Ухвала

від 16.01.2019 по справі 910/9258/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.01.2019Справа № 910/9258/17

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ" на дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва головного територіального управління юстиції у місті Києві при виконанні наказу у справі №910/9258/17 стягувач Приватне акціонерне товариство "Науково-дослідне конструкторське бюро бурового інструменту"

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гукун Н.В.

Представники сторін:

від скаржника - Новокщонова О.М. (адвокат);

від стягувача, ДВС - не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ" надійшла скарга на дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва головного територіального управління юстиції у місті Києві при виконанні наказу у справі № 910/9258/17.

Судом враховано, що відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Стягувач та ДВС про дату, час і місце розгляду скарги були повідомлені належним чином, проте у судове засідання представників не направили, тому скарга розглядається і вирішується судом за відсутності їх повноважних представників.

Судом встановлено, що у провадженні ВДВС перебувало виконавче провадження № 55690802 з виконання наказу від 29.11.2017 у справі № 910/9258/17.

Постановою ВДВС від 02.02.2018 у виконавчому провадженні № 55690802 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу № 910/9258/17.

Скаржник стверджує, що заяву про відкриття виконавчого провадження подано не уповноваженою особою, а тому державний виконавець не мав права відкривати виконавче провадження. Крім того, скаржнику не направлялася постанова про відкриття виконавчого провадження.

На підтвердження викладених обставин скаржник долучив до матеріалів скарги копію заяви про відкриття виконавчого провадження від 18.12.2017, підписаною від імені Позивача (стягувача) представником за довіреністю ОСОБА_2, а також фотокопію довіреності від 12.12.2017 на вказаного представника.

Водночас, дана фотокопія довіреності не може бути належним та допустимим доказом, оскільки не завірена належним чином відповідно до вимог п.п. 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55).

Також, скаржник посилався на неможливість ідентифікувати особу, що підписала заяву про відкриття виконавчого провадження, однак на останній міститься підпис ОСОБА_2, як представника за довіреністю, копія якої долучена в якості додатку до вказаної заяви.

Поряд із цим, із перелічених у даній довіреності повноважень, наданих представнику Позивачем, вбачається, що ОСОБА_2 надавалось, зокрема, право подавати виконавчі листи до стягнення, пред'являти накази господарських судів та інші виконавчі документи до виконання. Утім, повноваження на подання заяв на відкриття виконавчого провадження у вказаного представника відсутні.

Приписами ч. 3 ст. 92 ЦК України встановлено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

З аналізу вказаної норми слідує, що у випадку перевищення представником своїх повноважень можуть бути порушені права лише тієї особи, в інтересах якої діяв відповідний представник.

Таким чином, вчинення представником Позивача ОСОБА_2 дій шляхом підписання заяви про відкриття виконавчого провадження за відсутності в нього відповідних повноважень не може порушувати права скаржника (Відповідача у справі), оскільки останній виступав не від його імені та діяв у інтересах іншої юридичної особи - Позивача (стягувача).

Відповідно до положень ст. 4, 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав, та, з урахуванням ст. 74 ГПК України, наявність таких обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, має бути доведена.

За таких обставин, суд дійшов висновку про недоведеність скаржником порушення його прав представником Позивача, яким було підписано заяву про відкриття виконавчого провадження, а відтак і про відсутність протиправних дій старшого державного виконавця по відкриттю виконавчого провадження та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Натомість, суд визнає обґрунтованими твердження скаржника щодо відсутності доказів направлення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику у встановлений ст. 28 Закону України Про виконавче провадження строк (не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення), проте усупереч посиланням скаржника дана обставина також не тягне за собою незаконність оскаржуваної постанови.

Оскільки в задоволенні вимоги про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження судом було відмовлено, то інші вимоги, що мають похідний характер - зобов'язати закінчити виконавче провадження та скасувати всі заходи примусового виконання рішення суду, задоволенню також не підлягають.

Керуючись ст.ст. 232-235, 240, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ" на дії та рішення Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва головного територіального управління юстиції у місті Києві при виконанні наказу у справі №910/9258/17.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 17.01.2019.

Суддя Р.Б. Сташків