Ухвала

від 10.01.2019 по справі 200/10019/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

10 січня 2019 р. Справа №200/10019/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Голуб В.А.,

при секретарі - Прокопчук Я.М.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача- Іллінівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області - ОСОБА_2,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача-Іваненка С.І.,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача-Фостик О.М.,

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника ОСОБА_3 сільської ради Костянтинівського району Донецької області про виключення зі складу учасників справи представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 по справі за позовом ОСОБА_5 до Костянтинівської районної ради Донецької області, ОСОБА_3 сільської ради Костянтинівського району Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача-Фостик ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування рішення Костянтинівської районної ради Донецької області від 19.08.2016 року № VII/10-148 та рішення ОСОБА_3 сільської ради Костянтинівського району Донецької області від 05.06.2018 року № І/24-22,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівської районної ради Донецької області, ОСОБА_3 сільської ради Костянтинівського району Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування рішення Костянтинівської районної ради Донецької області від 19.08.2016 року № VII/10-148 та рішення ОСОБА_3 сільської ради Костянтинівського району Донецької області від 05.06.2018 року № І/24-22 (з урахуванням уточнених позовних вимог).

Ухвалою суду від 07.11.2018 року залучено ОСОБА_4 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача по адміністративній справі №200/10019/18-а.

У підготовчому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Костянтинівського району Донецької області заявив клопотання про виключення зі складу учасників справи представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 ОСОБА_7 ОСОБА_8.

Представник позивача та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача-Фостик О.М., та її представник заперечували проти задоволення вказаного клопотання.

Проаналізувавши матеріали адміністративної справи та норми чинного законодавства, суд вважає клопотання представника ОСОБА_3 сільської ради Костянтинівського району Донецької області про виключення зі складу учасників справи представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4,- ОСОБА_9, таким що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

У пункті 6 Рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України зазначається, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.

30 вересня 2016 року набрав чинності ОСОБА_10 України Про внесення змін до ОСОБА_11 України (щодо правосуддя) , яким внесено зміни до ОСОБА_11 України, та доповнено ОСОБА_10 окремими статтями.

За статтею 59 ОСОБА_11 України (в редакції цього Закону) кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Також ОСОБА_11 України було доповнено статтею 131-2, за частинами першою, третьою та четвертою якої для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура та виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення; законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Підпунктом 11 пункту 16-11 розділу ХV Перехідні положення ОСОБА_11 України, передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 цієї ОСОБА_11 виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України Про внесення змін до ОСОБА_11 України (щодо правосуддя) , здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Суд звертає увагу, що вказаний ОСОБА_10 набрав законної сили 30 вересня 2016 року, в свою чергу провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до Костянтинівської районної ради Донецької області, ОСОБА_3 сільської ради Костянтинівського району Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача-Фостик ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування рішення Костянтинівської районної ради Донецької області від 19.08.2016 року № VII/10-148 та рішення ОСОБА_3 сільської ради Костянтинівського району Донецької області від 05.06.2018 року № І/24-22 розпочато 16.10.2018 року, відповідно до ухвали суду про відкриття провадження у справі.

За частиною першою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) суд вирішує справи відповідно до ОСОБА_11 та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 8 ОСОБА_11 України ОСОБА_11 має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_11 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_11 України є нормами прямої дії.

Судові рішення мають ґрунтуватися на ОСОБА_11 України, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Суд безпосередньо застосовує ОСОБА_11 України, якщо зі змісту норм ОСОБА_11 не випливає необхідності додаткової регламентації її положень законом або якщо закон, який був чинним до введення в дію ОСОБА_11 чи прийнятий після цього, суперечить їй. Якщо зі змісту конституційної норми випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом, суд при розгляді справи повинен застосувати тільки той закон, який ґрунтується на ОСОБА_11 і не суперечить їй.

За змістом статті 131-2 ОСОБА_11 України необхідність її додаткової регламентації законом передбачена частиною четвертою цієї статті щодо встановлення винятків представництва в суді адвокатами, зокрема, визначення поняття малозначних спорів.

Суд звертає увагу, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Разом з тим, визначення малозначності справи є оціночним поняттям.Так, на думку суду, справа за позовом ОСОБА_5 до Костянтинівської районної ради Донецької області, ОСОБА_3 сільської ради Костянтинівського району Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача-Фостик ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування рішення Костянтинівської районної ради Донецької області від 19.08.2016 року № VII/10-148 та рішення ОСОБА_3 сільської ради Костянтинівського району Донецької області від 05.06.2018 року № І/24-22 не є справою незначної складності.

Суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України № 13-рп/2000 від 16 листопада 2000 року у справі про право вільного вибору захисника при представництві та здійснення захисту за кримінально-процесуальним законодавством були офіційно розтлумачені чинні на той час положення частини першої статті 59 ОСОБА_11 України про те, що кожен є вільним у виборі захисника своїх прав, як конституційне право підозрюваного, обвинуваченого і підсудного при захисті від обвинувачення, а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою отримання правової допомоги вибрати захисником своїх прав особу, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Однак з набранням чинності 30 вересня 2016 року Законом України Про внесення змін до ОСОБА_11 України (щодо правосуддя) попередню редакцію статті 59 ОСОБА_11 України змінено; за змістом чинної редакції статті 59 ОСОБА_11 України передбачено право особи на професійну правничу допомогу, надання її у визначених законом випадках безоплатно та вільний вибір захисника своїх прав.

За статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За змістом підпункту с пункту 3 статті 6 Конвенції кожен обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше право, зокрема, захищати себе особисто чи використовувати допомогу захисника, обраного на власний розсуд.

Разом з тим у справі Ейрі проти Ірландії ( Airey v. Ireland ) Європейський суд з прав людини вказав, що хоча підпункт с пункту 3 статті 6 Конвенції стосується тільки кримінального процесу, однак незважаючи на відсутність подібного положення щодо провадження у цивільних справах, пункт 1 статті 6 може в деяких випадках зобов'язати державу надати адвокатську допомогу, якщо без такої допомоги неможливо забезпечити практичної реалізації права на судовий розгляд, якщо юридичне представництво надається в обов'язковому порядку, як це передбачено внутрішнім законодавством деяких Договірних Сторін стосовно різних видів судового спору, чи з огляду на складність процедури або справи (пункт 26).

При цьому у справі Загородній проти України ( Zagorodniy v. Ukraine ) Європейський суд з прав людини вказує, що: певна юридична кваліфікація може вимагатись для забезпечення ефективного захисту особи… та безперешкодного функціонування системи правосуддя (пункт 53 Рішення), і саме інтереси правосуддя можуть бути виправданням обмеження права на вибір захисника (пункт 54 цього ж Рішення).

За висновками Суду таке обмеження права на вільний вибір захисника само по собі не порушує питання за підпунктом c пункту 3 статті 6 Конвенції, оскільки певна юридична кваліфікація може вимагатись для забезпечення ефективного захисту особи (рішення від 20 січня 2005 року у справі Майзіт проти Росії , заява №63378/00, пункт 68) та безперешкодного функціонування системи правосуддя (рішення у справі Мефтах та інші проти Франції , заяви № 32911/96, 35237/97 та 34595/97, пункт 45).

У рішенні від 30 травня 2013 року у справі ОСОБА_12 проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (див. рішення від 28 травня 1985 року у справі Ешингдейн проти Сполученого Королівства (Ashingdane v. the United Kingdom), п. 57, Series A № 93). Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду. Попри те, що остаточне рішення щодо дотримання вимог Конвенції належить Суду, він не повинен підміняти оцінку, зроблену національними органами, будь-якою іншою оцінкою того, що має бути найкращою стратегією у цій сфері. Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або у такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються, та ціллю, якої прагнуть досягти (див. там же; див. також серед багатьох інших джерел рішення у справі Кордова проти Італії (№1) (Cordova v. Italy (no. 1)), заява № 40877/98, п. 54, ECHR 2003-I та повторення відповідних принципів у рішенні від 21 вересня 1994 року у справі Фаєд проти Сполученого Королівства (Fayed v. the United Kingdom), п. 65, Series A № 294-B).

Суд зазначає, що чітка та передбачувана вимога статті 131-2 ОСОБА_11 України щодо належного представництва особи в суді є складовою частиною забезпечення ефективного захисту процесуальних прав кваліфікованою особою, функціонування системи правосуддя, відповідає гарантованому статтею 59 ОСОБА_11 України праву на професійну правничу допомогу.

Наведені положення не порушують суть права на доступ до правосуддя, не позбавляють осіб їх права на самопредставництво.

Аналогічний правовий висновок викладено у Постанові ОСОБА_13 Верховного Суду від 13 березня 2018 року по справі № 914/2772/16 (провадження № 12-1гс18).

Судом встановлено, що ОСОБА_9 не має свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, про що наявні відомості у Єдиному реєстрі адвокатів України та не заперечується представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4. Отже, ОСОБА_9 не має права представляти інтереси у судах першої інстанції з 01.01.2019 року.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника відповідача-Іллінівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області та виключити зі складу учасників справи представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 -ОСОБА_9.

Керуючись ст. 131-2 ОСОБА_11 України, Пп.11 п.16-1 розділу ХV «Перехідні положення» ОСОБА_11 України, ст.ст. 42,57,59,180, 256, 294КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_3 сільської ради Костянтинівського району Донецької області про виключення зі складу учасників справи представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 -ОСОБА_9 по справі за позовом ОСОБА_5 до Костянтинівської районної ради Донецької області, ОСОБА_3 сільської ради Костянтинівського району Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача-Фостик ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування рішення Костянтинівської районної ради Донецької області від 19.08.2016 року № VII/10-148 та рішення ОСОБА_3 сільської ради Костянтинівського району Донецької області від 05.06.2018 року № І/24-22,- задовольнити.

Виключити представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 -ОСОБА_9 зі складу учасників справи.

Повний текст ухвали складено 11 січня 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя Голуб В.А.