Постанова

від 15.01.2019 по справі б8/129-11

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року

м. Київ

Справа № Б8/129-11

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.

учасники справи:

ініціюючий кредитор - ОСОБА_4

представник - адвокат ОСОБА_5

боржник - Відкрите акціонерне товариство "Іванківрибгосп"

представник не з'явився,

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонар ЛТД"

представник - Демянова Н.І. (довіреність від 14.01.2019)

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 03.07.2017

у складі колегії суддів: Пантелієнко В.О. (головуючий), Гаврилюк О.М., Доманська М.Л.

та ухвалу Господарського суду Київської області

від 17.05.2017

у складі судді Лопатіна А.В.

у справі № Б8/129-11

за заявою ОСОБА_4

до Відкритого акціонерного товариства "Іванківрибгосп"

про визнання банкрутом

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 26.10.2018 поштовим відправленням ОСОБА_4 звернувся безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 та ухвалу Господарського суду Київської області від 17.05.2017 у справі №Б8/129-11 в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та клопотав про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №Б8/129-11 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.10.2018.

3. Ухвалою Верховного Суду від 09.11.2018 поновлено ОСОБА_4 строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі №Б8/129-11 за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 та ухвалу Господарського суду Київської області від 17.05.2017 та призначено її розгляд на 15.01.2019.

4. Відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_4 не надходило.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення

5. Провадження у справі №Б8/129-11 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Іванківрибгосп" (далі - ВАТ "Іванківрибгосп", боржник), порушене ухвалою Господарського суду Київської області від 14.09.2011 за заявою ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4, ініціюючий кредитор) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

6. Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.07.2013 визнано безспірні вимоги ініціюючого кредитора до боржника на загальну суму 1 077 778 грн., з яких основний борг за договором позики від 01.03.2008 на суму 1 000 000 грн., 5% від суми договору - 31 750 грн., 3% річних від простроченої суми боргу - 16 002 грн., плата за вчинення виконавчого напису - 6 896 грн.; введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Тарасенка Т.П.

7. Справа перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою місцевого суду від 11.04.2018, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Тарасенка Т.П.

8. 17.07.2013 здійснено офіційну публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ "Іванківрибгосп" в газеті "Голос України" №130 (5630) від 17.07.2013.

9. 14.08.2013 ОСОБА_11 (далі - ОСОБА_11.) звернувся до місцевого суду із заявою з грошовими вимогами до боржника на суму 4 050 000 грн. номінальної вартості переказних векселів, переданих кредитору-продавцю третьою особою-покупцем в якості оплати за договором №Д-08/03/28/1 купівлі-продажу цінних паперів від 28.03.2008 (т. 2, а.с. 213-234).

10. Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.07.2014 призначено у справі №Б8/129-11 судову експертизу, проведення якої доручено ТОВ "Центр судових експертиз "Альтернатива", на вирішення судової експертизи постановлено питання, викладені за змістом резолютивної частини цієї ухвали, а саме щодо з'ясування правової природи фінансово-господарських операцій, на підставі яких виникла заборгованість боржника перед громадянином ОСОБА_11; щодо встановлення особи, яка виконала підпис на переказних векселях, виданих 25.12.2008 за №3004980826, №3004980824, №3004980823, №3004980822, від імені ОСОБА_12; щодо визначення яким способом та чи нанесено відтиск печатки ВАТ "Іванківрибгосп" на спірних переказних векселях (т. 5, а.с. 105-113).

11. Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.10.2015 за клопотанням ОСОБА_4 призначено у справі №Б8/129-11 повторну судову експертизу спірних цінних паперів, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (т. 7, а.с. 72-77).

12. 17.05.2017 ухвалою Господарського суду Київської області заяви арбітражних керуючих ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 про участь у даній справі залишено без задоволення; клопотання ОСОБА_4 від 17.05.2017 про зупинення провадження у справі №Б8/129-11 залишено без задоволення; закінчено попереднє засідання господарського суду; визнано кредитором з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_11 на суму 4 051 147 грн. ; затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ "Іванківрибгосп" на суму 7 609 760, 12 грн. , до якого включено ОСОБА_4 з грошовими вимогами на суму 1 768 573 грн., з яких 1 147 грн. у першу чергу та 1 767 426 грн. у четверту чергу; ОСОБА_11 з грошовими вимогами на суму 4 051 147 грн., з яких 1 147 грн. у першу чергу та 4 050 000 грн. у четверту чергу ; ТОВ "Сонар ЛТД" з грошовими вимогами на суму 546 893, 12 грн., з яких 1 187 грн. у першу чергу та 545 706, 12 грн. у четверту чергу; ПП "Кона" з грошовими вимогами на суму 1 243 147 грн., з яких 1 147 грн. у першу чергу та 1 242 000 грн. у четверту чергу; зобов'язано розпорядника майна внести зміни до реєстру вимог кредиторів ВАТ "Іванківрибгосп" у відповідності з реєстром, який затверджено судом; зобов'язано розпорядника майна організувати та провести збори кредиторів, на яких сформувати представницькі органи ВАТ "Іванківрибгосп" (комітет кредиторів), а комітетом кредиторів в подальшому на засіданні комітету кредиторів, організованому розпорядником майна боржника, вирішити питання щодо подальшої процедури банкрутства боржника, протокольні рішення подати до суду; зобов'язано розпорядника майна провести інвентаризацію майна ВАТ "Іванківрибгосп" та подати до суду актуальні відомості за її результатами.

13. Рішення суду першої інстанції про визнання кредиторських вимог ОСОБА_11 на суму 4 050 000 грн. основного боргу мотивоване тим, що спірні вимоги виникли до моменту порушення щодо боржника ухвалою суду від 14.09.2011 даної справи про банкрутство на підставі договору №Д-08/03/28/1 купівлі-продажу цінних паперів від 28.03.2008, тобто є конкурсними за своєю правовою природою.

13.1. Місцевим судом встановлено, що за умовами спірного договору купівлі-продажу цінних паперів ОСОБА_11, як продавець, зобов'язався передати у власність покупця, а покупець - ТОВ "Інвестиційна компанія "Агентство Фондових Технологій" прийняти та оплатити цінні папери, зазначені в пункті 1.2. договору, а саме чотири прості векселі загальною номінальною вартістю 4 050 000 грн., векселедавцем яких є АТЗТ "Промкомбинат", першим векселедержателем - ТОВ "Східноукраїнська фондова компанія", погашення векселів за пред'явленням, але не раніше 21.03.2012; сума договору (вартість пакета цінних паперів) складає 4 050 000 грн. (пункт 1.3. договору).

13.2. Судом встановлено, що відповідно до пункту 2.1. договору сторони погодили, що покупець зобов'язаний сплатити суму договору, визначену в пункті 1.3. договору, протягом 200 банківських днів з моменту підписання цього договору на поточний рахунок продавця; при цьому, сторони передбачили можливість проведення покупцем розрахунку векселями, що не суперечить чинному законодавству України.

13.3. Судом встановлено обставини передання продавцем у власність покупця та прийняття покупцем на виконання умов договору №Д-08/03/28/1 купівлі-продажу цінних паперів від 28.03.2008 цінних паперів за актом приймання-передачі векселів від 28.03.2008, а саме чотирьох простих векселів, векселедавець - АТЗТ "Промкомбинат", дата складання: 21.03.2008; дата погашення: за пред'явленням, але не раніше 21.03.2012; загальна номінальна вартість - 4 400 000 грн., загальна договірна вартість - 4 050 000 грн.

13.4. Суд встановив, що за змістом пункту 2 акта виконаних зобов'язань від 25.12.2008 вбачається, що покупець передав у власність продавця в якості оплати за цінні папери, визначені пунктом 1.2. договору №Д-08/03/28/1 купівлі-продажу цінних паперів від 28.03.2008, а продавець (ОСОБА_11.) прийняв цінні папери (далі - ЦП): вид ЦП: вексель переказний; векселедавець: ТОВ "Інвестиційна компанія "Агентство Фондових Технологій"; код ЄДРПОУ 33499054; перший векселедержатель: ОСОБА_11 ідентифікаційний номер: НОМЕР_1; дата складання: 25.12.2008; дата погашення: за пред'явленням, але не раніше 01.01.2013; платник (за векселем): ВАТ "Іванківрибсільгосп"; код ЄДРПОУ 00476671; номер векселя: НОМЕР_2; сума за номінальною вартістю: 1 000 000 грн.; номер векселя: НОМЕР_3; сума за номінальною вартістю 1 000 000 грн.; номер векселя: НОМЕР_4; сума за номінальною вартістю: 1 000 000 грн.; номер векселя: НОМЕР_5; сума за номінальною вартістю: 1 050 000 грн.; всього векселів 4 шт.; загальна номінальна вартість ЦП: 4 050 000 грн.; загальна договірна вартість ЦП: 4 050 000 грн.

13.5. Судом встановлено, що пунктами 3, 4 акта виконаних зобов'язань від 25.12.2008 погоджено, що сторони визнають, що не мають одна до одної жодних фінансових, майнових та/або інших претензій відповідно до умов договору №Д-08/03/28/1 купівлі-продажу цінних паперів від 28.03.2008. З моменту підписання сторонами цього акта, договір вважається виконаним вчасно, належним чином та в повному обсязі.

14. Місцевий суд встановив, що спірні переказні векселі №3004980822, сума за номінальною вартістю: 1 000 000 грн.; №3004980823, сума за номінальною вартістю 1 000 000 грн.; №3004980824, сума за номінальною вартістю: 1 000 000 грн.; №3004980826, сума за номінальною вартістю: 1 050 000 грн. акцептовано ВАТ "Іванківрибсільгосп"; оригінали даних векселів долучено до матеріалів справи.

Отже, спірні кредиторські вимоги ОСОБА_11 до ВАТ "Іванківрибсільгосп" ґрунтуються на договорі №Д-08/03/28/1 купівлі-продажу цінних паперів від 28.03.2008, за яким ОСОБА_11, як продавець, відчужив на користь ТОВ "Інвестиційна компанія "Агентство Фондових Технологій" цінні папери (прості векселі) та отримав в рахунок оплати їх вартості від покупця чотири переказні векселі, видані 25.12.2008 за №3004980826, №3004980824, №3004980823, №3004980822, платником за якими є ВАТ "Іванківрибсільгосп" (боржник у даній справі).

15. Розглядаючи грошові вимоги ОСОБА_11 у судовому засіданні 17.05.2017, місцевий суд встановив, що такі вимоги є спірними, оскільки заперечуються ініціюючим кредитором ОСОБА_4 з посилання на те, що спірні переказні векселі підписані від імені ВАТ "Іванківрибсільгосп" особою (ОСОБА_12М.), яка не перебувала з боржником у трудових правовідносинах, а, відтак, не мала права вчиняти юридичні дії від імені боржника; 25.12.2008 оригінал печатки боржника - ВАТ "Іванківрибсільгосп" на спірних цінних паперах не проставлявся.

Зазначені обставини стали підставою для призначення місцевим судом ухвалою від 07.07.2014 судової експертизи переказних векселів, виданих 25.12.2008 за №3004980826, №3004980824, №3004980823, №3004980822, щодо з'ясування правової природи фінансово-господарських операцій, на підставі яких виникла заборгованість боржника перед ОСОБА_11, а також щодо встановлення особи, яка виконала підпис на спірних векселях від імені ОСОБА_12, та перевірки відповідності печатки ВАТ "Іванківрибсільгосп", відтиск якої проставлено на цінних паперах, печатці юридичної особи ВАТ "Іванківрибсільгосп". Проведення судової експертизи місцевим господарським судом доручено ТОВ "Центр судових експертиз "Альтернатива".

16. За результатами проведення судової експертизи 30.10.2014 на адресу місцевого суду надійшли висновки почеркознавчої експертизи №41/14 від 06.10.2014, технічної експертизи документів №42/14 від 15.10.2014 та судово-економічної експертизи №43/14 від 20.10.2014 спірних векселів (т. 6, а.с. 132-167).

Місцевим судом надано оцінку зазначеним висновкам судового експерта як таким, що не є належними та допустимими доказами у справі, з огляду на те, що ТОВ "Центр судових експертиз "Альтернатива", якому ухвалою місцевого суду від 07.07.2014 було доручено проведення судової експертизи спірних переказних векселів, не є державною спеціалізованою установою, а відповідність його працівників, що здійснювали таку експертизу, вимогам статті 10 Закону України "Про судову експертизу" при виборі експертної установи судом не перевірялась.

При цьому, місцевим судом враховано обставини непроведення повторної судової експертизи спірних цінних паперів, призначеної ухвалою суду від 12.10.2015, у зв'язку з тим, що учасниками справи не було оплачено її вартості.

З огляду на таке, місцевий суд в судовому засіданні 17.05.2017 розглянув кредиторські вимоги ОСОБА_11 до боржника за наявними в матеріалах справи документами, без висновків експертиз, які долучено до матеріалів справи.

17. Судом першої інстанції враховано обставини визнання розпорядником майна Тарасенком Т.П. спірних вимог ОСОБА_11 до боржника в повному обсязі та відхилено заперечення ініціюючого кредитора ОСОБА_4 щодо дійсності кредиторських вимог ОСОБА_11 як такі, що не підтверджені належними та допустимими доказами у справі.

18. Місцевий суд, з посиланням на приписи статей 194, 197 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 1, 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні", статтю 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", статті 1, 2, 25, 34 Уніфікованого закону про переказні та прості векселі, дійшов висновку, що долучені до матеріалів справи переказні векселі №3004980822, сума за номінальною вартістю: 1 000 000 грн.; №3004980823, сума за номінальною вартістю 1 000 000 грн.; №3004980824, сума за номінальною вартістю: 1 000 000 грн.; №3004980826, сума за номінальною вартістю: 1 050 000 грн. зі строком платежу - "за пред'явленням, але не раніше 01.01.2013", які акцептовано ВАТ "Іванківрибсільгосп", містять усі передбачені законодавством реквізити, не вбачається дефектів щодо їх форми, а тому спірні векселі мають силу цінних паперів.

19. Місцевий суд зазначив, що законний векселедержатель не зобов'язаний доводити дійсність права вимоги за векселем, оскільки такі права вважаються дійсними, доки особа, якій пред'явлено вимогу за векселем, не доведе протилежного.

Судом встановлено, що боржник - ВАТ "Іванківрибсільгосп", як платник за переказними векселями №3004980822, №3004980823, №3004980824, №3004980826, виданими 25.12.2008, не заперечував щодо наявності у нього грошових зобов'язань перед векселедержателем - ОСОБА_11 на загальну суму 4 050 000 грн.

20. Місцевий суд, з урахуванням приписів статей 253, 526, 530, 610 ЦК України, не встановив факту належного виконання боржником грошових зобов'язань перед ОСОБА_11 зі сплати визначених у спірних переказних векселях грошових сум та зазначив, що дійсності цінних паперів та підтвердження ними заборгованості ВАТ "Іванківрибсільгосп" перед ОСОБА_11 на загальну суму 4 050 000 грн. боржником належними та допустимими доказами не спростовано.

Відтак, місцевий суд визнав ОСОБА_11 кредитором ВАТ "Іванківрибсільгосп" на суму 4 050 000 грн. основного боргу з віднесенням його до четвертої черги задоволення реєстру вимог кредиторів, а також включив до реєстру у першу чергу судові витрати ОСОБА_11 за подання заяви з грошовими вимогами до боржника.

21. Зважаючи на преюдиційні обставини визнання місцевим судом ухвалами від 01.07.2013 та від 28.10.2013 безспірних вимог ініціюючого кредитора ОСОБА_4 на суму 1 077 778 грн., додаткових вимог ОСОБА_4 на суму 689 648 грн., грошових вимог ТОВ "Сонар ЛТД" на суму 545 706, 12 грн. основного боргу та ПП "Кона" на суму 1 242 000 грн. основного боргу, а також судових витрат кожного із зазначених кредиторів за подання заяви з грошовими вимогами на суму 1 147 грн., місцевий суд затвердив реєстр вимог кредиторів ВАТ "Іванківрибсільгосп" на загальну суму 7 609 760, 12 грн. з вимогами зазначених кредиторів та з черговістю їх задоволення в порядку, визначеному статтею 31 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013.

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови

22. Ініціюючий кредитор - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.05.2017, в якій просив скасувати оскаржуване рішення в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_11, ТОВ "Сонар ЛТД" та ПП "Кона" як таке, що прийняте з порушенням законодавства про банкрутство та процесуального права та за умов неналежної оцінки доказів, наданих спірними кредиторами на підтвердження їх грошових вимог до боржника.

23. 03.07.2017 постановою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Київської області від 17.05.2017 у справі №Б8/129-11 залишено без змін.

24. Переглянувши справу, апеляційний суд погодився з правильністю оцінки та повнотою встановлення обставин справи судом першої інстанції, з його висновками про правову природу спірних грошових вимог, як конкурсних, їх підтвердження належними та достатніми доказами та зазначив про правомірність визнання місцевим судом кредитором ОСОБА_11 з вимогами на суму 4 050 000 грн. та їх включення до реєстру вимог кредиторів ВАТ "Іванківрибсільгосп", а також внесення до реєстру вимог кредиторів боржника вимог ОСОБА_4, ТОВ "Сонар ЛТД" та ПП "Кона", які було визнано ухвалами місцевого суду від 01.07.2013 та від 28.10.2013 у даній справі та які не оскаржувались ініціюючим кредитором.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ініціюючого кредитора у справі)

25. Скаржник зазначив про порушення судами положень Закону України "Про судову експертизу" при наданні оцінки, як доказам у справі, цінним паперам, які було подано ОСОБА_11 на підтвердження його кредиторських вимог до боржника. Суди в порушення приписів статей 41, 42, 43 ГПК України в редакції до 15.12.2017 не врахували висновків судової експертизи, проведеної ТОВ "Центр судових експертиз "Альтернатива" на виконання ухвали місцевого суду від 07.07.2014 у даній справі. Так, експертами встановлено факти підробки підписів особи, яка підписала спірні векселі від імені ВАТ "Іванківрибсільгосп", проставлення у графі векселів "підпис платника" підписів, які не були виконані особисто ОСОБА_12 як підписантом від імені боржника (висновок №41/14 судово-почеркознавчої експертизи 06.10.2014); відтиски печатки ВАТ "Іванківрибсільгосп" нанесені не в період часу, що вказаний у документах (висновок №41/14 судової технічної експертизи документів 15.10.2014); загальна кредиторська заборгованість ВАТ "Іванківрибсільгосп" перед всіма контрагентами по бухгалтерських рахунках 60, 76 була меншою, ніж обсяг заявлених кредитором ОСОБА_11 вимог (висновок №43/14 судово-економічної експертизи 20.10.2014).

26. Скаржник зауважив, що під час розгляду даної справи в засіданні 24.12.2014 при перегляді за нововиявленими обставинами ухвали місцевого суду від 28.10.2013 про визнання додаткових вимог ініціюючого кредитора та грошових вимог ТОВ "Сонар ЛТД" та ПП "Кона" до ВАТ "Іванківрибсільгосп", місцевий суд взяв до уваги висновки судових експертиз спірних переказних векселів, при цьому, не надавав їм оцінки як неналежним чи недопустимим доказам. Разом з тим, в судовому засіданні 17.05.2017 місцевий суд відхилив експертні висновки №41/14, №42/14, №43/14, як докази у справі, з огляду на обставини їх складення працівниками експертної установи, яка не має статусу державної спеціалізованої установи, яка в силу статей 7, 9 Закону України "Про судову експертизу" вправі здійснювати судові експертизи за дорученням судів. Зазначене, на думку скаржника, свідчить про неоднакове застосування місцевим судом норм процесуального права у справі про банкрутство ВАТ "Іванківрибсільгосп".

27. Скаржник доводив, що висновки №41/14, №42/14 та №43/14, складені експертами ТОВ "Центр судових експертиз "Альтернатива", мають значення для встановлення фактичних обставин щодо дійсності спірних кредиторських вимог ОСОБА_11 до ВАТ "Іванківрибсільгосп", так як за змістом зазначених висновків надано експертну оцінку документам, зокрема, цінним паперам, на підставі яких заявлено кредиторські вимоги ОСОБА_11 до боржника, підписам та печаткам особи, що акцептувала зобов'язання за спірними векселями.

28. Скаржник зауважив, що в силу статей 7, 8 Уніфікованого закону про переказні та прості векселі, якщо на переказному векселі є підписи осіб, нездатних зобов'язуватися за переказним векселем, або підроблені підписи, або підписи, які з будь-яких інших підстав не можуть зобов'язувати тих осіб, які поставили їх на переказному векселі або від імені яких переказний вексель був підписаний, то зобов'язання інших осіб, які поставили свої підписи на ньому, є все таки юридично дійсними; кожний, хто поставив свій підпис на переказному векселі як представник особи, від імені якої він не був уповноважений діяти, сам зобов'язаний за векселем. При розгляді кредиторських вимог ОСОБА_11, які ґрунтуються на спірних переказних векселях, суди не надали оцінки доводам ініціюючого кредитора щодо відсутності у ОСОБА_12, підпис якого проставлено на цінних паперах, повноважень на підписання переказних векселів від імені платника - ВАТ "Іванківрибсільгосп". Скаржник зазначив, що за змістом Статуту ВАТ "Іванківрибсільгосп" вбачається, що станом на 25.12.2008 (дата складення спірних векселів) повноважними особами на представництво інтересів ВАТ "Іванківрибсільгосп" у правовідносинах з третіми особами були голова правління ОСОБА_6 та директор з юридичних питань та корпоративного управління ОСОБА_17, тоді як ОСОБА_12 не був уповноважений на підписання спірних переказних векселів від імені ВАТ "Іванківрибсільгосп".

29. Скаржник зазначив про помилковість висновків судів про неналежність висновків судової експертизи №41/14, №42/14, №43/14, як доказів у справі, з посиланням на те, що їх зроблено за результатами проведення експертного дослідження працівниками ТОВ "Центр судових експертиз "Альтернатива", яка не має статусу державної спеціалізованої установи; скаржник зауважив, що судову експертизу було призначено місцевим судом ухвалою від 07.07.2014 і поставлено на вирішення експертів питання, на які не поширюються обмеження, передбачені частиною 3 статті 7 Закону України "Про судову експертизу" щодо їх з'ясування виключно державними спеціалізованими установами; відтак, за твердженням скаржника, при призначенні судової експертизи спірних цінних паперів господарський суд перевірив наявність обставин, які могли б перешкодити зазначеній експертній установі провести таку експертизу.

30. Скаржник доводив порушення апеляційним судом його права на участь в судовому засіданні при прийнятті оскаржуваної постанови від 03.07.2017, зазначаючи про його неповідомлення про дату та час проведення судового засідання суду апеляційної інстанції з розгляду його апеляційної скарги, що в силу пункту 5 частини 1 статті 310 ГПК України в редакції з 15.12.2017 є безумовною підставою для скасування рішення апеляційного суду як такого, що прийняте з порушенням норм процесуального права.

Доводи інших учасників справи

31. Відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_4 не надходило.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

32. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до набрання чинності Законом України №4212-VI від 22.12.2011

Стаття 1 - кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

Частина 1 статті 14 - конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Частина 6 статті 14 - вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

33. Закону України "Про судову експертизу" в редакції станом на 07.07.2014 (дата призначення судової експертизи спірних переказних векселів місцевим судом)

Стаття 1 - судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Частини 1, 2 статті 7 - судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Частина 3 статті 7 - виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Частина 4 статті 7 - для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань.

Частина 2 статті 9 - особа або орган, які призначили судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, а у випадках, передбачених частиною четвертою статті 7 цього Закону, - іншим фахівцям з відповідних галузей знань.

Частина 1 статті 12 - незалежно від виду судочинства судовий експерт зобов'язаний: 1) провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок; 2) на вимогу особи або органу, які залучили експерта, судді, суду дати роз'яснення щодо даного ним висновку.

34. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 в редакції, чинній станом на 07.07.2014

Пункт 1.1. - призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - експертизи та дослідження) судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - експертні установи) та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (далі - експерти), їх обов'язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Митним кодексом України, Законами України "Про судову експертизу", "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та цією Інструкцією.

Пункт 1.2. - до основних видів (підвидів) експертизи належить, зокрема, криміналістична (почеркознавча, технічна експертиза документів), економічна (бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій).

Пункт 1.6. - експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції. За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в експертній установі за зоною регіонального обслуговування, орган (особа), який (яка) призначає експертизу (залучає експерта), зазначивши відповідні мотиви, доручає її виконання експертам іншої експертної установи.

Пункт 1.8. - підставою для проведення експертиз відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), у якому обов'язково зазначаються реквізити, перелік питань, поставлених експерту, а також об'єкти, що підлягають дослідженню.

35. Господарський процесуальний кодекс України в редакції до 15.12.2017

Стаття 4-2 - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Стаття 4-3 - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Стаття 32 - доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Частини 1, 2 статті 36 - письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Частина 1 статті 41 - для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Частина 3 статті 41 - проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".

Частина 1 статті 42 - висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.

Частина 5 статті 42 - висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Частина 6 статті 42 - відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

Частини 1, 2 статті 43 - господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Частини 1, 2 статті 101 - у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

36. Господарський процесуальний кодекс України в редакції з 15.12.2017

Частина 4 статті 69 - експерт зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом та роз'яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи, висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

37. З огляду на повноваження суду касаційної інстанції при перегляді судових рішень в касаційному порядку відповідно до статті 300 ГПК України в редакції з 15.12.2017, колегія суддів Верховного Суду зазначає про неприйнятність доводів скаржника про неналежну оцінку судами доказів, наданих спірним кредитором ОСОБА_11 на підтвердження його грошових вимог до боржника, разом з тим, його доводи про порушення судами статей 1, 7, 9,10 Закону України "Про судову експертизу" та вимог ГПК України про надсилання йому повідомлення про розгляд справи в апеляційному суді (стаття 98 ГПК України в редакції до 15.12.2017), колегія суддів Верховного Суду вважає прийнятними.

А.2. Юридична оцінка доводів касаційної скарги і висновків судів попередніх інстанцій

38. Аналіз приписів частин 1, 2 статті 14 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 свідчить про те, що з моменту офіційної публікації оголошення про порушення щодо боржника справи про банкрутство є таким, що фактично настав, строк виконання усіх зобов'язань боржника, які виникли до моменту порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство, і незалежно від настання строку їх виконання, кредитори за такими зобов'язаннями зобов'язані заявити грошові вимоги до боржника у справу про банкрутство з додержанням тридцятиденного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. При цьому, у справу про банкрутство кредитором можуть бути заявлені лише дійсні вимоги до боржника.

39. З аналізу змісту статей 4-3, 32, 41, 42, 43 ГПК України в редакції до 15.12.2017 вбачається, що виходячи з принципу змагальності сторін, учасники справи повинні обґрунтувати свої вимоги і заперечення поданими до суду доказами, яким суд надає оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Обов'язком господарського суду є створення учасникам справи необхідних умов для встановлення фактичних обставин, що полягає, зокрема, у призначенні за клопотанням учасника справи судової експертизи у разі необхідності спеціальних знань для роз'яснення питань, що виникли при вирішені господарського спору. За результатами проведення експертних досліджень складається висновок судового експерта, який містить фактичні дані щодо обставин справи, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, та підлягає оцінці господарським судом на предмет його належності, достатності та допустимості як доказу у справі.

40. За змістом статей 1, 7, 9 Закону України "Про судову експертизу" вбачається, що судова експертиза як дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, здійснюється державними спеціалізованими установами, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судовими експертами, які не є працівниками таких установ. Вимогу щодо проведення судової експертизи виключно державними спеціалізованими установами встановлено законодавцем у частині 3 статті 7 цього Закону щодо таких видів судових експертиз, як криміналістична, судово-медична та судово-психіатрична експертизи.

41. Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 в редакції, чинній станом на 07.07.2014, передбачено види, підстави та порядок проведення судових експертиз. Так, пунктами 1.6., 1.8. Інструкції передбачено, що експертизи та дослідження проводяться за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком у Додатку 1 до цієї Інструкції, при цьому, за наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в експертній установі за зоною регіонального обслуговування, орган, який призначає експертизу, із зазначенням відповідних мотивів, доручає її виконання експертам іншої експертної установи. Підставою для проведення судової експертизи є процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи, складений судом, із зазначенням переліку питань, поставлених експерту, та об'єктів, що підлягають дослідженню.

Отже, керуючись приписами статей 4-3, 41 ГПК України в редакції до 15.12.2017, господарський суд, який розглядає справу про банкрутство, при з'ясуванні дійсності кредиторських вимог, вправі призначити судову експертизу документів, якими спірний кредитор обґрунтовує грошові вимоги до боржника, з формулюванням питань, які підлягають вирішенню судовим експертом. До компетенції господарського суду належить визначення експертної установи, яка має здійснювати судову експертизу, з урахуванням обмежень, передбачених частиною 3 статті 7 Закону України "Про судову експертизу", щодо доручення виключно експертам державних спеціалізованих установ проведення криміналістичних, судово-медичних та судово-психіатричних експертиз.

42. Розглядаючи кредиторські вимоги ОСОБА_11 до ВАТ "Іванківрибгосп" на суму 4 050 000 грн., суди встановили, що спірні вимоги в повному обсязі визнано розпорядником майна, однак, їх дійсність заперечував ініціюючий кредитор. Так, ОСОБА_4 у заяві від 15.11.2013 зауважив, що спірні переказні векселі від 25.12.2008 за №3004980822, №3004980823, №3004980824, №3004980826, платником за якими є ВАТ "Іванківрибгосп" на користь векселедержателя ОСОБА_11, підписані особою, яка не перебувала у трудових правовідносинах з ВАТ "Іванківрибгосп" та не мала права вчиняти від імені боржника юридичні дії, а зокрема, акцептувати спірні цінні папери; оригінал печатки ВАТ "Іванківрибгосп" на зазначених векселях не проставлявся.

43. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, за клопотанням ініціюючого кредитора ОСОБА_4 у справі №Б8/129-11 місцевим судом ухвалою від 07.07.2014 призначено судову експертизу спірних переказних векселів, виданих 25.12.2008 за №3004980822, №3004980823, №3004980824, №3004980826; проведення судової експертизи доручено ТОВ "Центр судових експертиз "Альтернатива" та поставлено на вирішення експерта питання дійсності повноважень ОСОБА_12 на підписання спірних цінних паперів від імені ВАТ "Іванківрибсільгосп" та відповідності печатки ВАТ "Іванківрибсільгосп", відтиск якої проставлено на спірних цінних паперах, печатці юридичної особи ВАТ "Іванківрибсільгосп".

44. Судами встановлено, що 30.10.2014 до місцевого суду надійшли висновки судово-почеркознавчої експертизи №41/14 від 06.10.2014, судової технічної експертизи документів №42/14 від 15.10.2014 та судово-економічної експертизи №43/14 від 20.10.2014, проведених ТОВ "Центр судових експертиз "Альтернатива" щодо спірних переказних векселів (т. 6, а.с. 132-167).

Зазначені висновки судових експертів не було взято судами першої та апеляційної інстанцій до уваги при розгляді грошових вимог ОСОБА_11, які заявлено на підставі спірних переказних векселів, з підстав відсутності в експертної установи, працівники якої здійснили експертні дослідження, статусу державної спеціалізованої установи, що не узгоджується із статтями 7, 9 Закону України "Про судову експертизу".

45. Колегія суддів касаційного суду вважає передчасними такі висновки з огляду на те, що судами не було з'ясовано, до яких видів судової експертизи відносяться проведені у справі №Б8/129-11 експертні дослідження спірних цінних паперів та чи поширювалися на спірні правовідносини приписи частини 3 статті 7 Закону України "Про судову експертизу" щодо обмежень у виборі судом експертної установи при призначенні у даній справі судової експертизи переказних векселів, виходячи із суті питань, поставлених на вирішення експертизи ухвалою місцевого суду від 07.07.2014.

46. Верховний Суд зазначає, що висновки судово-почеркознавчої експертизи №41/14 від 06.10.2014, судової технічної експертизи документів №42/14 від 15.10.2014 та судово-економічної експертизи №43/14 від 20.10.2014 були враховані місцевим судом під час перегляду в судовому засіданні 24.12.2014 за нововиявленими обставинами ухвали від 28.10.2013 про розгляд додаткових вимог ініціюючого кредитора ОСОБА_4 та вимог ТОВ "Сонар ЛТД" та ПП "Кона". При цьому, здійснюючи розгляд спірних кредиторських вимог ОСОБА_11 до ВАТ "Іванківрибсільгосп" в судовому засіданні 17.05.2017, місцевий суд оцінив висновки судового експерта №41/14 від 06.10.2014, №42/14 від 15.10.2014, №43/14 від 20.10.2014 як неналежні та недопустимі докази. Зазначене свідчить про неоднаковий підхід місцевого суду до оцінки доказів у справі №Б8/129-11, що не відповідає приписам статті 43 ГПК України.

Отже, висновки місцевого суду про визнання ОСОБА_11 конкурсним кредитором ВАТ "Іванківрибсільгосп" з вимогами на суму 4 050 000 грн., що ґрунтуються на спірних переказних векселях, є передчасними та зроблені за умов неповноти дослідження доказів у справі, що є порушенням приписів статей 32, 41, 42, 43 ГПК України.

47. Апеляційний суд, переглядаючи спірні кредиторські вимоги в повному обсязі, не надав оцінки висновкам судових експертів №41/14 від 06.10.2014, №42/14 від 15.10.2014, №43/14 від 20.10.2014, як доказам у справі, та розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_4 03.07.2017 без участі в судовому засіданні скаржника чи його уповноваженого представника за відсутності доказів їх належного повідомлення про дату та час розгляду справи ухвалою суду від 19.06.2017, якою розгляд справи відкладено апеляційним судом на 03.07.2017, що є порушенням принципу рівності учасників судового процесу перед законом і судом та є підставою для скасування прийнятої апеляційним судом постанови від 03.07.2017 відповідно до пункту 5 частини 1 статті 310 ГПК України в редакції з 15.12.2017 (т. 8, а.с. 182-183).

48. В рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. (Рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 та Рішення у справі "ОСОБА_21 проти Іспанії" від 28.10.1998). Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (Справа "Хамідов проти Росії").

Суд вважає, що допущені процесуальні порушення на предмет розгляду апеляційним судом апеляційної скарги ініціюючого кредитора за відсутності доказів його належного повідомлення про дату та час її розгляду в судовому засіданні 03.07.2017, за умов неповноти дослідження доказів у справі (висновків судових експертів щодо спірних цінних паперів) та порушення норм процесуального права (статей 4-3, 32, 41, 42, 43 ГПК України в редакції до 15.12.2017), є такими помилками, які порушили принцип рівності учасників перед законом і судом, пропорційності господарського судочинства з метою дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника у справі про банкрутство, яка розглядається, та, як наслідок, не забезпечили справедливого розгляду справи на даному етапі.

А.3. Мотиви відхилення (прийняття) доводів касаційної скарги

49. Верховний Суд вважає передчасними висновки апеляційного суду за результатами розгляду кредиторських вимог ОСОБА_11 до ВАТ "Іванківрибсільгосп", у зв'язку з чим частково погоджується з доводами касаційної скарги ініціюючого кредитора, що підтверджується висновками пунктів 38-48 мотивувальної частини цієї постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

50. Пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, суду касаційної інстанції надано право за результатами розгляду касаційної скарги скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

На підставі викладеного, Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги ОСОБА_4, скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі №Б8/129-11 та передання справи на новий апеляційний розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи апеляційному суду належить дослідити правову природу спірних кредиторських вимог, перевірити відповідність поданих ОСОБА_11 на підтвердження його грошових вимог переказних векселів від 25.12.2008 за №3004980822, №3004980823, №3004980824, №3004980826 вимогам щодо їх форми та змісту відповідно до приписів Уніфікованого закону про переказні та прості векселі, зважаючи на висновки судової експертизи №41/14 від 06.10.2014, №42/14 від 15.10.2014, №43/14 від 20.10.2014 щодо дійсності повноважень ОСОБА_12 на підписання спірних векселів від імені ВАТ "Іванківрибсільгосп", а також з урахуванням пояснень експертів в порядку частини 4 статті 69 ГПК України в редакції з 15.12.2017, та з огляду на встановлене прийняти обґрунтоване рішення про наявність (відсутність) підстав для визнання та включення до реєстру вимог кредиторів на стадії розпорядження майном боржника вимог ОСОБА_11 до ВАТ "Іванківрибсільгосп" з визначенням черговості їх задоволення в порядку статті 31 Закону про банкрутство.

В. Судові витрати

51. У зв'язку із частковим задоволенням касаційної скарги та скасуванням постанови суду апеляційної інстанції про визнання вимог спірного кредитора, розподіл судових витрат касаційним судом не вирішується, оскільки розгляду по суті спірних кредиторських вимог не відбулося.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 310, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі №Б8/129-11 скасувати. Справу №Б8/129-11 передати на новий апеляційний розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк