Ухвала

від 05.02.2019 по справі 910/9258/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"05" лютого 2019 р. Справа№ 910/9258/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Дідиченко М.А.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Іст Юроуп Петролеум на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 у справі №910/9258/17 (суддя Сташків Р.Б., повний текст складено - 17.01.2019) про відмову у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю Іст Юроуп Петролеум на дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у міста Києві при виконанні наказу у справі №910/9258/17 за позовом приватного акціонерного товариства Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту до товариства з обмеженою відповідальністю Іст Юроуп Петролеум про стягнення 1 488 166,50 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 у справі №910/9258/17 відмовлено у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю Іст Юроуп Петролеум на дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у міста Києві при виконанні наказу у справі №910/9258/17.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю Іст Юроуп Петролеум звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Іст Юроуп Петролеум на дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у міста Києві при виконанні наказу у справі №910/9258/17.

Розглянувши апеляційну скаргу, додані до неї матеріали, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Статтею 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, яка діє на дату звернення з апеляційною скаргою), встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України Про Державний бюджет України на 2019 рік встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921 грн.

За таких обставин, апелянт оскаржуючи ухвалу суду, повинен був сплатити за подання даної апеляційної скарги судовий збір у розмірі 1 921 грн.

В свою чергу, апелянтом доказів оплати судового збору до суду не надано.

Проте, скаржник вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає оплаті судовим збором відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України .

Щодо вказаних доводів скаржника, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.9.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу, тому господарські суди не повинні порушувати нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби. У зв'язку з цим відповідна скарга не підлягає оплаті судовим збором.

Підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір визначено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Відповідна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.05.2018 по справі №915/955/15.

Отже, оскаржуючи ухвалу суду першої інстанції у даній справі, апелянт має оплатити судовий збір у розмірі визначеному Законом. Утім, доказів оплати судового збору апелянтом суду не надано.

Згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України , від 30.05.2013 у справі Наталія Михайленко проти України , зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі Наталія Михайленко проти України ).

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати скаргу скаржнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду .

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до положень статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаного недоліку.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Іст Юроуп Петролеум на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 у справі №910/9258/17 - залишити без руху.

2. Товариству з обмеженою відповідальністю Іст Юроуп Петролеум усунути встановлений при поданні апеляційної скарги недолік шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду доказів оплати судового збору у розмірі 1 921 грн., протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений вище строк, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

М.А. Дідиченко