Рішення

від 11.12.2018 по справі 910/7978/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.12.2018Справа № 910/7978/18

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дортмунд Кабель"; ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна комерційна телерадіокомпанія" (ICTV); Про захист честі, гідності та ділової репутації та спростування інформації; Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Дюбко С.П.

Представники:

Від позивача не з'явився;

Від відповідача Фоменко Л.А., представник за довіреністю від 25.09.2017.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дортмунд Кабель" звернулося до суду з позовом про визнання такою, що є недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію інформацію, поширену Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна комерційна телерадіокомпанія" (ICTV) на каналі ICTV у телевізійній програмі "Надзвичайні новини" у випуску від 28.04.2017 під назвою "Згоріти не прокинувшись: Чому пожежна сигналізація у вашому будинку може не спрацювати?", у випуску від 02.05.2018 під назвою: "Запальничка біля пожежного датчика: тест протипожежної системи у випробувальному центрі" та на сайті від 15.05.2018 під назвою "Держцентр ДСНС України скасував сертифікати відповідності кабелю "Dortmund" та зобов'язання відповідача спростувати вказану недостовірну інформацію у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2018 відкрито провадження у справі № 910/7978/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.07.2018, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив.

14.09.2018 від позивача надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги заперечуються повністю та зазначається, що в контексті сюжетів, оціночних суджень журналістів позивач під виглядом судового захисту своїх прав і законних інтересів намагається чинити тиск на журналістів та телерадіокомпанію. Також, серед іншого, відповідач вказує, що поширена ним інформація ґрунтується на відомостях, розповсюджених правоохоронними органами; категорія гідності не може застосовуватися до юридичної особи; діяльність журналістів підлягає захисту в силу Конвенції про захист прав та основоположних свобод і Закону України "Про інформацію".

26.07.2018, 18.09.2018 в підготовчому засіданні оголошувалася перерва.

У підготовчому засіданні 16.10.2018, вчинивши всі передбачені процесуальним законодавством дії за ст.ст. 182-183 Господарського процесуального кодексу України, суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи для судового розгляду по суті на 06.11.2018.

06.11.2018 під час розгляду спору по суті представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити з мотивів, викладених у позовній заяві, посилаючись на порушення відповідачем його права на гідну ділову репутацію. На думку позивача, відповідач завдав шкоди честі, гідності і діловій репутації Товариства з обмеженою відповідальністю "Дортмунд Кабель", оприлюднивши невизначеному колу осіб інформацію, яка не відповідає дійсності, принижує авторитет підприємства в очах контрагентів та покупців продукції, що ним виробляється.

Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема, посилаючись на заборону цензури, правомірність здійснення журналістської діяльності та неякісність продукції, яка виготовлюється позивачем та неможливість застосування до юридичних осіб понять честі та гідності.

06.11.2018 судом оголошено перерву до 20.11.2018.

Відповідно до ухвали від 20.11.2018 розгляд справи було відкладено на 06.12.2018.

Провівши дослідження доказів та судові дебати, 06.12.2018 суд оголосив перерву у засіданні до 11.12.2018.

11.12.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оглянувши оригінали документів,копії яких долучено до матеріалів справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у тому числі електронні, суд

ВСТАНОВИВ:

28.04.2018 на каналі ICTV, телевізійну діяльність на якому здійснює відповідач, у телевізійній програмі "Надзвичайні новини" вийшов випуск під назвою "Згоріти не прокинувшись: чому пожежна сигналізація у вашому будинку може не спрацювати?" (посилання https://kriminal.ictv.ua/videos/zgority-ne-prokynuvshys-chomu-pozhezhna-sygnalizatsiya-u-vashomu-budynku-mozhe-ne-spratsyuvaty / ) з продовженням від 02.05.2018 під назвою "Запальничка біля пожежного датчика: тест протипожежної системи у випробувальному центрі" (посилання https://krininal.ictv.ua/videos/zapalnychka-bilya-pozhezhnogo-datchyka-test-protypozhezhnoyi-systemy-u-vyprobuvalnomu-tsentri/ ).

15.05.2018 на своєму веб-сайті відповідач розмістив інформаційне повідомлення (новини) під заголовком "Держцентр ДСНС України скасував сертифікати відповідності кабелю Dortmund" (посилання https://kriminal.ictv.ua/1433/derzhavnyi-tsentr-dsns-ukrayiny-skasuvav-sertyfikaty-vidpovidnosti-kabelyu-dortmund-vidrazu-pislya-syuzhetu-nadzvychajnyh-nobyn).

Позивач вважає, що поширена у відеороликах та інформаційному повідомленні (новинах) інформація, яка стосується продукції та роботи Товариства з обмеженою відповідальністю "Дортмунд кабель" є недостовірною і такою, що не відповідає дійсності та наносить шкоду діловій репутації підприємства, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом, попередньо направивши відповідачу претензію з метою мирного врегулювання спору.

У своєму позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Дортмунд кабель" просить суд визнання такою, що є недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію інформацію, поширену Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна комерційна телерадіокомпанія" (ICTV) на каналі ICTV у телевізійній програмі "Надзвичайні новини" у випуску від 28.04.2017 під назвою "Згоріти не прокинувшись: Чому пожежна сигналізація у вашому будинку може не спрацювати?", у випуску від 02.05.2018 під назвою: "Запальничка біля пожежного датчика: тест протипожежної системи у випробувальному центрі" та на сайті від 15.05.2018 під назвою "Держцентр ДСНС України скасував сертифікати відповідності кабелю "Dortmund" та просить зобов'язати відповідача спростувати вказану недостовірну інформацію у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація.

Відповідач позовні вимоги заперечує, вказуючи, що все оголошене у телепрограмі є достовірним, оскільки зйомки здійснювалися під час обшуку компетентними органами та проведення тестування продукції, що випускається позивачем, а оголошені відомості базувалися на офіційній інформації, яка є у відкритому доступі.

Також, відповідач посилається на ст. 10 Конвенції про захист прав і основоположних свобод і Закон України "Про інформацію", вказуючи на заборону цензури і притягнення до відповідальності за оціночні судження.

Проаналізувавши правові позиції та доводи сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх часткового задоволення, зважаючи на таке.

Позивач є виробником технічної продукції, зокрема, електрокабелів та має зареєстрований в установленому порядку знак для товарів і послуг "Dortmund cable", під яким здійснюється, серед іншого, виробництво кабеля силового зі спеціальними характеристиками вогнестійкості, з мідними жилами, з ізоляцією у виконання з вогнестійким бар'єром з безгалогенної кремнійорганічної (силіконової) гуми чи стрічки, що містить слюду, з оболонкою з полімерною композицією, що не містить галогенів, марок (N) HXH FE180/E30, (N)HXH FE180/E90, кабель монтажний для промислової електроніки зі спеціальними характеристиками вогнестійкості, з мідними жилами, з ізоляцією у виконанні з вогнестійким бар'єром з без галогенної кремнійорганічної (силіконової гуми чи стрічки, що містить слюду, з оболонкою з полімерної композиції, що не містить галогенів, марок JE-H(St)H..Bd FE180/T30, JE-H(St)H…Bd FE180/E90.

Станом на час виходу телевізійних програм та інформаційного повідомлення у позивач мав сертифікат відповідності від 19.12.2017 № UA1.016.0020213-17 на кабель силовий та № UA1.016.0020214-17 га кабель монтажний.

У телепрограмі, виготовленій відповідачем, що транслювалася 28.04.2018, містилися відомості, які видаються позивачем такими, що наносять шкоди його діловій репутації, честі та гідності. Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив, що у відеоролику від 28.04.20418 відповідачем, серед іншого, повідомлено таке:

- за результатами власного розслідування, проведеного журналістами, відкрито надрезонансну гучну аферу за участю впливових бізнесменів та ще впливовіших високопосадовців, яка ставить під загрозу національну безпеку країни, що вже підтвердили у спецпідрозділі СБУ. Далі, в сюжеті вказується про те, що все почалося з розслідування пожежі в таборі "Вікторія", де в ніч з 15 на 16 вересні 2017 року в Комунальному позашкільному навчальному закладі "Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс "Вікторія" сталася пожежа, яка призвела до загибелі трьох дітей. Причиною цього відповідач називає несправність кабелю, встановленому у даному закладі;

- після трагедії в дитячому таборі, спецпідрозділ СБУ почав перевіряти інші об'єкти, як-то новобудови, торгові центри, в результаті чого було встановлено використання забудовниками вказаних об'єктів контрафактної кабельної продукції, яка не відповідає нормам ДСТУ та може призвести до чергової трагедії;

- на 04 хв 38 сек відео за 28.04.2018, демонструється офіційний веб-сайт позивача, що супроводжується словами "небезпечний для життя шнур за даними СБУ нід німецькою торговою маркою Дортмунд" та зазначається, що контрафактний кабель виробляється позивачем та прокладається у багатьох новобудовах, торгово-розважальних центрах, а також демонструються найменування зазначених на веб-сайті замовників Товариства з обмеженою відповідальністю "Дотрмунд кабель";

- на 08 хв 15 сек у кадрі демонструється кабель з маркуванням позивача.

У відео сюжеті, трансльованому 02.05.2018, серед іншого мала місце така інформація:

- на 03 хв 42 сек доменструється візит журналіста до Державного сертифікаційного центру ДСНС України. Журналіст тримає в руках кабель та говорить, що у нього той самий смертоносний кабель, який згорить та не врятує на під час пожежі та ставить запитання про те як так сталося, що підпис про безпеку є, а самої безпеки немає?

- на 04 хв 10 сек сюжету знову демонструється офіційний веб-сайт позивача з відсканованими сертифікатами відповідності;

- журналіст ставить запитання начальнику Державного сертифікаційного центру ДСНС України про факт видачі позивачеві сертифікатів відповідності та отримує відповідь про те, що продукція пройшла необхідні випробування, після чого отримала сертифікат відповідності вимогам пожежної безпеки;

- надалі у сюжеті наводиться інформація про тестування пожежної системи новобудови на прикладі однієї з таких новобудов та робиться узагальнюючий висновок про відсутність вогнестійких властивостей кабелю позивача, що озвучується головою ОСББ новобудови, встановити місцезнаходження та введення в експлуатацію якої не видається;

- зазначається про відсутність на вилученому в одній з новобудов маркування продукції.

15.05.2018 на веб-сайті відповідача з'явилася новина під заголовком "Держцентр ДСНС України скасував сертифікати відповідності кабелю Dortmund" з наступним змістом: "нещодавно команда "Надзвичайних новин" разом з телеведучою програми ОСОБА_2 провела приголомшливе розслідування: кабель, який живить цілу протипожежну систему не пройшов тест на відповідність у спеціальному випробувальному центрі. Скандально відомий кабель "Dortmund" прокладений в новобудовах, торгівельних центрах та лікарнях щодня наражає на небезпеку тисячі людей, адже тест у центрі вогневих випробувань показав: замість 90 хвилин - дріт згорає за 2-4 хвилини. Відразу після того, як в ефір вийшов сюжет "Надзвичайних новин", Державний центр сертифікації ДСНС України скасував сертифікат відповідності кабелю виробництва ТОВ "Дортмунд кабель".

У травні 2018 року позивач звернувся до відповідача з претензіями щодо спростування недостовірної інформації, на що отримав відповідь про те, що інформація стосовно якості кабелів та їх відповідності стандартам, була отримана від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тест", яке на замовлення Солом'янського управління ГУ НПУ у м. Києві проводило контрольні випробування кабелів на здатність до збереження цілісності кіл.

З пояснень представника відповідача, відзиву на позовну заяву та наданих для залучення до матеріалів справи документів слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна комерційна телерадіокомпанія" визнає, що в обох телевізійних програмах, що транслювалися відповідачем 28.04.20148 та 02.05.2018, а також у публікації на веб-сайті за 15.05.2018 мова йшла саме про кабельну продукцію, яка виготовляється відповідачем та наголос телекомпанією робився саме на тому, що продукція, яка виробляється позивачем, є неякісною та небезпечною. Також, відповідач жодним чином не спростовував обставин, викладених позивачем у позовній заяві, вважаючи цілком правомірними свої дії з доведення до відома широкого загалу інформації, яку позивач просить визнати недостовірною, а саму інформацію - правдивою та заснованою на даних СБУ, Київської місцевої прокуратури № 9.

Так, відповідач неодноразово вказував на ухвали Солом'янського районного суду міста Києва та наводив цитати з них щодо обставин неправомірних та незаконних дій засновників і службових осіб "Дортмунд кабель", а крім того - на результати контрольних випробувань кабелю, виробництва позивача, що проводилися Товариством з обмеженою відповідальністю "Тест".

До матеріалів справи відповідачем було надано ухвали Солом'янського районного суду міста Києва від 17.07.2018, від 11.04.2018 з посиланням на те, що кабель, виготовлений відповідачем є знаряддям кримінального правопорушення, має недоліки, не відповідає сертифікатам відповідності, не можуть використовуватися за призначенням та ін. Такі ухвали постановлювалися за клопотаннями слідчих у досудовому розслідуванні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.07.2016 № 12016100090008657 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України.

Також суду подано протокол випробувального центру Товариства з обмеженою відповідальністю "Тест" від 03.08.2016 № 3/КЛ-16 та від 23.03.2018 № 5/КЛ-18.

Дослідивши подані матеріали, суд не приймає їх в якості належних і достовірних доказів на підтвердження заперечень відповідача проти позову. Так, у протоколі контрольних випробувань кабелів на здатність до збереження цілісності кіл в умовах стандартного температурного режиму від 03.06.2016 зазначено, що замовником випробування є Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеркабель Київ", випробування проводилося у 2016 році, об'єкти для випробування, у тому числі, кабель з маркуванням Dortmund cable, були надані замовником. Тобто, контрольні випробування були проведені на замовлення певної особи за поданими нею зразками у 2016 році і підтвердження того, що зразки з маркуванням Dortmund cable, є продукцією, що виготовляється позивачем, суду не подано, тоді як самостійно цей факт суд встановити не може.

У протокол контрольних випробувань кабелів на здатність до збереження цілісності кіл в умовах стандартного температурного режиму за ДСТУ 4809:2007 від 23.03.2018 № 5/КЛ-18 зазначено, що замовником є Солом'янське управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, підставою для проведення випробувань є постанова слідчого Солом'янського управління поліції Головного управління національної поліції у місті Києві Омельченко О.О. від 16.03.2018 та супровідний лист від 19.05.2018, об'єкти випробувань були надані у пакетах № 0716497, № 0715989, № 3296113, № 0715990. За результатами випробувань об'єкти класифіковано як нездатні до збереження цілісності кіл в умовах стандартного температурного режиму.

Поданий протокол від 23.03.2018 № 5/КЛ-18 також не приймається судом в якості доказу спростування позовних вимог та обставин, покладених в основу позову, оскільки суду не було подано фактичних даних, якими стверджується, що об'єкти, які надійшли для проведення контрольних випробувань в описаних пакетах були визнані в установленому порядку речовими доказами. До матеріалів справи було приєднано лише ухвали слідчих суддів про надання тимчасового доступу до документів, накладення арешту на майно, поміщене у спец.пакети, номери яких не співпадають з номерами, що містяться у цьому протоколі.

Розглядаючи заявлений спір, суд в цілому критично ставиться до заперечень відповідача, які ґрунтуються на відомостях, отриманих від СБУ та Київської місцевої прокуратури № 9 та офіційної інформації, яка є у відкритому доступі, під якою має на увазі зазначені вище ухвали Солом'янського районного суду міста Києва. Так, у телевізійних програмах відповідач не робив прямого цитування процесуальних документів, вказуючи на їх реквізити з одночасним їх демонтуванням, а наводив інформацію у стверджувальній формі, авторитетно заявляючи про причетність відповідача (його посадових осіб) до дій, що можуть кваліфікуватися як кримінально карані діяння та відноситися до тяжких і особливо тяжких злочинів, через виробництво продукції неналежної якості, що не може вважатися оціночним судженням або ж безпосередньо належати до інформації, яка становить загальний інтерес. До відома громадськості прямо не було доведено того, що компетентними органами проводиться досудове розслідування, інформацію з відкритих джерел про яке саме і повідомляє журналіст, не було чітко проголошено, що журналіст цитує описову частину ухвали, винесеної на стадії досудового розслідування. Спосіб та форма подачі інформації щодо продукції, яку відповідач вважає контрафактною і виготовленою позивачем мали характер підтверджених відомостей, а не оціночних суджень чи аналізу, обговорення на побутовому рівні.

Крім того, процесуальні документи, на які посилається відповідач, були постановлені в ході досудового розслідування і в них наводиться зміст клопотання слідчого, мотиви слідчого, якими він обґрунтовує свої клопотання про необхідність надання доступу до речей і документів, накладення арешту на майно. Проте, ухвали, винесені слідчими суддями за наслідками задоволення цих клопотань, самі по собі не можуть доводити факт вчинення кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.07.2016 № 12016100090008657 за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України та бути доказами того, що позивач є виробником небезпечної для життя продукції.

У національному законодавстві презумпцію невинуватості як один з основоположних конституційних принципів судочинства відображено в ч. 1 ст. 62 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до яких особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини ця презумпція вважається порушеною, якщо судове рішення відображає думку про винуватість особи у вчиненні злочину до того, як її вину буде доведено відповідно до закону. При цьому навіть за відсутності офіційних висновків достатньо деякого припущення, що суд розглядає особу як винувату ("Мінеллі проти Швейцарії" (Minelli v. Switzerland), п. 37; "Нераттіні проти Греції" (Nerattini v. Greece), п. 23; "Діду проти Румунії" (Didu v. Romania), п. 41). Попереднє висловлення судом такої думки неминуче порушує презумпцію невинуватості ("Нестак проти Словаччини" (Nestak v. Slovakia), п. 88; "Гарицкі проти Польщі" (Garycki v. Poland), п. 66).

З викладеного вище видається, що відмова у задоволенні основних вимог за позовом у справі № 910/78/7978/18 становитиме порушення зазначеного принципу.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Шагін проти України" зазначено, що слід принципово розрізняти повідомлення про те, що когось лише підозрюють вчиненні злочину та чітку заяву, зроблену за відсутності остаточного вироку, про те, що особа вчинила злочин (п. 81).

На момент траслювання, що здійснювалося відповідачем 28.04.2018 та 02.05.2018 і виходу інформаційного повідомлення (новини) за 15.05.2018 був відсутній процесуальний документ, установленої форми, з яким законодавство пов'язує офіційне визнання державною винуватості певних осіб у виробництві, пропонуванні до продажу, збуті небезпечних для життя електричних виробів, так само як і процесуального документу, який би набрав законної сили, де було б встановлено у стверджувальній формі обставини виробництва Товариством з обмеженою відповідальністю "Добтмунд кабель" кабельної продукції, яка не відповідає загальнодержавним нормам, стандартам і становить суспільну загрозу або реалізацію контрафактної продукції. За таких обставин, поширену відповідачем інформацію про продукцію позивача слід вважати, що має недостовірний характер.

Також, суд враховує, що до матеріалів справи було приєднано відповідь на адвокатський запит від Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області від 20.04.2018 № 76, де вказується, що в ході перевірок пожежної безпеки у Комунальному позашкільному навчальному закладі "Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс "Вікторія" не виявлено порушень протипожежної безпеки, пов'язаних з якістю кабельно-провідникової продукції; найбільш ймовірною причиною виникнення пожежі в приміщенні кімнати № 4 корпусу № 5 згідно з висновком з дослідження технічної причини виникнення пожежі є аварійний режим роботи побутового заглибного електричного кип'ятильника, залишеного без нагляду, який був підключений до електромережі; експлуатацію кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією, під час перевірки виявлено не було.

У телевізійній передачі не було публічно продемонстровано широкому загалу протоколів випробувань чи іншого документального підтвердження висновку відповідача про непридатність кабельно-провідникової продукції, що виробляється позивачем, для використання за призначенням та невідповідності ДСТУ.

Відповідач не звертався до позивача за його власним коментарем з приводу реалізованого у телевізійній програмі сюжету, не запрошував позивача для висловлення своєї позиції, подачі документів тощо та не спростував посилань позивача про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Добтмунд кабель" відмовлялося б від позапланового технічного нагляду Державним сертифікаційний центром ДСНС України.

Розміщуючи на своєму веб-сайті 15.05.2018 повідомлення про скасування наявних у позивача сертифікатів відповідності, відповідач не послався на причину їх скасування, яка зазначена у рішеннях від 03.05.2018 - невиконання клієнтом вимог п. 1.1, п. 3.1 сертифікаційної угоди, а під час розгляду справи не заперечив і не спростував тверджень позивача, що такі рішення Державного центру сертифікації ДСНС України були мотивовані невиконанням вимоги про оплату послуг органу сертифікації.

Згідно зі ст. 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

У ст. 1 Закону України "Про інформацію" під інформацією розуміється будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, під документом - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Як визначено ст. 5 Закону України "Про інформацію" кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Приписи ст. 7 Закону України "Про інформацію" передбачають, що право на інформацію охороняється законом. При цьому, ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Разом з тим, ст. 32 Конституції України встановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 91 Цивільного кодексу України, юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно зі ст. 201 Цивільного кодексу України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Частиною 1 ст. 94 Цивільного кодексу України передбачено право юридичної особи на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 Цивільного кодексу України.

Юридична особа, так само як і фізична особа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації відповідно до ст. ч. 1 ст. 277 Цивільного кодексу України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ч. 1 ст. 299 Цивільного кодексу України.

Положеннями ст. 34 Господарського кодексу України визначено, дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних із особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

У ч. 4, ч. 6, ч.7 ст. 277 Цивільного кодексу України передбачається, що спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію, незалежно від вини особи, яка її поширила, у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Виходячи з положень ст. 277 Цивільного кодексу України та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" вказується, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Приймаючи до уваги наведені вище обставини та викладені положення законодавства, до предмету доказування у цій справі відноситься, насамперед, факт поширення інформації відповідачем, а також встановлення того, що інформація не відповідає дійсності, порушує права позивача або завдає шкоди його особистим немайновим благам.

Так, факт поширення інформації, яка стосується позивача, відповідачем не заперечено і підтверджується наявними у справі доказами, така інформація не є оціночним судженням, суб'єктивною думкою, критикою діяльності позивача тощо, а навпаки не передбачає двозначного тлумачення, адже повідомлення про неякісну та пожежонебезпечну продукції відбувалося чітко, точно та є констатацією факту з боку відповідача. Крім того, поширена інформація формує думку серед громадськості про те, що позивач займається злочинною діяльністю та виготовляє небезпечну для життя продукцію, яка може призвести до масової загибелі людей.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У ст. 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов'язок кожної зі сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10.02.2010).

Відповідач заявлені вимоги не спростував. Таким чином, внаслідок, поширення відповідачем інформації у випусках "Надзвичайних новин" 28.04.2018 та 02.05.2048 та у повідомленні на веб-сайті за 15.05.2018 були порушені права позивача на недоторканість ділової репутації, оскільки поширена інформація спотворила та принизила оцінку діяльності підприємства з боку громадськості за суспільства, a також безсумнівно дискредитувала позивача перед його контрагентами та іншими учасниками ринку.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги в частині, що стосуються захисту ділової репутації позивача судом задовольняються повністю.

Щодо вимог, про стосуються честі та гідності юридичної особи, то суд не вбачає підстав для їх задоволення, адже Товариство з обмеженою відповідальністю "Дортмунд кабель" - господарюючий суб'єкт і юридична особа за законодавством України не може вважатися такою, що має честь та гідність. Так, у п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27.02.2009 № 1 вказується, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Ухвалюючи рішення по суті спору у цій справі, суд враховує, що позивач не навів чіткого та точного порядку у який він просить суд спростувати недостовірну інформацію щодо себе, розповсюджену відповідачем, проте це не може слугувати підставою для відхилення позовних вимог, враховуючи положення ч. 7 ст. 277 Цивільного кодексу України, а також приймаючи до уваги те, що обрання способу захисту є правом особи, яка звертається до суду. Крім того, важливим при здійснення судочинства є дотримання права на доступ до правосуддя і права на справедливий суд.

На підставі викладеного, позовні вимоги задовольняються судом в частині захисту ділової репутації позивача, а заявлені позивачем судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України як зі сторони, дії якої призвели до виникнення спору.

Керуючись ст.ст. 73-80, 129, 166, 178, 236-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недостовірною та такою, що наносить шкоду діловій репутації Товариства з обмеженою відповідальністю "Дортмунд кабель", інформацію поширену Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна комерційна телерадіокомпанія" (ICTV) на каналі ICTV у телевізійній програмі "Надзвичайні новини" у виписку від 28 квітня 2018 року під назвою "Згоріти не прокинувши: чому пожежна сигналізація у вашому будинку може не спрацювати"; у випуску від 2 травня 2018 року під назвою "Запальничка біля пожежного датчика: тест протипожежної системи у випробувальному центрі" та на сайті від 15 травня 2018 року під назвою "Держцентр ДСНС України скасував сертифікати відповідності кабелю "Dortmund" та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна комерційна телерадіокомпанія" (ICTV) спростувати вказану недостовірну інформацію у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація.

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна комерційна телерадіокомпанія" (ICTV) (01033, м. Київ, вул. Паньківська, 11, ідентифікаційний код 14323764) на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "Дортмунд кабель" (04208, м. Київ, просп. Правди, 66-А, оф. 2, ідентифікаційний код 39403294) 3 524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 22.12.2018.

Суддя О.В. Мандриченко