Ухвала

від 03.03.2020 по справі 1-257/10

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 Справа № 1-257/10

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про зняття судимості, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про зняття судимості, в якому просить зняти судимість за вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 23 грудня 2010 року з ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 175, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366, ст. 70 КК України, мотивуючи свої вимоги тим, що Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ справу в частині ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 209 КК України закрито, з ч. 2 ст. 366 КК України його дії перекваліфіковані на частину 1 та звільнено від покарання, штраф за ч. 2 ст. 222 сплачено 13 січня 2014 року.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_3 просив задовольнити клопотання та зняти з нього судимість.

Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що клопотання про зняття судимості необхідно залишити без розгляду з огляду на наступне.

Ст.538КПК України визначено, що після відбуття покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі суд, який ухвалив вирок, має право розглянути питання про зняття судимості з цієї особи за її клопотанням.

Відповідно до положень частини 1 статті 539КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Потерпілий та інші особи мають право звернутися до суду з клопотання про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов`язків чи законних інтересів.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 539 КПК України передбачено, що клопотання про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку подається до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених зокрема 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.

У судовому засіданні встановлено, що вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 23 грудня 2010 року ОСОБА_3 визнано винним за ч. 1 ст. 175, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України. На підставі ст. 70 КК України призначено покарання за сукупністю злочинів у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчою діяльністю на строк 3 (три) роки, з конфіскацією всього майна належного засудженому.

Згідно ухвали колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 лютого 2013 року, вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 23 грудня 2010 року в частині засудження ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України скасовано і на підставі п. 2 ст. 6 КПК України 1960 року справу в цій частині закрито; перекваліфіковано дії ОСОБА_3 з ч. 2 на ч. 1 ст. 366 КК України і призначено йому за цим законом покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 рік, та на підставі ст. 49 та ч. 5 ст. 74 КК України звільнено його від цього покарання. Вирок в частині призначення покарання ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 222 КК України змінено, призначено за цим законом штраф у розмірі 6000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 102000 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 рік; вважати ОСОБА_3 засудженим за ч. 1 ст. 175 КК України до 1 року позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 рік. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 2 роки і штрафу у розмірі 6000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 102000 грн.. який згідно ч. 3 ст. 72 КК України виконувати самостійно.

Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 22 квітня 2013 року штраф засудженому ОСОБА_3 розстрочено на 9 місяців зі сплатою щомісячним платежем 4 900 грн., починаючи з травня 2013 року. 09 січня 2014 року штраф сплачено, що підтверджується копіями відповідних квитанцій та платіжних доручень.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 23 травня 2014 року засудженого ОСОБА_3 звільнено від покарання, призначеного ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 лютого 2013 року, якою його було засуджено за ч. 2 ст. 222, ч. 1 ст. 175, ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 2 роки, на підставі п. г ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2014 році» № 1185-VII від 08 квітня 2014 року.

Проте, згідно довідки МВС серії ІІА № 1621597 (отриманої через ТСЦ 1442 РСЦ МВС в Донецькій області) ОСОБА_3 станом на 10.09.2019 року є особою, яку раніше 23.12.2010 року засуджено Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області. Відомості про звільнення до МВС не надходили.

Частиною 3 ст. 88 КК України передбачено, що особи, засуджені за вироком суду без призначення покарання або із звільненням від покарання чи такі, що відбули покарання за діяння, злочинність і караність якого усунута законом, визнаються такими, що не мають судимості.

За злочин, передбачений ч. 2 ст. 222 КК України, за який було засуджено ОСОБА_3 передбачено покарання у виді штрафу від 3000 до 10000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років. Відповідно до ст. 12 КК України вищевказаний злочин є злочином середньої тяжкості.

Пунктом 6 статті 89 КК України передбачено, що особи засуджені до обмеження волі, а також засуджені за злочин невеликої тяжкості до позбавлення волі, якщо вони протягом 2 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину. Пунктом 7 статті 89 КК України передбачено, що такими, що не мають судимості визнаються особи, засуджені, зокрема до основного покарання у виді штрафу за злочин середньої тяжкості, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття покарання (основного і додаткового) не вчинять нового злочину.

Таким чином, з 09 січня 2017 року ОСОБА_3 є особою, що не має судимості.

Порядок зняття судимості передбачений статтею 91 КК України. Суд може зняти судимість з особи до закінчення строків, зазначених у статті 89 цього Кодексу, якщо особа після відбуття покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення. Зняття судимості допускається лише після закінчення не менше як половини строку погашення судимості, зазначеного у статті 89 цього Кодексу.

Частиною 9 Постанови пленуму Верховного суду України № 16 від 26 грудня 2003 року «Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості» судам роз`яснено, що можливе зняття лише непогашеної судимості. Якщо буде встановлено, що вона вже погашена, то клопотання про її зняття залишається без розгляду, про що суддя виносить мотивовану постанову.

Враховуючи вищевикладене, та що судимість ОСОБА_3 погашена та він є особою, що не має судимості, приходжу до висновку клопотання ОСОБА_3 слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 12, 222, 88-91 КК України, ст. 537-539 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_3 про зняття судимості залишити без розгляду.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1