Ухвала

від 18.01.2019 по справі 523/2795/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

18 січня 2019 року

м. Київ

справа № 523/2795/18

провадження № 61-48833ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 16 травня 2018 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 29 листопада 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до голови ОСББ Добро 80 Карпенко Зої Іванівни, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами про зобов'язання голови ОСББ Добро 80 Карпенко З. І. виправити помилки в написанні прізвищ її ОСОБА_1, синів ОСОБА_3, ОСОБА_4 з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 шляхом внесення змін до Протоколу від 28 травня 2016 року зборів співвласників багатоквартирного будинку № 80 по проспекту Добровольського в місті Одесі.

Позовні вимоги мотивовано тим, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності їй ОСОБА_1 та її синам ОСОБА_3, ОСОБА_4 При створенні об'єднання співвласників багатоквартирного будинку складався список осіб власників жилих та нежилих приміщень будинку, які взяли участь в установчих зборах співвласників багатоквартирного будинку; список додано до Протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку від 28 травня 2016 року. У вказаному списку прізвище її та синів вказано невірно. Зазначена помилка порушує права позивача як співвласника багатоквартирного будинку.

Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 16 травня

2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов'язано керівника ОСББ Добро 80 КарпенкоЗ. І. внести зміни до Протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: 65069, місто Одеса, проспект Добровольського, будинок №80, номер запису 151, в графі Прізвище, імя, по батькові співвласника з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 .

В іншій частині позовної вимоги відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 29 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 16 травня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до голови ОСББ Добро 80 КарпенкоЗ. І., треті особи: ОСОБА_3,

ОСОБА_4, про зобов'язання вчинити певні дії залишено без змін.

20 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 16 травня 2018 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 29 листопада 2018 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі , посилаючись на неправильне застосуванням судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України встановлено, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову ОСОБА_1 є зобов'язання керівника ОСББ Добро 80 Карпенко З. І. внести зміни до Протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку та в графі Прізвище, імя, по батькові співвласника з ОСОБА_1 Галини Петрівни на ОСОБА_2 Галини Петрівни , ОСОБА_1 Сергія Олександровича на ОСОБА_2 Сергія Олександровича , ОСОБА_1 Олександра Олександровича на ОСОБА_2 Олександра Олександровича .

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України встановлено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, містяться у статті 129 Конституції України, відповідно до якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain від

19 грудня 1997 року).

З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 16 травня 2018 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 29 листопада 2018 року слід відмовити з підстав, встановлених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої

статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 16 травня 2018 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 29 листопада 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до голови ОСББ Добро 80 Карпенко ЗоїІванівни, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. П. Курило