Постанова

від 07.06.2007 по справі 25/423-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

25/423-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

07 червня 2007 р.

                                                                                  № 25/423-06  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кота О.В.,

суддів:Владимиренко С.В.,

Шевчук С.Р.

розглянув касаційну скаргу

Приватного підприємства "Агрофірма "Приорілля"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2007р.

у справі№25/423-06 господарського суду Дніпропетровської області

за позовомПриватного підприємства "Техно"

доПриватного підприємства "Агрофірма "Приорілля"

простягнення 64700,3грн.,

за участю представників:

-          позивача: Циганенко І.О., дов. №161 від 10.10.2006р.;

-          відповідача: Папірний О.В., дов. №05/1 від 07.12.2006р.;

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2006р. Приватне підприємство "Техно" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Агрофірма "Приорілля", в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму сплачених ним за товар грошових коштів у розмірі 64700,3грн., посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов'язань по усному договору на постачання сільськогосподарської продукції, в порушення положень, запроваджених ст.ст. 538, 612, 642, 644 ЦК України.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2006р. у справі №25/423-06 (суддя Чередко А.Є.) у позові відмолено.

Рішення суду мотивоване відсутністю у позивача правових підстав вимагати повернення сплачених позивачем коштів у розмірі 64700,3грн. згідно платіжного доручення №461 від 04.11.2004р. за усною домовленістю сторін про постачання відповідачем на користь позивача кукурудзи згідно рахунку відповідача №25 від 04.11.2004р. без надання суду доказів звернення до відповідача з вимогою виконання зобов'язання по постачанню кукурудзи.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2007р. у справі №25/423-06 (колегія суддів у складі головуючого судді Павловського П.П., суддів Логвиненко А.О., Чус О.В.) апеляційну скаргу приватного підприємства "Техно" задоволено, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2006р. у справі №25/423-06 скасовано, позов задоволено та стягнуто 64700,3грн. з Приватного підприємства "Агрофірма "Приорілля" на користь Приватного підприємства "Техно". Судові витрати покладено на відповідача, стягнуто 970грн. держмита та 118грн. за інформаційно-технічне забезпечення на користь Приватного підприємства "Техно".

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу кукурудзи від 04.11.2004р., укладеним в усній формі з позивачем, щодо поставки кукурудзи кількістю 118 тон згідно виставленого рахунку №25 від 04.11.2004р. на суму 64700,3грн., сплаченого позивачем платіжним дорученням №461 від 04.11.2004р. Крім того, апеляційний господарський суд зазначив, що позивач звернувся до відповідача з вимогою від 16.10.2006р. про поставку кукурудзи у кількості 118 тон, а відповідач (боржник) повинен був виконати обов'язок щодо поставки цієї кукурудзи у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги відповідно до ст.530 ЦК України. Внаслідок невиконання відповідачем цієї вимоги, позивач звернувся до відповідача з іншою вимогою від 24.10.06р. про повернення коштів, що не заперечується відповідачем, а відтак апеляційний суд дійшов висновку, що посилання відповідача на неотримання вимоги позивача про поставку 118 тон кукурудзи спростовується неприйняттям відповідачем ніяких дій для виконання за більш ніж дворічний період своїх обов'язків, отримавши узгоджену суму грошей за виставленим рахунком, та невчинення ніяких дій після отриманих вимог та звернення позивача до суду, з продовженням користування отриманими від позивача коштами.

Не погоджуючись з прийнятою у даній справі постановою суду апеляційної інстанції, Приватне підприємство "Агрофірма "Приорілля" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2007р. у даній справі та залишити без змін рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2006р. у справі №25/423-06.

Позивач не скористався правом, наданим ст.1112 ГПК України, відзив на касаційну скаргу не надіслав, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла наступного висновку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій у даній справі та підтверджено поясненнями сторін, 04.11.2004р. між позивачем та відповідачем укладено в усній формі договір купівлі-продажу кукурудзи, згідно якого відповідач зобов'язувався поставити кукурудзу в кількості 118 тон згідно рахунку №25 від 04.11.2004р., а позивач зобов'язувався оплатити 64700,3грн. за кукурудзу.

На виконання зазначених зобов'язань згідно рахунку №25 позивач перерахував відповідачу платіжним дорученням №461 від 04.11.2004р. передоплату за кукурудзу у розмірі 64700,3грн.

При розгляді даного спору суд першої інстанції не застосував до цих правовідносин приписи ст.538 ЦК України, стверджуючи, що між сторонами згідно усної домовленості мало бути зустрічне виконання зобов'язання, за яким позивач повинен був оплатити вартість кукурудзи, а відповідач - відповідно поставити кукурудзу.

Тоді як суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що зустрічне виконання зобов'язання повинно бути прямо передбачене договором, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, тоді як під час укладання усного договору купівлі-продажу кукурудзи між позивачем та відповідачем не існувало домовленостей, що відносини з виконання договору носитимуть характер зустрічного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З врахуванням зазначених приписів, суд апеляційної інстанції підставно зазначив, що позивач звернувся до відповідача з вимогою від 16.10.2006р. про поставку кукурудзи у кількості 118 тонн, а відповідач (боржник) повинен був виконати обов'язок поставити кукурудзу у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, як це передбачено ст. 530 ЦК України. Однак внаслідок не поставки відповідачем кукурудзи, позивач звернувся до відповідача з вимогою від 24.10.06р. про повернення коштів, що не заперечується відповідачем.

Згідно ч.3 ст.612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Суд апеляційної інстанції встановив, що заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується актом взаємних розрахунків за період з 04.11.2004р. по 24.07.2006р.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що  прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Апеляційний суд правильно зазначив, що посилання відповідача на неотримання вимоги позивача про поставку 118 тон кукурудзи спростовується неприйняттям відповідачем ніяких дій для виконання за більш ніж дворічний період своїх обов'язків, отримавши узгоджену суму грошей за виставленим рахунком, та невчинення ніяких дій після отриманих вимог та звернення позивача до суду, проводжуючи користуватись отриманими від позивача коштами.

На підставі викладеного, Вищий господарський суд України вважає, що суд апеляційної інстанції на підставі наявних в справі доказів дійшов обґрунтованого висновку про доведеність позовних вимог і прийняв рішення про задоволення позовних вимог, скасувавши прийняте господарським судом Дніпропетровської області рішення від 19.12.2006р. у цій справі, а тому підстав для скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2007р. у справі №25/423-06 в даному випадку немає. Отже, касаційна скарга Приватного підприємства "Агрофірма "Приорілля" задоволенню не підлягає.

Твердження Приватного підприємства "Агрофірма "Приорілля", викладені у касаційній скарзі, щодо порушення судом апеляційної інстанції вимог ч.1 ст.101 ГПК України не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються наявним у справі клопотанням позивача від 20.02.2007р. з доданими до нього документами.

У касаційній скарзі заявник просить переоцінити докази та встановити інші обставини, ніж ті, що встановлені апеляційним господарським судом, що відхиляється, оскільки не входить до компетенції суду касаційної інстанції згідно з ст. ст. 1115, 1117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, п.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу Приватного підприємства "Агрофірма "Приорілля" залишити без задоволення.

2.          Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2007р. у справі №25/423-06 залишити без змін.

Головуючий О. Кот

Судді:

С. Владимиренко

С. Шевчук