Постанова

від 10.01.2019 по справі 922/4108/16

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2019 р. Справа №922/4108/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Дучал Н.М. , суддя Слободін М.М.,

при секретарі судового засідання Беккер Т.М.,

за участю представників:

позивача - Самілик М.В., посвідчення №000341 від 27.04.2018, ордер ЧН №056382 від 11.12.2018,

1-го відповідача - не з'явився,

2-го відповідача - не з'явився,

1-ої третьої особи - не з'явився,

2-ої третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.№1406Х/1 від 18.12.2018) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.09.2018 (м. Харків, повний текст складено 12.09.2018, суддя Чистякова І.О.) у справі №922/4108/16

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Інтер-Синтез , м. Борислав,

до 1. Приватної фірми Орія , м. Харків,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче сервісне підприємство Евріка Плюс , м. Охтирка,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Делівері , м. Київ,

2. Товариство з обмеженою відповідальністю Алова , м. Охтирка

про стягнення 331965,32 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.09.2018 у справі №922/4108/16 відмовлено ТОВ Інтер-Синтез в поновленні пропущеного строку для подання скарги; скаргу ТОВ Інтер-Синтез залишено без розгляду.

Позивач з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм чинного законодавства, просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.09.2018 у справі №922/4108/16; повернути справу до суду першої інстанції для вирішення питання про поновлення строку для подання скарги на постанову державного виконавця Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Майданченко А.А. про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.08.2017 по виконавчому провадженню №53970262.

Зокрема, апелянт зазначив, що строк на оскарження протиправних дій державного виконавця має встановлюватись з 15.08.2018, оскільки позивач дізнався про винесення постанови про повернення виконавчого документа саме 15.08.2018 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, у зв'язку з чим можливість звернення до суду триває до 25.08.2018. При цьому, апелянт вказав, що Законом не встановлено строки, в які сторона зобов'язана ознайомлюватись із матеріалами виконавчого провадження, тому посилання суду на те, що сторона повинна була ознайомитись із постановою виконавця у 2017 році після внесення її до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень - є безпідставними. Також, апелянт зазначає, що стягувач повинен був дізнатись про його порушене право з постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, яку в порушення норм чинного законодавства відділ державної виконавчої служби не направив стороні провадження.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю Інтер-Синтез пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження у справі №922/4108/16; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариству з обмеженою відповідальністю Інтер-Синтез ; встановлено учасникам провадження у справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст.263 ГПК України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Призначено справу до розгляду на 10.01.2019 о 09:30 год.

Від Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2775 від 27.12.2018), в якому просить відмовити ТОВ Інтер-Синтез в задоволенні скарги в повному обсязі.

В судове засідання Східного апеляційного господарського суду 10.01.2019 представники відповідачів та третіх осіб не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 285 Господарського процесуального кодексу України рішення суду апеляційної інстанції вручаються (видаються або надсилаються) в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, 1-й відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі - 26.12.2018.

Згідно статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Копії ухвал про відкриття провадження у справі, направлені на адреси ТОВ ВСП Евріка-Плюс та ТОВ Алова , зазначені як місцезнаходження товариств в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулись до суду із відміткою за закінчення терміну зберігання .

Також, відповідно до відкритої інформації з сайту Укрпошти щодо відстеження відправлень по Україні за трек-номером ТОВ Делівері (6102226873170) копія ухвали про відкриття провадження у справі знаходиться у точці видачі/доставки.

Вказані ухвали надсилалася рекомендованим листом з поміткою судова повістка .

Відповідно до п. 99 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку , рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою Судова повістка , які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п. 116 розділу Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку , у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З пунктів 99 та 116 указаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з зазначенням причини за закінченням терміну зберігання можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листа з ухвалою суду на точці видачі та повернення листів до суду з поміткою повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) учасників справи щодо належного отримання листа, тобто є власною волею учасників справи.

Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд апеляційної інстанції обмежений строками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, продовження вказаних строків чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи шляхом надіслання копій ухвал про призначення справи до розгляду на юридичні адреси учасників справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника справи, а також положення ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 10.01.2019 підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задовольнити її в повному обсязі. Також, в судовому засіданні представник позивача подав клопотання про ознайомлення із відзивом виконавчої служби, яке було задоволено на місці та ознайомлено позивача із відзивом на апеляційну скаргу.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом норм права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Інтер-Синтез (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення солідарно з 1-го відповідача - Приватної фірми Орія та 2-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче сервісне підприємство Евріка Плюс 1% від суми заборгованості за договором купівлі - продажу товару №529 від 20.11.2014 в розмірі - 2192,53 грн. та стягнення з 2-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче сервісне підприємство Евріка Плюс суму заборгованості в розмірі 329772,79 грн., з яких: 217060,97 грн. - сума основного боргу, 11848,00 грн. - 3% річних та 100863,82 грн. - інфляційних витрат.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання 2-им відповідачем умов договору купівлі - продажу товару №529 від 20.11.2014 щодо оплати поставленого товару, а також на неналежне виконання 1-им відповідачем умов договору поруки №529/П від 21.11.2014 щодо оплати 1% від суми заборгованості.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.01.2017 задоволено позовні вимоги частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче сервісне підприємство Евріка Плюс на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Синтез заборгованість за договором купівлі-продажу товару №529 від 20.11.2014 в сумі 219253,50 грн., 3% річних в сумі 10761,68 грн., інфляційних втрат в сумі 100863,82 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 4963,19 грн.

На примусове виконання вказаного рішення Господарським судом Харківської області 14.02.2017 було видано наказ.

Товариство з обмеженою відповідальністю Інтер-Синтез (стягувач) звернулось до господарського суду із скаргою на дії державного виконавця Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Матосової І.Ю. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу (вх. №24389 від 27.08.2018), в якій просить поновити строк на подання скарги на постанову державного виконавця Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Матосової І.Ю. про повернення виконавчого документа стягувачу та скасувати постанову державного виконавця Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Матосової І.Ю. про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.08.2017 по виконавчому провадженню №53970262.

Скаргу подано до господарського суду 23.08.2018, що підтверджується штампом відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла скарга до суду та інформацією з веб - сайту ПАТ Укрпошта про відстеження поштового пересилання за №6104503656207.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.08.2018 залишено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Синтез без руху та встановлено стягувачу строк для усунення недоліків поданої скарги - 5 днів з дня вручення ухвали про залишення скарги без руху шляхом подання до Господарського суду Харківської області відомостей щодо наявності у стягувача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до скарги, всіх наявних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги по скарзі, у разі неможливості надати докази повідомити причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк та докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу, копій письмових доказів, посвідчених у відповідності до приписів статті 91 ГПК України та пункту 5.27 Державної Уніфікованої системи документації ДСТУ 4163-2003 та виправлення щодо правильного прізвища, ім'я та по батькові державного виконавця, яким винесено оскаржувану постанову.

10.09.2018 до суду від стягувача надійшло клопотання (вх.№26155), в якому він повідомляє суд про те, що ним були усунуті усі недоліки скарги, які були зазначені в ухвалі господарського суду Харківської області від 28.08.2018, а також вказано, що стягувачем оскаржуються дії державного виконавця Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Майданченко А.А.

Крім того, у наданому клопотанні стягувач просить суд поновити строк на подання скарги, прийняти скаргу до розгляду та витребувати матеріали виконавчого провадження №53970262 від Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області.

Вказане клопотання подано до господарського суду 07.09.2018, що підтверджується поштовим конвертом, в якому воно надійшло.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд вказав про те, що стягувачем не доведено та необґрунтовано поважність причин пропуску строку для подання скарги, а тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку для подання скарги та залишення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Синтез без розгляду як такої, що подана після закінчення процесуальних строків для її подання та приймаючи до уваги те, що цей строк не було поновлено судом.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Частиною першою статті 327 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За змістом 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з ст.340 Господарського процесуального кодексу України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Відповідно до ст.341 Господарського процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Скаржник посилається на те, що строк на оскарження постанови державного виконавця не було ним пропущено, оскільки він ознайомився з матеріалами виконавчого провадження 15.08.2018, що підтверджується копією його заяви про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, а тому саме з цього моменту він дізнався про те, що державним виконавцем Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Майданченко А.А. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.08.2017 по ВП №53970262 та саме з цієї дати починається перебіг десятиденного строку на подання даної скарги до суду.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Стаття 55 Конституції України вказує, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно зі статтею 2 Закону України Про виконавче провадження однією із засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Приписами статті 11 Закону України Про виконавче провадження встановлені загальні строки у виконавчому провадженні.

Згідно даної норми строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобовязані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.

Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом встановлюються виконавцем.

Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.

Європейський суд з прав людини у рішенні Вєренцов проти України від 11.04.2013 р. зазначив, що закони мають відповідати встановленому Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод стандарту, який вимагає достатньо чіткого формулювання правових норм у тексті нормативно-правових актів. Зокрема, …Закон має бути доступним для зацікавлених осіб та сформованим з достатньою точністю для того, щоб надати їм можливість регулювати свою поведінку аби бути здатними за потреби, за відповідної консультації передбачати тією мірою, що є розумною за відповідних обставин, наслідки, які може потягнути за собою його дія .

Закон України Про виконавче провадження є спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Статтями 37, 40 Закону України Про виконавче провадження встановлено підстави, порядок та наслідки повернення виконавчих документів стягувачу.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2017 старшим державним виконавцем Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Матосовою І.Ю. за заявою стягувача про примусове виконання рішення у справі №922/4108/16 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №53970262.

У п.6 вказаної постанови було роз'яснено, що сторони виконавчого провадження мають право ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, внесеними до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, за адресою в мережі Інтернет http//asvpweb.nais.gov.ua/, ідентифікатор доступу Б04075269241. За передачу ідентифікатора третім особам сторони виконавчого провадження несуть відповідальність, установлену законом.

До Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, за адресою в мережі Інтернет http//asvpweb.nais.gov.ua/ внесено, зокрема постанову про відкриття виконавчого провадження №53970262 від 18.05.2017 та постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.08.2017 по ВП № 53970262.

При цьому, колегія суддів враховує, що стягувач є заінтересованою особою стосовно виконання рішення суду виконавчою службою, та повинен опікуватися долею виконавчого провадження, порушеного за його заявою. Між тим, скаржник не обґрунтував причини, що заважали йому ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження ще в 2017 році. Тобто, в даному випадку стягувач вчинив бездіяльність, причини поважності якої не обґрунтував.

Крім того, відповідно до ч.1, ч.2 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження , в редакції Закону станом на момент відкриття виконавчого провадження сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право, зокрема ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом та користуватися іншими правами, наданими законом.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що стягувач не був позбавлений можливості ще у 2017 році ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження та не був позбавлений права доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, щоб довідатись про стан виконавчого провадження № 53970262 та винесені постанови по ВП №53970262, в тому числі про постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.08.2017.

Щодо посилань позивача на те, що постанова про повернення виконавчого документу стягувачу від 29.08.2017 державною виконавчою службою йому не направлялась, спростовуються матеріалами справи.

Так, матеріали справи містять супровідний лист Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, яким на адресу ТОВ Інтер-Синтез направлялась копія постанови від 29.08.2017.

Також, згідно реєстру поштових відправлень кореспонденції листу, направленого на адресу ТОВ Інтер-Синтез присвоєно трек-код - 4270601791528. Згідно інформації з офіційного сайту Укрпошти щодо поштових відправлень лист за даним трек-кодом було вручено за довіреністю отримувачу - 04.10.2017, що свідчить про обізнаність позивача про повернення виконавчого документу ще в 2017 році.

Докази на спростування вищенаведеної обставини, як і доказів щодо неотримання відповідної постанови про повернення виконавчого документу позивачем ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції - надано не було.

За змістом ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою Совтрансавто-Холдинг проти України визначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової впевненості, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в закону силу, не може бути поставлено під сумнів. Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянта та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені стягувачем в апеляційній скарзі є необґрунтованими, не підтверджені належними доказами, спростовуються вищевикладеним не відповідають вимогам закону, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали та задоволення апеляційної скарги.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Синтез залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.09.2018 у справі №922/4108/16 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 14 січня 2019 року.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя Н.М. Дучал

Суддя М.М. Слободін