Ухвала

від 15.01.2019 по справі 8/13/5022-301/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15 січня 2019 року м. ТернопільСправа № 8/13/5022-301/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

розглянув заяву Тернопільського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області №322 від 09.01.2018 про видачу дубліката наказу у справі № 8/13/5022-301/2011

за позовом: Заступника прокурора Тернопільської області, вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль в інтересах держави, в особі Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", вул. Північно-Сирецька, 1-3, м. Київ 136, 04136, в особі Відділення "Тернопільське регіональне управління "АТ "Родовід Банк", вул. Б. Хмельницького, 23, м. Тернопіль, 46000

до відповідача: Приватного мале підприємства "Продюсерський центр Матвєй", вул. Лукіяновича, 8, м. Тернопіль,46006 (вул. Петриківська, 25а, к. 8, м. Тернопіль) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпрінт-Захід", вул. Лукіяновича, 8, м. Тернопіль,46006 (вул. Карпенка, 4А/4, м. Тернопіль)

про звернення стягнення на заставне майно згідно договору застави №61/03-З.3-08 від 08.02.2008 року

Без виклику представників сторін

Встановив:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 11.05.2011 у справі №8/13/5022-301/2011 позовні вимоги задоволено повністю; в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрінт - Захід", вул. Лукіяновича, 8, м. Тернопіль перед Публічним акціонерним товариством "Родовід Банк", вул. Північно-Сирецька, 1-3, м. Київ 136, в особі Відділення "Тернопільське регіональне управління "АТ "Родовід Банк", вул. Б. Хмельницького, 23, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 14349442 за Кредитним Договором №61/03-КЛВ-08 від 08.02.2008 року, звернуто стягнення на належне на праві власності Приватному підприємству "Поліграфічний центр "Матвєй", вул. Лукіяновича, 8, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 23594054 майно, передане в заставу АТ ОСОБА_1", згідно договору застави № 61/03-З.3-08 від 08.02.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за №510, а саме: друкарський верстат "Heidenberg Speedmaster 72 ZP", заставною вартістю 454 330 грн., що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Лукіяновича, 8, шляхом його продажу. Також, стягнуто з Приватного підприємства "Поліграфічний центр "Матвєй", вул. Лукіяновича, 8, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 23594054 в доход Державного бюджету України на р/р 31111095700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі - 4 546 грн. 30 коп. державного мита; стягнуто з Приватного підприємства "Поліграфічний центр "Матвєй", вул. Лукіяновича, 8, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 23594054 на р/р 31210264700002 у ГУДК у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, Одержувач: Державний бюджет м. Тернополя, код 22050003 - 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

27.05.2011 Господарським судом Тернопільської області, на підставі ст. 116 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), видано відповідні накази про примусове виконання рішення суду у даній справі.

10.01.2019 Тернопільський міський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області звернувся до суду із заявою №322 від 09.01.2018 (вх. № 485) про видачу дубліката наказу від 27.05.2011 по справі №8/13/5022-301/2011 щодо звернення стягнення на належне на праві власності Приватному підприємству "Поліграфічний центр "Матвєй", вул. Лукіяновича, 8, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 23594054 майно, передане в заставу АТ ОСОБА_1", згідно договору застави № 61/03-З.3-08 від 08.02.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за №510, а саме: друкарський верстат "Heidenberg Speedmaster 72 ZP", заставною вартістю 454 330 грн., що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Лукіяновича, 8, шляхом його продажу. В обґрунтування заяви вказує, що на виконанні в Другому відділі ДВС Тернопільського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №8/13/5022-301/2011 від 27.05.2011. Так, 29.10.2014 державним виконавцем на підставі ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження; 01.12.2014 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору; 01.12.2014 винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні на підставі ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження". За наслідками проведення виконавчих дій, 29.01.2016, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа - наказу Господарського суду Тернопільської області №8/13/5022-301/2011 від 27.05.2011 стягувачеві. Як стверджує заявник у поданій заяві, при надсиланні поштовою кореспонденцією виконавчого документа, виконавчий документ втрачено. В підтвердження наведеного долучає, зокрема, довідку №321 від 09.01.2018 органу ДВС, з якої не вбачається, що при надсиланні поштовою кореспонденцією наказ Господарського суду Тернопільської області №8/13/5022-301/2011 від 27.05.2011 втрачено.

Розглянувши заяву №322 від 09.01.2018 (вх. №485 від 10.01.2019 ) Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Тернопільській області про видачу дубліката наказу, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на наступне:

П. 10 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" надає право державному виконавцю у процесі здійснення виконавчого провадження звертатися до суду, який видав виконавчий документ, зокрема, із заявою про видачу дубліката виконавчого документа.

При цьому, скарги, заяви, подання мають відповідати загальним процесуальним вимогам щодо форми та змісту, передбаченими положеннями ГПК України.

Відповідно до ч. 10 ст. 11 ГПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який не може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Приписами п. 19.4 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України визначено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Ч. 7 ст. 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Згідно з ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1 921,00 грн.

Зважаючи на наведене вище, за подання до господарського суду заяви про видачу дубліката наказу заявнику необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 57,63 грн (1921,00 х 0,03=57,63).

Однак, заявником судовий збір не сплачено, а заявлено клопотання про відстрочення сплати останнього у зв"язку із тим, що Тернопільський міський відділ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області є бюджетною установою, фінансується за рахунок державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування якої належить до Бюджетного кодексу України здійснюється державною казначейською службою України.

Відповідно до вимог ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочення сплати судового збору .

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому, оскільки ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для для відстрочки чи звільнення від такої сплати. Господарський суд вправі вчинити дії, про які йдеться у ст. 8 Закону, і зі своєї ініціативи з наведенням в ухвалі відповідних мотивів.

Як визначено у ст. 73 ГПК України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з п. п. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що сторона повинна обґрунтувати підстави для відстрочення сплати судового збору шляхом подання відповідних доказів з урахуванням зазначених вимог, передбачених статтями ГПК України, яким суд, в свою чергу, у відповідності статті 86 цього Кодексу повинен надати оцінку.

За даних обставин, беручи до уваги, що заявником не надано суду жодних доказів на підтвердження його майнового стану, доказів існування хоча б однієї із зазначених у ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" умов, клопотання щодо відстрочення сплати судового збору суд вважає безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає.

Отже заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, що є порушенням вимог ГПК України.

З огляду на наведене вище, враховуючи те, що законом не врегульовано процесуальних дій суду у разі несплати стягувачем судового збору за подання заяви про видачу дублікату, з метою забезпечення принципів господарського судочинства, суд вважає за можливе застосувати в даному випадку положення ст. 174 ГПК України.

Так, ч. 1 ст. 174 ГПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини другої вказаної статті в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 3 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу.

За даних обставин, заява № 322 від 09.01.2019 (вх. №485 від 10.01.2019) Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про видачу дубліката наказу від 27.05.2011 у справі №8/13/5022-301/2011 підлягає залишенню без руху на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що згідно приписів ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви (заяви) у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (заявою).

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 11, 73, 86, 164, 174, 232-235, п. 19.4 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Заяву № 322 від 09.01.2019 (вх. №485 від 10.01.2019) Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про видачу дубліката наказу Господарського суду Тернопільської області від 27.05.2011 у справі №8/13/5022-301/2011 залишити без руху.

2. Тернопільський міський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки заяви № 322 від 09.01.2019 (вх. №485 від 10.01.2019) шляхом подання до Господарського суду Тернопільської області належних доказів на підтвердження оплати судового збору за подання заяви про видачу дубліката наказу у встановленому законом розмірі, а саме - 57,63 грн.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

4. Копію ухвали направити Тернопільському міському відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, вул. Острозького, 14, м. Тернопіль, 46002.

Повний текст ухвали складено та підписано15.01.2019

Суддя І.М. Гирила