Ухвала

від 03.01.2019 по справі 914/2783/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.01.2019 р. Справа № 914/2783/16

За заявою:Державної судової адміністрації України, м. Київ, про:заміну боржника, виправлення помилки в наказі від 28.03.2017 у справі №914/2783/16 та поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання. У справі за позовом: Першого заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі, позивача:Міністерства оборони України, м. Київ, до відповідача 1:державного підприємства Міністерства оборони України Західвійськбуд , м. Львів, до відповідача 2:товариства з обмеженою відповідальністю Галтрансрембуд , м. Львів, про: визнання недійсним договору купівлі-продажу від 26.03.2003 №8 та зобов'язання повернути нерухоме майно. Суддя Березяк Н.Є. Секретар судового засідання Кравець О.І. За участю представників: стягувача:не з'явився, боржника:не з'явився.

Господарським судом Львівської області розглядалась справа за позовом Першого заступником військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Міністерства оборони України до відповідача 1: державного підприємства Міністерства оборони України Західвійськбуд та до відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю Галтрансрембуд про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 26.03.2003 №8 та зобов'язання повернути нерухоме майно.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.01.2017 у справі №914/2783/16 в задоволенні позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Військової прокуратури Львівського гарнізону Західного регіону України на користь Державного бюджету України 1378,00 грн. судового збору. Стягнуто з Міністерства оборони України на користь Державного бюджету України 1378,00 судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 у справі №914/2783/16 рішення Господарського суду Львівської області від 16.01.2017 у даній справі залишено без змін. Стягнуто з Міністерства оборони України в дохід Спеціального фонду Державного бюджету України 3031,60 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

На примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 16.01.2017 у справі №914/2783/16 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 у даній справі видано відповідні накази.

21 грудня 2018 року на розгляд суду Державною судовою адміністрацією України подано заяву про заміну боржника, виправлення помилки в наказі Господарського суду Львівської області від 28.03.2017 у справі №914/2783/16 (номер бланку 047028) та поновлення строку для пред'явлення цього наказу до виконання.

Ухвалою суду від 26.12.2018 заяву ДСА України прийнято та призначено до розгляду на 03.01.2019.

В судове засідання представник заявника (стягувача) не з'явився, проте у поданій заяві просив розгляд такої проводити за відсутності уповноваженого представника ДСА України. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до Закону України Про виконавче провадження у виконавчому документі вказується, зокрема, стягувач. Проте у виданому судом наказі, не було вказано стягувача, що не дає можливості належного виконання вказаного рішення в частині стягнення з Військової прокуратури Львівського гарнізону Західного регіону України на користь Державного бюджету України 1378,00 грн. судового збору. Крім того, ДСА України просить замінити боржника у наказі з Військової прокуратури Львівського гарнізону на Військову прокуратуру Західного регіону України. Відтак, заявник просить виправити допущені в наказі від 28.03.2017 у справі №914/2783/16 описки, вказавши стягувачем - ДСА України, боржником - Військову прокуратуру Західного регіону України та поновити строк для пред'явлення такого наказу до виконання.

В судове засідання представник боржника не з'явився, причин неприбуття не повідомив, хоч належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви.

Відповідно до частини 3 статті 328, частини 2 статті 329 та частини 2 статті 334 Господарського процесуального кодексу України, неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви про виправлення помилки у виконавчому документі та не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, а також неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Як вбачається із поданої заяви, заявник просить суд виправити помилку в наказі, вказавши стягувача - Державну судову адміністрацію України, замінити боржника з Військової прокуратури Львівського гарнізону на Військову прокуратуру Західного регіону України та поновити Державній судовій адміністрації України строк пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 28.03.2017 у справі №914/2783/16.

Щодо виправлення помилки в наказі Господарського суду Львівської області від 28.03.2017 (номер бланку 047028), суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України Про виконавче провадження у виконавчому документі зазначаються: зокрема, 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

Згідно з частиною 4 статті 327 Господарського процесуального кодексу України, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, зокрема якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Статтею 328 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд, встановивши, що у наказі Господарського суду Львівської області від 28.03.2017 (номер бланку 047028) про стягнення з Військової прокуратури Львівського гарнізону Західного регіону України на користь Державного бюджету України 1378,00 грн. судового збору, не вказано стягувача, зазначає, що згідно з положеннями ч. 4 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження , за рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України. Тобто, у даному наказі допущено помилку, зокрема, не вказано стягувача - Державну судову адміністрацію України. Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне виправити допущену помилку в наказі Господарського суду Львівської області (номер бланку 047028) виданого 28.03.2017 у справі №914/2783/16 про стягнення з Військової прокуратури Львівського гарнізону Західного регіону України на користь Державного бюджету України 1378,00 грн. судового збору, а саме: вказавши в наказі стягувача - Державну судову адміністрацію України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ідентифікаційний код 26255795).

Щодо заміни боржника у наказі, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Згідно з статтею 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 242 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Як встановлено судом з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та довідки ГУ Державної Казначейської служби України у Львівській області від 20.06.2017 №12-05/4451 за ідентифікаційним кодом 38326057 зареєстрована Військова прокуратура Західного регіону України, яка і перебуває на казначейському обслуговуванні, а не Військової прокуратури Львівського гарнізону Західного регіону України.

Відтак, суд вважає за необхідне замінити боржника в наказі Господарського суду Львівської області (номер бланку 047028) виданого 28.03.2017 у справі №914/2783/16 про стягнення з Військової прокуратури Львівського гарнізону Західного регіону України на користь Державного бюджету України 1378,00 грн. судового збору, а саме: замінити Військову прокуратуру Львівського гарнізону Західного регіону України на Військову прокуратуру Західного регіону України.

Щодо поновлення строку для пред'явлення наказу Господарського суду Львівської області від 26.12.2017 (номер бланку 048920) у справі №914/2188/17 до виконання, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 12 Закону України Про виконавче провадження , виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

З огляду на викладене, оскільки стягувачем за даним наказом є державний орган - Державна судова адміністрація України, строк пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 28.03.2017 (номер бланку 047028) становить три місяці.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

При цьому, відновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Горнсбі проти Греції наголосив на гарантоване статтею 6 Конвенції право на суд, яке повинно розцінюватися не лише в аспекті права особи звернутися до суду за захистом своїх прав, а і як обов'язковість боржника до виконання судового рішення. Викладене означає, що виконання судового рішення є невід'ємною частиною судового процесу з метою забезпечення положень названої статті Конвенції (права на суд).

Крім цього, у пунктах 18, 23 рішення Європейського суду у справі Ліпісвіцька проти України зазначено про те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв'язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених в пункті 1 статті 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.

У рішеннях Європейського суду у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП Фея та інші проти України зазначається про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 124 Конституції України.

Відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 55, частина п'ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до положень статті 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Як зазначає Конституційний Суд України, виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Статтею 329 Господарського процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Згідно з ч. 6 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

З огляду на викладене, враховуючи видачу стягувачу наказу Господарського суду Львівської області від 28.03.2017 (номер бланку 047028) з допущеною помилкою, невірним зазначенням боржника, суд розглядаючи подану заяву вважає за доцільне поновити пропущений строк для пред'явлення вказаного наказу до виконання.

Керуючись статтями 234, 327, 328, 329 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву Державної судової адміністрації України про заміну боржника, виправлення помилки в наказі від 28.03.2017 у справі №914/2783/16 (номер бланку 047028) та поновлення строку для пред'явлення такого наказу до виконання.

2. Замінити боржника Військову прокуратуру Львівського гарнізону Західного регіону України (79007, м. Львів, вул. Клепарівська, буд. 20; ідентифікаційний код 38326057) на Військову прокуратуру Західного регіону України (79007, м. Львів, вул. Клепарівська, буд. 20; ідентифікаційний код 38326057).

3. Виправити допущену помилку в наказі Господарського суду Львівської області (номер бланку 047028) виданого 28.03.2017 у справі №914/2783/16 про стягнення з Військової прокуратури Львівського гарнізону Західного регіону України на користь Державного бюджету України 1378,00 грн. судового збору, а саме: вказавши в наказі:

Стягувач:Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ідентифікаційний код 26255795).

Боржник: Військову прокуратуру Західного регіону України (79007, м. Львів, вул. Клепарівська, буд. 20; ідентифікаційний код 38326057).

4. Поновити Державній судовій адміністрації України пропущений строк для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 28.03.2017 (номер бланку 047028) про стягнення з Військової прокуратури Західного регіону України на користь Державного бюджету України 1378,00 грн. судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки передбачені розділом IV Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Березяк Н.Є.