Ухвала

від 22.12.2018 по справі 640/21933/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/21933/18

н/п 1-кс/640/14513/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2018 р. Київський районнийсуд м.Харкова ускладі:слідчого судді- ОСОБА_1 ,вивчивши клопотаннястаршого слідчогоз ОВСтретього відділурозслідування кримінальнихпроваджень СУ ФРГУ ДФСу Харківськійобласті старшоголейтенанта податковоїміліції ОСОБА_2 по кримінальному провадженню №42018220000001243 від 10.10.2018 р. про арешт майна, -

в с т а н о в и в :

22.12.2018 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого про накладення арешту на майно, вилучене 20.12.2018 в період часу з 13:30 по 18:15, у житловому будинку з надвірними будівлями, розташованих за адресою: м. Харків, пров. Путивельський (Путівльський), 11, у директора ТОВ «Тісон» ОСОБА_3 , а саме: печатка чорного кольору з написом «Trodat printy 4922» з відтиском підпису; печатка чорного кольору з написом «Trodat printy 4924» з відтиском підпису; щоденник коричневого кольору з чорновими записами на 132 арк.; чорний чохол з печаткою з написом «colop printer R40» з відтиском синього кольору «Україна, м. Харків, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будкомплект» №33066131»; виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Тісон» на 1 арк.; рахунок-фактура №3001/24 від 30.01.17 на 1 арк.; рахунок-фактура №0202/27 від 02.02.2017 на 1 арк.; договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 24.12.2017 на 1 арк.; протокол №1 загальних зборів учасників ТОВ «Віс-С» від 09.10.2017 на 1 арк.; протокол №3 загальних зборів учасників ТОВ «Віс-С» від 24.10.2017 на 2 арк.; заява від 24.10.2017 від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 на 1 арк.; виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Віс-С» на 1 арк.; договір купівлі-продажу корпоративних прав від 02.10.2018 між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на 1 арк.; договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 02.10.2018 на 1 арк.; ноутбук Lenovo z570 S/N WB02950712 із зарядним пристроєм до нього. Вищевказані документи, чорнові записи та ноутбук вилучені та знаходяться на зберіганні в СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 17.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання слідчого приходить до висновку про необхідність повернення даного клопотання прокурору для усунення недоліків з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: 1)підстави імету відповіднодо положеньстатті 170цього Кодексута відповіднеобґрунтування необхідностіарешту майна;2)перелік івиди майна,що належитьарештувати;3)документи,які підтверджуютьправо власностіна майно,що належитьарештувати,або конкретніфакти ідокази,що свідчатьпро володіння,користування чирозпорядження підозрюваним,обвинуваченим,засудженим,третіми особамитаким майном;4)розмір шкоди,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою,у разіподання клопотаннявідповідно дочастини шостоїстатті 170цього Кодексу.До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Однак, всупереч вимогам п. 1 ч.2 ст. 171 КПК України, в клопотанні слідчого, погодженого прокурором, про арешт майна, не зазначено підстави і мета, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З доданого до клопотання Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018220000001243 від 10.10.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 212 КК України,вбачається,щослужбові особи ТОВ «Тісон» (код 41564515) в період 2017-2018 років, шляхом завищення податкового кредиту з ПДВ в результаті здійснення безтоварних операцій з підприємствами ТОВ «ТД ЕКО-ОЙЛ» (код 37969766) та ТОВ «ЛЕО-ОЙЛ» (код 42087120), ухилилися від сплати податку на додану вартість на загальну суму 1 773 569 гривень, що призвело до фактичного ненадходження в державний бюджет грошових коштів у значних розмірах.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч.1 ст. 212 КК України.

Проте, з клопотання слідчого про арешт майна та доданих до нього документів не зрозуміло, який вид арешту майна (у вигляді заборони або обмеження права на відчуження, розпорядження та/або користування майном) слідчий просить застосувати в даному випадку. У клопотанні не зазначено (не доведено) про те, чи це майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації, воно необхідно для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Крім того, всупереч п. 3 ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого про арешт майна не зазначено відповідне обґрунтування необхідності арешту майна та документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Так, не конкретизація вилученого майна, об`єктивно позбавляє слідчого суддю можливості надання судження доцільності його арешту для досягнення дієвості кримінального провадження у відповідності до ч.1 ст.131 КПК України та унеможливлює доведення слідчим того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого та що може бути виконане завдання для виконання якого слідчий звертається із клопотанням.

Вказані підстави позбавляють слідчого суддю в повній мірі дослідити докази, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та прийняти рішення по справі.

Відповідно до ч.3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням викладеного, клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків у строк 72 години.

Слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити прокурору право звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, відповідно до вимог ст. 171 КПК України у встановленому порядку.

На підставі викладеного і керуючись ст. 170-172, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшогослідчого зОВС третьоговідділу розслідуваннякримінальних проваджень СУФР ГУДФС уХарківській областістаршого лейтенантаподаткової міліції ОСОБА_2 по кримінальному провадженню №42018220000001243 від 10.10.2018 р. про арешт майна повернути прокурору відділу прокуратури Харківської області раднику юстиції ОСОБА_7 для усунення недоліків, що зазначені у цій ухвалі протягом сімдесят двох годин з моменту отримання копії даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя- ОСОБА_1