Ухвала

від 14.01.2019 по справі 28/256

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

14.01.2019 Справа № 28/256

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

за скаргою Публічного акціонерного товариства „Перший Український ОСОБА_1 банк» , м. Київ №КНО-61.1.3.4/139 від 17.12.2018

на дії старшого державного виконавця

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Перший Український ОСОБА_1 банк» , м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Кройц» , м.Маріуполь

про стягнення 845513,25 грн.

Представники сторін:

від позивача (скаржника): не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від ВДВС: не з'явився.

20.12.2018 на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства „Перший Український ОСОБА_1 банк» , м. Київ на дії старшого державного виконавця, відповідно до якої скаржник просить визнати дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м.Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 щодо прийняття постанови ВП№41075919 від 28.11.2018 про повернення виконавчого документу стягувачу - неправомірними; скасувати постанову ВП №41075919 від 28.11.2018 старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м.Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 щодо повернення виконавчого документу стягувачу, як незаконну.

В обґрунтування скарги боржник посилається на те, що державним виконавцем в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» не вжито вичерпних та своєчасних заходів примусового виконання рішення суду, що призвело до прийняття передчасного рішення про винесення постанови про повернення виконавчого документу.

Ухвалою суду від 21.12.2018 по справі №28/256 скаргу №КНО-61.1.3.4/139 від 17.12.2018 Публічного акціонерного товариства "Перший Український ОСОБА_1", м. Київ на дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 призначено до розгляду в судовому засіданні 28.12.2018.

Розгляд скарги відкладався ухвалою суду у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи матеріалів виконавчого провадження.

10.01.2019 від відділу державної виконавчої служби надійшов відзив на скаргу, в якому виконавча служба проти задоволення скарги заперечує оскільки державний виконавець виконав всі дії у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження". До відзиву виконавча служба надала матеріали виконавчого провадження.

Стягувач (скаржник), боржник та представник ВДВС в судові засідання не з'явились, про день, час, місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали скарги та надані документи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 31.01.2011 по справі №28/256 задоволено позов Публічного акціонерного товариства „Донгорбанк» , м. Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кройц» , м.Маріуполь, частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кройц» (87556, Донецька область, м.Маріуполь, просп. Будівельників, 98, п/р26002480102003 в Центральному відділенні ПАТ „Донгорбанк» у м.Маріуполь, МФО 334970, ЄДРПОУ 31317444) на користь Публічного акціонерного товариства „Донгорбанк» (83086, м. Донецьк, вул. Артема, 38, 87500, Донецька область, м.Маріуполь, пр. Леніна, 85 а, ЄДРПОУ 20365318, МФО 334970) заборгованість за кредитом в сумі 700000,00грн., заборгованість по відсоткам за строковою заборгованістю в сумі 9109,59грн., заборгованість по відсоткам за простроченою заборгованістю в сумі 132 999,97грн., пеня в розмірі 3380,01 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 8454,89 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,99 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На виконання вищезазначеного рішення судом був виданий відповідний наказ від 14.02.2011.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.01.2012 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства „Перший Український міжнародний банк» , м. Донецьк та замінено позивача по справі №28/256 - стягувача за наказом господарського суду Донецької області №28/256 від 14.02.2011 Публічне акціонерне товариство „Донгорбанк» його правонаступником - Публічним акціонерним товариством „Перший Український міжнародний банк» .

06.12.2013 державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №41075919, відкритого на підставі наказу № 28/256 від 31.01.2011, виданого 14.02.2011 господарським судом Донецької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кройц" на користь Публічного акціонерного товариства "Донгорбанк" заборгованість за кредитом в сумі 700000,00грн, заборгованість по відсоткам за строковою заборгованістю в сумі 9109,59грн, заборгованість по відсоткам за простроченою заборгованістю в сумі 132999,97грн, пеня в розмірі 3380,01грн, витрати по сплаті державного мита в сумі 8454,89грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,99грн., накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно. Боржнику встановлено строк для самостійного виконання до 12.12.2013.

16.02.2013 Державна податкова служба України надала державному виконавцю інформацію, що поточні рахунки боржника відкриті в ПУАТ Фідобанк , ПАТ ПУМБ , ф-я АТ Укрексімбанк , ПАТ Кредитпромбанк .

Постановою від 18.12.2013 накладено арешт на кошти боржника, що відкриті у установах банків.

ПАТ Кредитпромбанк листом від 22.01.2014 повідомив про прийняття постанови про арешт коштів боржника та зазначив про їх відсутність на арештованому рахунку.

ПУАТ Фідобанк прийнято постанову про арешт коштів ТОВ Кройц та зазначено про відсутність коштів на рахунку (лист від 14.02.2014).

У відповідності до листа ПАТ ПУМБ від 11.01.2014 постанова про арешт коштів боржника прийнята до виконання, кошти для виконання арешту відсутні.

13.12.2013 виконавчою службою зроблені запити про наявність у відповідача майна до Управління держземагенства в м.Маріуполь, Центр надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів.

Управління Держземагенства у м. Маріуполі Донецької області листом №2013/5147 від 24.12.2013 повідомив що станом на 01.01.2013 відомості про наявність земельних ділянок у ТОВ Кройц відсутні.

Згідно комп'ютерної бази даних обліку центра №1 надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м.Маріуполя та Новоазовського р-на станом на 24.12.2013 за відповідачем транспортні засоби не зареєстровані.

Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень станом на 09.01.2014 все нерухоме майно боржника знаходиться під арештом.

04.04.2014 державним виконавцем складено акт опису та арешту майна боржника, а саме погрузчика з вилковим захватом.

24.11.2016 державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні ОСОБА_3, яким складено звіт про оцінку вартості описаного майна ТОВ Кройц .

Вартість описаного майна складає 152 100,00 грн., що підтверджується висновком оцінювача від 05.12.2016.

30.01.2017 до Дніпропетровської філії державного підприємства СЕТАМ направлено заявку на реалізацію арештованого майна.

27.03.2017 відбулись торги згідно Протоколу № 243857 ДП СЕТАМ . На депозитний рахунок відділу ДВС зараховано сума у розмірі 93 921,75 грн., яку розподілено у відповідності до вимог Закону України Про виконавче провадження (84 151,57 грн.- на користь стягувача ПАТ ПУМБ ).

10.03.2017 до Центрального відділу поліції ГУ НП в Донецькій області направлено подання про вирішення питання про відкриття кримінального провадження у відношенні керівника ТОВ Кройц в порядку ст.388 КК України.

Листом № 9324 від 24.05.2017 Центральний відділ поліції ГУ НП в Донецькій області повідомив про проведення ретельної перевірки, в ході якої, встановити місцезнаходження ТОВ Кройц не представилось можливим.

Згідно витягу з державного реєстру обтяжень рухомого майна від 15.06.2017 все рухоме майно ТОВ Кройц арештовано згідно постанови Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження №41075919.

Державна авіаційна служба України на запит державного виконавця листом від 03.07.2017 повідомила про відсутність у Державному реєстрі цивільних повітряних суден, повітряних суден зареєстрованих за ТОВ Кройц .

За даними Судновій книзі України відсутня інформація про наявність зареєстрованих транспортних засобів за боржником (лист Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області від 16.08.2017).

25.09.2017 Державна фіскальна служба України надала державному виконавцю інформацію, що поточні рахунки боржника відкриті у ПАТ ПУМБ та в казначействі.

30.10.2017 на адресу відповідача направлена вимога надати копію балансу підприємства, відомості щодо майна підприємства, яке перебуває у інших осіб, інформацію про наявність (відсутність) дебіторської заборгованості, доказів отримання від боржника інформації суду не надано.

Головне управління ДФС у Донецькій області листом від 10.11.2017 повідомило про надання ТОВ Кройц фінансової звітності за 2016р., станом на 31.12.2016 у підприємства наявна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги в сумі 11,5 тис. грн., дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом в сумі 379,1 тис.грн.

ПАТ ПУМБ листом від 23.02.2018 надав інформацію про облік постанов про арешт коштів ТОВ Кройц . На депозитний рахунок відділу ДВС зараховано сума у розмірі 180,00грн. (28.03.2018 сума коштів в розмірі 141,42 грн. перераховані на рахунок позивача згідно платіжного доручення № 2034 від 28.03.2018).

27.11.2018 державним виконавцем складено акт про відсутність ТОВ Кройц за адресою м. Маріуполь, пр. Будівельників,98, акт підписаний тільки державним виконавцем, вказаний акт складний одноособово державним виконавцем, а графи за участю понятих , присутні , інші особи, що були залучені до проведення виконавчих дій не заповнено.

За даними Управління статистики у м. Маріуполі (лист від 04.12.2018) ТОВ Кройц звітувало за 2017 рік за фінансовою звітністю до органів державної статистики.

28.11.2018 старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби м.Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. У зазначеній постанові встановлено, що рішення суду виконано частково, залишок боргу складає 769887,46 грн., за даними ДФС України боржник має відкриті рахунки в ПА «ПУМБ» , кошти для виконання рішення суду відсутні. За адресою м.Маріуполь, пр. Будівельників, 98 підприємство не находиться. ТОВ „Кройц» не є власником транспортних засобів, об'єктів нерухомості. Все визначене майно боржника знаходиться під арештом за постановою державного виконавця.

На час розгляду скарги, рішення господарського суду Донецької області від 31.01.2011 по справі №28/256 не виконане, доказів зворотного суду не надано.

Стягувач, Публічне акціонерне товариство „Перший Український ОСОБА_1 банк» , м. Київ звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м.Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 щодо прийняття постанови ВП№41075919 від 28.11.2018 про повернення виконавчого документу стягувачу, оскільки державним виконавцем не вжито вичерпних та своєчасних заходів примусового виконання рішення суду.

Господарський суд при розгляді скарги виходить з наступного.

Стаття 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обовязковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України Про виконавче провадження. Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Закон України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016 набрав чинності 05.10.2016.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих та перехідних положень до Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 визнано такими, що втратили чинність з дня набрання чинності цим Законом, зокрема, Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999, крім статті 4, яка втрачає чинність через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

У відповідності до частин 6,7 Прикінцевих та перехідних положень до Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № 41075919 виконавчі дії проводились виконавчою службою в період з 06.12.2013 по 28.11.2018, отже у період дії як Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 так і Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016.

Відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 та від 02.06.2016 основними стадіями виконавчого провадження є: 1) відкриття виконавчого провадження; 2) підготовка до примусового виконання; 3) вжиття заходів примусового виконання рішення; 4) закінчення виконавчого провадження.

Відкриття виконавчого провадження це стадія, яка полягає у діях державного виконавця, що спрямовані на визначення підстав для відкриття виконавчого провадження.

Підготовка до примусового виконання - це дії державного виконавця, спрямовані на встановлення місця знаходження (проживання) боржника, наявності рухомого або нерухомого майна, грошових коштів в установах банків, пропозиції виконати рішення добровільно, створення умов для подальшого виконання виконавчого документу. Мета цієї стадії - створити належні умови для своєчасного й ефективного виконання документів, що надійшли до державного виконавця, а також забезпечити умови для добровільного виконання рішення боржником.

Примусове виконання (застосування заходів примусового виконання рішення) - це вжиття державним виконавцем заходів щодо реалізації припису юрисдикційного акта способами, які визначено законом, із покладанням на боржника виконавчого збору та інших витрат, пов'язаних із виконанням.

Закінчення виконавчого провадження - це дія державного виконавця, що полягає у завершенні проведення виконавчих дій у певному виконавчому провадженні, за певним виконавчим документом.

Отже, здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

Відповідно до п. 2 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 під час виконання рішень державний виконавець має право на безпосередній доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти. Порядок доступу до таких реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України спільно з відповідними центральними органами виконавчої влади, які забезпечують їх ведення.

Аналогічна норма міститься в п. 5 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016.

Згідно з ст. 5 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом

У відповідності до ст. 18 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Згідно ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Відповідно до п. 3.12. Інструкції з організації примусового виконання рішень (затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 за № 512/5 в редакції, що діяла до 05.10.2016) організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо).

Відповідно до ст.10 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, обєкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обовязку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.5 ст.52 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Відповідно до ч. 8 ст. 52 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Згідно з ч.8 ст.48 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016, виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

На порушення вимог чинного законодавства, зокрема ч.8 ст.48 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 та ч. 8 ст. 52 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999, державний виконавець у виконавчому провадженні, не здійснював перевірку майнового стану боржника в обумовлені законодавством строки (доказів зворотного суду надано не було).

У відповідності до ст. 54 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 встановлений порядок виявлення дебіторської заборгованості боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця, а саме виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до органів доходів і зборів, Органи доходів і зборів зобов'язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини, оцінивши надані сторонами докази і їх сукупності та взаємозв'язку, виходячи із основних загально-правових засад справедливості, законності, рівності суб'єктів, притаманних господарському праву, суд вважає, що органом державної виконавчої служби не було вжито всіх необхідних та можливих заходів для належного примусового виконання рішення господарського суду Донецької області, а саме не надано доказів направлення запитів до відповідних органів щодо наявності зареєстрованих майнових прав інтелектуальної власності, об'єктів інтелектуальної, творчої діяльності, сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання, корпоративних прав, цінних паперів, авторських прав, не виявлені дебітори боржника, а тому оскаржувана заявником постанова державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу є передчасною.

У відповідності до п.5 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника).

При цьому висновок щодо "безрезультатності" та/або "неможливості" розшуку майна чи встановлення/з'ясування певних обставин буде обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізувавши надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що державним виконавцем, в порушення встановлених законом вимог, станом на дату вчинення оскаржуваної постанови, не встановлено документально підтвердженої відсутності у боржника майна, на яке можливо було б звернути стягнення, не проведено інших виконавчих дій стосовно боржника.

Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до положень п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи приписи Господарського процесуального кодексу України, пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , у суду відсутні повноваження скасовувати рішення органів Державної виконавчої служби. Натомість встановивши обґрунтованість доводів заявника, суд може визнати постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною. Як зазначено в інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-08/369 від 29.06.2010 Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України, вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання її недійсною.

Отже, суд приходить до висновку про визнання неправомірними дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м.Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 щодо прийняття постанови ВП №41075919 від 28.11.2018 про повернення виконавчого документу стягувачу та визнання недійсною постанову ВП №41075919 від 28.11.2018 старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 щодо повернення виконавчого документу стягувачу.

На підставі вищевикладеного, керуючись статями 234, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства „Перший Український ОСОБА_1 банк» , м. Київ №КНО-61.1.3.4/139 від 17.12.2018 задовольнити.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м.Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 щодо прийняття постанови ВП№41075919 від 28.11.2018 про повернення виконавчого документу стягувачу.

Визнати недійсною постанову ВП №41075919 від 28.11.2018 старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 щодо повернення виконавчого документу стягувачу.

Ухвала набирає законної сили в день підписання 14.01.2018 та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Г.Є. Курило