреційні повноваження відповідача та виходять за межі завдань адміністративного судочинства.

Враховуючи наведені обставини, Управління вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У відповіді на відзив (а.с.27-39) представник позивача наполягав на задоволенні позову та зазначив, що підставами для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Підстави відмови у наданні дозволу є вичерпними, а отже, відповідно, відмова відповідача у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою суперечить нормам чинного законодавства.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у вересні 2018 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Попівської сільської ради Великописарівського Сумської області за межами населеного пункту.

Листом від 05.10.2018 №С-11309-4584/21-18 (а.с.9) Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повідомило про неможливість її задоволення, оскільки з метою недопущення земельних спорів, порушення прав та (або) законних інтересів третіх осіб, на виконання розпоряджень Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2014 №333-р та від 22 вересня 2016 №688-р та керуючись рішенням колегії Держземагаенства України від 14 жовтня 2014 №2/1, Управлінням був направлений відповідний запит до органу місцевого самоврядування щодо висловлення позиції на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою. Згідно листа від 21.09.2018 №350 Попівська сільська рада висловила свою позицію щодо непогодження відведення земельної ділянки.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель врегульовано Земельним кодексом України.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч.2 ст.116 Земельного кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (ч.3 ст.116 Земельного кодексу України).

Пунктом "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

За приписами частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

За приписами частини шостої статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місцерозташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як визначено частиною сьомою згаданої статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, законодавцем встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У такому випадку відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб'єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об'єкта вимогам, зазначеним у ЗК Україні, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Правовий статус Головного управління Держгеокадастру у Сумській області визначено Положенням про Головне управління Держгеокадастру у області, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року № 333, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за № 1391/29521, у підпункті 13 пункту 4 якого встановлено, що Управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Суд зазначає, що лист відповідача від 05.10.2018 №С-11309-4584/21-18 щодо розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не містить, визначених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України, підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та вмотивованої відмови у його наданні.

Як вбачається із зазначеного листа, підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства слугувало те, що Попівська сільська рада Великописарівського району Сумської області висловила свою позицію щодо непогодження відведення земельної ділянки (а.с. 9).

При цьому, суд зауважує, що відповідачем не було досліджено пакет документів, поданих ОСОБА_1 разом із заявою (клопотанням) для надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Рішення на підставі поданих документів у порядку, визначеному законом, не приймалось.

Відповідь Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 05.10.2018 №С-11309-4584/21-18 не містить посилань на інші підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що відповідач, в порушення вимог частини 2 статті 77 КАС України, не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині щодо визнання протиправною та скасування відмови Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладену у листі від 05.10.2018, у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Попівської сільської ради Великописарівського району Сумської області за межами населеного пункту, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У той же час вимога щодо зобов'язання відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність задоволенню не підлягає, з урахуванням наступного.

Дискреційні повноваження являють собою сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Враховуючи зазначене, вказана позовна вимога ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Проте, з метою захисту прав позивача суд, згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Попівської сільської ради Великописарівського Сумської області та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вказане положення, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру у Сумській області суму судового збору в розмірі 704,80 грн, сплаченого ним за подання позовної заяви згідно квитанції від 12.11.2018 №9 (а.с.5).

Крім того, у відповіді на відзив представник позивача просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 300,00 грн, які були сплачені адвокату ОСОБА_3 згідно договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 12.11.2018 (а.с.34).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм, вартість послуг адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

В даному випадку, у якості підтвердження здійснення витрат на правничу допомогу, ОСОБА_1 надав договір про надання професійної правничої (правової) допомоги від 12.11.2018, укладений з адвокатом ОСОБА_3 (а.с.34), акт здачі-прийняття виконаних робіт (а.с.36), розрахункову квитанцію №6 від 21.12.2018 (а.с.35), копію ордера серія СМ № 4 (а.с.33).

Слід зазначити, що відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" факти здійснення господарських операцій фіксуються первинними документами (документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення), які складаються під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Змістом вказаних норм встановлено, що документальним підтвердженням здійснення витрат на правову допомогу є наявність належним чином складених первинних документів, які відображають суть господарської операції по наданню цієї допомоги та підтверджують її фактичне здійснення.

Надані ОСОБА_1 документи, на переконання суду, не можуть вважатись належним чином складеними первинними документами, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції по наданню правничої допомоги, оскільки згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт (а.с.36) адвокат ОСОБА_3 протягом 1 години 15 хвилин надавала консультації правового характеру, пов'язані зі зверненням до суду з позовом ОСОБА_1 та розглядом справи; протягом 1 години 45 хвилин складала позовну заяву та пакет документів до неї; протягом 2 годин 00 хвилин готувала відповідь на відзив.

При цьому, позовна заява (а.с.6-8) підписана ОСОБА_1, що ставить під сумнів її складання адвокатом ОСОБА_3, а розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що не потребує додаткових консультацій, пов'язаних з розглядом справи, на які адвокатом витрачено 1 година 15 хвилин. Крім того, позивачем не надано суду детального розрахунку (калькуляції) вартості правових послуг, обумовлених договором, документів, які б підтверджували надання консультацій правового характеру.

Таким чином, за наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу адвоката ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Петропавлівська, 108 м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 3976885), третя особа - Попівська сільська рада (вул. Миру, 1, с. Попівка, Великописарівський район, Сумська область, 42822, код ЄДРПОУ 04390535) про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладену в листі 05.10.2018, у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Попівської сільської ради Великописарівського району Сумської області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, код ЄДРПОУ 39765885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (орієнтовно) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Попівської сільської ради Великописарівського району Сумської області за межами населеного пункту та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, код ЄДРПОУ 39765885) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Савицька