Постанова

від 26.12.2018 по справі 761/45486/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2018 року м. Київ

Справа № 761/45486/17

Провадження: № 22-ц/824/524/2018

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,

суддів Борисової О.В., Левенця Б.Б.

секретар Глухенька М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 27 березня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Осаулова А.А., у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу Луч , третя особа: голова правління Житлово-будівельного кооперативу Луч ОСОБА_2, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

В грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до ЖБК Луч , в якому просив суд визнати неправомірною бездіяльність ЖБК Луч щодо розгляду заяви позивача від 24 травня 2017 року про надання належним чином завірених копій протоколів загальних зборів членів та зборів правління ЖБК Луч з 1 січня 2008 року по 24 травня 2017 року; зобов'язати відповідача надати позивачу належним чином завірені копії протоколів загальних зборів членів та зборів правління ЖБК Луч з 1 січня 2008 року по 24 травня 2017 року; стягнути з відповідача на його користь суму моральної шкоди в розмірі 5000 грн. та судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що в травні 2017 року позивач неодноразово направляв на адресу відповідача заяви із вимогою про надання належним чином завірених копій протоколів загальних зборів членів та зборів правління Житлово-будівельного кооперативу Луч з 1 січня 2008 року по 24 травня 2017 року. Проте, вказане звернення залишено позивачем поза увагою та відповіді не надано, тому вважає, що порушено вимоги Закону України Про звернення громадян , у зв'язку з чим йому заподіяно моральної шкоди, оскільки він, позивач, не може реалізувати своє право як громадянина України, а тому змушений звернутись за захистом свого порушеного права до суду.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 27 березня 2018 року позов ОСОБА_1 до ЖБК Луч , третя особа: голова правління ЖБК Луч ОСОБА_2, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди задоволено частково.

Визнано неправомірною бездіяльність ЖБК Луч щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 24 травня 2017 року про надання належним чином завірених копій протоколів загальних зборів членів та зборів правління ЖБК Луч з 1 січня 2008 року по 24 травня 2017 року.

Зобов'язано посадових осіб ЖБК Луч надати ОСОБА_1 належним чином завірені копії протоколів загальних зборів членів та зборів правління ЖБК Луч з 1 січня 2008 року по 24 травня 2017 року, що стосуються членства у кооперативі, діяльності кооперативу та його посадових осіб.

Стягнуто з ЖБК Луч на користь ОСОБА_1 кошти в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 200 грн. та судовий збір в сумі 1920 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди та зобов'язання надати усі інші протоколи загальних зборів та зборів правління ЖБК Луч відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не законність, необґрунтованість рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції змінити задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 8 серпня 2018 року відкрито провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 березня 2018 року.

5 вересня 2018 року ухвалою Апеляційного суду міста Києва справу призначено до розгляду.

Від відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ЖБК &q?а ;Луч&q? н; просив залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Зокрема, вказує, що відповідачем частково надавались затребувані документи на вимогу позивача.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 2 червня 2016 року № 1402-VIII , апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п.6 ст.147 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

За змістом повідомлення, розміщеного в газеті Голос України , днем початку роботи Київського апеляційного суду визначено 3 жовтня 2018 року.

У зв'язку з викладеним вище, починаючи з 3 жовтня 2018 року цивільні справи, які перебували в провадженні Апеляційного суду міста Києва та Апеляційного суду Київської області, перереєстровані в Київському апеляційному суді з проведенням їх автоматизованого розподілу між суддями новоутвореного суду.

Тому, відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючого суддю Невідому Т.О., суддів: Пікуль А.А., Гаращенко Д.Р., справа розподілена 3 жовтня 2018 року та присвоєно номер 22-ц/824/524/2018.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 9 жовтня 2018 року справу прийнято до провадження та визначено дату розгляду.

Протоколами автоматичної зміни складу колегії суддів у зв'язку із плановими відпустками суддів на дату призначення справи суддю Пікуль А.А. замінено на суддю Левенця Б.Б., суддю Гаращенка Д.Р. замінено на суддю Борисову О.В.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Представник ЖБК &qupt;Луч&quam; та третя особа голова правління ЖБК ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим відповідно до вимог частини 2 статті 372 ЦПК України суд вважав за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи, що не з'явились.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково.

З матеріалів справи убачається, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1. Також він є членом ЖБК ЛУЧ , керівником якого є Лучкіна Г.М.

Позивач неодноразово в травні 2017 року звертався із заявами про отримання у відповідача протоколів загальних зборів та зборів правління ЖБК Луч .

Вказані заяви отримані відповідачем, проте, як вказує позивач, залишились поза увагою відповідача та відповіді на які він не отримував.

Звертаючись із даним позовом до суду ОСОБА_1 посилався на положеннями Закону України Про звернення громадян .

Статтями 14,15 Закону України Про звернення громадян визначено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду. Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Згідно ст. 20 Закону України Про звернення громадян звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про звернення громадян , громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право серед іншого одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Згідно правової позиції Верховного суду України, викладеній в постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13, яка в силу ст. 263 ЦПК України може бути застосована судом зазначено, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Згідно ст.12 Закону України Про кооперацію основними правами члена кооперативу; серед іншого є право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб, а також право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимоги позивача про визнання неправомірною бездіяльність ЖБК Луч щодо не розгляду його заяви від 24 травня 2017 року є обґрунтованими та такими, що підлягають судовому захисту.

Також суд першої інстанції вірно вважав, що оскільки позивач, як член житлово-будівельного кооперативу вправі отримувати інформацію про його діяльність, його порушені права підлягають відновленню шляхом визнання неправомірною бездіяльності ЖБК Луч щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 24 травня 2017 року про надання належним чином завірених копій протоколів загальних зборів членів та зборів правління ЖБК Луч з 1 січня 2008 року по 24 травня .2017 року та зобов'язання відповідача надати позивачу належним чином завірені копії протоколів загальних зборів членів та зборів правління ЖБК.

Проте, в порушення вимог ч.2 ст.264 ЦПК України суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог в частині зобов'язання посадових осіб ЖБК Луч надати ОСОБА_1 належним чином завірені копії протоколів загальних зборів членів та зборів правління ЖБК Луч з 1 січня 2008 року по 24 травня 2017 року, що стосуються членства у кооперативі, діяльності кооперативу та його посадових осіб, оскільки позивачем не заявлялись вимоги до посадових осіб ЖБК Луч .

Тому, колегія суддів вважає, що рішення суду в цій частині підлягає зміні у зв'язку з чим абзац третій резолютивної частини рішення слід викласти в наступній редакції, зобов'язавши ЖБК Луч надати ОСОБА_1 належним чином завірені копії протоколів загальних зборів членів кооперативу та зборів правління ЖБК Луч з 1 січня 2008 року по 24 травня 2017 року.

Щодо вимог позивача про відшкодування моральної шкоди необхідно зазначити таке.

Статтею 23 ЦПК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Отже суд першої інстанції стягуючи з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 200 грн дав належну оцінку аргументам позивача та дійшов обґрунтованого висновку щодо розміру заподіяної моральної шкоди.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ( Серявін та інші проти України (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Крім того, позивачем у суді апеляційної інстанції подано клопотання про відшкодування витрат, понесених ним на правову допомогу.

Відповідно до частин 1- 6 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи вбачається, що, звертаючись із даним позовом позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру та вимогу про відшкодування моральної шкоди, а також позивачем оскаржена ухвала суду від 21 червня 2018 року.

З матеріалів справи убачається, що між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_3 укладено договір про надання правової допомоги.

Відповідно до акту надання послуг від 26 грудня 2018 року адвокатом складались проекти апеляційних скарг на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 27 березня 2018 року та на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 21 червня 2018 року, а також адвокат приймав участь у судових засіданнях у Київському апеляційному суді 7 листопада 2018 року, 28 листопада 2018 року та 26 грудня 2018 року.

На підтвердження оплати послуг за договором позивачем надано розрахунок вартості наданих послуг на загальну суму 2600 грн.

Отже, з урахуванням викладеного позивачем документально підтверджено понесені витрати на правничу допомогу та зважаючи на часткове задоволення вимог апеляційної скарги з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 650 грн. витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 37 6 , 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 27 березня 2018 року змінити, у зв'язку з чим абзац третій резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції.

Зобов'язати Житлово-будівельний кооператив Луч надати ОСОБА_1 належним чином завірені копії протоколів загальних зборів членів кооперативу та зборів правління ЖБК Луч з 01.01.2008 по 24.05.2017 року.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ЖБК Луч (ідентифікаційний код 22871385, місцезнаходження: 04111, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце реєстрації: 04111, АДРЕСА_1) витрати на правову допомогу у розмірі 650 (шістсот п'ятдесят) гривень

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено 27 грудня 2018 року.

Головуючий Т.О. Невідома

Судді Б. Б. Левенець

О.В.Борисова