Рішення

від 25.06.2007 по справі 16/724пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/724пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.07                                                                                 Справа № 16/724пд.

     Судова колегія у складі суддів: головуючий - суддя  Шеліхіна Р.М., суддя Яресько Б.В., суддя Зюбанова Н.М.,  розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаспромпоставка",         м. Луганськ

до  Відкритого акціонерного товариства "Луганське автотранспортне підприємство - 10964", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лугасервіс",       м. Луганськ

про  визнання договору недійсним

при секретарі судового засідання Михайлевич М.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача –не прибув;

від 1-го відповідача –Лісечко О.С., дов. від 30.08.06. №198,

від 2-го відповідача –Мучінський І.Д., дов. від 14.020.05.,

ВСТАНОВИВ:

          Представник позивача надіслав до суду заяву від 25.06.07. про накладення арешту на майно та грошові кошти першого відповідача, про заборону першому відповідачу здійснювати дії, пов'язані з ліквідаційною процедурою, до набрання цим рішенням законної сили, а також заборонити ліквідатору першого відповідача вчиняти будь-які дії, пов'язані з ліквідаційною процедурою, до набрання цим рішенням законної сили.

             Заявлене клопотання не підлягає до задоволення у зв'язку з його безпідставністю та за відсутністю взаємозв'язку викладених у клопотанні вимог з предметом спору.

          Суть спору: заявлена вимога про визнання договору купівлі-продажу будівлі адміністративного корпусу з підвалом загальною площею 2980кв.м. від 09.03.04., укладеного на думку позивача між відповідачем та третьою особою, - недійсним, як не відповідаючого вимогам закону.

          Представник першого відповідача проти позову заперечив, пославшись при цьому на доводи, викладені в відзиві на позов.

Представник другого відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив і вказав на відсутність підстав для звернення позивача з даним позовом до суду.

Між позивачем і громадянином Гончаровим С.І. укладено договір уступки права вимоги від 11.01.04. №11/01-04, на підставі якого Гончаров С.І. (первісний кредитор) передав позивачу (новому кредитору) право власності на прості іменні акції ВАТ «Луганське АТП 10964»(боржника) в кількості 2000 штук, а позивач як новий кредитор приймає право вимоги за правом власності на прості іменні акції першого відповідача.

Позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогою про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі адміністративного корпусу у зв'язку з тим, що перший відповідач уклав цей договір без згоди на те загальних зборів акціонерів ВАТ «Луганське АТП 10964».

В тексті позовної заяви позивач вказує, що будівля, яка була відчужена першим відповідачем на користь другого відповідача за договором, є майном першого відповідача і договір купівлі-продажу було укладено між відповідачами 09.03.04. Оригінал або завірену копію оскарженого договору позивач суду не надав, джерело інформації щодо укладання відповідачами вказаного у позовній заяві договору представник позивача не визначив.

Перший відповідач проти позову заперечує і вказує, що договори з другим відповідачем про продаж майна не були укладені, а також у відзиві зазначено про відсутність у позивача порушеного права, оскільки він не є кредитором першого відповідача.

Другий відповідач проти позову заперечує, підтверджує відсутність укладених договорів про відчуження майна з першим відповідачем та про відсутність у позивача права для звернення з даним позовом до суду.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи,  вислухав представників сторін, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх  належність, допустимість, достовірність кожного  окремо і у сукупності, судова колегія дійшла висновку, що позов не підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Відповідно до норми ст.19 Основного Закону держави –Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормою ст.55 Основного Закону держави –Конституції України –кожній особі гарантується право на оскарження у суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожна особа має право звернутися за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів, якщо вона вважає свої права порушеними, до суду у встановленому процесуальним законом порядку. При цьому особа самостійно визначає об'єм порушених прав та особу, яка їх порушила.

Відповідно до правил ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень до суті спору. Згідно з вимогами ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, позивач повинен довести, що його права є порушеними і порушили права відповідачі при вчиненні дій, пов'язаних з укладенням договорів, які суперечать законним правам та інтересам позивача.

Докази щодо порушеного права, об'єму порушених прав кожним з відповідачів, докази вчинення відповідачами неправомірних дій, пов'язаних з укладенням договорів про відчуження майна та докази права власності на майно, про яке вказує позивач в позовній заяві, у позивача відсутні.

Договір уступки права вимоги від 11.01.04. №11/01-04, укладений між позивачем і громадянином Гончаровим С.І., на підставі якого Гончаров С.І. (первісний кредитор) передав позивачу (новому кредитору) право власності на прості іменні акції ВАТ «Луганське АТП 10964»(боржника) в кількості 2000 штук, а позивач як новий кредитор приймає право вимоги за правом власності на прості іменні акції першого відповідача, суд оцінив при розгляді справи і дійшов висновку, що даний договір суперечить Закону України «Про господарські товариства»та ст.203 ЦК України, оскільки з огляду на приписи ст.ст.173,174 ГК України, ст.ст. 11,509,510 ЦК України громадянин Гончаров С.І. не є кредитором ВАТ «Луганське АТП 10964», а ВАТ «Луганське АТП 10964» не є боржником громадянина Гончарові С.І. Акціонер має право довірити свій голос при прийнятті рішень на загальних зборах іншій особі або продати цінні папери (акції).

Крім того, норми Закону України «Про господарські товариства»не передбачають право акціонера оскаржувати угоду (правочин), укладену від імені юридичної особи –акціонерного товариства. До того ж слід додати, що оскаржувати правочин право має право тільки сторона цього правочину.

За таких підстав, суд дійшов висновку про відсутність порушених прав позивача, позов слід визнати безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення.

Таким чином, у позові слід відмовити.

Судові витрати слід покласти на позивача у відповідності до вимог ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, ст.55 Основного Закону держави –Конституції України ст.ст.173,174 ГК України, ст.ст. 11,509,510 ЦК України, керуючись ст.ст.44-49,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Відмовити у позові.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення підписане 02.07.07.

Суддя                                                                  Р.М. Шеліхіна

                 Суддя                                                           Б.В. Яресько

               Суддя                                                           Н.М. Зюбанова