Постанова

від 09.01.2019 по справі 909/397/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2019 р. Справа №909/397/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Желік М.Б.

суддів Галушко Н.А.

ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» , м. Київ в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» , м. Івано-Франківськ б/н та дати (вх. ЗАГС 01-05/799/18 від 26.10.2018)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.09.2018 (суддя Неверовська Л.М., повний текст рішення складено та підписано 05.10.2018.)

у справі № 909/397/18

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» , м. Київ в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» , м. Івано-Франківськ

до відповідача: Приватного підприємства «Галкомбуд» , м. Івано-Франківськ

про стягнення штрафних санкцій в сумі 1 989 963,61 грн., з яких - 1 915 335, 51 грн. пеня; 74 628, 10 грн.- штраф

за зустрічним позовом: Приватного підприємства «Галкомбуд» , м. Івано-Франківськ

до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» , м. Київ в особі філії Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» , м. Івано-Франківськ

про стягнення заборгованості за виконані роботи у розмірі 600 256,30 грн.

за участю представників сторін:

АТ «Укртрансгаз» ОСОБА_2

ПП «Галкомбуд» ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 25.09.2018 у справі № 909/397/18 первісний позов Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» , м. Івано-Франківськ до Приватного підприємства «Галкомбуд» , м. Івано-Франківськ про стягнення штрафних санкцій в сумі 1 989 963,61 грн., з яких - 1 915 335, 51 грн. пеня; 74 628, 10 грн.- штраф задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства «Галкомбуд» на користь Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» , м. Київ в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» м. Івано-Франківськ 74628,10 грн. штрафу та 1119,42 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено. Зустрічний позов Приватного підприємства «Галкомбуд» до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» про стягнення заборгованості за виконані роботи у розмірі 600 256,30 грн. задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» на користь Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» заборгованість за виконані роботи у розмірі 600 256, 30 грн., а також 9003,84 грн. судового збору.

Не погоджуючись із даним рішенням Акціонерне товариство «Укртрансгаз» , в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» подав апеляційну скаргу, у якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду, скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.09.2018 у даній справі в частині відмови апелянту щодо стягнення з Приватного підприємства «Галкомбуд» пені у розмірі 1 915 335,51 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги по стягненню пені в сумі 1 915 335,51 грн. задоволити повністю, в іншій частині щодо стягнення штрафу в розмірі 74628,10 грн. рішення суду першої інстанції залишити без змін. Понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 43095,05 грн. покласти на Приватне підприємство «Галкомбуд» .

Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що при винесенні рішення судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

При цьому, скаржник звертає увагу на те, що висновки суду щодо одночасного нарахування пені та штрафу, в розумінні ч.4 ст. 231 ГК України та ч. 2 ст. 546, ст. 627 ЦК України, є помилковим. Апелянт стверджує, що аналогічної правової позиції щодо одночасного стягнення пені та штрафу за порушення господарського зобов'язання викладені у постанові Верховного Суду України від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17. Крім того, скаржник зазначає, що у позовній вимозі вірно визначений період нарахування пені, так як перебіг строку нарахування штрафних санкцій відповідно до умов договору, починається не з дня закінчення терміну дії договору як зазначив суд першої інстанції, а з дня порушення строку визначеного календарним планом щодо виконання тих чи інших робіт. Також, апелянт вказав, що твердження відповідача про несвоєчасне виконання ним робіт через прострочення апелянта оплати коштів за виконані роботи та не виконання ним п.4.1 договору є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи. Крім того, твердження місцевого господарського суду щодо ігнорування апелянтом п. 8.1 договору є недостовірними оскільки між сторонами неодноразово проводились переговори, на яких представники скаржника висловлювали невдоволення темпами та якістю виконаних робіт зі сторони відповідача.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2018 справу № 909/397/18 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Желіка М.Б., суддів Галушко Н.А., Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 31.10.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача за первісним позовом та призначено розгляд даної справи на 21.11.2018. У судовому засіданні 21.11.2018 оголошено перерву до 12.12.2018.

На адресу суду від відповідача за первісним позовом надійшли пояснення щодо апеляційної скарги б/н від 04.01.2019 (вх. № 01-04/50/19 від 04.01.2019), в якому останній просить, що у випадку прийняття до уваги судом апеляційної інстанції мотивів та аргументів апеляційної скарги щодо стягнення пені, необхідно зазначити, що у матеріалах справи міститься клопотання з посиланням на ч. 3 ст. 551 ЦК України, щодо зменшення розміру пені.

В судовому засіданні 09.01.2019 представники сторін надали пояснення по суті спору, а також пояснення з питань, що виникли в процесі розгляду апеляційної скарги. Крім того, представник відповідача за зустрічним позовом в судовому засіданні подав письмові пояснення щодо апеляційної скарги б/н від 12.12.2019, в яких останній зазначає, що сума пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, у випадку врахування апеляційною інстанції позиції апелянта та задоволення в частині пені позовних вимог, з метою забезпечення принципу збалансованості інтересів сторін підлягає зменшенню на 95 %.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як встановлено судом, між Публічним акціонерним товариством «УКРТРАНСГАЗ» в особі філії «УМГ «Прикарпаттрансгаз» (Замовник) та Приватним підприємством «Галкомбуд» (Підрядник) укладено договір закупівлі №1511000677 від 25.11.2015.

Відповідно до п.1.1 договору, підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, відповідно до договірної ціни, (яка є невід'ємною частиною цього договору), на свій ризик виконати за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити наступні роботи: реконструкція гаража УМГ «Прикарпаттятрансгаз» по вул. Дудаєва, 19а в м. Івано-Франківську.

Згідно з п. 2.1. договору, загальна сума Договору відповідно до договірної ціни становить 14166755,00 грн. в тому числі ПДВ 2 361 125, 83 грн.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що обсяг закупівлі, що закуповується замовником за цим договором, може бути зменшений, зокрема в залежності від розміру реального фінансування видатків Замовника, із відповідним зменшенням загальної суми, визначеної у договорі, про що сторони, з урахуванням вимог ч.5 ст. 40 ЗУ «Про здійснення державних закупівель» № 1197 - VII від 10.04.2014, укладають додаткову угоду.

29.12.2016 Додатковою угодою № 1 до договору № НОМЕР_1 від 25.11.2015 пункт 2.1. Договору викладено в новій редакції - зменшено суму договору до 13965191,00 грн.

Відповідно до п. 4.1., 4.2 підрядник повинен приступити до виконання робіт, визначених у п.1.1 цього договору, з моменту підписання договору. Підрядник повинен виконати роботи у строки визначені календарним планом виконання робіт, (який є невід'ємною частиною даного договору. Строк дії даного договору встановлений в пункті 10.1.: цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання зобов'язань, але в будь-якому випадку до 31.12.2016.

29.12.2016 Додатковою угодою № 1 до Договору № НОМЕР_1 від 25.11. пункт 10.1. Договору та календарний план виконання робіт (Додаток №2) викладено в новій редакції: цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 30.06.2017. 30.06.2017 Додатковою угодою № 3 до Договору № НОМЕР_1 від 25.11.2015 пункт 10.1. Договору та календарний план виконання робіт (Додаток №2) викладено в новій редакції: цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 30.08.2017.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) порушив строки визначені календарним планом виконання робіт, а саме: станом на 30.08.2017 сума невиконаних договірних зобов'язань становить 746281,03 грн., що підтверджується належними та допустимим доказами, які наявні в матеріалах справи та визнається ПП «Галкомбуд» .

Пунктом 6.3., 6.4 Договору сторони погодили, що за порушення термінів виконання послуг, вказаних в цьому договорі, підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми договору за кожен день прострочки. За порушення термінів виконання послуг, вказаних в цьому Договорі, підрядник сплачує замовнику штраф в розмірі 10% від вартості невиконаних в строк робіт.

Як вбачається з позовних вимог за первісним позовом, з відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) з посиланням на пункти 6.3. та 6.4. Договору нараховано до стягнення пеню за період з 15.08.2017 по 14.02.2018 в сумі 1 915 335,51 грн. та штраф в сумі 74628,10 грн.

Аналізуючи зазначені обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст. 269 ГПК України.) Скаржник не погоджується із оскаржуваним рішенням в частині відмови в стягнені з Приватного підприємства «Галкомбуд» пені у розмірі 1 915 335,51 грн., що і було предметом розгляду.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є змішаним договором, який поєднує в собі елементи договору підряду та договору поставки, отже між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання положеннями Господарського кодексу України, Цивільного Кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі» .

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначаються Законом України «Про публічні закупівлі» .

Так, пунктом 20 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 5 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Згідно із приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно приписів частини другої статті 837 ЦК України, договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч.1 ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

У відповідності до п. 4.2. Договору, підрядник повинен виконати роботи у строки визначені календарним планом виконання робіт, (який є невід'ємною частиною даного договору

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Приписами ст.546, ст.549 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України визначено, що одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, штрафу, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч.2 ст. 551 ЦК України, п.4 ст.231 ГК України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно приписів ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.3. Договору сторони погодили, що за порушення термінів виконання послуг, вказаних в цьому договорі, підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми договору за кожен день прострочки.

Предметом договору закупівлі №1511000677 є наступні роботи: реконструкція гаража УМГ «Прикарпаттятрансгаз» по вул. Дудаєва, 19а в м. Івано-Франківську (п 1.1 Договору) та поставка обладнання (п. 3.1 Договору).

Таким чином до даних правовідносин для визначення та правильного трактування термінів зазначених в договорі необхідно застосувати закон, згідно якого регулюються спірні правовідносини.

Відповідно до приписів п.4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197-VII, договір про закупівлю - договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Відповідно до п. 20 ч.1 зазначеного вище Закону, послуги - будь-який предмет закупівлі (крім товарів і робіт), зокрема, транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-технічні (експериментальні) розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.

Враховуючи вищенаведене, судова колегій дійшла до висновку, що відповідач за первісним позовом не виконав роботи у строки визначені календарним планом виконання робіт через що утворилася заборгованість, а не порушив термінів виконання послуг, що з урахуванням норм закону є різною діяльністю, яка могла бути надана ПП «Галкомбуд» .

Таким чином судова колегія погоджується з правомірним висновком, що спосіб нарахування пені позивачем за первісним позовом суперечить вимогам чинного законодавства та умовам укладеного між сторонами спору Договору.

Однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач за первісним позовом нараховує неустойку у відсотках від ціни Договору, а не від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, що суперечить вимогам ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України, з врахуванням наступного.

Згідно з частиною 4 статті 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відтак, нормами чинного законодавства не заборонено в договорі регулювати розмір штрафних санкцій.

Крім того, місцевий господарський суд необґрунтовано зазначив, щодо періоду нарахування пені, оскільки відповідно до п.6.3 пеня сплачується за порушеня термінів виконання послуг у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми договору за кожен день прострочки, однак, як вбачається з матеріалів справи, сторонами зазначено, що відповідач за первісним позовом не виконав певні роботи, про що свідчать надані сторонами докази, а щодо порушення виконання надання послуг в матеріалах справи відсутні будь які відомості.

Одночасно, необхідно зазначити, що не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас, апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи (вказаної позиції дотримується Вищий господарський суд України у п.12 постанови пленуму № 7 від 17.05.2011. «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» (зі змінами та доповненнями).

Відтак, враховуючи вищенаведене та враховуючи виконання відповідачем за первісним позовом основного зобов'язання на 95 %, судова колегія погоджується з правомірним висновком суду першої інстанції, що стягнення з відповідача за первісним позовом пені за невиконані роботи не відповідає умовам укладеного між сторонами договору та нормам чинного законодавства.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення в оскаржуваній частині прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування в цій частині колегія суддів не вбачає.

Згідно із ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 86, 129, 240, 269, 271, 273, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні вимог апеляційної скарги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» , м. Київ в особі філії Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» , м. Івано-Франківськ б/н та дати (вх. ЗАГС 01-05/799/18 від 26.10.2018) - відмовити.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.09.2018 в справі за № 909/397/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287,288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови оформлено і підписано відповідно до вимог ст.282 ГПК України 11.01.2019

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Галушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.