Постанова

від 10.01.2019 по справі 826/12714/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/12714/15 Головуючий у 1 інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Кузьмишиної О.М. Кучми А.Ю. Борейка Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Антимонопольного комітету України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НПП "Укргазгеоавтоматика" до Антимонопольного комітету України, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Київенерго", Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецпромсистема" про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю НПП "Укргазгеоавтоматика" звернувся до суду з адміністративним позовом до Антимонопольного комітету України, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Київенерго", Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецпромсистема", в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення № 926-р/пк-ск від 16 червня 2015 року, відповідно до якого, залишено без розгляду скаргу Товариства щодо порушень законодавства щодо процедури закупівель.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 16 червня 2015 року № 926-р/пк-ск.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Антимонопольний комітет України звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема, свої вимоги апелянт мотивує тим, що скарга була подана до органу оскарження після встановленого Законом строку, а отже не відповідала положенням ч. 4 статті 18 Закону України Про здійснення державних закупівель . Крім того, позивач не подав свою пропозицію конкурсних торгів для участі у другому етапі процедури закупівлі, тому позивач взагалі не є учасником торгів.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2018 року апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 листопада 2017 р. повернуто особі, яка її подала.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року касаційну скаргу Антимонопольного комітету України задоволено. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2018 року у справі № 826/12714/15 скасовано. Справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року прийнято до провадження Шостого апеляційного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НПП "Укргазгеоавтоматика" до Антимонопольного комітету України, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Київенерго", Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецпромсистема" про визнання протиправним та скасування рішення, разом з апеляційною скаргою Антимонопольного комітету України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 листопада 2017 року та призначено справу до апеляційного розгляду.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 12 червня 2015 року на розгляд постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель надійшла скарга ТОВ НПП Укргазгеоавтоматика від 10 червня 2015 року № 421 стосовно встановлення ПАТ Київенерго дискримінаційних вимог у документації конкурсних торгів процедури закупівлі - виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт з придбанням обладнання за інвестиційним проектом ТЦ 6-50007 Реконструкція системи протипожежного захисту машинного залу головного корпусу ТЕЦ-6 СВП Київські ТЕЦ ПАТ Київенерго (оголошення № 071440, оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу, бюлетень від 03 березня 2015 року № 204).

Рішенням постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель від 16 червня 2015 року № 926-р/пк-ск скаргу залишено без розгляду. Рішення обґрунтовано тим, що скаргу подано до органу оскарження після закінчення строку, встановленого для подання пропозицій конкурсних торгів, тобто з порушенням строків, передбачених абзацом 1 частини першої статті 18 Закону України Про здійснення державних закупівель . Крім того у спірному рішенні оцінено скаргу позивача як таку, що стосується документації конкурсних торгів, тому кінцевим терміном її подачі відповідач вважає 12 червня 2015 року до 09 години 00 хвилин (оголошення № 071440, оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу, бюлетень від 03 березня 2015 року № 204).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, вважаючи скаргу такою, що подана у межах відведеного законом строку для її подачі, а її зміст таким, що насправді стосується допущених замовником порушень при проведенні процедури закупівлі, зміни комітетом з конкурсних торгів рішення щодо відхилення пропозицій, позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження АМК України у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Закон України Про здійснення державних закупівель від 10 квітня 2014 року № 1197-VІІ (станом на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 1197-VІІ).

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України від 26 листопада 1993 № 3659-XII Про Антимонопольний комітет України , АМКУ є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

У ст. 8 Закону України Про здійснення державних закупівель визначено, що АМКУ як орган оскарження, з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов'язаних із участю у процедурах державної закупівлі, створює постійно діючу адміністративну колегію з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії приймаються від імені АМКУ.

Порядок оскарження процедур закупівлі визначений ст. 18 Закону України Про здійснення державних закупівель .

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1197-VІІ, скарга до органу оскарження подається суб'єктом оскарження в письмовій формі та повинна бути підписана особою, яка її подає, і містити таку інформацію: найменування органу оскарження; ім'я (найменування) місця проживання (місцезнаходження) суб'єкта оскарження, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти (у разі наявності); найменування, місцезнаходження, поштову адресу замовника, генерального замовника, рішення, дії або бездіяльність яких оскаржуються; номер оголошення про проведення процедури, яке оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу; підстави подання скарги, посилання на порушення процедури закупівлі або прийнятті рішення, дії чи бездіяльності замовника, генерального замовника, фактичні обставини, що це можуть підтвердити, дату, коли суб'єкту оскарження стало відомо про такі рішення, дії або бездіяльність; вимоги суб'єкта оскарження та їх обґрунтування.

До скарги додаються документи (у разі наявності), що підтверджують порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника, генерального замовника.

В силу абз. 1 ч. 4 ст 18 Закону № 1197-VІІ скарги, які стосуються документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації, запиту цінових пропозицій), можуть подаватися у будь-який строк після оприлюднення оголошення про їх проведення, але не пізніше закінчення строку, встановленого для подання пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних, цінових пропозицій).

Згідно абз. 1 ч. 5 ст. 18 Закону, датою подання суб'єктом оскарження скарги до органу оскарження вважається дата її реєстрації органом оскарження.

Орган оскарження повинен у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дня реєстрації скарги в органі оскарження, повідомити суб'єкта оскарження, замовника, генерального замовника про час і місце розгляду скарги та в той самий строк подати для оприлюднення таке повідомлення на веб-портал Уповноваженого органу. Суб'єкт оскарження, замовник, генеральний замовник мають право взяти участь у розгляді скарги. Розгляд скарги є відкритим, усі бажаючі можуть бути присутніми на розгляді. Особи, присутні на розгляді, можуть використовувати засоби фото-, кінозйомки, відео- та звукозапису. Рішення, прийняте органом оскарження, проголошується прилюдно.

Згідно з частиною шостою статті 18 Закону № 1197-VІІ, орган оскарження залишає скаргу без розгляду у разі, якщо, зокрема, скарга не відповідає вимогам частини першої або четвертої цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ НПП Укргазгеоавтоматика подано скаргу до Колегії АМК України від 10 червня 2015 року № 421 щодо встановлення ПАТ Київенерго дискримінаційних вимог у документації конкурсних торгів процедури закупівлі - виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт з придбанням обладнання за інвестиційним проектом ТЦ 6-50007 Реконструкція системи протипожежного захисту машинного залу головного корпусу ТЕЦ-6 СВП Київські ТЕЦ ПАТ Київенерго (оголошення № 071440, оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу, бюлетень від 03 березня 2015 року № 204).

За результатами розгляду скарги, відповідачем прийнято рішення від 16 червня 2015 року № 926-р/пк-ск, скаргу залишено без розгляду. Рішення обґрунтовано тим, що скаргу подано до органу оскарження після закінчення строку, встановленого для подання пропозицій конкурсних торгів, тобто, з порушенням строків, передбачених абзацом 1 частини першої статті 18 Закону України Про здійснення державних закупівель .

Як зазначалося, у спірному рішенні оцінено скаргу позивача як таку, що стосується документації конкурсних торгів, тому кінцевим терміном її подачі відповідач вважає 12 червня 2015 року до 09 години 00 хвилин (оголошення № 071440, оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу, бюлетень від 03 березня 2015 року № 204).

Проте, як вбачається із змісту скарги ТОВ НПП Укргазгеоавтоматика , позивач просить скасувати рішення відповідача від 21 травня 2015 року № 15/КзКТ-51, що стосується порядку проведення замовником процедури двоступеневих торгів на закупівлю виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт з придбанням обладнання за інвестиційним проектом ТЦ 6-50007 Реконструкція системи протипожежного захисту машинного залу головного корпусу ТЕЦ-6 СВП Київські ТЕЦ ПАТ Київенерго . В обґрунтування скарги скаржник зазначає, що комітет з конкурсних торгів змінив своє рішення щодо кількості учасників торгів, не оприлюднив у встановленому порядку та строки інформацію про відхилення пропозицій тощо, просить прийняти рішення про призупинення процедури закупівлі, про встановлення порушень під час процедури закупівель, зобов'язати замовника повністю скасувати рішення від 21 травня 2015 року № 15/КзКТ-51 (т. 1 а.с. 8-11).

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що відповідач, приймаючи рішення щодо залишення скарги без розгляду, з підстав пропущення строку для її подачі, помилково вважав її поданою стосовно документації конкурсних торгів, не з'ясувавши у повній мірі її змісту та підстав.

Згідно ч. 4 ст. 18 Закону України Про здійснення державних закупівель , скарги подаються до органу оскарження не пізніше 10 днів з дня, коли суб'єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав чи законних інтересів прийнятим рішенням, дією чи бездіяльністю замовника, але до дня укладення договору про закупівлю.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач дізнався про порушення своїх прав після отримання 04 червня 2015 року двох поштових повідомлень від ПАТ Київенерго щодо кількості учасників, яких не було відхилено на першому етапі конкурсних торгів.

Скарга позивача на рішення Комітету з конкурсних торгів зареєстрована у постійно діючій адміністративній колегії Антимонопольного комітету України 12 червня 2015 року о 16 год. 30 хв., що не заперечується сторонами.

Таким чином, враховуючи предмет оскарження, виходячи із змісту скарги, позивачем подано її у межах строку, визначеного Законом України Про здійснення державних закупівель .

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 16 червня 2015 року № 926-р/пк-ск про залишення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю НПП Укргазгеоавтоматика без розгляду прийнято не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України; не обґрунтовано, тобто не з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування зазначеного рішення є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, та правомірно задоволено судом першої інстанції.

Колегія суддів зауважує, що відповідач, як орган оскарження, є спеціальним органом, що створений, крім іншого, з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах державної закупівлі, а тому, на виконання покладених на нього державою завдань та функцій, повинен дотримуватися своїх обов'язків.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що, згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю НПП "Укргазгеоавтоматика" та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250,315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Кузьмишина О.М. Кучма А.Ю.

Повний текст постанови виготовлено 15.01.2019 року