Постанова

від 18.03.2019 по справі 910/9258/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2019 р. Справа№ 910/9258/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Дідиченко М.А.

при секретарі судового засідання Мовчан А.Б.,

за участю представників:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув;

від відділу ДВС - представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Іст Юроуп Петролеум на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 у справі №910/9258/17 (суддя Сташків Р.Б., повний текст складено - 17.01.2019) про відмову у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю Іст Юроуп Петролеум на дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у міста Києві при виконанні наказу у справі №910/9258/17 за позовом приватного акціонерного товариства Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту до товариства з обмеженою відповідальністю Іст Юроуп Петролеум про стягнення 1 488 166,50 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Приватне акціонерне товариство Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Голден Деррік про стягнення 1 361 217,50 грн. інфляційних втрат та 126 949,00 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.08.2017 у справі №910/9258/17 позовні вимоги приватного акціонерного товариства Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту задоволено частково: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Голден Деррік на користь приватного акціонерного товариства Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту 1 361 217,50 грн. втрат від інфляції, 121 137,27 грн. 3% річних.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Іст Юроуп Петролеум задоволено частково; пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2017 у справі №910/9258/17 змінено; стягнуто з відповідача на користь позивача 1 260 627,13 грн. втрат від інфляції, 121 023,31 грн. 3% річних та 20 724,76 грн. судового збору; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2017 залишено без змін; стягнуто з позивача на користь відповідача 1 668,14 грн. витрат зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2017, зміненого постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 у справі №910/9258/17 судом видано два накази від 29.11.2017.

Постановою Верховного Суду від 24.07.2018 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Іст Юроуп Петролеум залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 - без змін.

В подальшому, від відповідача до Господарського суду міста Києва надійшла скарга на дії та рішення Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у міста Києві при виконанні наказу у справі №910/9258/17, в якій просить:

- витребувати у Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №55690802 для долучення до матеріалів справи;

- витребувати у Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві оригінали матеріалів виконавчого провадження №55690802 для огляду у судовому засіданні;

- зупинити стягнення на підставі виконавчого документа, а саме наказу №910/9258/17, виданого Господарським судом міста Києва;

- визнати протиправними дії старшого державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Журби Таміли Володимирівни;

- скасувати Постанову старшого державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Журби Т.В. №55690802 від 02.02.2018 р. про відкриття виконавчого провадження;

- зобов'язати Подільський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві закінчити виконавче провадження №55690802.

- зобов'язати Подільський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві скасувати усіх заходи примусового виконання рішення суду та наказу №910/9258/17 за виконавчим провадженням №55690802.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 відмовлено у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю Іст Юроуп Петролеум на дії та рішення Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у міста Києві при виконанні наказу у справі №910/9258/17.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду, товариство з обмеженою відповідальністю Іст Юроуп Петролеум звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Іст Юроуп Петролеум .

Апелянт вважає висновки викладені в ухвалі суду такими, що не відповідають обставинам справи, а саму ухвалу - необґрунтованою, передчасною і такою, що прийнята за результатом неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. Так, в обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що судом не було враховано порушення особою, чиї дії оскаржуються, вимог чинного законодавства щодо підстав та порядку відкриття виконавчого провадження; порядку та строків направлення боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження; відсутність у представника стягувача необхідного обсягу повноважень для підписання заяви про відкриття виконавчого провадження та порушення зазначеними діями законних інтересів скаржника.

Сторони та відділ ДВС правом на участь своїх представників у даному судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, копії ухвали суду направлялись за належними адресами.

В свою чергу, від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з участю його представника в день слухання даної справи в іншому судовому засіданні.

Дослідивши обставини заявленого клопотання, колегія суддів відмовляє у його задоволенні, оскільки відповідачем у справі є товариство, а не окремий його представник, в свою чергу, Господарським процесуальним кодексом України передбачена участь у судовому процесі через представника, що надає можливість направити в судове засідання іншу уповноважену належним чином на те особу чи прибути директору особисто.

При цьому, судом враховуються обмежені процесуальні строки розгляду спору.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України ).

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Слід зазначити, що явка представників учасників справи не визнавалася обов'язковою, певних пояснень суд не витребував.

З огляду на обмежені строки розгляду спору, а також з урахуванням того, що неявка представників сторін та відділу ДВС в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, остання розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Постановою старшого державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Журбою Тамілою Володимирівною від 02.02.2018 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва виданого 29.11.2017 у справі №910/9258/17 відкрито виконавче провадження №55690802.

Скаржник стверджує, що заяву про відкриття виконавчого провадження подано не уповноваженою особою, а тому державний виконавець не мав права відкривати виконавче провадження. Крім того, скаржнику не направлялась постанова про відкриття виконавчого провадження.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю Іст Юроуп Петролеум , з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Підставою для відкриття виконавчого провадження по виконанню судового рішення є пред'явлений до відповідного відділу державної виконавчої служби виконавчий документ разом із заявою стягувача про відкриття виконавчого провадження.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження , примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Разом з тим, статтею 4 Закону України Про виконавче провадження встановлено вимоги до виконавчого документа і наведено умови, за яких виконавчий документ підлягає поверненню стягувачу органом державної виконавчої служби.

При цьому зазначеною нормою і взагалі вказаним Законом не передбачено чітко встановлених вимог щодо оформлення заяви про відкриття виконавчого провадження, не дотримання яких могло б бути підставою для повернення такої заяви чи в майбутньому підставою для скасування прийнятих органом державної виконавчої служби рішень.

Натомість, відповідач вважає, що державним виконавцем було неправомірно відкрито виконавче провадження, оскільки на його думку, заяву про відкриття підписано представником позивача Панченко Р.М., якому не надано таких повноважень згідно з довіреністю (б/н від 12.12.2017), доданої до заяви про відкриття виконавчого провадження.

Представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи. Представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності (ч.ч. 3, 4 ст. 16 Закону України Про виконавче провадження ).

Так, дійсно як вбачається з наявної у справі копії заяви від 18.12.2017, остання підписана представником позивача Панченко Р.М.

Утім, доводи відповідача щодо відсутності у вказаного представника повноважень на підписання заяви про відкриття виконавчого провадження, на думку суду є безпідставними, з огляду на те, що Панченку Р.М. згідно довіреності б/н від 12.12.2017, надано, зокрема, право на пред'явлення наказів господарських судів та інших виконавчих документів до виконання від імені приватного акціонерного товариства Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту .

Колегія суддів зауважує, що надане представнику право на пред'явлення наказів господарських судів та інших виконавчих документів до виконання може бути реалізоване, в тому числі шляхом подання та підписання заяви про відкриття виконавчого провадження, до якої, крім іншого, додається виконавчий документ.

Відтак, право на пред'явлення виконавчого документу надане представнику охоплює увесь спектр дій необхідних для реалізації цього права, та зокрема, шляхом звернення із заявою про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Тобто, як вірно зазначив суд першої інстанції, у випадку перевищення представником своїх повноважень можуть бути порушені права лише тієї особи, в інтересах якої діяв відповідний представник.

Навіть, якщо припустити, що у представника відсутні повноваження на підписання відповідної заяви, то вказане не є порушенням прав відповідача у розумінні положень ч. 3 ст. 92 ЦК України, оскільки представник виступав не від імені відповідача, а діяв в інтересах іншої юридичної особи - приватного акціонерного товариства Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту .

Так само судом не приймаються посилання скаржника на неможливість ідентифікувати особу, що підписала заяву про відкриття виконавчого провадження, оскільки на вказаній заяві міститься підпис Панченка Р.М., як представника за довіреністю приватного акціонерного товариства Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту .

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Водночас, місцевим господарським судом було визнано обґрунтованими твердження скаржника щодо відсутності доказів направлення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику у встановлений ст. 28 Закону України Про виконавче провадження строк (не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення).

Проте, не направлення вказаної постанови боржнику не може бути підставою для визнання постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.02.2018 незаконною та її скасування.

Згідно приписів ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність скаржником порушення його прав представником позивача, яким було підписано заяву про відкриття виконавчого провадження, а відтак і про відсутність протиправних дій старшого державного виконавця по відкриттю виконавчого провадження та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, і відсутністю у зв'язку з цим підстав для задоволення інших вимог похідного характеру, наведених у скарзі.

Посилання апелянта на те, що судом не було враховано порушення особою, чиї дії оскаржуються, вимог чинного законодавства щодо підстав та порядку відкриття виконавчого провадження; порядку та строків направлення боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження; відсутність у представника стягувача необхідного обсягу повноважень для підписання заяви про відкриття виконавчого провадження та порушення зазначеними діями законних інтересів скаржника, є безпідставними, оскільки в оскаржуваній ухвалі суд в повній мірі дослідив заявлені доводи відповідача та встановив, що діями державного виконавця та оспорюваною постановою, права скаржника жодним чином не порушено, а відтак підстави для скасування постанови відсутні.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Іст Юроуп Петролеум залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 у справі №910/9258/17 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 21.03.2019 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

М.А. Дідиченко