ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2019 року Справа № 918/426/18
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Гудак А.В.,
Суддя Петухов М.Г.,
Суддя Олексюк Г.Є.
секретар судового засідання Драчук В.М.
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1 адвокат
відповідача: не з"явився
третьої особи: не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП-АКВАРЕЛЬ" на рішення господарського суду Рівненської області від 18.10.18р. у справі № 918/426/18 (суддя Церковна Н.Ф., м.Рівне, повний текст рішення складено 24.10.2018)
за позовом ОСОБА_3
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП - АКВАРЕЛЬ",
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, державного реєстратора Млинівської районної державної адміністрації Михальчук Марії Андріївни
про визнання недійсним рішення загальних зборів та визнання недійсним статуту товариства
ВСТАНОВИВ:
У червні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП - АКВАРЕЛЬ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача державний реєстратор Млинівської районної державної адміністрації Михальчук Марія Андріївна про визнання недійсним рішення загальних зборів та визнання недійсним статуту товариства.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 18.10.2018 у справі №918/426/18 позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП - Акварель" оформленого протоколом № 5 від 30.05.2017р. Визнано недійсним Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП - АКВАРЕЛЬ" в редакції затвердженого протоколом № 5 від 30.05.2017.
Рішення господарського суду мотивоване тим, що відповідачем не надано суду будь-яких доказів щодо повідомлення чи обговорення питання про внесення коштів з метою збільшення статутного капіталу, сприяти покращенню показників фінансово - господарської діяльності. Також, відповідачем не надано відомостей, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІП - АКВАРЕЛЬ" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 18 жовтня 2018 року у справі №918/426/18 в повному обсязі і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити у повному обсязі.
Вважає, що оскільки ОСОБА_3 погодився з прийнятим загальними зборами учасників ТОВ ВІП-АКВАРЕЛЬ рішенням від 30.05.2017, оформленим протоколом №5 від 30.05.2017 станом на 30 травня 2017 року (день проведення позачергових загальних борів учасників товариства) не надав учасникам товариства інформації про потенційних покупців своєї частки у статутному капіталі товариства, не виконав вимог рішення загальних зборів учасників стосовно збільшення статутного капіталу товариства від 31.01.2017 оформленим протоколом №4 від 31.01.2017, а також те, що ОСОБА_3 фактично не приймав майнової участі у господарській діяльності товариства, стало підставою для виключення ОСОБА_3 зі складу учасників ТОВ ВІП-АКВАРЕЛЬ .
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП-АКВАРЕЛЬ" на рішення господарського суду Рівненської області від 18.10.18р. у справі № 918/426/18 та розгляд апеляційної скарги призначено на 19 грудня 2018 р.
14.12.2018 на адресу суду від адвоката ОСОБА_3 надійшов відзив в якому просить суд залишити рішення господарського суду Рівненської області від 18 жовтня 2018 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
14.12.2018 на адресу суду від адвоката ОСОБА_3 надійшов відзив в якому просить суд залишити рішення господарського суду Рівненської області від 18 жовтня 2018 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні 19.12.2018 адвокат Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП - Акварель" до початку судового розгляду заявив усне клопотання про перенесення розгляду апеляційної скарги у зв`язку з тим, що учасники "ВІП - АКВАРЕЛЬ" повідомили його про те, що тривають перемовини з ОСОБА_3 щодо погодження розміру частки позивача та в подальшому можливо укласти мирову угоду в даній справі. Поряд з цим, апеляційну скаргу підтримав з мотивів викладених в апеляційній скарзі.
Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні 19.12.2018 заперечив щодо заявленого клопотання представника відповідача про перенесення розгляду апеляційної скарги з підстав того, що йому невідомо на даний час про проведення будь-яких перемовин зі сторони ТОВ ВІП-АКВАРЕЛЬ з його довірителем. Крім того, апеляційну скаргу заперечив та просив суд залишити рішення господарського суду Рівненської області від 18 жовтня 2018 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.12.2018 оголошено перерву у судовому засіданні по справі №918/426/18 до 10:00 год. 10 січня 2019 р.
08.01.2019 на адресу суду засобами електронного зв`язку від Державного реєстратора Млинівської районної державної адміністрації Михальчук Марії Андріївни надійшла заява про розгляд справи 10.01.2019 без її участі.
Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні 10.01.2019 просив суд залишити рішення господарського суду Рівненської області від 18 жовтня 2018 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Адвокат Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП - АКВАРЕЛЬ" в судове засідання 10.01.2018 не з`явився, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки належним чином суду не повідомив.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП - АКВАРЕЛЬ" та державного реєстратора Млинівської районної державної адміністрації Михальчук Марії Андріївни.
Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши пояснення адвокатів ОСОБА_3 і ТОВ ВІП-АКВАРЕЛЬ в судовому засіданні 19.12.2018 та адвоката ОСОБА_3 в судовому засіданні 10.01.2019 обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП-АКВАРЕЛЬ" слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Рівненської області від 18.10.2018 у справі № 918/426/18 залишити без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно Статуту ТОВ ВІП-АКВАРЕЛЬ в редакції, яка затверджена протоколом №2 Загальних зборів учасників ТОВ ВІП-АКВАРЕЛЬ від 24.12.2015 (а.с.20-33 т.1) товариство утворене і діє на підставі даного Статуту з додержанням умов господарської діяльності, встановлених законодавством України(п.1.2. Статуту).
Згідно з п. 1.3 Статуту, засновниками і учасниками товариства є: ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6.
Статутний капітал становить 600000,00 грн. та формується за рахунок грошових внесків учасників товариства. Частка учасника в статутному капіталі, розподіл прибутків, покриття збитків і кількість частка учасника в статутному капіталі, розподіл прибутків, покриття збитків і кількість голосів на зборах учасників розподіляється наступним чином: 1. ОСОБА_5, грошовий внесок у сумі 201000,00 грн., що становить 35,5 % голосів; 2. ОСОБА_3, грошовий внесок у сумі 201000,00 грн., що становить35,5 голосів; 3. ОСОБА_6, грошовий внесок у сумі 198000,00, що становить 33% голосів.(п.п.5.3, 5.4. Статуту).
У пункті 5.8 Статуту зазначено, що зменшення статутного капіталу товариства допускається після повідомлення усіх його кредиторів і може бути проведене за умови, що розмір статутного капіталу не буде меншим за мінімально дозволений законодавством.
Учасник товариства має право відступити свою частку (частину частки) у статутному капіталі одному або кільком учасникам товариства. Учасник може із згоди інших учасників відступити свою частку (частину частки) також і третім особам. Учасник, що бажає передати свою частку, повинен подати письмове повідомлення про свій намір іншим учасникам. Повідомлення повинно містити всі умови, на яких передається частка, включаючи ціну операції, валюту платежу і порядок сплати(п.6.7,6.10 Статуту).
Як вбачається з матеріалів справи, 06 лютого 2017 на адреси ОСОБА_5, ОСОБА_6, директора ТОВ ВІП-АКВАРЕЛЬ ОСОБА_7 направлена заява ОСОБА_3 (а.с.83 т.1) в якій останній повідомляє про продажу частки в статутному капіталі ТОВ ВІП-АКВАРЕЛЬ , розмір якої становить 33,5% від загального статутного капіталу в грошовому еквіваленті 201000,00 грн. Ціна продажу частки в статутному капіталі ТОВ ВІП-АКВАРЕЛЬ становить 33500 доларів.
Листом №48 від 21.02.2017 директор ТОВ ВІП-АКВАРЕЛЬ ОСОБА_7 повідомляє ОСОБА_3 про те, що учасниками товариства отримано вашу заяву про продаж належної вам частки у статутному капіталі ТОВ ВІП-АКВАРЕЛЬ у розмірі 33,5% статутного капіталу товариства, що у грошовому виразі становить 201000,00 гривень. Одночасно звернули увагу позивача на приписи пункту 6.11 Статуту товариства і з даного приводу зазначили про те, що ОСОБА_3 необхідно у строк до 15 березня 2017 року надати учасникам товариства інформацію про потенційних покупців частки у статутному капіталі товариства із зазначенням повного імені (назви) і адреси кожного вказаного покупця(а.с.84 т.1).
25 квітня 2017 року ОСОБА_3 отримав повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників товариства, які мають відбутися 30 травня 2017 року о 11 годині за наступною адресою: Рівненська область, Млинівський район, с.Торговиця, вул.Тополева, 2. Порядок денний в даному повідомленні зазначений наступний: 1. Про обрання голови та секретаря позачергових загальних зборів учасників ТзОВ ВІП-АКВАРЕЛЬ .; 2. Про розгляд заяви учасника ТзОВ ВІП-АКВАРЕЛЬ ОСОБА_3 про продаж належної йому частки у товаристві(а.с. 106 т.1).
30 травня 2017 року відбулись загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП - АКВАРЕЛЬ".
Дані загальні збори оформлені протоколом №5 (а.с. 34-36, 147-148 т.1) в якому зазначено наступне:
Присутні учасники товариства: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3. Запрошені: Директор ТзОВ ВІП-АКВАРЕЛЬ ОСОБА_7.
На зборах присутні учасники, яким належать частки в сумі 100% статутного капіталу. Відповідно до п.7.1.2 Статуту Загальні збори учасників товариства є повноваженими.
Присутність учасників підтверджується журналом реєстрації.
Порядок денний:
1. Про обрання голови та секретаря загальних зборів учасників ТзОВ ВІП-АКВАРЕЛЬ .
2. Розгляд заяви учасника товариства ОСОБА_3 про відчуження належної йому частки у розмірі 33,5% статутного капіталу товариства на користь інших учасників товариства або третіх осіб.
По першому питанню вирішили обрати головою загальних зборів ТзОВ ВІП-Акварель ОСОБА_5, секретарем ОСОБА_6
По другому питанню виступив ОСОБА_5, який повідомив присутніх про заяву учасника товариства ОСОБА_3 стосовно відчуження належної йому частки у розмірі 33,5% статутного капіталу товариства, що становить 201000,00 гривень на користь інших учасників товариства або третіх осіб за ціною 33500,00 доларів США. Також ОСОБА_5 повідомив присутніх про те, що учасники товариства відповідно до вимог Статуту товариства, Цивільного кодексу України, Закону України Про господарські товариства вирішили відмовитися від свого переважного права купівлі частки учасника товариства ОСОБА_3, а також про відмову самого товариства придбати зазначену частку учасника ОСОБА_3 за запропонованою ним ціною. Відповідно до п.6.11 Статуту товариства учасник, що бажає передати свою частку, пред`являє іншим учасникам список потенційних покупців із зазначенням повного імені (назви) і адреси кожного вказаного покупця. На прохання голови загальних зборів учасників товариства пред`явити список потенційних покупців частки учасника товариства ОСОБА_3, останній повідомив, що таких немає.
Приймаючи до уваги, що учасник товариства ОСОБА_3 висловив намір відчужити свою частку у статутному капіталі товариства за запропонованою ним ціною 33500,00 доларів США, що в перерахунку на національну валюту України станом на 30 травня 2017 року за курсом Національного банку України становить 883991,30 гривень, що не відповідає внеску учасника ОСОБА_3 до статутного капіталу товариства у розмірі 201000,00 гривень, а також те, що запропонована учасником вартість частки є необґрунтованою і документально не підтверджено, учасники товариства і саме товариство не скористалися своїм переважним правом на придбання частки учасника. Потенційних покупців своєї частки ОСОБА_3 загальним зборам не пред`явив, крім того ОСОБА_3 не бажає вносити кошти з метою збільшення статутного капіталу товариства, тобто сприяти покращенню показників фінансово-господарської діяльності товариства у наступному звітному році, поліпшенню його ліквідності та платоспроможності, тим самим позбавляючи можливості придбання товариством нових основних та оборотних засобів для виробництва і, як наслідок, ігноруючи основну мету заснування товариства - збільшення прибутку, а тому учасники товариства дійшли згоди про прийняття рішення про виключення учасника ОСОБА_3 зі складу учасників товариства. Відповідно до вимог ст.54 Закону України Про господарські товариства (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строку до 12 місяців з дня виходу.
Також ОСОБА_5 запропонував зменшити розмір статутного капіталу товариства на 201000,00 гривень, встановивши статутний капітал товариства у розмірі 399000,00 гривень та розподілити частки між учасниками товариства ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Також ОСОБА_5 запропонував учасникам товариства внести інші зміни до Статуту товариства, пов`язані із господарською діяльністю товариства.
Голосували: одноголосно. ОСОБА_5 (33,5%) - за; ОСОБА_6 (33%) - за; Згідно ч.1 ст.64 Закону України Про господарські товариства учасник товариства ОСОБА_3 не примає участі уголосуванні по даному питанню.
По другому питанню вирішили: виключити учасника Товариства з обмеженою відповідальністю ВІП-АКВАРЕЛЬ ОСОБА_3 зі складу учасників товариства.
Здійснити виплату вартості частки учасника ОСОБА_3 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ВІП-АКВАРЕЛЬ у розмірі 201000,00 гривень після затвердження звіту за рік, в якому учасник ОСОБА_3 вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.
Зменшити розмір статутного капіталу товариства на 201000,00 гривень, встановивши статутний капітал товариства у розмірі 399000,00 гривень та розподілити частки між учасниками товариства ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за домовленістю наступним чином: 1. ОСОБА_5 розмір грошового внеску 199500,00 гривень, що становить 50% голосів; 2. ОСОБА_6 розмір грошового внеску 199500,00 гривень, що становить 50% голосів.
Здійснити державну реєстрацію змін до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю ВІП-АКВАРЕЛЬ , пов`язаних із зміною складу учасників товариства, зміною розміру статутного капіталу товариства та інших змін, пов`язаних із господарською діяльністю товариства.
Даний протокол підписаний головою ТзОВ ВІП-АКВАРЕЛЬ ОСОБА_5 та секретарем зборів ОСОБА_6
З зазначеним рішенням учасників, позивач не погоджується, вважає його безпідставним та таким, що грубо суперечить Закону України "Про господарські товариства", Цивільному кодексу України, Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП - Акварель".
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, а також спори, що виникають з правочинів щодо корпоративних прав (крім акцій) в юридичній особі, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи.
Приписами статті 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом, передбачені ст. 16 ЦК України.
Згідно ч.1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Реалізація учасником господарського товариства передбачених законом прав учасника господарського товариства відбувається в рамках корпоративних відносин.
Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав (ч.3 ст. 167 ГК України)(на момент прийняття оскаржуваного рішення).
При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.
Відповідно до пунктів 17, 18, 21 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 р. № 13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів , підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства.
Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону України "Про господарські товариства"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч. 4 ст. 43 Закону України "Про господарські товариства") ; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону України "Про господарські товариства").
Суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.
Згідно із ч. 1 ст. 140 ЦК України, товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.
Відповідно до положень частини першої статті 50 Закону України "Про господарські товариства", товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.
Положеннями ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", ст. 116 ЦК України, ст. 88 ГК України встановлено, що учасник товариства має право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.
Частиною 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.
Статтею 59 Закону України Про господарські товариства , передбачено, що питання виключення учасника з товариства належить до компетенції загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю. Під час вирішення питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотків загальної кількості голосів учасників товариства.
Стаття 145 Цивільного кодексу України передбачає, що черговість та порядок скликання загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю встановлюються статутом товариства та законом.
Частиною 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення) передбачено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
З наведеного випливає, що встановлені Законом вимоги до порядку скликання загальних зборів, реєстрації учасників та порядку проведення зборів мають завданням забезпечити учасникам товариства реальну можливість реалізувати своє право на участь у зборах.
Пунктом 7.1 Статуту визначено, що вищим органом управління товариством є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників або їх представників. Директор товариства може брати участь у зборах з правом дорадчого голосу.
Збори учасників вважаються повноваженими, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш, як 50 відсотками голосів. З питань, викладених в підпунктах а , б , к ( в частині виключення учасника з т товариства) рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більше як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства (п. 7.1.2 Статуту).
Стаття 60 Закону України Про господарські товариства (в редакції на момент спірних правовідносин) загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.
Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.
Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів.
У випадках, передбачених установчими документами або затвердженими товариством правилами процедури, допускається прийняття рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення або питання для голосування надсилається учасникам, які повинні у письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення від останнього учасника голосування всі вони повинні бути проінформовані головою про прийняте рішення.
Стаття 61 Закону України Про господарські товариства (в редакції на момент спірних правовідносин) загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами.
Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу.
Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу.
Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.
Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
Така норма міститься і в п.7.4. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП - Акварель" в редакції, затвердженій загальними зборами учасників протокольним рішенням №2 від 24.12.2015(а.с. 29 т.1).
Стаття 64 Закону України Про господарські товариства (в редакції на момент спірних правовідносин) учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.
Так, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства ; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації.
Колегія суддів вважає за необхідне зауважити на тому, що виключення учасника з товариства - це передбачена законом форма корпоративної відповідальності першого перед другим, спрямована на одностороннє припинення корпоративних правовідносин за рішенням товариства за порушення учасником обов'язків, зокрема й щодо внесення вкладів до статутного капіталу. На відміну від виходу з товариства, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання учасника та можливе лише за наявності підстав, визначених законом та установчими документами.
Про виключення з товариства з обмеженою відповідальністю будь-кого з його учасників має бути прийнято відповідне рішення на загальних зборах учасників товариства в порядку, передбаченому законом та установчими документами.
При цьому, у рішенні загальних зборів про виключення учасника з господарського товариства повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства . Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним за позовом такого учасника. Під час вирішення питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства необхідно встановити, чи поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства або робить її практично неможливою.
Дана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.11.2018 у справі №916/58/18 та від 18.12.2018 у справі №911/544/16.
Згідно п.6.6 Статуту, учасника товариства, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов`язки або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів. При цьому цей учасник у голосуванні участі не бере.
Пунктом 6.5 Статуту передбачені обов`язків учасників ТОВ ВІП-АКВАРЕЛЬ серед інших: а) дотримуватись вимог статуту товариства і виконувати рішення зборів учасників; б) виконувати свої зобов`язання перед товариством, в тому числі пов`язані з майновою участю, а також робити вклади у розмірі, порядку та засобами, передбаченими статутом товариства та у строки визначені вищим органом товариства, є) нести інші обов`язки, передбачені діючим законодавством України та установчими документами.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в обґрунтування неналежного виконання позивачем своїх обов'язків перед товариством, зазначає наступне.
31.01.2017 відбулися загальні збори учасників ТОВ ВІП-АКВАРЕЛЬ , рішенням загальних зборів учасників, оформлених протоколом №4 від 31.01.2017(а.с.86 т.1) було вирішено з метою мобілізації фінансових ресурсів на здійснення проектів у 2017 році, а також поліпшення ліквідності та платоспроможності товариства, збільшити статутний капітал товариства, встановивши його у розмірі 1500000,00 грн.
ОСОБА_3 будучи учасником товариства, відмовився вносити додаткові кошти у розвиток товариства, мотивуючи це тим, що він не вважає за необхідне збільшувати статутний фонд товариства. Разом з тим, ОСОБА_3 висловив намір продати свою частку у ТОВ ВІП-АКВАРЕЛЬ . ОСОБА_3 будучи присутнім на загальних зборах учасників ТОВ ВІП-АКВАРЕЛЬ , що підтверджується журналом реєстрації (а.с.87 т.1), відмовився підписати рішення загальних зборів, оформлене протоколом №4. На підтвердження відмови ОСОБА_3 від підпису рішення учасниками товариства було складено акт відмови від підпису (а.с.88 т.1). Вирішення питання про збільшення статутного капіталу товариства було перенесено.
Таким чином, відповідач вважає, що небажання учасника товариства ОСОБА_3 приймати участь у фінансово-господарській діяльності товариства, а також те, що ОСОБА_3 відмовився виконувати рішення загальних зборів учасників товариства стосовно збільшення статутного капіталу товариства, тобто своїми діями, фактично, блокуючи можливість товариства на придбання основних засобів, які були необхідні для подальшого придбання нового обладнання та модернізації існуючого обладнання по виробництву крейди, є порушення останнім основних обов`язків учасника господарського товариства згідно ст.117 Цивільного кодексу України, ст.11 Закону України Про господарські товариства , п.6.5 Статуту товариства та рішенням загальних зборів учасників, оформлених протоколом №4 від 31.01.2017.
Поряд з цим, відповідач зазначає, що в період з березня по травень 2017 року учасниками товариства ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були витрачені власні кошти, направлені на придбання як палива для підтримання процесу виробництва крейди, так і інших необхідних засобів, на загальну суму 142328,43 грн., що підтверджується відповідними накладними(а.с.89-105 т.1). Враховуючи те, що ОСОБА_3 не приймав участі у придбанні зазначених вище засобів, відповідач вважає, що тим самим позивач всупереч ст.117 ЦК України, ст.11 Закону України Про господарські товариства та п.6.5 Статуту товариства ухилився від майнової участі у господарській діяльності товариства.
Враховуючи намір ОСОБА_3, відчужити свою частку у товаристві, позачергові збори учасників було вирішено скликати на 30.05.2017.
Отже, колегією суддів встановлено, що станом на дату проведення позачергових зборів 30.05.2017 ОСОБА_3 був учасником ТОВ ВІП-АКВАРЕЛЬ .
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ ВІП-АКВАРЕЛЬ оформлене протоколом №4 від 31.01.2017 вирішено розгляд про збільшення статутного капіталу ТОВ ВІП-АКВАРЕЛЬ відкласти, що також не оспорюється відповідачем.
Також, колегія суддів відзначає, що в протоколі загальних зборів учасників товариства № 4 від 31.01.2017 не зазначено доказів того, що позивач брав на себе зобов`язання стосовно внесення грошових коштів, що в загальному враховуючи розмір його частики мало становить 502500,00 грн. в статутний капітал ТОВ ВІП-АКВАРЕЛЬ та не наведено розрахунку цієї суми.
Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи відповідача, у період з 31.01.2017 (відкладення розгляду питання збільшення статутного капіталу ТОВ ВІП-АКВАРЕЛЬ ) до 30.05.2017 (момент виключення позивача з числа учасників ТОВ ВІП-АКВАРЕЛЬ ) рішення загальних зборів ТОВ ВІП-АКВАРЕЛЬ про збільшення статутного капіталу товариства не приймалось.
Під час розгляду справи відповідачем не доведено, що станом на час виключення позивача зі складу учасників він був зобов`язаний внести кошти до статутного капіталу товариства.
Отже, виключення позивача зі складу учасників з причин небажання останнього внести кошти на збільшення статутного капіталу ТОВ ВІП-АКВАРЕЛЬ , відповідачем необґрунтоване.
Відповідно до п. а ч. 1 ст. 10 Закону України Про господарські товариства (в редакції станом на час прийняття рішення про виключення позивача зі складу учасників товариства) учасники товариства мають право, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
Колегія суддів відзначає, що відповідно до абзацу другого частини першої статті 88 ГК України, пункту "а" частини першої статті 10 Закону України "Про господарські товариства", пункту 1 частини першої статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства", статті 12 Закону України "Про кооперацію" учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають право брати участь в управлінні справами товариства. Участь у загальних зборах та голосування на них є правом, а не обов'язком учасника (акціонера, члена).
Суд виходить з того, що положеннями статті 64 Закону України "Про господарські товариства" передбачено виключення учасника товариства з обмеженою відповідальністю лише у випадку систематичного невиконання або неналежного виконання ним обов'язків або вчинення дій, які перешкоджають досягненню цілей товариства. Перелік обов'язків учасників товариства з обмеженою відповідальністю закріплений у статті 117 Цивільного кодексу України, статті 88 Господарського кодексу України, статті 11 Закону України "Про господарські товариства" та може бути розширений установчими документами товариства.
При цьому у рішенні загальних зборів про виключення учасника з господарського товариства повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства.
Суд звертає увагу, що у протоколі зборів відсутні зазначення про те, які саме обов'язки систематично не виконував позивач, враховуючи, що відсутність обов`язку позивача внести кошти до статутного капіталу не може свідчити про невиконання або неналежне виконання ним обов'язків учасника товариства, оскільки згідно з вимогами закону участь в управлінні справами товариства з обмеженою відповідальністю (в тому числі у загальних зборах) є правом, а не обов'язком учасника. У зв'язку з наведеним суд відхиляє доводи відповідача стосовно систематичного невиконання позивачем обов'язків учасника товариства.
Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.11.2018 у справі №903/128/17.
Таким чином, колегією суддів встановлено, що в рішенні загальних зборів ТОВ ВІП-АКВАРЕЛЬ від 30.05.2017, оформленим протоколом №5 не міститься обґрунтовані причини такого виключення і не зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою для виключення учасника з товариства, та в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків і якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства.
Щодо доводів позивача про прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства, суд зазначає наступне.
Загальні позачергові збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП - АКВАРЕЛЬ" від 30.05.2017, оформлені протоколом №5 (а.с. 34-36, 147-148 т.1); порядок денний, погоджений учасниками даного товариства, яким належать частки в сумі 100% статутного капіталу, наступний: 1. Про обрання голови та секретаря загальних зборів учасників ТзОВ ВІП-АКВАРЕЛЬ ; 2. Розгляд заяви учасника товариства ОСОБА_3 про відчуження належної йому частки у розмірі 33,5% статутного капіталу товариства на користь інших учасників товариства або третіх осіб.
Однак, згідно даного протоколу, всупереч затвердженого порядку денного, по другому питанню вирішено: виключити учасника Товариства з обмеженою відповідальністю ВІП-АКВАРЕЛЬ ОСОБА_3 зі складу учасників товариства.
Згідно п. 7.4 Статуту ТОВ ВІП-АКВАРЕЛЬ , з питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматись тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
Частиною 4 статті 43 та частиною 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції станом на час прийняття рішення про виключення позивача зі складу учасників товариства) встановлено, що загальні збори не вправі приймати рішення з питань, не включених до порядку денного. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
Отже, колегію суддів встановлено, що загальними зборами учасників ТОВ ВІП-АКВАРЕЛЬ прийнято рішення з питання (виключення учасника), не включеного до порядку денного та на розгляд якого не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах, що є порушенням ч.4 статті 43 та ч. 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції станом на час прийняття рішення про виключення позивача зі складу учасників товариства).
Як зазначалось вище, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах.
У п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснено, що у разі, якщо на порушення вимог статті 43 Закону Про господарські товариства питання не було включено до опублікованого порядку денного загальних зборів товариства, рішення цих зборів із зазначеного питання повинні визнаватися недійсними через пряму заборону закону. Також повинні визнаватися недійсними рішення загальних зборів, розглянутих у питаннях "Різне", "Організаційні питання" тощо. Відповідно до роз'яснення ДКЦПФР від 10 листопада 1999 р. N 24 не допускається включення до порядку денного загальних зборів питань "Різне", "Організаційні питання", тому що такі дії порушують право акціонера на попереднє ознайомлення з порядком денним загальних зборів акціонерів, передбачене частиною першою статті 43 Закону "Про господарські товариства" ( в редакції чинній на момент прийняття оспрюваного рішення).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, є підстави для визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ ВІП-АКВАРЕЛЬ оформленого протоколом № 5 від 30.05.2017, яким позивача було виключено зі складу учасників ТОВ ВІП-АКВАРЕЛЬ , оскільки воно не відповідає вимогам ч.4 статті 43 та ч.5 статті 61 Закону України Про господарські товариства та порушує права позивача.
Оскiльки оскаржуване рiшення загальних зборів ТОВ ВІП-АКВАРЕЛЬ від 30.05.2017 оформленого протоколом № 5 прийнято з порушенням вимог закону, установчих документів, а Статут затверджений загальними зборами учасникiв товариства з порушеннями, якi не можуть бути усуненi, порушує права i законнi iнтереси позивача, як учасника ТОВ ВІП-АКВАРЕЛЬ , пов'язанi iз його участю у товариствi, тому є пiдстави для визнання його недiйсним. Визнання недiйсним рiшення загальних зборiв товариства має правовим наслiдком скасування державної реєстрацiї нової редакції статуту товариства, зареєстрованого на його пiдставi та поновлення попередньої редакцiї Статуту.
Доводи, викладені у апеляційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався суд першої інстанції як на підставу задоволення позову, ґрунтуються в тому числі на переоцінці доказів, зібраних у справі.
У відповідності до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи
Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частинами 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Рівненської області від 18.10.2018 у справі № 918/426/18 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП-АКВАРЕЛЬ" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Рівненської області від 18.10.2018 у справі № 918/426/18 без змін.
2. Справу №918/426/18 повернути господарському суду Рівненської області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений 11 cічня 2019 року
Головуючий суддя Гудак А.В.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Олексюк Г.Є.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.01.2019 |
Оприлюднено | 14.01.2019 |
Номер документу | 79111154 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Гудак А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні