Постанова

від 14.01.2019 по справі 206/2158/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1039/19 Справа № 206/2158/18 Суддя у 1-й інстанції - Сухоруков А. О. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Куценко Т.Р., Макарова М.О.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, без повідомлення учасників справи, в м.Дніпро апеляційну скаргу АДРЕСА_1 на рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 13 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до АДРЕСА_1 в особі голови товариства ОСОБА_2 про визнання незаконними і скасування рішення загальних зборів, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до АДРЕСА_1 в особі голови товариства ОСОБА_2 про визнання незаконними і скасування рішення загальних зборів.

Вказувала, що їй на праві власності на підставі державного акту на право приватної власності на землю належить земельна ділянка НОМЕР_1 площею 0,0574 га в садівничому товаристві "Виноградник-4". На цій земельній ділянці знаходиться будинок, який належить їй на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28 жовтня 2003 року.

Зазначала, що вона з 1973 року є членом АДРЕСА_1, починаючи з 1999 року у неї з правлінням садівничого товариства склалися складні стосунки в зв'язку з тим, що вона, являючись членом ревізійної комісії, вказувала на неправомірність дій голови та членів правління. З 2003 року у неї відмовилися приймати членські внески, відключили земельну ділянку від електро- та водопостачання. Крім того, голова АДРЕСА_1 відмовилася надати їй довідку про її членство в садівничому товаристві "Виноградник-4" або документ про виключення її з членів товариства.

Вказувала також на те, що для захисту своїх прав змушена була звертатися до Самарського районного суду м.Дніпропетровська, рішенням якого від 25 грудня 2015 року по справі №206/6940/14-ц її позовні вимоги задоволені частково. АДРЕСА_1 зобов'язано надати їй письмовий документ щодо її членства у садівничому товаристві "Виноградник-4", а також письмовий розрахунок кожного виду її заборгованості перед товариством. В частині зобов'язання відповідача надати письмовий документ щодо її членства в садівничому товаристві "Виноградник-4" та письмового розрахунку кожного виду заборгованості рішення суду було залишено без змін рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2016 року.

На виконання рішення суду через Самарський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області їй надано дві довідки за підписом голови АДРЕСА_1 ОСОБА_2: перша довідка від 08 листопада 2016 року №19 про те, що вона виключена з членів згідно протоколу №10 звітної конференції АДРЕСА_1 від 08 червня 2008 року та не є членом товариства; друга довідка від 08 листопада 2016 року №20 про те, що заборгованість по внескам станом на 01 червня 2016 року у неї відсутня в зв'язку з тим, що вона з 08 червня 2008 року не є членом АДРЕСА_1.

Посилалась на те, що зміст довідки №19 від 08 листопада 2016 року не відповідає дійсності, оскільки рішенням Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 25 грудня 2015 року, а саме в його мотивувальній частині встановлено, що при розгляді справи не надано документів, які б свідчили, що позивач була виключена з членів товариства, тому суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що їй необхідно надати документ щодо її членства в садівничому товаристві "Виноградник-4". Але головою товариства ОСОБА_2 їй була надана довідка про те, що вона була виключена з членів товариства згідно протоколу №10 звітної конференції від 08 червня 2008 року. В мотивувальній частині рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2016 року також зазначається відсутність доказів виключення її з членів садівничого товариства. В довідці №19 від 08 листопада 2016 року зазначено, що вона виключена з членів АДРЕСА_1 згідно протоколу №10 звітної конференції від 08 червня 2008 року. Але згідно протоколу №10 від 08 червня 2008 року на звітній конференції не було проголосовано питання виключення її з членів АДРЕСА_1. В протоколі не вказано, хто з присутніх на конференції осіб виступив з зазначеного питання. Питання виключення її з членів товариства не було поставлено на голосування, що свідчить про те, що воно взагалі не розглядалося. Зміст довідки №20 від 08 листопада 2016 року також частково не відповідає фактичним обставинам, так як в ній вказано, що вона з 08 червня 2008 року не є членом АДРЕСА_1.

Вважаючи дії голови АДРЕСА_1 ОСОБА_2, яка видала їй довідку про виключення її з членів товариства на підставі протоколу №10 від 08 червня 2008 року, неправомірними, вона в грудні 2016 року звернулася до суду з позовом до АДРЕСА_1 про визнання неправомірними дій та про зобов'язання видати їй довідку про її членство в товаристві з 1973 року. Рішенням Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 13 червня 2017 року по справі №206/7139/16-ц її позовні вимоги були задоволені частково та відповідач був зобов'язаний надати їй довідку про те, що вона є членом товариства з 1973 року. Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2017 року вказане рішення було скасовано та їй було відмовлено в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що із зазначених позивачем предмета та підстав позову вбачається відсутність спору, так як матеріалами справи не спростовується її членство в садівничому товаристві з 1973 року. В процесі розгляду справи №206/7139/16-ц в Самарському районному суді м.Дніпропетровська відповідачем до справи був долучений протокол №1/17 загальних зборів АДРЕСА_1 від 26 березня 2017 року, на яких було прийнято рішення про підтвердження факту виключення її з членів товариства з 08 липня 2008 року на підставі звітної конференції садівників АДРЕСА_1 №10 від 08 червня 2008 року.

Посилалась також на те, що рішення загальних зборів в цій частині є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки рішенням зборів було підтверджено факт виключення її з членів товариства з 08 липня 2008 року, але за станом на 08 липня 2008 року жодного рішення загальних зборів про її виключення з членів садівничого товариства прийнято не було і цей факт був встановлений попередніми судовими рішеннями по справах. Таким чином, якщо рішення про її виключення з членів товариства не було прийнято 08 червня 2008 року, то рішенням загальних зборів неможливо було підтверджувати факт, якого не існувало. Крім того, в протоколі від 26 березня 2017 року зазначено, що на зборах були присутні 172 члена садівничого товариства. Однак це не відповідає дійсності, так як багато людей, які нібито голосували на зборах, померли або вибули з членів товариства з інших підстав.

З урахуванням вказаних обставин, позивач просила суд визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів АДРЕСА_1 від 26 березня 2017 року в частині "підтвердження факту виключення ОСОБА_1 НОМЕР_1 з членів товариства з 08 липня 2018 року, на підставі звітної конференції садівників АДРЕСА_1 №10 від 08 червня 2008 року ОСОБА_1 виключена з членів товариства 08 липня 2008 року."

Рішенням Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 13 вересня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення загальних зборів АДРЕСА_1, прийняте протоколом №1/17 від 26 березня 2017 року в частині питання порядку денного №4: Підтверджений факт виключення ОСОБА_1 НОМЕР_1 з членів товариства з 08 липня 2008 року, на підставі звітної конференції садівників АДРЕСА_1 від 08 червня 2008 року ОСОБА_1 виключена з членів товариства 08 липня 2008 року .

Стягнуто з АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 704 грн.80 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 2.000 грн., загалом 2.704 грн.80 коп.

В апеляційній скарзі АДРЕСА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає ст.13 ЦПК України; оскаржуване позивачем рішення не порушує її прав та інтересів, оскільки вона вільно користується своїм нерухомим майном; не сплачує членські внески більше 10 років; позивач не бажала приймати участь в загальних зборах товариства та не оскаржувала рішення звітної конференції №10 від 08 червня 2008 року; спірні правовідносини виникли внаслідок незгоди позивача з довідками, виданими на виконання попереднього рішення суду; судом безпідставно стягнуто витрати на правову допомогу.

Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.

Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України).

Зважаючи на те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не находить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 на праві власності на підставі державного акту на право приватної власності на землю, виданого 25 січня 2002 року на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 20 грудня 2001 року №3403, належить земельна ділянка НОМЕР_1 площею 0,0574 га в АДРЕСА_1, яке знаходиться на території Самарського району м.Дніпропетровська (а.с.6).

Садовий будинок НОМЕР_1 по вул.Центральній в АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28 жовтня 2003 року (а.с.5).

У відповідності до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 25 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до АДРЕСА_1 в особі голови товариства ОСОБА_2, третя особа - ПАТ ДТЕК "Дніпрообленерго в особі Дніпропетровських міських електричних мереж, про визнання дій неправомірними, зобов1язання до вчинення дій та за зустрічним позов АДРЕСА_1 в особі голови товариства ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - ПАТ ДТЕК "Дніпрообленерго в особі Дніпропетровських міських електричних мереж, про стягнення коштів вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано АДРЕСА_1 надати ОСОБА_1 письмовий документ щодо її членства у садівничому товаристві Виноградник-4 та письмовий розрахунок кожного виду її заборгованості перед товариством. Зобов'язано АДРЕСА_1 звільнити від каміння проїзд по вул.Центральна на території товариства. Стягнуто з АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати. У задоволенні зустрічного позову АДРЕСА_1 відмовлено (а.с.7-13).

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2016 року рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 25 грудня 2015 року в частині зобов'язання АДРЕСА_1 звільнити від каміння вул.Центральна на території товариства скасовано та ухвалено нове рішення в цій частині. Зобов'язано АДРЕСА_1 надати ОСОБА_1 доступ до земельної ділянки НОМЕР_1 в садівничому товаристві Виноградник-4 шляхом: надання їй ключів від всіх воріт, які знаходяться на в'їздах та виїздах АДРЕСА_1 та від воріт, які знаходяться на дорогах по вул.Високовольтній та Межовій, а також звільнення від каміння та сміття вулиць Високовольтну та Центральну в цьому садівничому товаристві. В решті рішення суду залишено без змін (а.с.14-18).

Цим же рішенням встановлено, що ОСОБА_1 не була виключена з членів товариства, було лише запропоновано виключити її через місяць, але протоколу зборів товариства з рішенням саме про виключення позивача з членів товариства ухвалено не було.

Рішенням Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 13 червня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до АДРЕСА_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано АДРЕСА_1 надати ОСОБА_1 довідку про те, що вона є членом АДРЕСА_1 з 1973 року. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат (а.с.110-113).

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2017 року рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 13 червня 2017 року скасовано в частині задоволенні позову та в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено (а.с.19-21).

З вказаного рішення вбачається, що підставою для відмови у задоволенні позову є відсутність спору, а зобов'язання відповідача видати довідку, яка підтвердить факт членства позивача у садівничому товаристві з 1973 року, який не є спірним та вже підтверджений рішенням суду від 2006 року, не спростує довідки щодо виключення позивача з членства товариства з 06 липня 2008 року. Сама по собі довідка не породжує права, оскільки видається для підтвердження конкретного факту, на підставі конкретного рішення та для пред'явлення до конкретного адресату, а сам факт членства позивача у садівничому товаристві з 1973 року не є оспорюваним. Крім того, виданою довідкою від №19 від 08 листопада 2016 року на виконання рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 25 грудня 2015 року, яке в цій частині залишено без змін рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2016 року, не спростовується факт членства позивача у садівничому товаристві з 1973 року.

З протоколу №10 звітної конференції АДРЕСА_1 від 08 червня 2008 року вбачається, що розглядалось питання, що ОСОБА_1 не платить членські внески з 2003 року та була пропозиція садоводів попередити її, якщо на протязі місяця не буде оплати, виключити її з членів садівничого товариства. Рішення про цю пропозицію відсутнє (а.с.22-24).

Протоколом №1/17 загальних зборів АДРЕСА_1 від 26 березня 2017 року прийнято рішення про підтвердження факту виключення ОСОБА_1 з членів товариства з 08 липня 2008 року, на підставі звітної конференції садівників АДРЕСА_1 від 08 червня 2008 року (а.с.25-26, 43-50).

З додатку №1 до протоколу №1/17 загальних зборів АДРЕСА_1 від 26 березня 2017 року на зборах були присутні 172 садовода, що складає 56% від загальної кількості, збори вважати легітимними (а.с.51-59).

Зі списку членів АДРЕСА_1, які приймали участь у загальних зборах видно, що було присутніми 172 садовода, серед яких зазначені і ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

З наданих відповідачем документів вбачається, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 померли, на зборах були присутні їх спадкоємці (а.с.66-84, 103-109).

На запит суду Самарський районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області надав копії актового запису про смерть ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 і повідомили, що актовий запис про смерть ОСОБА_3 відсутній (а.с.85-88).

Допитана в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 у якості свідка пояснила, що у 2008 році її не запрошували на збори, де нібито вирішувалося питання про її виключення з членів. У березні 2017 року її також не було запрошено на збори.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що протокол №1/17 загальних зборів АДРЕСА_1 від 26 березня 2017 року, на яких прийнято рішення про підтвердження факту виключення ОСОБА_1 з членів товариства з 08 липня 2008 року, на підставі звітної конференції садівників АДРЕСА_1 від 08 червня 2008 року не є належним підтвердженням факту виключення позивача з членів товариства, оскільки цим рішенням підтверджений факт, який документально в протоколі №10 звітної конференції зафіксований не був. Крім того, виключення з членів товариства можливо лише за рішенням загальних зборів, а не шляхом підтвердження такого факту.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Частиною 3 ст.41 Закону України Про кооперацію передбачено, що до приведення статутів у відповідність із цим Законом кооперативи та кооперативні об'єднання керуються положеннями діючих статутів у частині, що не суперечить цьому Закону.

Здійснення членом кооперативу права на участь у діяльності і управлінні кооперативом, в тому числі при прийнятті рішень органом управління кооперативу забезпечується, в першу чергу, порядком скликання і проведення загальних зборів членів кооперативу, передбаченим ст. 15 Закону України "Про кооперацію" та статутом кооперативу.

Так, ст.15 Закону України Про кооперацію передбачено, що про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об'єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

Таким чином, за змістом ст.15 Закону України "Про кооперацію", для проведення загальних зборів членів кооперативу і прийняття цими зборами правомочних рішень необхідно дотриматися процедури і строків скликання загальних зборів, забезпечити особисту присутність на зборах більшості від загальної кількості членів кооперативу та особисте голосування більшості (простої чи кваліфікованої) присутніх на зборах членів кооперативу при прийнятті рішення.

Право окремих членів кооперативу на участь у загальних зборах і голосуванні при прийнятті рішення є порушеним та підлягає захисту у випадку їхньої відсутності на зборах через недотримання органами кооперативу вимог закону і статуту кооперативу про порядок скликання і проведення зборів (постанова судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 5 березня 2014 року у справі №6-10цс14).

Доводи апеляційної скарги про те, що визнання недійсним рішення загальних зборів в частині питання №4 не відповідає передбаченим ст.16 ЦК України способам захисту цивільних прав, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки передбачений вказаною статтею перелік не є вичерпним.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що ця норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони втілені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04. 2005 (заява № 38722/02).

Колегія суддів вважає, що рішення загальних зборів АДРЕСА_1 прийняте протоколом №1/17 від 26 березня 2017 року в частині питання порядку денного №4 про підтвердження факту виключення ОСОБА_1 НОМЕР_1 з членів товариства з 08 липня 2008 року на підставі звітної конференції садівників АДРЕСА_1 від 08 червня 2008 року ОСОБА_1, яким позивач виключена з членів товариства 08 липня 2008 року не відповідає вимогам ст.15 Закону України "Про кооперацію", скасування вказаного рішення у зазначеній частині є ефективним засобом відновлення порушеного права позивача, оскільки позивач фактично є членом АДРЕСА_1 та зазначеним рішенням порушено її право на членство в садівничому кооперативі.

Доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуване позивачем рішення не порушує прав та інтересів позивача, оскільки вона вільно користується своїм нерухомим майном, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки предметом даного позову не є усунення перешкод у користуванні майном позивача, а відновлення її порушених прав як члена садівничого товариства.

Доводи скаржника про те, що позивач не бажала приймати участь в загальних зборах товариства та не оскаржувала рішення звітної конференції №10 від 08 червня 2008 року також є безпідставними, оскільки для виявлення бажання приймати участь в загальних зборах товариства позивач повинна була бути повідомлена про їх скликання, проте матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 повідомлялась про скликання у 2008 році та у 2017 році, сама позивач допитана судом першої інстанції в якості свідка також зазначала про відсутність будь-яких повідомлень щодо скликання зборів. Вимога про оскарження рішення звітної конференції №10 від 08 червня 2008 року позивачем дійсно не заявлялась, проте вибір вимог для звернення за захистом своїх прав є прерогативою позивача.

Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення має бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст.367,374,375,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу АДРЕСА_1 залишити без задоволення.

Рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 13 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови складено 14 січня 2019 року.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Куценко Т.Р.

ОСОБА_7