Постанова

від 28.12.2018 по справі 755/5569/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2018 року м. Київ

Справа № 755/5569/17-ц Головуючий у судді 1-ї інстанції - Яровенко Н.О.

Апеляційне провадження № 22-ц/824/3910/18 Доповідач - Гаращенко Д.Р.

Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:

головуючого Гаращенка Д.Р.

суддів Невідомої Т.О., Пікуль А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 діючого в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 13 червня 2017 року про визнання неподаною та повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 який діє в інтересах ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу &q?но;Буревесник-3&ququ; про визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання не чинними рахунків на сплату за житлово-комунальні та інші, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У квітня 2017 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом в інтересах ОСОБА_2 до відповідача про визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання не чинними рахунків на сплату за житлово-комунальні та інші, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14 квітня 2017 р. позовну заяву було залишено без руху у зв'язку із зазначенням в якості позивача ОСОБА_1 якій діє в інтересах ОСОБА_2 за довіреністю, а також у зв'язку з несплатою судового збору.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 червня 2017 р. позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу &q?ог;Буревесник-3&ququ; про визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання не чинними рахунків на сплату за житлово-комунальні та інші, стягнення матеріальної та моральної шкоди було повернуто позивачу.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважав ухвалу суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, при цьому зазначив, що він особисто подав до Дніпровського районного суду м. Києва від свого імені та за власним підписом позовну заяву до &quпо;ЖБК &q?яв;Бурівесник-3&ququ;.

Апелянт зазначив, що позовну заяву він подавав як особисто від себе так і від ОСОБА_2 представником якої він є, та мав право підпису позовної заяви та приймати участь у розгляді справи.

Щодо сплати судового збору апелянт зазначив, що оскільки він як представник ОСОБА_2 має пільги по сплаті судового збору, оскільки ст. 2 Закону України Про судовий збір зазначає, що платником судового збору є тільки позивач, на думку апелянта хто звернувся з позовом той і є платником. Крім того апелянт зазначає, що при подачі позову він посилався на ст.22 Закону України &qu2 ;Про захист прав споживачів&q?т ;, то судовій збір за цим законом не сплачується.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 11 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 було визнано неподаною та повернуто апелянту.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_2, 04 вересня 2017 року, подала касаційну скаргу.

Постановою Верховного Суду від 26 вересня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1, який на підставі довіреності діє в інтересах ОСОБА_2 було задоволено, ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 11 серпня 2017 року скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.351 ЦПК України судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу. (ч.1 ст.357 ЦПК України)

Згідно ч.2 ст.33 ЦПК України справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач.

Абзацом 1 п.15.4 розділу XIIІ Перехідних положень ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 р.) визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Указом Президента України №452/2017 від 29 грудня 2017 року Апеляційний суд міста Києва було ліквідовано та утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.

Указом Президента України №297/2018 від 28 вересня 2018 року судді Апеляційного суду міста Києва та Апеляційного суду Київської області були переведені на роботу на посади суддів Київського апеляційного суду.

Рішенням зборів суддів, які відбулися 02 жовтня 2018 року, днем початку роботи Київського апеляційного суду відповідно до повідомлення голови новоутвореного суду, опублікованого у газеті Голос України , визначено 03 жовтня 2018 року.

Згідно п.3 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає на розгляд іншому суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.

Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. (ч.2 ст.32 ЦПК України)

На виконання вимог Закону, Апеляційним судом міста Києва передано дану справу до новоутвореного Київського апеляційного суду.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 02 листопада 2018 року, справу призначено судді-доповідачу Гаращенку Д.Р. Судді, які входять до складу колегії: ГаращенкоД.Р. - головуючий суддя, судді: Пікуль А.А., Невідома Т.О.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України , справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Колегія суддів встановила що у квітні 2017 р. ОСОБА_1 який діяв на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до житлово-будівельного кооперативу Буревісник-3 (далі - ЖБК Буревісник-3 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання рахунків на сплату за житлово-комунальні послуги та інші послуги недійсними, відшкодування майнової та моральної шкоди.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 13 червня 2017 року (у складі судді Яровенко Н. О.) позовну заяву ОСОБА_1, який на підставі довіреності діє в інтересах ОСОБА_2, визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1, який на підставі довіреності діє в інтересах ОСОБА_2, оскаржив її в апеляційному порядку.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України Про захист прав споживачів споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

У статті 5 Закону України Про судовий збір визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і статті 22 Закону України Про захист прав споживачів дає правові підстави зробити висновок, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

За основу приймається те, що стаття 5 Закону України Про судовий збір не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред'явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (стаття 22 Закону України Про захист прав споживачів ).

Відповідно до статті 10 Закону України Про судовий збір у частині третій статті 22 Закону України Про захист прав споживачів слова державного мита замінені словами судового збору .

Отже, при прийнятті Закону України Про судовий збір законодавець передбачив можливість застосування Закону України Про захист прав споживачів при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору.

Таким чином, порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу.

Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завданням якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.

Аналогічний висновок наведений також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 14-57цс18.

Крім того відповідно до ст. 119 ЦПК України в редакції 2004 р. діючого станом на час подачі позовної заяви, позовна заява повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.

У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

Колегія суддів вважає, що подана позовна заява відповідала зазначеним вимогам норм процесуального права, а тому обґрунтованих підстав для поверненні заяви у суду першої інстанції не було.

Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження в матеріалах справи.

Відповідно до п. 3, 4 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, а також невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 379, 381, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу апеляційною скаргою ОСОБА_1 діючого в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 13 червня 2017 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий Д.Р. Гаращенко

Судді Т.О. Невідома

А.А. Пікуль