Ухвала

від 10.01.2019 по справі 1-257/10

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року м. Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , заявника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

В провадження Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області 26.12.2018 року надійшло клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна, а саме квартири АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні заявник ОСОБА_4 підтримав своє клопотання в повному обсязі, просив його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання та скасування арешту майна, оскільки на сьогоднішній день вже відпала у цьому необхідність.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши долучені заявником до клопотання докази, а також частково матеріали кримінальної справи 1-257/10 та цивільної справи 233/2227/13-ц, судом встановлено наступне.

За вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 23.12.2010 року ОСОБА_4 було засуджено за ст.ст. 175 ч. 1, 191 ч. 5, 364 ч. 2, 366 ч. 2, 209 ч. 2, 222 ч. 2, 70 КК України до 8 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчою діяльністю на строк 3 роки з конфіскацією всього майна, яке належить засудженому.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

Відповідно до ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.02.2013 року вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 23.12.2010 року в частині засудження ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України скасовано на підставі п. 2 ст. 6 КПК України (в ред. 1960 року), справу в цій частині закрито. Перекваліфіковано дії ОСОБА_4 з ч. 2 на ч. 1 ст. 366 КК України і призначено йому за цим законом покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 рік та на підставі ст. 49 та ч. 5 ст. 74 КК України звільнено його від цього покарання. Цей же вирок в частині призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 222 КК України змінено, призначено йому за цим законом штраф у розмірі 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 102000 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 рік. Вважати ОСОБА_4 засудженим за ч. 1 ст. 175 КК України до 1 року позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 рік. На підставі ст 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 2 роки і штрафу у розмірі 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 102000 грн., який згідно з ч. 3 ст. 72 КК України виконувати самостійно. Цей же вирок в частині розв`язання цивільного позову Костянтинівської філії АКІБ «Промінвестбанк» та залишення без розгляду позову Костянтинівської ОДПІ скасовано, а справу в зазначеній частині направлено на новий розгляд в порядку цивільного судочинства. В решті вирок залишено без змін.

Відповідно до ухвали Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 23.05.2014 року ОСОБА_4 звільнено від покарання, призначеного ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.02.2013 року на підставі п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Відповідно до рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11.03.2014 року в задоволенні позовних вимог АК Промислово-інвестиційний банк в особі Філії «Відділення «Промінвестбанку в м. Костянтинівка Донецької області та Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди відмовлено в повному обсязі.

Відповідно до ухвали апеляційного суду Донецької області від 08.05.2014 року рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11.03.2014 року залишено без змін.

Відповідно до ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.08.2014 року рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11.03.2014 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 08.05.2014 року залишено без змін.

Також встановлено, що відповідно до постанови старшого слідчого Костянтинівської міжрайонної прокуратури ОСОБА_5 від 14.04.2010 року по кримінальній справі №38-29418 з метою забезпечення цивільного позову Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Костянтинівка Донецької області» до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди накладено арешт на майно цивільного відповідача, в тому числі на квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформаційної довідки з Державних реєстрів щодо нерухомого майна №118676566 від 28.03.2018 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 по частці за кожним на підставі свідоцтва про право власності б/н від 23.12.1998 року, виданого відділом по приватизації при ВРЖО. Також в довідці містить інформація про реєстрацію обтяження зазначеної квартири арешту нерухомого майна на підставі постанови слідчого Костянтинівської міжрайонної прокуратури ОСОБА_5 від 14.04.2010 року по кримінальній справі №38-29418.

Відповідно п. 8 ч. 1 ст. 324 КПК України (в ред. 1960 року, тобто станом на день ухвалення вироку Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 23.12.2010 року) постановляючи вирок суд повинен вирішити, в тому числі, питання щодо долі майна, описаного для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна.

Однак, жодний суд, який розглядав кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4 та цивільну справу, в якій він був відповідачем, при ухваленні остаточного рішення не вирішив долю майна, яким було забезпечено цивільний позов.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що у задоволенні цивільного позову позовних вимог АК Промислово-інвестиційний банк в особі Філії «Відділення «Промінвестбанку в м. Костянтинівка Донецької області до ОСОБА_4 відповідно до рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11.03.2014 року відмовлено, і зазначене рішення набрало законної сили 27.08.2014 року, необхідність в забезпеченні цивільного позову та виконання рішення суду відпала.

Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що вимоги заявника ОСОБА_4 про скасування арешту майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню, оскільки існування зазначеного обтяження значним чином порушує права власників квартири на вільне розпорядження своїм майном.

Керуючись ст.ст. 324 КПК України (в ред. 1960 року), 174, 539 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_4 задовольнити.

Скасувати арешт майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , накладений на підставі постанови старшого слідчого Костянтинівської міжрайонної прокуратури ОСОБА_5 від 14 квітня 2010 року по кримінальній справі 38-29418.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1