Рішення
від 20.12.2018 по справі 910/1922/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.12.2018Справа № 910/1922/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Зінчук С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства Дельта Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію АТ Дельта Банк

Кадирова В.В.

до Публічного акціонерного товариства Авант-Банк

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору стороні позивача

1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

2. Приватне акціонерне товариство Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу .

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

3. Товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес центр Куренівський

4. Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Іванова Світлана Миколаївна.

5. Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Шевчук Зоя Миколаївна

6. ОСОБА_1.

про застосування наслідків недійсності Договору застави майнових прав від 12.02.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. за реєстровим № 236 шляхом відновлення становища, яке не існувало до порушення прав

Представники учасників справи:

від позивача: Бабій В.В. за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи-1: Басій К.С. за довіреністю;

від третьої особи-2: Бузань Ю.І. за довіреністю;

від третьої особи-3: не з'явився;

від третьої особи-4: не з'явився;

від третьої особи-5: не з'явився;

від третьої особи-6: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Дельта Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію АТ Дельта Банк Кадрова В.В. (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Авант-Банк " (далі - відповідач) про застосування наслідків недійсності Договору застави майнових прав від 12.02.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. за реєстровим № 236 в реєстрі нотаріальних дій шляхом відновлення становища, яке не існувало до порушення прав АТ Дельта Банк , а саме: -

- скасувати державну реєстрацію (номер запису про іпотеку: НОМЕР_3 (дата та час реєстрації 30.07.2010 15:27:29) щодо заміни іпотекодержателя з Публічного акціонерного товариства Дельта Банк на Публічне акціонерне товариство Авант-Банк та відмітку про погашення в іпотечному договорі № 420/ІП-1 від 19.07.2007, укладеному між ЗАТ ТАС-Інвестбанк (правонаступником якого є ПАТ "ОМЕГА Банк") (ідентифікаційний код 19356840) та ПАТ "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" (ідентифікаційний код 14307340) та посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. за реєстровим № 3839, в реєстрі нотаріальних дій з приводу нерухомого майна, а саме: майновий комплекс, загальною площею 7 976, 60 кв.м., який розташований у АДРЕСА_1, до складу майнового комплексу входить: виробничий корпус В-3 (літера В), площею 4 591, 90 кв.м.; виробничий корпус Г-1 (літера Г), площею 1 707, 80 кв.м.; виробничий корпус Д-1 (літера Д), площею 1 373, 9 кв.м.;

- поновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень реєстраційний номер іпотеки: НОМЕР_2 (дата та час реєстрації 27.08.2007 13:59:21) на підтвердження вчинення державної реєстрації іпотеки нерухомого майна, а саме: нерухомого майна (будівлі та споруди), загальною площею 7 976, 60 кв.м., який розташований у АДРЕСА_1, до складу майнового комплексу входить: виробничий корпус В-3 (літера В) площею 4 591, 90 кв.м.; виробничий корпус Г-1 (літера Г), площею 1707, 80 кв.м.; виробничий корпус Д-1 (літера Д), площею 1 373, 9 кв.м. за іпотекодержателем Публічним акціонерним товариством Дельта Банк (ідентифікаційний код 34047020) з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у зв'язку з визнанням у рішенні господарського суду в іншій справі недійсним нікчемного правочину - Договору застави майнових прав, у позивача на підставі статті 216 Цивільного кодексу України виникло право вимагати застосування наслідків недійсності вказаного нікчемного правочину шляхом відновлення становища, яке існувало до цього договору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2018 у справі № 910/1922/18 позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

05.03.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.03.2018 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.04.2018 року.

11.04.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

13.04.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.04.2018, в порядку частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - третя особа-1) та Приватне акціонерне товариство "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" (далі - третя особа-2), підготовче засідання відкладено на 16.05.2018 року.

10.05.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а також заяву про зміну предмета позову, відповідно до змісту якої позивач просить суд застосувати наслідки недійсності Договору застави майнових прав від 12.02.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. за реєстровим № 236 в реєстрі нотаріальних дій шляхом відновлення становища, яке не існувало до порушення прав АТ Дельта Банк , а саме:

- визнати Публічне акціонерне товариство Дельта Банк іпотекодержателем за іпотечним договором № 420/ІП-1 від 19.07.2007, укладеним між ЗАТ ТАС-Інвестбанк (правонаступником якого є ПАТ "ОМЕГА Банк") (ідентифікаційний код 19356840) та ПАТ "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" (ідентифікаційний код 14307340) та посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. за реєстровим № 3839, в реєстрі нотаріальних дій з приводу нерухомого майна, а саме: майновий комплекс, загальною площею 7 976, 60 кв.м., який розташований у АДРЕСА_1, до складу майнового комплексу входить: виробничий корпус В-3 (літера В), площею 4 591, 90 кв.м.; виробничий корпус Г-1 (літера Г), площею 1 707, 80 кв.м.; виробничий корпус Д-1 (літера Д), площею 1 373, 9 кв.м.;

- скасувати державну реєстрацію (номер запису про іпотеку: НОМЕР_3 (дата та час реєстрації 30.07.2010 15:27:29) щодо заміни іпотекодержателя з Публічного акціонерного товариства Дельта Банк на Публічне акціонерне товариство Авант-Банк та відмітку про погашення в іпотечному договорі № 420/ІП-1 від 19.07.2007, укладеному між ЗАТ ТАС-Інвестбанк (правонаступником якого є ПАТ "ОМЕГА Банк") (ідентифікаційний код 19356840) та ПАТ "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" (ідентифікаційний код 14307340) та посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. за реєстровим № 3839, в реєстрі нотаріальних дій з приводу нерухомого майна, а саме: майновий комплекс, загальною площею 7 976, 60 кв.м., який розташований у АДРЕСА_1, до складу майнового комплексу входить: виробничий корпус В-3 (літера В), площею 4 591, 90 кв.м.; виробничий корпус Г-1 (літера Г), площею 1 707, 80 кв.м.; виробничий корпус Д-1 (літера Д), площею 1 373, 9 кв.м.;

- поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень реєстраційний номер іпотеки: НОМЕР_2 (дата та час реєстрації 27.08.2007 13:59:21) на підтвердження вчинення державної реєстрації іпотеки нерухомого майна, а саме: нерухомого майна (будівлі та споруди), загальною площею 7 976, 60 кв.м., який розташований у АДРЕСА_1, до складу майнового комплексу входить: виробничий корпус В-3 (літера В) площею 4 591, 90 кв.м.; виробничий корпус Г-1 (літера Г), площею 1707, 80 кв.м.; виробничий корпус Д-1 (літера Д), площею 1 373, 9 кв.м. за іпотекодержателем Публічним акціонерним товариством Дельта Банк (ідентифікаційний код 34047020) з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек.

15.05.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи-2 подано клопотання про продовження процесуальних строків для надання додаткових пояснень щодо заявлених позовних вимог.

16.05.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес центр "Куренівський", який є новим власником нерухомого майна, яке є предметом іпотеки за Іпотечним договором № 420/ІП-1 від 19.07.2007.

16.05.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи-1 подані письмові пояснення, відповідно до змісту яких він просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги та наголошує, що відсутність обтяжень на користь позивача щодо іпотеки за договором забезпечення, укладеним між Банком та третьою особою-2, який є чинним та дійсним, перешкоджає своєчасному та належному здійсненню процедури продажу майна (активів) неплатоспроможного Банку, з метою задоволення законних (акцептованих) вимог його кредиторів та вкладників, унеможливлює належне виконання Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб функцій, покладених на нього спеціальним Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , що в свою чергу, не сприяє ефективному процесу ліквідації АТ Дельта Банк .

16.05.2018 року підготовче засідання не відбулось у зв'язку з відрядженням судді Літвінової М.Є. на навчання до Національної школи суддів України на період з 14 по 18 травня 2018 року включно, відповідно до наказу В.о. голови господарського суду міста Києва Босого В.П. № 45-А від 04.05.2018.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.05.2018 у справі № 910/1922/18 підготовче засідання призначено на 06.06.2018 року.

24.05.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи-2 подано пояснення щодо заявлених позовних вимог, відповідно до змісту яких просить суд задовольнити позов.

Крім того, 24.05.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи-2 подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес центр "Куренівський", який є новим власником нерухомого майна, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором № 420/ІП-1 від 19.07.2007.

В підготовчому засіданні 06.06.2018 року судом прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову, відповідно справа розглядається в редакції означеної заяви.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.06.2018, на підстав статті 50 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес центр "Куренівський", підготовче засідання у справі № 910/1922/18 відкладено на 27.06.2018 року.

26.06.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано додаткові документи для долучення до матеріалів справи та заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації прав (в т.ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора, іншим уповноваженим суб'єктам державної реєстрації прав), але не виключно, акредитованим суб'єктам, державним реєстраторам, нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією прав власності, інших речових прав, обтяжень щодо нерухомого майна, здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомості - майнового комплексу, загальною площею 7 976, 6 м. кв. за адресою: АДРЕСА_1.

27.06.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи-3 подано заяву про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.06.2018 відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. про забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.06.2018 відкладено підготовче засідання у справі № 910/1922/18 на 16.07.2018 року.

16.07.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника третьої особи-3 надійшли пояснення щодо заявлених позовних вимог, відповідно до змісту яких третя особа-3 заперечує проти задоволення позову, оскільки він є власником майнового комплексу, загальною площею 7976, 6 кв.м., який є предметом іпотеки за Іпотечним договором, а позивач звертаючись до суду з даним позовом намагається, у непередбачений чинним законодавством спосіб позбавити третю особу-3 права власності на належне йому майно, яке набуте ним у відповідності до вимог Закону.

При цьому, щодо законності набуття права власності третя особа-3 вказує на те, що 30.12.2015 року між відповідачем та ТОВ Фінансова компанія Марко Поло було укладено Договір про відступлення права вимоги за Кредитним договором № 420 від 29.11.2005 та Іпотечним договором № 420/ІП-1 від 19.07.2007. 04.01.2016 року ТОВ Фінансова компанія Марко Поло направила третій особі-2 вимогу про погашення заборгованості, яка задоволена не була. У зв'язку з невиконанням боржником (третьою особою-2) зобов'язань було прийнято рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі Іпотечного договору. Після задоволення вимог іпотекодержателя та прийняття права власності на предмет іпотеки, ТОВ Фінансова компанія Марко Поло було прийнято рішення про внесення даного майна до статутного капіталу ТОВ ЖКГ-БУД , яке в подальшому внесло спірний майновий комплекс до статутного капіталу ТОВ Бізнес Центр Куренівський . Таким чином, третя особа-3 не мала жодного відношення до вчинення правочинів між позивачем та відповідачем у даній справі, а тому не може відповідати належним йому майном за невиконання між ними договірних зобов'язань.

Також, третя особа-3 вказує на те, що укладений між відповідачем та ТОВ Фінансова компанія Марко Поло Договір про відступлення права вимоги був предметом дослідження під час розгляду справи № 910/7606/17, і обставин його недійсності встановлено не було.

16.07.2018 року підготовче засідання не відбулось у зв'язку з направленням судді Літвінової М.Є. для проходження співбесіди у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2018 підготовче засідання призначено 30.07.2018 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.07.2018 підготовче засідання відкладено на 08.08.2018 року.

03.08.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи-2 подані пояснення на відзив третьої особи-3, відповідно до змісту яких третя особа-2 зазначає, що посилання у даному випадку третьої особи-3 на ту обставину, що ним набуто майно на законних підставах, а тому на його думку, відсутні підстави для задоволення позовних вимог є безпідставними та необґрунтованим, оскільки в даному випадку предметом позову є застосування наслідків недійсності Договору застави майнових прав від 12.05.2015, укладеного між ПАТ Дельта Банк та ПАТ Авант-Банк . Окрім того, третя особа-2 вказує на те, що не є предметом розгляду у даній справі договір про відступлення права вимоги (цесії) від 30.12.2015, укладений між ПАТ Авант-Банк та ТОВ Марко Поло та не спростовує обставин у справі, для визнання ПАТ Дельта Банк іпотекодержателем за іпотечним договором.

07.08.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванову Світлану Миколаївну та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевчук Зою Миколаївну.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.2018, в порядку статті 50 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванову Світлану Миколаївну та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевчук Зою Миколаївну, підготовче засідання відкладено на 05.09.2018 року.

20.08.2018 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до змісту якої позивач просить суд застосувати наслідки недійсності Договору застави майнових прав від 12.02.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. за реєстровим № 236 в реєстрі нотаріальних дій шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення прав АТ Дельта Банк , а саме:

- визнати Публічне акціонерне товариство Дельта Банк (ідентифікаційний код 34047020) іпотекодержателем за іпотечним договором № 420/ІП-1 від 19.07.2017 року, укладеним між ЗАТ ТАС-Інвестбанк (правонаступником якого є ПАТ Омега Банк ) (ідентифікаційний код 19356840) та ПРАТ Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу , (ідентифікаційний код 14307340) та посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. за реєстровим № 3839, в реєстрі нотаріальних дій з приводу нерухомого майна, а саме: майновий комплекс, загальною площею 7976, 60 кв.м., який розташований у АДРЕСА_1, до складу майнового комплексу входить: виробничий корпус В-3 (літера В), площею 4591, 90 кв.м; виробничий комплекс корпус Г-1 (літера Г), площею 1707, 80 кв.м.; виробничий корпус Д-1 (літера Д), площею 1373, 9 кв.м.;

- скасувати державну реєстрацію (номер запису про іпотеку: НОМЕР_3 щодо заміни іпотекодержателя на Публічне акціонерне товариство Авант-Банк та відмітку про погашення іпотеки за іпотечним договором № 420/ІП-1 від 19.07.2007 року, укладеним між ЗАТ ТАС-Інвестбанк (правонаступником якого є ПАТ Омега Банк ) (ідентифікаційний код 19356840) та ПАТ Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу , (ідентифікаційний код 14307340) та посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. за реєстровим № 3839, в реєстрі нотаріальних дій з приводу нерухомого майна, а саме: майновий комплекс, загальною площею 7976, 60 кв.м., якай розташований у АДРЕСА_1, до складу майнового комплексу входить: виробничий корпус В-3 (літера В), площею 4591, 90 кв.м; виробничий комплекс корпус Г-1 (літера Г), площею 1707, 80 кв.м.; виробничий корпус Д-1 (літера Д), площею 1373, 9 кв.м.;

- поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень реєстраційний номер іпотеки: НОМЕР_2 (дата та час реєстрації 27.08.2007 13:59:21) на підтвердження вчинення державної реєстрації іпотеки нерухомого майна, а саме: нерухомого майна (будівлі та споруди), загальною площею 7976, 60 кв.м., який розташований у АДРЕСА_1, до складу майнового комплексу входить: виробничий корпус В-3 (літера В), площею 4591, 90 кв.м; виробничий комплекс корпус Г-1 (літера Г), площею 1707, 80 кв. м.; виробничий корпус Д-1 (літера Д), площею 1373, 9 кв. м. за іпотекодержателем Публічним акціонерним товариством Дельта Банк (ідентифікаційний код 34047020) з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек.

23.08.2018 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи-5 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

23.08.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника третьої особи 2 надійшла заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1

03.09.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи-4 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

У підготовчому засіданні 05.09.2018 року судом прийнято до розгляду вищевказану заяву позивача про уточнення позовних вимог, відповідно справа в розглядається в редакції зазначених у даній заяві позовних вимог.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.09.2018, на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, підготовче засідання відкладено на 26.09.2018 року.

Втім, у зв'язку із призначенням співбесіди з суддею в межах кваліфікаційного оцінювання суддів, ухвалою господарського суду міста Києва від 20.09.2018 у справі № 910/1922/18 підготовче засідання призначено на 02.10.2018 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2018 ухвалу господарського суду міста Києва від 27.06.2018 у справі № 910/1922/18 скасовано; заяву Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. задоволено: заборонено органам державної реєстрації прав (в т.ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора, іншим уповноваженим суб'єктам державної реєстрації прав), але не виключно, акредитованим суб'єктам, державним реєстраторам, нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією прав власності, інших речових прав, обтяжень щодо нерухомого майна, здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомості - майнового комплексу, загальною площею 7 976, 6 кв.м за адресою : АДРЕСА_1.

24.09.2018 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

26.09.2018 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника третьої особи-6 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.10.2018 підготовче засідання було відкладено на 07.11.2018 року.

07.11.2018 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника третьої особи-6 надійшли пояснення щодо позову, відповідно до змісту яких третя особа-6 заперечує проти задоволення позову посилаючись на те, що Цивільний кодекс України (ст. 216) і Господарський кодекс України (ст. 208) ставлять реституцію в залежність від можливості її реалізації, про що свідчить фраза а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом. Так, за умови договору застави майнових прав від 12.02.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. за реєстровим № 236, ПАТ Дельта Банк в забезпечення виконання зобов'язань позивача перед відповідачем передало ПАТ Авант-Банк у заставу майнові права, в тому числі майнові права за кредитним договором та договором забезпечення, укладеними між позивачем, відповідачем та третьою особою-2. Виходячи з приписів ст. 208 ГК України відповідач (ПАТ Авант-Банк ) повинен повернути позивачу майнові права, які відповідач отримав на виконання нікчемного правочину. Але, які майнові права може повернути відповідач позивачу, якщо такі майнові права в наступному були відступлені третім особам і на ці майнові права було звернуто стягнення у порядку, визначеному діючим законодавством. Фактично, позивач намагається поновити становище, яке існувало на момент укладання договору застави майнових прав, в той час як закон не передбачає такого, адже неможливо повернути те, чого не існує.

Ухвалою господарського суду міста Києві від 07.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/1922/18 до судового розгляду по суті на 28.11.2018 року.

21.11.2018 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи-5 надійшов лист з проханням розглянути справу без її участі.

21.11.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи-2 подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи та письмові заперечення на пояснення третьої особи-6, відповідно до змісту яких третя особа-2 вважає аргументи третьої особи-6 безпідставними та вказує на те, що на час поданні позову у АТ Дельта рахується заборгованість Приватного акціонерного товариства Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу за кредитним договором № 420 від 29.11.2005. Дана заборгованість не погашалась жодною із осіб, якими набувалось право на майно боржника. Внаслідок укладення нікчемних правочинів, стосовно майна боржника не відбувалось зміни сторін у зобов'язанні за кредитним договором та зобов'язання боржника жодною із набувачів прав на нерухомість не погашалось кредиторові. При цьому, третя особа-2 вказує на те, що якщо договір іпотеки не припинено з визначених законом підстав, то усі права і обов'язки, набуті сторонами за цим правочином, повинні безперешкодно здійснюватися і є діючим до його повного виконання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.11.2018 оголошено перерву у судовому засіданні до 07.12.2018 року.

07.12.2018 через відділ діловодства надійшло клопотання від представника третьої особи-3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю у невідкладних слідчих діях у кримінальному провадженні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.12.2018 оголошено перерву у судовому засіданні до 12.12.2018 року.

10.12.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи-5 надійшов лист № 548/01-16 від 05.12.2018 з проханням розглянути справу без її участі.

12.12.2018 року до господарського суду міста Києва через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи-3 подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із залученням нового представника Білінського О.М. та надання можливості ознайомитись з матеріалами справи.

Ухвалою господарського .суду міста Києва від 12.12.2018 оголошено перерву у судовому засіданні до 20.12.2018 року.

13.12.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи-5 надійшов лист № 552/01-16 від 11.12.2018 з проханням розглянути справу без її участі.

19.12.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи-5 надійшов лист № 561/01-16 від 17.12.2018 з проханням розглянути справу без її участі.

20.12.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи-3 подано клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що директор ТОВ Бізнес центр Куренівський є інвалідом і самостійно не може з'явитися у судове засідання, а представник Білінський О.М. захворів, що об'єктивно унеможливлює прийняття ним участі у судовому засіданні.

20.12.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи-3 подано клопотання про закриття провадження у справі на підставі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору, оскільки іпотечні правовідносини, які є первісними по відношенню до правовідносин між кредиторами ПАТ Дельта Банк та ПАТ Авант Банк припинили свою дію 12.05.2016 року.

Судом вищевказане клопотання залишено без розгляду на підставі частини 2 статті 207 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 20.12.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники третьої особи-1 та третьої особи-2 у судовому засіданні 20.12.2018 року надали пояснення щодо заявлених позовних вимог.

Представники відповідача, третьої особи-3, третьої особи-4, третьої особи-5, третьої особи-6 у судове засідання 20.12.2018 року не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи.

Зокрема, згідно із частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідача та третіх осіб 3-6 не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Стосовно заявленого третьою особою-3 клопотання про відкладення розгляду справи, суд зазначає наступне.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Суд також наголошує, що у клопотанні про відкладення справи мають зазначатися причини неможливості участі представника у судовому засіданні, а поважність таких причин підлягає доведенню учасником справи на загальних підставах.

Проте, третьою особою-3 до поданого клопотання не подано жодного належного доказу на підтвердження поважності причин неявки у судове засідання його представника.

До того ж, суд вже двічі до цього відкладав судове засідання за клопотанням представника третьої особи-6, чим надавав можливість реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

З огляду на вищевикладене, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи та відмовляє у задоволенні клопотання третьої особи-3 про відкладення розгляду справи.

При цьому, судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 20.12.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2005 року між ЗАТ ТАС-ІНВЕСТБАНК (Банк) (правонаступником якого є ЗАТ Сведбанк Інвест , правонаступником якого є ПАТ Омега Банк ) та ВАТ Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу (Позичальник), було укладено Кредитний договір № 420 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк відкриває Позичальнику кредит у доларах США та/або гривнях та/або Євро на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобов'язується одержувати кошти кредиту, а також повернути кошти кредиту у строки, визначені у Графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією (Додаток № 1 до Договору), сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Загальний ліміт заборгованості за кредитною лінією: 300 000 доларів США, що зменшується згідно з Додатком № 1 до Договору.

19 липня 2007 року між ЗАТ ТАС-ІНВЕСТБАНК (Іпотекодержатель) та ВАТ Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу (Іпотекодавець) було укладено Іпотечний договір № 420/ІП-1 (далі - Іпотечний договір), посвідчений приватний нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. за № 3839, відповідно до пункту 1.1. якого Іпотекодавець як боржник за Основним зобов'язанням передає, а Іпотекодержатель приймає у іпотеку (забезпечення виконання зобов'язань нерухомим майном) предмет іпотеки, визначений розділом 2 Іпотечного договору, на забезпечення наступних зобов'язань позичальника, що випливають із кредитного договору від 29 листопада 2005 р. № 420 (додаткового договору № 1 від 19.07.2007 до нього), який укладено між Закритим акціонерним товариством ТАС-ІНВЕСТБАНК та Відкритим акціонерним товариством Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу , та згідно з яким кредитодавець надає позичальнику право користуватися мультивалютною кредитною лінією (кредитними траншами) у гривнях та/або доларах США та/або євро, що надаються кредитодавцем для цілей поповнення обігових коштів, реструктуризація заборгованості, що виникла раніше, придбання необоротних активів, в межах кредитної лінії, що відновлюється, з загальним лімітом заборгованості 6 515 000, 00 грн. під проценти на строк до 28.06.2009 року включно.

Пунктом 2.1. Іпотечного договору передбачено, що предметом іпотеки є майновий комплекс, загальною площею 7 976, 60 кв.м., який розташований у АДРЕСА_1, до складу майнового комплексу входить: виробничий корпус В-3 (літера В), площею 4591, 90 кв.м.; виробничий корпус Г-1 (літера Г), площею 1707, 80 кв.м.; виробничий корпус Д-1 (літера Д), площею 1373, 9 кв.м.

Предмет іпотеки належав Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на майновий комплекс (серія НОМЕР_1) від 18.10.2002 року, видане Головним управлінням комунальної власності м. Києва на підставі Наказу про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна від 18.10.2002 року № 816 В.

Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці площею 23 479, 79 кв.м, яка надана в користування згідно Рішень Київської міської адміністрації від: 27.04.2000 № 104/825, 12.02.2004 № 63/1273, Акту на право постійного користування землею від 15.09.1967 року (пункт 2.5. Іпотечного договору).

Пунктом 2.7. Іпотечного договору визначено, що на момент укладання Іпотечного договору іпотека, яка надається Іпотекодержателю, є наступною, оскільки нежилі приміщення перебувають в іпотеці у ВАТ Райффайзен Банк Аваль (правонаступник АППБ АВАЛЬ , в особі Київської регіональної дирекції, попередній Іпотекодержатель) за Іпотечним договором № 01/02-01/03-480 від 25.06.2005 року. Іпотечний договір укладається за письмовою згодою попереднього Іпотекодержателя (лист № 09- 07/01/09/4948 від 18.07.2007 року).

24 червня 2008 року між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем було укладено Договір № 1 про внесення змін до Іпотечного договору у зв'язку з укладанням сторонами Кредитного договору № 420 від 29 листопада 2005 р., додаткового договору № 3 від 24.06.2008 р. до цього кредитного договору, яким, зокрема, сторони кредитного договору домовились збільшити ліміт заборгованості за мультивалютною кредитною лінією до загального розміру 7 000 000 гривень, продовжили строк користування коштами кредиту до 09.06.2011 року, здійснили переоцінку предмету іпотеки.

Вищевказаним Договором № 1 сторони змінили пункт 1.1. Іпотечного договору та визначили, що Іпотекодавець як боржник за Основним зобов'язанням передає, а Іпотекодержатель приймає у іпотеку (забезпечення виконання зобов'язань нерухомим майном) предмет іпотеки, визначений розділом 2 Іпотечного договору, на забезпечення наступних зобов'язань позичальника, що випливають із кредитного договору від 29 листопада 2005 р. № 420 (додаткового договору № 1 від 19.07.2007, додаткового договору № 2 від 18.04.2008, додаткового договору № 3 від 24.06.2008 до нього), який укладено між Закритим акціонерним товариством Сведбанк Інвест та Відкритим акціонерним товариством Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу , та згідно з яким кредитодавець надає позичальнику право користуватися мультивалютною кредитною лінією (кредитними траншами) у гривнях та/або доларах США та/або євро, що надаються кредитодавцем для цілей поповнення обігових коштів, реструктуризація заборгованості, що виникла раніше, придбання необоротних активів, в межах кредитної лінії, що відновлюється, з загальним лімітом заборгованості 7 000 000, 00 грн. під проценти на строк до 09.06.2011 року включно.

14 серпня 2013 року між позивачем (Покупець) та Публічним акціонерним товариством ОМЕГА БАНК (Продавець), укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги № 5, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., зареєстрований в реєстрі за № 2035, відповідно до умов якого Продавець погоджується продати (відступити) права вимоги та передати їх Покупцю, а Покупець погоджується купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну.

На підставі вищевказаного Договору до позивача перейшли права вимоги за Кредитним договором № 420 від 29.11.2005 та Іпотечним Договором № 420/ІП-1 від 19.07.2007.

05 лютого 2015 року між позивачем (Заставодавець) та ТОВ АС-НАФТОГАЗРЕСУРС (Заставодержатель) було укладено Договір застави майнових прав, предметом якого є майнові права за кредитними договорами, що укладені між Заставодавцем і юридичними особами (далі - Боржники), що є його невід'ємною частиною (надалі всі вищезазначені кредитні договори та генеральні кредитні договори, договори про відкриття кредитної лінії, договори про кредитування, чи інша назва договору про надання кредитних коштів на умовах повернення, платності, строковості, забезпеченості та цільового характеру використання разом та/або окремо іменуються - Кредитний договір). Станом на 05.02.2015 заборгованість за Кредитними договорами становить 96 380 916, 83 грн., в т.ч. за Кредитним договором № 420 від 29.11.2005 - 9 745 372, 66 грн. Зобов'язання, що випливають з укладених Кредитних договорів, забезпечуються договорами застави, іпотеки, поруки тощо, перелік яких наведений у Акті прийому-передачі, що буде укладений сторонами цього Договору протягом одного робочого дня після укладення цього Договору.

В подальшому, 12 лютого 2015 року між позивачем (Заставодавець) та відповідачем (Заставодержатель) було укладено Договір застави майнових прав, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. за реєстровим № 236 (далі - Договір застави), предметом якого є майнові права за кредитними договорами, що укладені між заставодавцем і юридичними особами (далі - Боржники), що є його невід'ємною частиною (надалі всі вищезазначені кредитні договори та генеральні кредитні договори, договори про відкриття кредитної лінії, договори про кредитування, чи інша назва договору про надання кредитних коштів на умовах повернення, платності, строковості, забезпеченості та цільового характеру використання разом та/або окремо іменуються - Кредитний договір). Заборгованість за Кредитними договорами становить 96 380 916, 83 грн., в тому числі за Кредитним договором № 420 від 29.11.2005 - 9 745 372, 66 грн. Зобов'язання, що випливають з укладених Кредитних договорів, забезпечуються договорами застави, іпотеки, поруки тощо, перелік яких наведений у Акті прийому-передачі, що буде укладений сторонами цього Договору протягом одного робочого дня після укладення цього Договору.

02 березня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України № 150 Про віднесення публічного акціонерного товариства Дельта Банк до категорії неплатоспроможних , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року за № 51 Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві Дельта Банк , згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у AT Дельта Банк . Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ Дельта Банк призначено Кадирова Владислава Володимировича.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 71 від 08.04.2015 року тимчасову адміністрацію в АТ Дельта Банк запроваджено на шість місяців з 03 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 147 від 03.08.2015 року строк здійснення тимчасової адміністрації у АТ Дельта Банк продовжено по 02 жовтня 2015 року включно.

Постановою НБУ № 664 від 02.10.2015 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано AT Дельта Банк .

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 181 від 02.10.2015 року розпочата процедура ліквідації АТ Дельта Банк з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 619 від 20.02.2017 року розпочата процедура ліквідації AT Дельта Банк з 05 жовтня 2017 року по 04 жовтня 2019 року включно.

Реалізовуючи надані Законом повноваження, Протоколом Комісії з перевірки правочинів № 5 від 18.05.2015 року, затвердженим Уповноваженою особою на здійснення тимчасової адміністрації в AT Дельта Банк Кадировим В.В., було виявлено нікчемний правочин (у розумінні пунктів 1, 2, 3 ч. 3. ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ) - Договір застави майнових прав від 12.02.2015р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. за реєстровим № 236, укладений між AT Дельта Банк та ПАТ Авант-Банк .

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

Пунктом 16 статті 2 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 статті 2 Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Таким чином, з моменту введення тимчасової адміністрації до AT Дельта Банк підлягає застосуванню спеціальний нормативно-правовий акт Закон України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , який має пріоритет відносно інших законодавчих актів України в правовідносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних і осіб та абз. 3 п. 1.18 глави 1 розділу ІІІ Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку , затвердженим Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 року № 2 Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку, а ч. 2 ст. 38 Закону передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Виконуючи обов'язки та здійснюючи повноваження Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT Дельта Банк на підставі наказу № 67 від 11.03.2015 було створено Комісію з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями.

В ході роботи вищевказаної Комісії було виявлено нікчемний правочин (у розумінні ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ) Договір застави майнових прав, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 236, укладений між ПАТ Дельта Банк та ПАТ Авант-Банк , про що складено Протокол № 5 від 18.05.2015, затверджений Уповноваженою особою на здійснення тимчасової адміністрації в AT Дельта Банк Кадировим В.В.

У зв'язку з виявленням ознак нікчемності такого правочину на підставі статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , вважаючи, що зазначений вище правочин вчинений із порушенням вимог чинного законодавства, позивач звернувся до господарського суду міста Києва із позовом про визнання недійсним Договору застави майнових прав від 12.02.2015.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.06.2016 у справі № 910/1208/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 08.12.2016, визнано недійсним договір застави майнових прав від 12.02.2015, укладений між ПАТ "Авант-Банк" і ПАТ "Дельта Банк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. за № 236.

Предметом даного позову є застосування наслідків недійсності договору застави майнових прав від 12.02.2015, укладеного між ПАТ "Авант-Банк" і ПАТ "Дельта Банк", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. за № 236.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України Про судоустрій і статус суддів кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Частинами 1 та 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Положеннями частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України).

Реалізуючи передбачене вищевказаними приписами чинного законодавства право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Як зазначалось судом вище, рішенням господарського суду міста Києва від 02.06.2016 у справі № 910/1208/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 08.12.2016, визнано недійсним договір застави майнових прав від 12.02.2015, укладений між ПАТ "Авант-Банк" і ПАТ "Дельта Банк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. за № 236.

Таким чином, означене судове рішення набуло статусу остаточного.

Законом України № 475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, а відтак в силу статті 9 Конституції України вона є частиною національного законодавства України.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Аналогічні положення визначені у статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини .

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v Ukraine no 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v Ukraine 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007).

Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їх рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа "Брумареску проти Румунії", п. 61).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу геs judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акту, який вступив в законну силу.

Таким чином, встановлені господарським судом у справі № 910/1208/16 обставини недійсності Договору застави майнових прав від 12.02.2015 в силу приписів частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України є преюдиційними та не потребують доведення у даній справі.

Частина 1 статті 236 Цивільного кодексу України передбачає, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (частина 1 статті 216 Цивільного кодексу України).

З огляду на вищевикладене, визнання недійсним у судовому порядку Договору застави майнових прав від 12.02.2015, укладеного між ПАТ Авант-Банк і ПАТ Дельта Банк , призводить до відновлення за позивачем статусу іпотекодержателя за Іпотечним договором № 420/ІП-1 від 19.07.2007 року, укладеного між ЗАТ ТАС-ІНВЕСТБАНК та ПАТ Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу .

Разом з цим, надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Так, звертаючись до суду з даним позовом позивач посилається на частину 1 статті 216 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Аналогічні положення містяться у статті 208 Господарського кодексу України.

Слово реституція походить від латинського restituere , що в перекладі означає - відновлювати, відшкодовувати, впорядковувати .

Стаття 216 Цивільного кодексу України формує загальне правило, відповідно до якого недійсний правочин не спричиняє юридичних наслідків для сторін, чи то будь-яких інших осіб, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, тобто, застосування реституції, яка полягає в тому, що кожна сторона недійсного правочину має повернути іншій стороні все, що вона одержала на виконання такого правочину. Таким чином, наведена стаття встановлює, що основним наслідком недійсності правочину за ЦК України, є двостороння реституція.

Тобто, за змістом статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Способами захисту прав при цьому є двостороння реституція або, у разі її неможливості, - відшкодування вартості того, що одержано (частина 1), відшкодування заподіяних збитків та моральної шкоди (частина 2).

Одностороння реституція чинним законодавством не передбачена. Правовими наслідками недійсності правочину є двостороння реституція - у разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за умовами, дійсними на момент відшкодування.

Отже, застосування зазначених правових наслідків засвідчує факт повернення сторін у первісний стан. Реституцію цілком можна вважати окремим способом захисту цивільних прав, які порушуються у зв'язку з недійсністю правочину, оскільки у статті 16 ЦК України немає вичерпного переліку способів захисту цивільних прав. Перелік наслідків недійсності правочинів не є вичерпним, а заінтересована особа має право заявити будь-яку вимогу про застосування наслідків такого правочину, виходячи із принципу відновлення її порушених прав та охоронюваних законом інтересів. Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити відновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Згідно з пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 Цивільного кодексу України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Статтею 190 Цивільного кодексу України передбачено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України Про іпотеку іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (стаття 3 Закону України Про іпотеку ).

Таким чином, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов'язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов'язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов'язань або зменшити їх.

Забезпечувальне зобов'язання (взаємні права та обов'язки) виникає між іпотекодержателем (кредитором за основним зобов'язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов'язанням).

Виконання забезпечувального зобов'язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов'язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого преважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Таким чином, оскільки укладений між позивачем та відповідачем Договір застави майнових прав від 12.02.2015 було визнано недійсним в судовому порядку, за позивачем відновлюється статус іпотекодержателя за Іпотечним договором № 420/ІП-1 від 19.07.2007 року, укладеним між ЗАТ ТАС-Інвестбанк та ПАТ Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. за реєстровим № 3839, в реєстрі нотаріальних дій з приводу нерухомого майна, а саме: майновий комплекс, загальною площею 7976, 60 кв.м., який розташований у АДРЕСА_1, до складу майнового комплексу входить: виробничий корпус В-3 (літера В), площею 4591, 90 кв.м; виробничий комплекс корпус Г-1 (літера Г), площею 1707, 80 кв.м.; виробничий корпус Д-1 (літера Д), площею 1373, 9 кв.м., оскільки забезпечене даним Іпотечним договором дійсне зобов'язання до теперішнього часу невиконане.

Що стосується заявлених позовних вимог про скасування державної реєстрації (номер запису про іпотеку: НОМЕР_3 щодо заміни іпотекодержателя на Публічне акціонерне товариство Авант-Банк та відмітки про погашення іпотеки за іпотечним договором № 420/ІП-1 від 19.07.2007 року, укладеним між ЗАТ ТАС-Інвестбанк (правонаступником якого є ПАТ Омега Банк ) та ПАТ Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. за реєстровим № 3839, в реєстрі нотаріальних дій з приводу нерухомого майна, а саме: майновий комплекс, загальною площею 7976, 60 кв.м., якай розташований у АДРЕСА_1, до складу майнового комплексу входить: виробничий корпус В-3 (літера В), площею 4591, 90 кв.м; виробничий комплекс корпус Г-1 (літера Г), площею 1707, 80 кв.м.; виробничий корпус Д-1 (літера Д), площею 1373, 9 кв.м.; а також про поновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень реєстраційний номер іпотеки: НОМЕР_2 (дата та час реєстрації 27.08.2007 13:59:21) на підтвердження вчинення державної реєстрації іпотеки нерухомого майна, а саме: нерухомого майна (будівлі та споруди), загальною площею 7976, 60 кв.м., який розташований у АДРЕСА_1, до складу майнового комплексу входить: виробничий корпус В-3 (літера В), площею 4591, 90 кв.м; виробничий комплекс корпус Г-1 (літера Г), площею 1707, 80 кв.м.; виробничий корпус Д-1 (літера Д), площею 1373, 9 кв.м. за іпотекодержателем Публічним акціонерним товариством Дельта Банк з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек, суд зазначає наступне.

За приписами статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України Про міжнародні договори України та статті 3 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.

Згідно з положеннями статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Право доступу до правосуддя є одним із фундаментальних прав, гарантованих, зокрема, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні у справі "Пантелеєнко проти України" Європейським судом з прав людини зазначено, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так самовстановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними (рішення Європейського cуду з прав людини у справі "Дорани проти Ірландії").

Тобто, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п. 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно з частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частинами 1, 3 статті 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 9 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Як вказувалось вище, частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Якщо правочин скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків.

Таким чином, вимоги позивача про поновлення запису про реєстрацію іпотеки за Іпотекодержателем - ПАТ "Дельта Банк" та скасування державної реєстрації іпотеки обтяжувача ПАТ Авант-Банк в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є похідними від вимоги позивача про визнання його Іпотекодержателем за Іпотечним договором.

При цьому, їх розгляд нерозривно пов'язаний із попередньою вимогою та оцінка зазначеним вимогам позивача не може здійснюватись без урахування вимоги ПАТ "Дельта Банк" про визнання його Іпотекодержателем за Іпотечним договором, позаяк їх результат розгляду безпосередньо залежить від результату вимог про визнання позивача Іпотекодержателем за Іпотечним договором.

Тобто зазначені вимоги позивача є додатковими вимогами спрямованими на ефективне комплексне відновлення порушених прав позивача як Іпотекодержателя за Іпотечним договором.

В той же час надання оцінки спірним правовідносинам сторін з урахуванням лише вимог позивача про визнання його Іпотекодержателем за Іпотечним договором є таким, що не забезпечує ефективне відновлення прав останнього та спричинить за своїм наслідком вжиття ПАТ "Дельта Банк" додаткових заходів направлених на відновлення його порушених прав за Іпотечним договором належних йому згідно договору купівлі-продажу прав вимоги від 14.08.2013, який є чинним та не визнаний у встановленому законом порядку недійсним.

З огляду на вищевикладене, враховуючи визнання укладеного між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Публічним акціонерним товариством "Авант-Банк" Договору застави майнових прав від 12.02.2015 недійсним, вимоги позивача про скасування державної реєстрації (номер запису про іпотеку: НОМЕР_3 щодо заміни іпотекодержателя на Публічне акціонерне товариство Авант-Банк та відмітки про погашення іпотеки за іпотечним договором № 420/ІП-1 від 19.07.2007 року, укладеним між ЗАТ ТАС-Інвестбанк (правонаступником якого є ПАТ Омега Банк ) та ПАТ Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. за реєстровим № 3839, в реєстрі нотаріальних дій з приводу нерухомого майна, а саме: майновий комплекс, загальною площею 7976, 60 кв.м., якай розташований у АДРЕСА_1, до складу майнового комплексу входить: виробничий корпус В-3 (літера В), площею 4591, 90 кв.м; виробничий комплекс корпус Г-1 (літера Г), площею 1707, 80 кв.м.; виробничий корпус Д-1 (літера Д), площею 1373, 9 кв.м.; а також про поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень реєстраційний номер іпотеки: НОМЕР_2 (дата та час реєстрації 27.08.2007 13:59:21) на підтвердження вчинення державної реєстрації іпотеки нерухомого майна, а саме: нерухомого майна (будівлі та споруди), загальною площею 7976, 60 кв.м., який розташований у АДРЕСА_1, до складу майнового комплексу входить: виробничий корпус В-3 (літера В), площею 4591, 90 кв.м; виробничий комплекс корпус Г-1 (літера Г), площею 1707, 80 кв.м.; виробничий корпус Д-1 (літера Д), площею 1373, 9 кв.м. за іпотекодержателем Публічним акціонерним товариством Дельта Банк з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек, є обґрунтованими та підлягають задоволенню судом як такі, що забезпечують ефективне поновлення прав позивача як Іпотекодаавця в цілому, що відповідає принципу верховенства права та узгоджується із метою та завданнями господарського судочинства визначеними частиною 1 статті 2, частиною 3 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, головним з яких є ефективний захист та відновлення порушених прав особи яка звернулась за їх захистом до суду.

При цьому слід зауважити, що постановлення судом рішення про визнання недійсним Договору застави майнових прав від 12.02.2015 р. укладеного між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Публічним акціонерним товариством "Авант-Банк" і набуття таким судовим рішенням законної сили, свідчить про те, що права позивача як Іпотекодержателя за договором залишаються чинними з моменту його первинної реєстрації в держреєстрі іпотек з огляду на положення частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України відповідно до якої нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

З урахуванням приписів частини 1 статті 216, частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України перехід права майнової вимоги відповідача до ТОВ Фінансова компанія Марко Поло , звернення останнім стягнення на предмет іпотеки та подальшу його передачу до статутного капіталу третьої особи-3, судом оцінюється критично, оскільки відповідач здійснив таке відчуження на підставі Договору застави майнових прав від 12.02.2015, який було визнано недійсним в судовому порядку, а отже він не створив для його сторін юридичних наслідків.

Також, суд не погоджується з аргументами третьої особи-3 стосовно того, що звертаючись до суду з даним позовом позивач намагається у непередбачений чинним законодавством спосіб позбавити його права власності на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за Іпотечним договором, оскільки жодних вимог стосовно набуття права власності на зазначене нерухоме майно позивачем не заявлялось, а, як зазначалось судом вище, даний позов спрямований виключно на відновлення порушеного права позивача як іпотекожержателя за Іпотечним договором.

При цьому, жодних зазначених у письмових поясненнях доказів стосовно набуття третьою особою-3 права власності на нерухоме майно, матеріали справи не містять.

Аргументи третьої особи-6 спростовуються вищевикладеними висновками суду, у зв'язку з чим до уваги не приймаються.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", №49684/99, п. 30, від 27.09.2001).

Разом з цим, суд зазначає, що частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, у зв'язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин суд вважає заявлені позивачем вимоги обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Дельта Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію АТ Дельта Банк Кадирова В.В. до Публічного акціонерного товариства Авант-Банк про застосування наслідків недійсності Договору застави майнових прав від 12.02.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. за № 236 шляхом відновлення становища, яке не існувало до порушення прав задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати Публічне акціонерне товариство Дельта Банк (01133, місто Київ, вулиця Щорса, будинок 36-Б; код ЄДРПОУ 34047020) іпотекодержателем за Іпотечним договором № 420/ІП-1 від 19.07.2007 року, укладеним між ЗАТ ТАС-Інвестбанк (правонаступником якого є ПАТ Омега Банк ) (код ЄДРПОУ 19356840) та ПАТ Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу , (код ЄДРПОУ 14307340), посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. за реєстровим № 3839, в реєстрі нотаріальних дій з приводу нерухомого майна, а саме: майновий комплекс, загальною площею 7976, 60 кв.м., який розташований у АДРЕСА_1, до складу майнового комплексу входить: виробничий корпус В-3 (літера В), площею 4591, 90 кв.м; виробничий комплекс корпус Г-1 (літера Г), площею 1707, 80 кв.м.; виробничий корпус Д-1 (літера Д), площею 1373, 9 кв.м.;

3. Скасувати державну реєстрацію (номер запису про іпотеку: НОМЕР_3 щодо заміни іпотекодержателя на Публічне акціонерне товариство Авант-Банк та відмітку про погашення іпотеки за іпотечним договором № 420/ІП-1 від 19.07.2007 року, укладеним між ЗАТ ТАС-Інвестбанк (правонаступником якого є ПАТ Омега Банк ) (код ЄДРПОУ 19356840) та ПАТ Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу (код ЄДРПОУ 14307340), посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. за реєстровим № 3839, в реєстрі нотаріальних дій з приводу нерухомого майна, а саме: майновий комплекс, загальною площею 7976, 60 кв.м., якай розташований у АДРЕСА_1, до складу майнового комплексу входить: виробничий корпус В-3 (літера В), площею 4591, 90 кв.м; виробничий комплекс корпус Г-1 (літера Г), площею 1707, 80 кв.м.; виробничий корпус Д-1 (літера Д), площею 1373, 9 кв.м.

4. Поновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень реєстраційний номер іпотеки: НОМЕР_2 (дата та час реєстрації 27.08.2007 13:59:21) на підтвердження вчинення державної реєстрації іпотеки нерухомого майна, а саме: нерухомого майна (будівлі та споруди), загальною площею 7976, 60 кв.м., який розташований у АДРЕСА_1, до складу майнового комплексу входить: виробничий корпус В-3 (літера В), площею 4591, 90 кв.м; виробничий комплекс корпус Г-1 (літера Г), площею 1707, 80 кв.м.; виробничий корпус Д-1 (літера Д), площею 1373, 9 кв.м. за іпотекодержателем Публічним акціонерним товариством Дельта Банк (01133, місто Київ, вулиця Щорса, будинок 36-Б; код ЄДРПОУ 34047020) з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Авант Банк (03110, місто Київ, вулиця Івана Клименка, будинок 23, код ЄДРПОУ 36406512) на користь Публічного акціонерного товариства Дельта Банк (01133, місто Київ, вулиця Щорса, будинок 36-Б; код ЄДРПОУ 34047020) витрати на оплату судового збору у розмірі 5 286 (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 00 коп.

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

7. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

9. Згідно з підпунктом 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено та підписано 10.01.2019 року.

Суддя М.Є. Літвінова

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення20.12.2018
Оприлюднено11.01.2019
Номер документу79111692
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/1922/18

Постанова від 06.08.2019

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Зуєв В.А.

Ухвала від 11.07.2019

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Зуєв В.А.

Ухвала від 13.06.2019

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Зуєв В.А.

Ухвала від 18.04.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Агрикова О.В.

Ухвала від 11.04.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Агрикова О.В.

Постанова від 28.03.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Агрикова О.В.

Ухвала від 04.03.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Агрикова О.В.

Ухвала від 27.02.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Агрикова О.В.

Ухвала від 18.02.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Агрикова О.В.

Рішення від 20.12.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Літвінова М.Є.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні