Постанова

від 14.01.2019 по справі 373/1805/13-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 373/1805/13-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/2118/2019

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Слюсар Т.А.,

суддів: Волошиної В.М., Панченка М.М.,

за участю секретаря судового засідання Макаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2018 року у складі судді Опанасюка І.О.,

у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Д'яченка Євгенія Станіславовича про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відносно ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2018 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Д'яченкоЄ.С. звернувся у суд із поданням, в якому просив тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає по АДРЕСА_1, до виконання ним зобов'язань, покладених на нього згідно виконавчого листа № 2/623/13, виданого 28 березня 2016 року Переяслав - Хмельницьким міськрайонним судом міста Києва, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу 2 009 060 грн.

Виконавець зазначав, що у нього на виконанні перебуває виконавчий лист №2/623/13, виданий 28 березня 2016 року Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області, про стягнення із ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Екобуд Україна солідарно на користь ОСОБА_3 2 009 060 грн. суми коштів, на які не виконано будівельні роботи за договором підряду від 02 жовтня 2012 року в розмірі 323 000 грн., неустойку за виконання договірних зобов'язань у розмірі 1 686 060 грн., а всього до стягнення 2 009 060 грн.

Посилаючись на те, що зобов'язання не виконане, боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна та доходів, приватний виконавець просив подання задовольнити.

Ухвалою Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2018 року подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Д'яченкаЄ.С. задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування районним судом обставин справи та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу районного суду та відмовити у задоволенні подання приватного виконавця.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що приватним виконавцем не надано жодного доказу на підтвердження того, що боржник свідомо ухиляється від добровільного виконання своїх зобов'язань за вказаним рішенням суду, а в матеріалах подання відсутні докази щодо виїзду боржника за межі України чи виїзду на постійне проживання за її межі, при тому, що наявність закордонного паспорту не дає підстави вважати, що боржник має намір покинути територію України без повернення.

Посилаючись на зазначене та відсутність доказів направлення виконавцем винесених ним постанов та запитів щодо ОСОБА_1, як й доказів їх отримання боржником; встановлення його дійсного місця проживання чи перебування; скаржник просить апеляційну скаргу задовольнити.

Колегія суддів, вислухавши представника ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, представника приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Д'яченко Є.С., який просив апеляційну скаргу відхилити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Як убачається з матеріалів справи, 28 березня 2016 року Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області видано виконавчий лист № 2/623/13, за яким ОСОБА_1 та товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Екобуд Україна солідарно зобов'язані сплатити на користь ОСОБА_3 борг в сумі 2 009 060 грн.

02 липня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Д'яченком Є.С. відкрито виконавче провадження ВП № 56684612 з примусового виконання виконавчим листом Переяслав-Хмельницького районного суду Київської області по справі № 2-623/13 від 28 березня 2016 року. Як вбачається із копії супровідного листа, боржник особисто отримав копію ухвали (а.с.98).

Встановлено, що приватним виконавцем були направлені запити до відповідних установ та організацій про наявність у боржника майна чи доходів, яке належить йому на праві приватної власності та на яке може бути звернене стягнення.

Зі змісту листа відділу реєстрації державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві № 7322/16.11-08 від 05 липня 2018 року убачається про зміну імені ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.109).

За даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником нерухоме майно на праві власності не обліковується (а.с.110).

Згідно інформації БТІ м. Києва за боржником нерухомого майна не зареєстровано (а.с.124).

У відповідності до інформації Пенсійного фонду України боржник станом на 11 липня 2018 року пенсії не отримує (а.с.123).

Згідно відповіді ПАТ Універсал Банк на рахунку боржника недостатньо коштів для виконання рішення суду. Залишок коштів становить 189 грн. 05 коп. (а.с.120).

З відповідей АТ Правекс Банк та АТ КБ ПриватБанк убачається, що на рахунку боржника відсутні кошти для виконання рішення суду (а.с.119, 128).

Згідно відповіді АТ Ощадбанк на рахунку боржника недостатньо коштів для виконання рішення суду. Залишок коштів становить 132 грн. 63 коп. (а.с.133).

Встановлено, що 23 липня 2018 року приватним виконавцем з рахунків боржника частково списано 1 239 грн. 48 коп. (а.с.129).

Згідно відповіді Державної міграційної служби України боржник має документований паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2, виданий 31 травня 2016 року на ім'я ОСОБА_1 та другий паспорт НОМЕР_1, виданий 21 грудня 2011 року на ім'я ОСОБА_1 (а.с.127, 132)

Згідно виписки з банку ПАТ Універсал Банк за період з 14 червня 2018 року по 05 липня 2018 року боржник здійснював різні платежі в тому числі переказ коштів в розмірі 3 000 грн., та інші платежі на загальну суму 24 373 грн. 83 коп. (а.с.121-122).

Задовольняючи подання районний суд виходив з того, що не зважаючи на всі вжиті державним виконавцем заходи, та не дивлячись на те, що боржник ОСОБА_1 є засновником та керівником декількох юридичних осіб, останній ухиляється від виконання рішення суду, заходи щодо виконання рішення суду за рахунок належних йому доходів та майна не вживає та боржник має два дійсних закордонних паспортів на ім'я ОСОБА_1 і на ім'я ОСОБА_1, а отже має можливість виїзду за межі України.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів визнає законними й обґрунтованими. Вони повністю узгоджуються з сукупністю зібраних у справі й належно оцінених в ухвалі доказів.

Статтею 441 ЦПК України встановлено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення (ч.1). Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею (ч.2). Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення (ч.3). Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця (ч.4).

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України Про виконавче провадження , приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Як убачається з матеріалів справи, у відповідності до вимог ст. 28 Закону України Про виконавче провадження , 03 липня 2018 року приватним виконавцем за адресою боржника вказаною у виконавчому документі направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення постанову про відкриття виконавчого провадження № 56684612.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішення, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

За даними долученого до справи зворотного повідомлення органів поштового зв'язку, постанова приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження була вручена 06 липня 2018 року (а.с.191).

Крім того, як убачається з постанови про відкриття виконавчого провадження від 02 липня 2018 року, винесеного приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Д'яченком Є.С., сторони виконавчого провадження мають право ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, внесеними до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, за адресою в мережі Інтернет http://asvpweb.nais.gov.ua/, ідентифікатор для доступу БА8357БД2Г62 (а.с.99).

Так, боржник, якому було відомо про наявність постановленого рішення щодо стягнення з нього заборгованості, мав можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження.

За таких обставин, твердження апеляційної скарги про відсутність доказів направлення виконавцем винесених ним постанов та запитів щодо ОСОБА_1, як й доказів їх отримання боржником, колегія суддів визнає такими, що спростовані матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів враховує й те, що за даними Солом'янського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, лист № 7322/16.11-08 від 05 липня 2018 року, боржник змінив прізвище з ОСОБА_1 на ОСОБА_1

Між тим, матеріали справи не містять інформування боржником приватного виконавця про зміну імені та місця його проживання, що є порушенням ч. 4 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження .

Доводи апеляційної скарги про те, що приватним виконавцем не надано жодного доказу на підтвердження того, що боржник свідомо ухиляється від добровільного виконання своїх зобов'язань за вказаним рішенням суду, а в матеріалах подання відсутні докази щодо виїзду боржника за межі України чи виїзду на постійне проживання за її межі, при тому, що наявність закордонного паспорту не дає підстави вважати, що боржник має намір покинути територію України без повернення, колегія суддів визнає необґрунтованими, а також такими, що не вказують на безпідставність задоволення подання виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Згідно положень п. 3 ч.5 ст.19 Закону України Про виконавче провадження боржник зобов'язаний: за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження Декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини.

Встановлено, що у постанові про відкриття виконавчого провадження від 02 липня 2018 року № ВП 56684612, яку боржником отримано 06 липня 2018 року (а.с.98, 99, 190, 191) приватний виконавець зобов'язав ОСОБА_1 виконати вимоги п. 3, 4 ч. 5 ст.19 Закону України Про виконавче провадження (а.с.98, 99, 190, 191).

Між тим, як свідчать матеріали справи, вимоги приватного виконавця залишилися без виконання не лише за сплином п'яти днів з дня відкриття виконавчого провадження, а й провадження справи за поданням приватного виконавця в судових інстанціях.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Згідно ст. 14 ЦПК України при набранні рішенням законної сили воно є обов'язковим до виконання на всій території України, а державна виконавча служба, як єдиний орган примусового виконання, зобов'язана прийняти всі необхідні заходи для його виконання.

Частиною 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі Іммобільяре Саффі проти Італії наголошував, що право на звернення до суду, гарантовані статтею 6 Конвенції, також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Частиною 2 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого з самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Встановлено, що на виконання рішення Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області від 04 листопада 2013 року видано виконавчий лист № 2-623/13 від 28 березня 2016 року, за яким ОСОБА_1 та товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Екобуд Україна солідарно зобов'язані сплатити на користь ОСОБА_3 борг, в сумі 2 009 060 грн.

Положеннями ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОСОБА_1 не надано доказів виконання рішення Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області від 04 листопада 2013 року, за яким видано виконавчий лист № 2-623/13 від 28 березня 2016 року.

Не містять матеріали справи й доказів реалізації арештованого майна боржника та закінчення виконавчого провадження, при цьому наявними доказами доведено факт ухилення ОСОБА_1 від виконання судового рішення й неодноразовий перетин державного кордону.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України встановлено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Згідно п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Отже, матеріалами справи доведено невиконання боржником ОСОБА_1 судового рішення протягом тривалого часу.

Не надано боржником будь-яких доказів його виконання й у період з дати звернення у суд з поданням виконавця - 14 вересня 2018 року і по теперішній час.

З огляду на викладені обставини, районний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав до задоволення заяви.

Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Викладені в ухвалі висновки відповідають обставинам справи та долученим до справи доказам. Норми матеріального й процесуального права районним судом застосовано правильно.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення ухвали суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2018 року залишити без змін .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 15 січня 2019 року.

Суддя-доповідач:

Судді: