Ухвала

від 11.03.2021 по справі 922/4108/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

11 березня 2021 року м. ХарківСправа № 922/4108/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

без виклику учасників справи

розглянувши подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа (вх. 5444 від 09.03.2021) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-СИНТЕЗ", м. Борислав до 1. Приватної фірми "Орія", м. Харків, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче сервісне підприємство "Евріка Плюс", м. Охтирка, 3-ї особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Делівері", м. Київ, 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Алова", м.Охтирка про заявник стягнення 331965,32 грн. Заступник начальника Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Майдаченко Альона Аліківна

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.01.2017 у справі № 922/4108/16 судом було вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче сервісне підприємство "Евріка Плюс" (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Київська, 105, код ЄДРПОУ 32214133) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-СИНТЕЗ" (82300, Львівська область, м. Борислав, вул. Трускавецька, 125, код ЄДРПОУ 25548331) заборгованість за договором купівлі-продажу товару № 529 від 20.11.2014 в сумі 219253,50 грн., 3% річних в сумі 10761,68 грн., інфляційних втрат в сумі 100863,82 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 4963,19 грн.

14.02.2017 судом видано наказ на примусове виконання прийнятого рішення.

09 березня 2021 до суду надійшло подання заступника начальника Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Майдаченко Альони Аліківни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, в якому заявник просить суд:

1. Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон Директора ВИРОБНИЧЕ СЕРВІСНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕВРІКА ПЛЮС" Мандровський Ігор Миколайович", РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 до виконання зобов`язань, покладених на нього Наказом № 922/4108/16 виданий 14.02.2017 про Стягнути з ТОВ Виробниче сервісне підприємство "Евріка Плюс" на користь ТОВ "ІНТЕР-СИНТЕЗ" заборгованість за договором куплі-продажу товару № 529 від 20.11.2014 в сумі 219253 грн. 50 коп., 3/% річних в сумі 10761, 68 грн., інфляційних витрат в сумі 100863, 82 грн.; витрати по сплаті судового збору в сумі 4963, 19 грн.

2. Внаслідок обмежень, пов`язаних із запобіганням розповсюдження коронавірусної інфекції 2019-nCoV на всій території України та введення карантину, дане подання розглянути без участі представника Відділу.

В обґрунтування поданої заяви Заступник начальника Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) посилається на наступні обставини.

На виконанні Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) знаходиться виконавче провадження 58264986 з виконання наказу № 922/4108/16 виданого 14.02.2017 Господарським судом Харківської області про стягнути з ТОВ Виробниче сервісне підприємство "Евріка Плюс» на користь ТОВ "ІНТЕР-СИНТЕЗ" заборгованість за договором купівлі-продажу товару № 529 від Реєстраційний номер виконавчого провадження: 58264986 20.11.2014 в сумі 219253 грн. 50 коп., 3% річних в сумі 10761,68 грн., інфляційних витрат в сумі 100863,82 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 4963,19 грн.

За вказаним виконавчим документом боржником є - Директор ВИРОБНИЧЕ СЕРВІСНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕВРІКА ПЛЮС" Мандровський Ігор Миколайович, РНОКПП: НОМЕР_1 , вул. Залізнична, 33 Б, м. Охтирка, Сумської області, 42700.

Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), виконавцем 11.02.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. З метою повного, своєчасного виконання виконавчого документа державним виконавцем надіслані запити до правореєструючих установ для встановлення інформації щодо наявності зареєстрованого нерухомого майна, земельної ділянки, транспортних засобів, належних на праві власності боржникові, щодо відкритих рахунків в установах банків та щодо отримання боржником доходів чи пенсії.

11.02.2019 державним виконавцем направлено виклик боржнику та зобов`язано з`явитись 22.02.2019. На виклик боржник не з`явився, про причини неявки не повідомив.

01.04.2019 в порядку ст. 56 Закону України Про виконавче провадження , винесено постанову про арешт коштів боржника та постанову про арешт майна боржника.

10.04.2019 керівником ТОВ Виробниче сервісне підприємство "Евріка Плюс" Мандровським Ігорем Миколайовичем подано декларацію про доходи та майно боржника юридичної особи.

29.05.2019 державним виконавцем до Філії Охтирського відділення ВАТ Державний ощадний банк України направлено платіжну вимогу про списання коштів з рахунку боржника № 204 від 29.05.2019 року на суму 241398,85 грн. На рахунках кошти відсутні. Зареєстрованих транспортних засобів не виявлено.

13.09.2019 державним виконавцем до Філії Охтирського відділення ВАТ Державний ощадний банк України направлено платіжну вимогу про списання коштів з рахунку боржника № 40 від 12.09.2019 року на суму 241398,85 грн.

23.09.2019 на депозитний рахунок відділу надійшли грошові кошти в розмірі 10000 грн. Відповідно до ст. 47 ЗУ Про виконавче провадження 23.09.2019 згідно платіжного доручення № 8035 кошти в розмірі 8864,55 грн. перераховані стягувану.

12.02.2020 державним виконавцем до Філії Охтирського відділення ВАТ Державний ощадний банк України направлено платіжну вимогу про списання коштів з рахунку боржника № 7 від 11.02.2020 року на суму 241398,85 грн. На рахунках кошти відсутні.

03.11.2020 державним виконавцем до AT УкрСиббанк направлено платіжну вимогу про списання коштів з рахунку боржника, повернуто платіжну вимогу та вказано, що на рахунку платника відсутні кошти.

03.02.2021 державним виконавцем направлено виклик боржнику та зобов`язано з`явитись 17.02.2021. На виклик боржник не з`явився, але зателефонував до відділу та повідомив, що з`явитися на виклик державного виконавця не може бо хворіє на COVID-2019 (підтверджуючих документів надано не було).

Приймаючи до уваги розмір заборгованості боржника, ухилення його від виконання виконавчого документа та можливість його в будь-який момент виїхати за межі України, що може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення, заявник вважає, що тимчасове обмеження керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі країни ОСОБА_1 необхідне як захід забезпечення виконання судового рішення.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Харківської області від 09.03.2021 призначено повторний автоматичний розподіл подання у зв`язку з перебування судді Чистякової І.О. у відпустці. В результаті повторного автоматизованого розподілу, вище вказані матеріали подання передано на розгляд судді Лавровій Л.С.

Розглянувши матеріали подання, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Статтею 337 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що зазначений захід є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов`язком суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Нормами п. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Відповідно до роз`яснення Верховного Суду України у листі від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" поняття ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням суду, варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Тобто, наявність лише самого зобов`язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

До матеріалів подання заявником додано лише копію довіреності, копію судового наказу та копію постанови про відкриття виконавчого провадження. Будь-яких інших документів, які б підтверджували вчиненням виконавцем усіх необхідних виконавчих дій та ухилення боржника від виконання судового рішення до матеріалів подання не додано. Судом встановлено, що у матеріалах подання відсутні докази того, що боржник (керівник юридичної особи боржника) вчиняє свідомі діяння, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні.

Отже, суд приходить до висновку, що така обов`язкова умова для застосування тимчасових обмежень для виїзду за кордон, як ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, в розумінні ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України , матеріалами справи не підтверджується. Більше того, матеріали справи не містять доказів накладення державним виконавцем штрафів на боржника, звернення до правоохоронних органів з відповідними поданнями, вжиття заходів по виклику та по приводу боржника, тощо.

Крім того, за змістом ч. 2 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Заявник вказував, що за вказаним виконавчим документом боржником є - Директор ВИРОБНИЧЕ СЕРВІСНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕВРІКА ПЛЮС" Мандровський Ігор Миколайович, РНОКПП: НОМЕР_1 , вул. Залізнична, 33 Б, м. Охтирка, Сумської області, 42700. Однак суд не може погодитися з таким твердженням, оскільки з наказу від 14.02.2017 по справі № 922/4108/16 вбачається, що боржником є юридична особа - ТОВ ВИРОБНИЧЕ СЕРВІСНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕВРІКА ПЛЮС", а не фізична особа ОСОБА_1 .

Станом на даний час стаття 337 ГПК України не передбачає можливості тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи боржника.

Статтею 337 ГПК регламентовано порядок розгляду та постановлення ухвали господарським судом про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, виключно відносно фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням (ч.4). Таким чином законодавець надавши право виконавцю звертатись з відповідним поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи, не наділив такими повноваженнями та правом господарські суди.

Суд враховує, що свобода пересування гарантована ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка передбачає, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. При чому, на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб (ч. 3).

У справі "Гочев проти Болгарії" від 26.11.2009, Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Отже, виходячи з вищевикладеного, у даному випадку задоволення подання з підстав, викладених виконавцем у поданні, може призвести до безпідставного обмеження права фізичної особи на свободу пересування, яке передбачено Конституцією України.

Керуючись статтями 233, 234, 235, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа (вх. 5444 від 09.03.2021).

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України, протягом десяти днів з дня її прийняття.

Суддя Л.С. Лаврова